Сучасні теорії ефіру і інші спроби заперечення теорії відносності - антинаукова хєрь.
Гомеопатія, пам'ять води, діагностика по Фоллю, лікування всіх хвороб содою, торсіонні поля, діагностика аури, виведення шлаків, безліч їх - все це антинаукова хєрь.
Це не альтернативні теорії. Це не "інші точки зору, які мають бути представлені в студії задля рівноваги та журналістських стандартів". Це хєрь.
Як колись казав Вольфганг Паулі - Das ist nicht nur nicht richtig; es ist nicht einmal falsch!, тобто ці теорії не тільки не вірні, вони навіть не помилкові. Бо це повна хєрь.
З аполегетами повноє хєрі неможливі наукові дискусії. І тому що хєрь, на відміну від наукових теорій, неможливо спростувати. Бо можливість спростування є одним з головних критеріїв наукової теорії, на відміну від хєрі. А ще адепти хєрі часто просто не сприймають логіки від слова зовсім, а замість того вживають в якості аргументів скандали, звинувачення та примітивні риторичні трюки.
На жаль, широка публіка часто не розуміє природу наукового знання та плутає науку з релігією. Але наука - це не про священні тексти та авторитети. Наука - це про свідоцтва та докази, це про логіку та експеримент, це про наукові передбачення та їх перевірку. В науці немає та не може бути непорушних авторитетів, і багато хто, таскаючи цитати Нобелівських лауреатів, цього не розуміє. Бо лауреат - це не пророк, він може виявитися фріком на грані божевілля, і такі випадки були, але це не применшує його досягнень та не ніяк компрометує власне його науковий вклад. Особистість автора не є аргументом ані за, ані проти теорії.
Унікальна структурна особливість науки - в можливості незалежної перевірки кожного твердження. І така перевірка відбувається постійно, бо немає для вченого більшої насолоди, аніж спростувати усталену теорію. Чим більш значима теорія - тим прискіпливіше вона була перевірена, і тому найбільш базові теорії є найнадійнішими, а не тому що вчені бояться щось заперечити Ейнштейну, Паулі чи президенту Академії наук.
Тому ні, ніколи наука та антинаукова хєрь не зійдуться посередині. Навіть під заклики деяких інтелектуалів та лідерів думок. Навіть заради "зниження градусу напруги". Наука може хіба що відійти в сторону та надати можливість хєрі розважатися як вона того бажає, якщо суспільству це подобається. Бо ще на початку дороги до тієї середини наука перестане бути наукою. А хєрь залишиться хєрью. І тоді ми отримаємо суцільну всеосяжну хєрь."
Гомеопатія, пам'ять води, діагностика по Фоллю, лікування всіх хвороб содою, торсіонні поля, діагностика аури, виведення шлаків, безліч їх - все це антинаукова хєрь.
Це не альтернативні теорії. Це не "інші точки зору, які мають бути представлені в студії задля рівноваги та журналістських стандартів". Це хєрь.
Як колись казав Вольфганг Паулі - Das ist nicht nur nicht richtig; es ist nicht einmal falsch!, тобто ці теорії не тільки не вірні, вони навіть не помилкові. Бо це повна хєрь.
З аполегетами повноє хєрі неможливі наукові дискусії. І тому що хєрь, на відміну від наукових теорій, неможливо спростувати. Бо можливість спростування є одним з головних критеріїв наукової теорії, на відміну від хєрі. А ще адепти хєрі часто просто не сприймають логіки від слова зовсім, а замість того вживають в якості аргументів скандали, звинувачення та примітивні риторичні трюки.
На жаль, широка публіка часто не розуміє природу наукового знання та плутає науку з релігією. Але наука - це не про священні тексти та авторитети. Наука - це про свідоцтва та докази, це про логіку та експеримент, це про наукові передбачення та їх перевірку. В науці немає та не може бути непорушних авторитетів, і багато хто, таскаючи цитати Нобелівських лауреатів, цього не розуміє. Бо лауреат - це не пророк, він може виявитися фріком на грані божевілля, і такі випадки були, але це не применшує його досягнень та не ніяк компрометує власне його науковий вклад. Особистість автора не є аргументом ані за, ані проти теорії.
Унікальна структурна особливість науки - в можливості незалежної перевірки кожного твердження. І така перевірка відбувається постійно, бо немає для вченого більшої насолоди, аніж спростувати усталену теорію. Чим більш значима теорія - тим прискіпливіше вона була перевірена, і тому найбільш базові теорії є найнадійнішими, а не тому що вчені бояться щось заперечити Ейнштейну, Паулі чи президенту Академії наук.
Тому ні, ніколи наука та антинаукова хєрь не зійдуться посередині. Навіть під заклики деяких інтелектуалів та лідерів думок. Навіть заради "зниження градусу напруги". Наука може хіба що відійти в сторону та надати можливість хєрі розважатися як вона того бажає, якщо суспільству це подобається. Бо ще на початку дороги до тієї середини наука перестане бути наукою. А хєрь залишиться хєрью. І тоді ми отримаємо суцільну всеосяжну хєрь."
«Політики, які не навчалися науці, не повинні втручатися у наші щоденні справи або говорити вченим, що є правильним, а що ні»…
Марія Лептін, Президент Європейської дослідницької ради
Пам'ятаєте одного з моїх найулюбленіших академіків НАН України - Локтєва Вадима Михайловича?
Того, що завжди відкрито шмалить напамлом всю нечисть типу квантово-орбітальної культурології, лептонних богів та сумнівних персонажів, що сунуть на високі наукові посади?
Його листи і звернення до суспільства щодо науки та стану справ у ній завжди дуже влучні, потужні і злободенні.
Я багато разів просив його завести сторінку у фейсбуці і частіше висловлюватись, однак поки не досяг успіху.
Штош, добре, що його друкує газета Світ, яка мені останнім часом чомусь полюбилася.
Він написав черговий текст.
Я так розумію, що пана Локтєва в першу чергу обурила ініціатива політиків і чиновників напряму керувати науковими бюджетами, тобто їхньою пріоритезацією, і прибрати від цієї справи незалежних фахівців, що мають клепку в голові.
Україна таке вже бачила.
Коли на догоду політичній погоді рубали генетику та кібернетику.
Сказали вірні товариші революційної справи, що генетика - то маячня, а кібернетика - маячня плюс маячня (про множення вони не чули), і все - випали наші країни в цих сферах зі світового контексту.
Приблизно те саме може відбутися зараз, якщо МОН почне в наглядову раду Нацфонду досліджень ліпити чортів з табакерки при посадах.
Зверну Вашу увагу: цього листа про вимогу незалежності НФД пише академік Національної академії наук - організації, якій було б не зайве на ті бюджети впливати.
Бо він розуміє, що якщо скінчаться залишки незалежності науки - все у нас перетвориться на дослідження Іллі Ківи та Катерини ака Лептонний Бог Кириленко.
Ну, і плюс в листі купа інших цікавих тез.
Приємного читання.
Майте гарний вечір.
Газета Світ, https://www.facebook.com/GazetaSvit/posts/186210170352682
"ОСТАННЄ СЛОВО МАЄ БУТИ ЗА ВЧЕНИМИ
Politicians who are not trained in science
should not meddle in our day-to-day business,
or tell scientists what’s right or wrong
Марія Лептін, Nature, 25 жовтня 2021 р.
У перекладі з англійської слова Марії Лептін, Президента Європейської дослідницької ради, звучать так: «Політики, які не навчалися науці, не повинні втручатися у наші щоденні справи або говорити вченим, що є правильним, а що ні»…
Як на українські реалії, звучить дуже актуально.
Гадаю, важко заперечити, що наше життя в останні роки доволі помітно політизувалося. Я не маю на увазі розвиток політичних наук, а те, що тепер будь-яка наукова галузь відчутно залежить від політики: це стало нормою, і якщо політичні структури працюють, м’яко кажучи, не бездоганно, наука, а також освіта від цього потерпають.
Гляньмо хоча б, як у нашій країні визначаються найактуальніші, так звані – пріоритетні - напрями розвитку наукових досліджень, які мають підтримуватися державою, і порівняємо з тим, як це робиться у розвинених країнах. Там вирішальною є думка виключно наукового співтовариства і найбільш відомих вчених – спеціалістів в тій чи іншій науці, незалежно від їхніх посад чи звань. У нас все «трохи» не так: вчені, звісно, можуть висловити свої думки і щось порадити, але остаточно все вирішується в кабінетах можновладців, які, зазвичай, жодного (принаймні, прямого) відношення до науки не мають і в ній не працюють. Можна припустити, що це невеликий недолік нашої, ще молодої країни, мені ж здається – логічний наслідок адміністративної державної вертикалі, яка перейшла до нас з радянських часів. При цьому все пояснюється турботою про науку, хоча мало кому з нас вдається уникнути тонко розставлених політиками від науки капканів. Воістину, «ученість створює труднощі».
Марія Лептін, Президент Європейської дослідницької ради
Пам'ятаєте одного з моїх найулюбленіших академіків НАН України - Локтєва Вадима Михайловича?
Того, що завжди відкрито шмалить напамлом всю нечисть типу квантово-орбітальної культурології, лептонних богів та сумнівних персонажів, що сунуть на високі наукові посади?
Його листи і звернення до суспільства щодо науки та стану справ у ній завжди дуже влучні, потужні і злободенні.
Я багато разів просив його завести сторінку у фейсбуці і частіше висловлюватись, однак поки не досяг успіху.
Штош, добре, що його друкує газета Світ, яка мені останнім часом чомусь полюбилася.
Він написав черговий текст.
Я так розумію, що пана Локтєва в першу чергу обурила ініціатива політиків і чиновників напряму керувати науковими бюджетами, тобто їхньою пріоритезацією, і прибрати від цієї справи незалежних фахівців, що мають клепку в голові.
Україна таке вже бачила.
Коли на догоду політичній погоді рубали генетику та кібернетику.
Сказали вірні товариші революційної справи, що генетика - то маячня, а кібернетика - маячня плюс маячня (про множення вони не чули), і все - випали наші країни в цих сферах зі світового контексту.
Приблизно те саме може відбутися зараз, якщо МОН почне в наглядову раду Нацфонду досліджень ліпити чортів з табакерки при посадах.
Зверну Вашу увагу: цього листа про вимогу незалежності НФД пише академік Національної академії наук - організації, якій було б не зайве на ті бюджети впливати.
Бо він розуміє, що якщо скінчаться залишки незалежності науки - все у нас перетвориться на дослідження Іллі Ківи та Катерини ака Лептонний Бог Кириленко.
Ну, і плюс в листі купа інших цікавих тез.
Приємного читання.
Майте гарний вечір.
Газета Світ, https://www.facebook.com/GazetaSvit/posts/186210170352682
"ОСТАННЄ СЛОВО МАЄ БУТИ ЗА ВЧЕНИМИ
Politicians who are not trained in science
should not meddle in our day-to-day business,
or tell scientists what’s right or wrong
Марія Лептін, Nature, 25 жовтня 2021 р.
У перекладі з англійської слова Марії Лептін, Президента Європейської дослідницької ради, звучать так: «Політики, які не навчалися науці, не повинні втручатися у наші щоденні справи або говорити вченим, що є правильним, а що ні»…
Як на українські реалії, звучить дуже актуально.
Гадаю, важко заперечити, що наше життя в останні роки доволі помітно політизувалося. Я не маю на увазі розвиток політичних наук, а те, що тепер будь-яка наукова галузь відчутно залежить від політики: це стало нормою, і якщо політичні структури працюють, м’яко кажучи, не бездоганно, наука, а також освіта від цього потерпають.
Гляньмо хоча б, як у нашій країні визначаються найактуальніші, так звані – пріоритетні - напрями розвитку наукових досліджень, які мають підтримуватися державою, і порівняємо з тим, як це робиться у розвинених країнах. Там вирішальною є думка виключно наукового співтовариства і найбільш відомих вчених – спеціалістів в тій чи іншій науці, незалежно від їхніх посад чи звань. У нас все «трохи» не так: вчені, звісно, можуть висловити свої думки і щось порадити, але остаточно все вирішується в кабінетах можновладців, які, зазвичай, жодного (принаймні, прямого) відношення до науки не мають і в ній не працюють. Можна припустити, що це невеликий недолік нашої, ще молодої країни, мені ж здається – логічний наслідок адміністративної державної вертикалі, яка перейшла до нас з радянських часів. При цьому все пояснюється турботою про науку, хоча мало кому з нас вдається уникнути тонко розставлених політиками від науки капканів. Воістину, «ученість створює труднощі».
Так, в країні існує спеціалізована наукова самоврядна структура – НАН України, до висновків якої як консолідованої думки найкращих в країні професіоналів, керівництво держави мало б дослухатися. Але, виявляється, що незалежна поведінка академії, насправді, дратує владу, яка вважає, що, фінансуючи дослідження, має право визначати головні, так би мовити, корисні пріоритети або висловлювати незадоволення наукою, хоча гроші, що передаються вченим на дослідження, належать не владі, а суспільству через сплату ним податків. Саме розподілом грошей серед визначених нею пріоритетними напрямів досліджень влада легко «керує», як наукою, так і її носіями. Можна сказати більше: усі передові країни вкладають гроші у фундаментальну науку, розуміючи її роль і перспективу, і довіряючи вченим та їхній спроможності розібратися, які напрями насамперед і в якому обсязі підтримувати, оскільки переконані, що саме професіонали можуть зробити правильні висновки.
Не виключено, що пересічний громадянин згадає відомий вислів і заявить: «А яка різниця, хто визначає пріоритетні напрями?». Як на мене, дуже велика, бо у чиновників своє уявлення про науку та її завдання – тож з міркувань, відомих тільки їм, на щось дають гроші охоче, а щось підтримувати не люблять. Фундаментальну науку, мета якої зовсім не прибуток, чиновники зазвичай недолюблюють, хоча всі знають, скажімо, що ядерний щит СРСР спирався на фізику ядра і без неї був би неможливим. Схоже, що недолюблюють і конкретно фізику, оскільки ЗНО з головної науки із пізнання природи – не є обов’язковим.
І невтямки їм, що без фундаментальних досліджень великий загін академічних вчених і навіть установ, випадаючи з її пріоритетної підтримки, опиниться в заручниках такої «наукової» політики держави, і саме в тій сфері, де вона сягає світового рівня знань і бере активну участь у найпередовіших дослідженнях.
Наміри зменшити або зовсім не фінансувати базисні наукові напрями наразі легко простежуються і в спробах МОН внести такі зміни до Закону "Про науку і науково-технічну діяльність", які фактично спрямовані на встановлення чиновничого контролю за роботою Національного фонду досліджень України, розмір грантів якого є порівняним із закордонними і який, без перебільшень, став чи не найважливішим кроком у підтримці науки в країні. Появу Фонду високо оцінила наукова спільнота, а от МОНу, очевидно, не сподобалася надана йому свобода у визначенні переможців (і тим самим в управлінні фінансами). Тож міністерство запропонувало квотний принцип складу Наглядової ради фонду, до якої мають входити не незалежні й обрані спеціальним органом експерти з високими науковими рейтингами (як цього вимагає Закон), а легко керовані представники різних органів виконавчої влади (включаючи міністрів і їхніх заступників), ректори, президенти або віцепрезиденти державних академій тощо. А це, як на мене, спотворює саму ідею проведення вільних від адміністративного тиску конкурсів, коли змагаються наукові ідеї, а не установи. При цьому склад цієї ради теж має визначати чиновник за тільки йому відомими критеріями! Про інші достатньо недоречні поправки до чинного Закону говорити не буду, бо якщо пройде бодай вищезазначена зміна, усі інші вже не матимуть жодного значення.
Світовий досвід не вигадав нічого кращого, ніж розподіл коштів на наукові дослідження за грантами на підставі рецензій незалежних і змінюваних через певний термін національних і міжнародних фахівців. Не менш суттєво, щоб справжньою науковою одиницею виступали відділ чи лабораторія, очолювані практикуючим лідером, а не цілий інститут, в якому різні, не завжди науково ефективні підрозділи. Не секрет, що роль завідувача наукового підрозділу інституту у нас сильно принижена, і її не порівняєш із впливом чи можливостями директора чи ще вищих посадовців, які взагалі не ведуть поточних наукових досліджень. Ми ж не забули, до чого призводять нав’язувані «зверху» єдино правильні вчення і політично виправдані гіпотези?!
Не виключено, що пересічний громадянин згадає відомий вислів і заявить: «А яка різниця, хто визначає пріоритетні напрями?». Як на мене, дуже велика, бо у чиновників своє уявлення про науку та її завдання – тож з міркувань, відомих тільки їм, на щось дають гроші охоче, а щось підтримувати не люблять. Фундаментальну науку, мета якої зовсім не прибуток, чиновники зазвичай недолюблюють, хоча всі знають, скажімо, що ядерний щит СРСР спирався на фізику ядра і без неї був би неможливим. Схоже, що недолюблюють і конкретно фізику, оскільки ЗНО з головної науки із пізнання природи – не є обов’язковим.
І невтямки їм, що без фундаментальних досліджень великий загін академічних вчених і навіть установ, випадаючи з її пріоритетної підтримки, опиниться в заручниках такої «наукової» політики держави, і саме в тій сфері, де вона сягає світового рівня знань і бере активну участь у найпередовіших дослідженнях.
Наміри зменшити або зовсім не фінансувати базисні наукові напрями наразі легко простежуються і в спробах МОН внести такі зміни до Закону "Про науку і науково-технічну діяльність", які фактично спрямовані на встановлення чиновничого контролю за роботою Національного фонду досліджень України, розмір грантів якого є порівняним із закордонними і який, без перебільшень, став чи не найважливішим кроком у підтримці науки в країні. Появу Фонду високо оцінила наукова спільнота, а от МОНу, очевидно, не сподобалася надана йому свобода у визначенні переможців (і тим самим в управлінні фінансами). Тож міністерство запропонувало квотний принцип складу Наглядової ради фонду, до якої мають входити не незалежні й обрані спеціальним органом експерти з високими науковими рейтингами (як цього вимагає Закон), а легко керовані представники різних органів виконавчої влади (включаючи міністрів і їхніх заступників), ректори, президенти або віцепрезиденти державних академій тощо. А це, як на мене, спотворює саму ідею проведення вільних від адміністративного тиску конкурсів, коли змагаються наукові ідеї, а не установи. При цьому склад цієї ради теж має визначати чиновник за тільки йому відомими критеріями! Про інші достатньо недоречні поправки до чинного Закону говорити не буду, бо якщо пройде бодай вищезазначена зміна, усі інші вже не матимуть жодного значення.
Світовий досвід не вигадав нічого кращого, ніж розподіл коштів на наукові дослідження за грантами на підставі рецензій незалежних і змінюваних через певний термін національних і міжнародних фахівців. Не менш суттєво, щоб справжньою науковою одиницею виступали відділ чи лабораторія, очолювані практикуючим лідером, а не цілий інститут, в якому різні, не завжди науково ефективні підрозділи. Не секрет, що роль завідувача наукового підрозділу інституту у нас сильно принижена, і її не порівняєш із впливом чи можливостями директора чи ще вищих посадовців, які взагалі не ведуть поточних наукових досліджень. Ми ж не забули, до чого призводять нав’язувані «зверху» єдино правильні вчення і політично виправдані гіпотези?!
Хотів би звернутися до народних депутатів з проханням не схвалювати «ідеї», що не підуть на користь українській науці. Хоч маю певні сумніви, чи почують. Водночас і песимістом бути не хочеться. Я переконаний, що спільнота вчених може розв’язувати питання тематики і розподілу грантових коштів абсолютно самостійно і справедливо, виходячи виключно з наукової цінності того чи іншого проєкту і враховуючи при цьому інтереси держави. Адже, повторююсь, така – загальносвітова – методика працює в усіх країнах, де наука і вчені є шанованою сферою занять і шанованою верствою суспільства.
До речі, вимогу про те, що наука має себе окуповувати, про що часто можна почути з вуст чиновників, вона може виконати лише тоді, коли її розумітиме більшість суспільства, яке на це неспроможне. Тому єдиний спосіб - дати науці змогу розвиватися за законами, що визначають її розвиток у передових країнах світу.
А до тих пір, доки справжня наука країні буде непотрібна, і доки ера поваги до вчених не наступить, наука перетворюватиметься на імітацію. Сподіваюсь, не цього прагне керівництво галузі й країни, намагаючись взяти науку на фінансовий поводок, і смикати її згідно зі своїми політичними пріоритетами.
Вадим ЛОКТЄВ, академік НАН України
Газета "Світ", № 41 - 42, листопад 2021 р."
До речі, вимогу про те, що наука має себе окуповувати, про що часто можна почути з вуст чиновників, вона може виконати лише тоді, коли її розумітиме більшість суспільства, яке на це неспроможне. Тому єдиний спосіб - дати науці змогу розвиватися за законами, що визначають її розвиток у передових країнах світу.
А до тих пір, доки справжня наука країні буде непотрібна, і доки ера поваги до вчених не наступить, наука перетворюватиметься на імітацію. Сподіваюсь, не цього прагне керівництво галузі й країни, намагаючись взяти науку на фінансовий поводок, і смикати її згідно зі своїми політичними пріоритетами.
Вадим ЛОКТЄВ, академік НАН України
Газета "Світ", № 41 - 42, листопад 2021 р."
Шановні, хвилиночку уваги.
Тут Національний фонд досліджень України робить для Вас абсолютно непересічну подію.
10 листопада о 16:00 Ви матимете змогу наживо онлайн послухати класних вчених про їхні дослідження - медичного і технічного напряму та з царини гуманітаристики, а також представників наукової ради фонду.
Зокрема, зможете почути не лише про "секрети успіху" на, чесно скажемо, непростій дорозі науковця в Україні, а й більш конкретно про:
- металокерамічні композити для екстремальних умов експлуатації
- нанокомпозитні полімерні біоматеріали з противірусною та антимікробною дією
- моніторинг пожежної небезпеки за допомогою супутникових даних
- психологічну підтримку літніх осіб у період карантину
- надпотужні світлодіодні освітлювальні системи
- історичну свідомість населення на окупованих росією територіях
- антиоксиданти на основі графену для терапії серцево-судинних захворювань
та інші прикольні розповіді.
Зробіть відмітку у календарі і розкажіть, будь ласка, тим, кому це буде цікаво.
Сама подія - тут https://www.facebook.com/events/449536329931670/
Майте гарний вечір.
Тут Національний фонд досліджень України робить для Вас абсолютно непересічну подію.
10 листопада о 16:00 Ви матимете змогу наживо онлайн послухати класних вчених про їхні дослідження - медичного і технічного напряму та з царини гуманітаристики, а також представників наукової ради фонду.
Зокрема, зможете почути не лише про "секрети успіху" на, чесно скажемо, непростій дорозі науковця в Україні, а й більш конкретно про:
- металокерамічні композити для екстремальних умов експлуатації
- нанокомпозитні полімерні біоматеріали з противірусною та антимікробною дією
- моніторинг пожежної небезпеки за допомогою супутникових даних
- психологічну підтримку літніх осіб у період карантину
- надпотужні світлодіодні освітлювальні системи
- історичну свідомість населення на окупованих росією територіях
- антиоксиданти на основі графену для терапії серцево-судинних захворювань
та інші прикольні розповіді.
Зробіть відмітку у календарі і розкажіть, будь ласка, тим, кому це буде цікаво.
Сама подія - тут https://www.facebook.com/events/449536329931670/
Майте гарний вечір.
Шановні, чим більше я дізнаюся про історію зі спробою МОН позбавити незалежності Національний фонд досліджень, тим більше в мене складається враження, що в урядовому органі, що опікуєтья освітою і наукою, нині працюють не просто плагіатори, а ще й шахраї (оціночне судження).
Перш ніж Ви заціните красу гри, коротко нагадаю, в чому суть:
Одним з основних досягнень реформи науки від 2015 року стало створення дійсно незалежного національного фонду досліджень, що підтримує найталановитіших вчених.
Так, як це робиться в усіх розвинених країнах.
І раптом до Закону, що регулює в тому числі діяльність цього НФД міністерство освіти запропонувало зміни, які просто цю незалежність знищують.
Окрім того, що наглядову раду фонду хочуть переформатувати так, що вона буде не з науковців, а з чиновництва зацікавлених отримувачів грошей з фонду; окрім того, що фонд змусять виділяти кошти не на хороші наукові проєкти, а на те, що з точку зору чиновництва (тобто тих самих зацікавлених сторін) є важливим, тут ще й виявилося, що...
"Тепер, коли, нібито обговорений громадськістю й узгоджений із нею законопроєкт МОН надіслало в зацікавлені міністерства та відомства, з’ясувалося, що, зокрема, зміст ключової 53 статті у ньому кардинально відрізняється від змісту тієї ж статті, винесеної перед тим на обговорення. І стосується він Наглядової ради фонду...
...Тобто вже ПІСЛЯ громадського обговорення МОН змінило ключову статтю, ввівши до керівництва Фонду чиновників і представників міністерств. "
Ба більше,
"Початкову версію цього законопроєкту розробляла робоча група Національної ради з питань розвитку науки і технологій. І, як неважко переконатися ...жодних пропозицій такого ґатунку він не містив.
МОН же було доручено на основі пропозицій робочої групи Нацради підготувати проєкт для внесення на розгляд уряду. Тобто МОН узагалі не мало повноважень на зміни схеми управління Фондом, навіть у тій редакції, котра була до громадського обговорення. "
Не мало повноважень.
Змінило ключову статтю вже після громадського обговорення.
Це, взагалі, вибачте, як називається?
Про все це та решту трешу я дізнався зі статті
https://zn.ua/ukr/science/vlada-zamakhnulasja-na-nezalezhnist-naukovtsiv.html
Ну, слухайте, це же не просто відкочування реформи у табачниковські часи.
Це вибивання стільця з під ніг схудалої української науки, на шиї якої давно висить зашморг фінансування за залишковим принципом.
Я дякую всім причетним до такого стану речей.
Ви фантастичні.
Потвори.
А правда все одно переможе.
Майте гарний вечір.
Перш ніж Ви заціните красу гри, коротко нагадаю, в чому суть:
Одним з основних досягнень реформи науки від 2015 року стало створення дійсно незалежного національного фонду досліджень, що підтримує найталановитіших вчених.
Так, як це робиться в усіх розвинених країнах.
І раптом до Закону, що регулює в тому числі діяльність цього НФД міністерство освіти запропонувало зміни, які просто цю незалежність знищують.
Окрім того, що наглядову раду фонду хочуть переформатувати так, що вона буде не з науковців, а з чиновництва зацікавлених отримувачів грошей з фонду; окрім того, що фонд змусять виділяти кошти не на хороші наукові проєкти, а на те, що з точку зору чиновництва (тобто тих самих зацікавлених сторін) є важливим, тут ще й виявилося, що...
"Тепер, коли, нібито обговорений громадськістю й узгоджений із нею законопроєкт МОН надіслало в зацікавлені міністерства та відомства, з’ясувалося, що, зокрема, зміст ключової 53 статті у ньому кардинально відрізняється від змісту тієї ж статті, винесеної перед тим на обговорення. І стосується він Наглядової ради фонду...
...Тобто вже ПІСЛЯ громадського обговорення МОН змінило ключову статтю, ввівши до керівництва Фонду чиновників і представників міністерств. "
Ба більше,
"Початкову версію цього законопроєкту розробляла робоча група Національної ради з питань розвитку науки і технологій. І, як неважко переконатися ...жодних пропозицій такого ґатунку він не містив.
МОН же було доручено на основі пропозицій робочої групи Нацради підготувати проєкт для внесення на розгляд уряду. Тобто МОН узагалі не мало повноважень на зміни схеми управління Фондом, навіть у тій редакції, котра була до громадського обговорення. "
Не мало повноважень.
Змінило ключову статтю вже після громадського обговорення.
Це, взагалі, вибачте, як називається?
Про все це та решту трешу я дізнався зі статті
https://zn.ua/ukr/science/vlada-zamakhnulasja-na-nezalezhnist-naukovtsiv.html
Ну, слухайте, це же не просто відкочування реформи у табачниковські часи.
Це вибивання стільця з під ніг схудалої української науки, на шиї якої давно висить зашморг фінансування за залишковим принципом.
Я дякую всім причетним до такого стану речей.
Ви фантастичні.
Потвори.
А правда все одно переможе.
Майте гарний вечір.
Зеркало недели | Дзеркало тижня | Mirror Weekly
Влада замахнулася на незалежність науковців
Що хочуть змінити у Національному фонді досліджень
Шановні, мені здається, що ми поступово минаємо пік кількості експертів з вірусології у соцмережах.
І перш ніж вони перетворяться на експертів з віялових відключень електроенергії імені Зеленського, хотілось би, щоб на кілька днів тут побільшало експертів з елементарних частинок.
Сьогодні, у Всесвітній день науки, 10 листопада, мріється запостити щось таке позитивне, як протон, і фундаментальне, як бозон Хіггса.
І ось же воно.
Alpha Centauri Ukraine створила прекрасне відео "Елементарні частинки - на пальцях".
Так, Ви мабуть чули, що окрім протонів, нейтронів, електронів існують ще кварки, мюони, тау-лептони та інша дичина, яку навіть запам'ятати важко.
Їх люди у білих халатах з розумним виглядом витягають з колайдерів вартістю в мільярди доларів, розписують про них чотириповерхові формули та стверджують, що завдяки цьому Ваше життя стає кращим, бо за цим - технології і прогрес.
І це відео... ні, воно не розповість детально класифікацію частинок і не розкаже про їхні властивості чи історію відкриття.
Не пояснить, як та чи інша частинка "маститься на хліб" платників податків чи збільшує відсоток жирів у камамбері.
Все набагато корисніше і крутіше.
Це відео про основи, якщо можна так висловитись.
Про "є дорівнює ем це квадрат".
Про масу і енергію.
Про перетворення одних частинок в інші і трохи про те, чому саме так відбувається.
Важко, звісно, уявити, що після 10-хвилинного наукпоп лікнепу Ви станете адептом фізики елементарних частинок, але, принаймні, в першому наближенні зрозумієте чому це, трясця, така складна наука.
Приємного перегляду.
https://www.youtube.com/watch?v=hEeyLcXxaOA
Майте гарний вечір.
І перш ніж вони перетворяться на експертів з віялових відключень електроенергії імені Зеленського, хотілось би, щоб на кілька днів тут побільшало експертів з елементарних частинок.
Сьогодні, у Всесвітній день науки, 10 листопада, мріється запостити щось таке позитивне, як протон, і фундаментальне, як бозон Хіггса.
І ось же воно.
Alpha Centauri Ukraine створила прекрасне відео "Елементарні частинки - на пальцях".
Так, Ви мабуть чули, що окрім протонів, нейтронів, електронів існують ще кварки, мюони, тау-лептони та інша дичина, яку навіть запам'ятати важко.
Їх люди у білих халатах з розумним виглядом витягають з колайдерів вартістю в мільярди доларів, розписують про них чотириповерхові формули та стверджують, що завдяки цьому Ваше життя стає кращим, бо за цим - технології і прогрес.
І це відео... ні, воно не розповість детально класифікацію частинок і не розкаже про їхні властивості чи історію відкриття.
Не пояснить, як та чи інша частинка "маститься на хліб" платників податків чи збільшує відсоток жирів у камамбері.
Все набагато корисніше і крутіше.
Це відео про основи, якщо можна так висловитись.
Про "є дорівнює ем це квадрат".
Про масу і енергію.
Про перетворення одних частинок в інші і трохи про те, чому саме так відбувається.
Важко, звісно, уявити, що після 10-хвилинного наукпоп лікнепу Ви станете адептом фізики елементарних частинок, але, принаймні, в першому наближенні зрозумієте чому це, трясця, така складна наука.
Приємного перегляду.
https://www.youtube.com/watch?v=hEeyLcXxaOA
Майте гарний вечір.
YouTube
Елементарні частинки — На пальцях
Підтримати проєкт: карта Приватбанку 4731 1856 0551 4287
Або https://patreon.com/thealphacentauri (окремі рівні підтримки україномовного контенту)
Або https://www.paypal.com/paypalme/thealphacentauri
Третій ролик із серії "На пальцях", в якому ми поговоримо…
Або https://patreon.com/thealphacentauri (окремі рівні підтримки україномовного контенту)
Або https://www.paypal.com/paypalme/thealphacentauri
Третій ролик із серії "На пальцях", в якому ми поговоримо…
Шановні, я щиро розчулений Вашими привітаннями і мені знадобиться кілька днів, аби всі побачити і відповісти.
Менш із тим, зараз я хочу публічно похвалитися подарунком, який сам собі сьогодні зробив.
І який, звісно, може виявитися корисний Вам.
Я не знаю, чиєї світлої голови в Міністерство охорони здоров'я України це була ідея, але в 5-ти аптеках міста Києва можна отак просто прийти з паспортом і кодом, придбати вакцину від грипу (в моєму випадку це була Ваксігрип тетра, французька, від Sanofi, за 350 грн), і отримати огляд від лікаря та, власне, сам укол у руку.
Я це зробив.
І.я.щиро.і.нагально.раджу.
Дуже зручно, швидко і без зайвих турбот.
Ось трохи деталей:
"Проєкт проводитиметься з 10 до 14 листопада включно в 5 аптеках Києва з 8:00 до 20:00 за адресами:
вул. Ярославів Вал, 20
вул. Московська, 46/2
вул. Велика Васильківська, 112А
вул. Дмитрівська, 2
вул. Срібнокільська, 2А"
Решта тут https://moz.gov.ua/article/news/v-ukraini-rozpochinaetsja-pilotnij-proekt-iz-vakcinacii-proti-gripu-v-aptekah
Це дійсно корисна і хороша програма, яку слід поширити на решту країни.
З нюансів:
- черги реально великі, бажаючих багато. Одна вакцинація триває до 10 хвилин, тому пару годин Ви можете втратити.
5 аптек - абсолютно недостатньо.
5 днів - це дуже мало.
- перед вакцинацією доведеться вручну заповнити форму згоди. Жіжіталізація на повен зріст.
Але загалом - просто супер.
Будьте здорові.
Майте гарний вечір.
Усіх міцно обіймаю.
Менш із тим, зараз я хочу публічно похвалитися подарунком, який сам собі сьогодні зробив.
І який, звісно, може виявитися корисний Вам.
Я не знаю, чиєї світлої голови в Міністерство охорони здоров'я України це була ідея, але в 5-ти аптеках міста Києва можна отак просто прийти з паспортом і кодом, придбати вакцину від грипу (в моєму випадку це була Ваксігрип тетра, французька, від Sanofi, за 350 грн), і отримати огляд від лікаря та, власне, сам укол у руку.
Я це зробив.
І.я.щиро.і.нагально.раджу.
Дуже зручно, швидко і без зайвих турбот.
Ось трохи деталей:
"Проєкт проводитиметься з 10 до 14 листопада включно в 5 аптеках Києва з 8:00 до 20:00 за адресами:
вул. Ярославів Вал, 20
вул. Московська, 46/2
вул. Велика Васильківська, 112А
вул. Дмитрівська, 2
вул. Срібнокільська, 2А"
Решта тут https://moz.gov.ua/article/news/v-ukraini-rozpochinaetsja-pilotnij-proekt-iz-vakcinacii-proti-gripu-v-aptekah
Це дійсно корисна і хороша програма, яку слід поширити на решту країни.
З нюансів:
- черги реально великі, бажаючих багато. Одна вакцинація триває до 10 хвилин, тому пару годин Ви можете втратити.
5 аптек - абсолютно недостатньо.
5 днів - це дуже мало.
- перед вакцинацією доведеться вручну заповнити форму згоди. Жіжіталізація на повен зріст.
Але загалом - просто супер.
Будьте здорові.
Майте гарний вечір.
Усіх міцно обіймаю.
Шановні, тут вчергове відбудеться конкурс наукової фотографії.
З 15 листопада по 15 грудня у Вас є шанс завантажити своє унікальне фото наукового характеру в одну з категорій
- «Люди в науці»,
- «Мікроскопія»,
- «Живі організми»,
- «Нефотографічні зображення»,
- «Загальна категорія»,
здобути перемогу і не тільки отримати цінні подарунки, а й потім милуватися цим фото у Вікіпедії.
Тобто, ще раз:
- сфотографуйте вчених за роботою
- витягніть фото з-під мікроскопа - тунельного, електронного, оптичного тощо
- впіймайте в об'єктив унікальноггоо птаха, шкрека, хробака чи взагалі невідому науці істоту
- прикріпіть крутецький графік, візуалізацію і т.і.
і впишіть своє ім'я в історію.
До речі, як пише Олексій Болдирєв цьогоріч для астрономів та астроаматорів буде спеціальна астровідзнака.
Яка - поки не знаю, бо ще не підписав всі папірці по держтаємниці.
Зауважу окремо, як кількаразовий член журі: Ви маєте надіслати не просто фото, а ще й правильно його підписати.
Було безліч випадків, коли до прекрасної фотографії йшов неякісний підпис і вона не перемагала.
Зворотніх випадків - коли людина потрудилася над текстом, але світлина була так собі - майже не було.
Всі деталі - тут https://blog.wikimedia.org.ua/2021/11/12/wiki-science-competition-2021/
Носіть масочки, чекайте на розслідування по Вагнергейту і вимагайте від влади бустерну дозу вакцини.
Майте гарний вечір.
З 15 листопада по 15 грудня у Вас є шанс завантажити своє унікальне фото наукового характеру в одну з категорій
- «Люди в науці»,
- «Мікроскопія»,
- «Живі організми»,
- «Нефотографічні зображення»,
- «Загальна категорія»,
здобути перемогу і не тільки отримати цінні подарунки, а й потім милуватися цим фото у Вікіпедії.
Тобто, ще раз:
- сфотографуйте вчених за роботою
- витягніть фото з-під мікроскопа - тунельного, електронного, оптичного тощо
- впіймайте в об'єктив унікальноггоо птаха, шкрека, хробака чи взагалі невідому науці істоту
- прикріпіть крутецький графік, візуалізацію і т.і.
і впишіть своє ім'я в історію.
До речі, як пише Олексій Болдирєв цьогоріч для астрономів та астроаматорів буде спеціальна астровідзнака.
Яка - поки не знаю, бо ще не підписав всі папірці по держтаємниці.
Зауважу окремо, як кількаразовий член журі: Ви маєте надіслати не просто фото, а ще й правильно його підписати.
Було безліч випадків, коли до прекрасної фотографії йшов неякісний підпис і вона не перемагала.
Зворотніх випадків - коли людина потрудилася над текстом, але світлина була так собі - майже не було.
Всі деталі - тут https://blog.wikimedia.org.ua/2021/11/12/wiki-science-competition-2021/
Носіть масочки, чекайте на розслідування по Вагнергейту і вимагайте від влади бустерну дозу вакцини.
Майте гарний вечір.
Вікімедіа Україна
Конкурс наукових зображень 2021 починається 15 листопада
З 15 листопада по 15 грудня 2021 року у Вікісховищі відбудеться «Конкурс наукових зображень 2021» приурочений до Всесвітнього дня науки в ім’я миру та розвитку, який щорічно відзначають 10 ли…
Я ще пам'ятаю часи, коли при купівлі мобільного телефону продавці нагально радили його тричі повністю зарядити і розрядити.
Самі акумулятори були до дурного важкі і громіздкі.
Їх можна було легко "вбити" неправильною експлуатацією, а коштували вони дуже недешево.
А взагалі, десь у 80-х, якщо б сказати комусь, що акумулятори будуть товщиною в учнівський зошит і живитимуть квадрокоптери, електросамокати та автівки, що розганятимуться до сотні за кілька секунд і все це буде масово, на потоці, у широкому вжитку та не за всі гроші світу - це гарантований квиток, щоб від'їхати на дурку.
Або в застінки КДБ.
Насправді, просто осягніть, яку революцію для звичайного споживача здійснила поява літій-йонних акумуляторів.
Недарма їх розробникам у 2019-му році присудили Нобелівську премію.
І ось на Цікава наука вийшло прекрасне відео, де на пальцях пояснено, як акумулятори взагалі працюють, чому використовують саме йони літію, а не уранію чи чугунію, чому ці батареї такі легкі і потужні, а також тут змальовано перспективу подальших покращень властивостей акумуляторів.
https://www.youtube.com/watch?v=am0tv2zuCdQ
Так, не все з літієм ідеально.
Трапляється, що спалахують смартфони, гіроборди та цілі електромобілі з електроавтобусами.
Однак це, насправді, мізерна ціна за прогрес, що ми навколо спостерігаємо.
P.S. Також нагально раджу почитати розслідування про Вагнергейт. Читав, як захоплюючий детектив. Чесно кажучи, я в щирому захваті від того, наскільки круті люди у нас працюють в військовій розвідці і якого рівня операції вони провертають. Вірніше, можуть провертати. Бо, як відомо, лев, що очолює стадо баранів, має набагато більше шансів перемогти, аніж прайд левів, що очолюється бараном.
Майте гарний день.
Самі акумулятори були до дурного важкі і громіздкі.
Їх можна було легко "вбити" неправильною експлуатацією, а коштували вони дуже недешево.
А взагалі, десь у 80-х, якщо б сказати комусь, що акумулятори будуть товщиною в учнівський зошит і живитимуть квадрокоптери, електросамокати та автівки, що розганятимуться до сотні за кілька секунд і все це буде масово, на потоці, у широкому вжитку та не за всі гроші світу - це гарантований квиток, щоб від'їхати на дурку.
Або в застінки КДБ.
Насправді, просто осягніть, яку революцію для звичайного споживача здійснила поява літій-йонних акумуляторів.
Недарма їх розробникам у 2019-му році присудили Нобелівську премію.
І ось на Цікава наука вийшло прекрасне відео, де на пальцях пояснено, як акумулятори взагалі працюють, чому використовують саме йони літію, а не уранію чи чугунію, чому ці батареї такі легкі і потужні, а також тут змальовано перспективу подальших покращень властивостей акумуляторів.
https://www.youtube.com/watch?v=am0tv2zuCdQ
Так, не все з літієм ідеально.
Трапляється, що спалахують смартфони, гіроборди та цілі електромобілі з електроавтобусами.
Однак це, насправді, мізерна ціна за прогрес, що ми навколо спостерігаємо.
P.S. Також нагально раджу почитати розслідування про Вагнергейт. Читав, як захоплюючий детектив. Чесно кажучи, я в щирому захваті від того, наскільки круті люди у нас працюють в військовій розвідці і якого рівня операції вони провертають. Вірніше, можуть провертати. Бо, як відомо, лев, що очолює стадо баранів, має набагато більше шансів перемогти, аніж прайд левів, що очолюється бараном.
Майте гарний день.
YouTube
Майбутнє електричних батарей (Li-ion та інших) [MinutePhysics]
Літій-іонна батарея або літій-іонний акумулятор – це тип електричної батареї, в якій іони літію рухаються від негативного електрода через електроліт до позитивного під час розряджання, і у зворотному напрямі під час заряджання.
Літій-іонні батареї використовують…
Літій-іонні батареї використовують…
Шановні, позавчора в одному з найавторитетніших наукових журналів світу Nature вийшла стаття про йонний супутниковий двигун, який минулоріч запустили на орбіту і нині підтвердили його експлуатаційні характеристики, що кращі за аналоги, які використовуються нині.
Новина сама по собі цікава, однак цікавішим є те, що таку прогресивну технологію запропонувала компанія, співзасновником якої є випускник-фізик з Харківського національного університету Дмитро Рафальський.
Так-так, звісно, компанія не українська, а французька, що, на жаль, додає балів тезі "хочеш своїм розумом досягти успіху і визнання - роби це не в Україні, бо тут суцільні інвестняні".
Але це є свідченням моєї думки, яку я не так давно висловлював, що в ХНУ природничий напрямок - дуже сильний.
Не знаю, як це буде за нової ректорки, але менш із тим.
По-перше, раджу почитати оцю статтю Ліги, де журналісти оперативно пояснили, що то за йонні двигуни, чому вони такі важливі, до чого тут йод і чим він кращий за криптон і ксенон, що зараз використовуються в місіях типу Хаябуси.
https://tech.liga.net/ua/technology/novosti/unikalnyy-dvigatel-dlya-sputnikov-vpervye-ispytali-na-orbite-ego-razrabotal-ukrainets
Єдине, з чим не згоден - у вкладці чомусь підтягується фраза, що "Український вчений розробив унікальний двигун...".
Україна не має до цього доробку жодного стосунку.
По-друге, якщо цікавлять нюанси та технічні деталі - ось сама стаття в Нейче
https://www.nature.com/articles/s41586-021-04015-y
Там є і схема, і вартість, і методика побудови двигуна з купою розрахунків, телеметрією супутника (чи як воно правильно називається) і т.і.
З цікавого - в експериментах двигун розвивав тягу у 0,8 мН і змінював висоту космічного апарата вагою 20 кг в межах 200-400 метрів.
Звісно, це не ті величини, яких очікує пересічний глядач фантастичних фільмів, де міжзоряні крейсери з йонними двигунами долають гігапарсеки, однак це значий технологічний поступ, що робить Космос та його застосування в повсякденному житті - ближчими.
Отут є ще посилання на англомовне джерело - https://www.sciencealert.com/iodine-spacecraft-propulsion-has-been-tested-in-orbit
А отут - на нейче-подкаст з Дмитром https://www.nature.com/articles/d41586-021-03475-6
Вдячний декану фізтеху ХНУ Ігорю Гірці за те, що звернув мою увагу на цю прекрасну новину.
Українська земля повна повнісінька розумами.
Але пани при владі чомусь роблять весь час такі умови, щоб градієнт концентрації ідіотизму та зневаги до інтелекту призводив до дифузії останнього деінде.
Майте гарний день.
Новина сама по собі цікава, однак цікавішим є те, що таку прогресивну технологію запропонувала компанія, співзасновником якої є випускник-фізик з Харківського національного університету Дмитро Рафальський.
Так-так, звісно, компанія не українська, а французька, що, на жаль, додає балів тезі "хочеш своїм розумом досягти успіху і визнання - роби це не в Україні, бо тут суцільні інвестняні".
Але це є свідченням моєї думки, яку я не так давно висловлював, що в ХНУ природничий напрямок - дуже сильний.
Не знаю, як це буде за нової ректорки, але менш із тим.
По-перше, раджу почитати оцю статтю Ліги, де журналісти оперативно пояснили, що то за йонні двигуни, чому вони такі важливі, до чого тут йод і чим він кращий за криптон і ксенон, що зараз використовуються в місіях типу Хаябуси.
https://tech.liga.net/ua/technology/novosti/unikalnyy-dvigatel-dlya-sputnikov-vpervye-ispytali-na-orbite-ego-razrabotal-ukrainets
Єдине, з чим не згоден - у вкладці чомусь підтягується фраза, що "Український вчений розробив унікальний двигун...".
Україна не має до цього доробку жодного стосунку.
По-друге, якщо цікавлять нюанси та технічні деталі - ось сама стаття в Нейче
https://www.nature.com/articles/s41586-021-04015-y
Там є і схема, і вартість, і методика побудови двигуна з купою розрахунків, телеметрією супутника (чи як воно правильно називається) і т.і.
З цікавого - в експериментах двигун розвивав тягу у 0,8 мН і змінював висоту космічного апарата вагою 20 кг в межах 200-400 метрів.
Звісно, це не ті величини, яких очікує пересічний глядач фантастичних фільмів, де міжзоряні крейсери з йонними двигунами долають гігапарсеки, однак це значий технологічний поступ, що робить Космос та його застосування в повсякденному житті - ближчими.
Отут є ще посилання на англомовне джерело - https://www.sciencealert.com/iodine-spacecraft-propulsion-has-been-tested-in-orbit
А отут - на нейче-подкаст з Дмитром https://www.nature.com/articles/d41586-021-03475-6
Вдячний декану фізтеху ХНУ Ігорю Гірці за те, що звернув мою увагу на цю прекрасну новину.
Українська земля повна повнісінька розумами.
Але пани при владі чомусь роблять весь час такі умови, щоб градієнт концентрації ідіотизму та зневаги до інтелекту призводив до дифузії останнього деінде.
Майте гарний день.
ЛІГА.net
Унікальний двигун для супутників уперше випробували на орбіті. Його розробив українець
Двигун для супутників який розробив українець Двигун для супутників на йоді
Шановні, у цей буремний час, коли наші очільники то впритул не бачать російської загрози, то раптом прозрівають і починають бити на сполох; коли незрозуміло чи будуть віялові відключення електроенергії і чи подешевшає врешті олія та пальне; коли починаєш плутатися, чи відбувається в країні обіцяна президентом деолігархізація, чи таки олігархи почали проводити депрезидентизацію, раджу звернути увагу на прекрасний науково-популярний канал про Космос, планети, супутники і таке всяке - Всесвіт UA.
Я про нього вже колись (може рік тому) писав, але ось на очі потрапило прекрасне свіженьке відео.
І воно мені дуже сподобалося.
Фактично, тут не тільки про те, чому центр Всесвіту так важко визначити.
Тут про розширення простору, Едвіна Габбла та те, як слід коректніше уявляти слово "вибух" застосовно до Великого вибуху.
https://www.youtube.com/watch?v=M0zB_asHCCA
Раджу.
Раджу підписатися та дивитися зі своїми малюками.
Майте гарний вечір.
Я про нього вже колись (може рік тому) писав, але ось на очі потрапило прекрасне свіженьке відео.
І воно мені дуже сподобалося.
Фактично, тут не тільки про те, чому центр Всесвіту так важко визначити.
Тут про розширення простору, Едвіна Габбла та те, як слід коректніше уявляти слово "вибух" застосовно до Великого вибуху.
https://www.youtube.com/watch?v=M0zB_asHCCA
Раджу.
Раджу підписатися та дивитися зі своїми малюками.
Майте гарний вечір.
YouTube
Де знаходиться центр Всесвіту? | Всесвіт UA
Наш Всесвіт розпочався з Великого вибуху близько 13,8 мільярдів років тому і з тих пір він постійно розширюється. З самого свого народження ми дивимось вгору і бачимо величезну кількість зір і інтуїтивно думаємо, що усе це неймовірне зоряне небо обертається…
Місце прокляте, не інакше
Пам'ятаєте, як Зе давав прес-конференцію на заводі Антонова на фоні одного літака без двигунів і іншого - без крил?
Дубль два.
Читаю новину на сайті МОН: "19 листопада 2021 року під головуванням Прем’єр-міністра Дениса Шмигаля відбулося засідання Організаційного комітету з підготовки й проведення міжнародного конкурсу наукових, науково-технічних розробок та інноваційних проєктів «МІСТ ПАТОНА. PATON BRIDGE»."
Тут же:
"«Ця програма, ініційована цьогоріч Президентом України, має не лише сприяти посиленню міжнародного співробітництва та підвищенню інвестиційної привабливості України, але й забезпечити талановитим українським науковцям можливості для реалізації всередині держави», – наголосив Денис Шмигаль."
https://mon.gov.ua/ua/news/vidbulos-zasidannya-organizacijnogo-komitetu-konkursu-mist-patona-paton-bridge
Я не маю нічого проти такого конкурсу.
Серйозно.
Я не маю нічого проти Євгена Оскаровича Патона, на честь якого міст і названо.
Я в принципі не маю нічого проти мосту Патона.
На свій вік - видатний міст, важлива транспортна артерія міста.
Але.
Принаймні кияни в курсі, що спадок Патона міцні господарники міста Києва довели "до ручки".
На мою думку, автори назви конкурсної програми навіть не уявляють масштабу нюансів з цим мостом.
А поглянути на них можна тут.
https://www.youtube.com/watch?v=EmPS0Z9IM1o
Це, так би мовити, міст Патона зсередини у 2020 році.
Я нічого не коментуватиму, як цього і не робить автор відео Роман Дмитриенко.
Впевнений, що за рік там мало що змінилося в кращий бік.
Можу припустити, що коли запустять Подільсько-Воскресенський перехід, міст Патона доведеться закривати повністю на капіталку.
Але я не спеціаліст.
Просто трохи дивує, наскільки невдало людям вдається підбирати неймінг навіть наче хороших за задумом речей.
Пам'ятаєте, як Зе давав прес-конференцію на заводі Антонова на фоні одного літака без двигунів і іншого - без крил?
Дубль два.
Читаю новину на сайті МОН: "19 листопада 2021 року під головуванням Прем’єр-міністра Дениса Шмигаля відбулося засідання Організаційного комітету з підготовки й проведення міжнародного конкурсу наукових, науково-технічних розробок та інноваційних проєктів «МІСТ ПАТОНА. PATON BRIDGE»."
Тут же:
"«Ця програма, ініційована цьогоріч Президентом України, має не лише сприяти посиленню міжнародного співробітництва та підвищенню інвестиційної привабливості України, але й забезпечити талановитим українським науковцям можливості для реалізації всередині держави», – наголосив Денис Шмигаль."
https://mon.gov.ua/ua/news/vidbulos-zasidannya-organizacijnogo-komitetu-konkursu-mist-patona-paton-bridge
Я не маю нічого проти такого конкурсу.
Серйозно.
Я не маю нічого проти Євгена Оскаровича Патона, на честь якого міст і названо.
Я в принципі не маю нічого проти мосту Патона.
На свій вік - видатний міст, важлива транспортна артерія міста.
Але.
Принаймні кияни в курсі, що спадок Патона міцні господарники міста Києва довели "до ручки".
На мою думку, автори назви конкурсної програми навіть не уявляють масштабу нюансів з цим мостом.
А поглянути на них можна тут.
https://www.youtube.com/watch?v=EmPS0Z9IM1o
Це, так би мовити, міст Патона зсередини у 2020 році.
Я нічого не коментуватиму, як цього і не робить автор відео Роман Дмитриенко.
Впевнений, що за рік там мало що змінилося в кращий бік.
Можу припустити, що коли запустять Подільсько-Воскресенський перехід, міст Патона доведеться закривати повністю на капіталку.
Але я не спеціаліст.
Просто трохи дивує, наскільки невдало людям вдається підбирати неймінг навіть наче хороших за задумом речей.
Думаю, що у кожного з нас є якась безумна мрія, вкрай абсурдна у своїй реалізації, але така, від якої млієш сутінковими осінніми українськими вечорами.
У мене ця мрія ось: мешкати десь у теплих широтах, їздити на білій машині без даху, носити парусинові штані та гавайку.
Все.
Тупо, безглуздо, одначе демонструє всю суть мого ставлення до нашого осінньо-зимового періоду.
Тому особисто у мене ніколи не виникало питання до птахів - а нащо вони збиваються у ключі та тужливо відлітають за небокрай?
Я їх прекрасно розумію.
Мене завжди цікавило інше - нащо вони сюди повертаються?
Якщо говорити ж цілком серйозно, проблематика міграцій птахів на величезні відстані цікавить світову науку багато десятиліть і століть.
І якщо з проблемами штибу:
- нащо мігрувати?
- чи птахи почали мігрувати з Півночі на Південь або ж з Півдня на Північ?
наука трохи розібралася, то от з інструментарієм, завдяки якому нащадки динозаврів долають тисячі кілометрів з вражаючою точністю - не все до кінця очевидно.
Хоча, виявляється, ці вчені таки недарма жеруть кошти платників податків.
Років 20 тому мені в руки потрапила якась радянська книга, якій вже було років 40, в якій я читав про 6 досі незрозумілих для науки загадок.
Погано пам'ятаю про 5 з них, але 6-та - була якраз про міграцію птахів.
І от там я вперше зіткнувся з гіпотезою, що в голові птаха є якийсь компас, що відчуває магнітне поле Землі і завдяки цьому вдається віднайти Африку, якийсь острів в океані для проміжної зупинки та й взагалі не збитися з курсу через шалені дурні вітри.
І ось.
Та-дам.
Виявляється сучасна наука така віднайшла цей чудодійний механізм, що дійсно відчуває надслабку зміну поля.
І в ньому задіяні як сітківка ока (!), так і ділянка переднього мозку - кластер N.
Здуріти, еге?
Загалом, дуже раджу до прочитання цю захоплюючу наукпоп статтю від орнітологіні з Інституту зоології НАН України Наталки Атамась, де вона розповідає про причини міграції, характерні особливості та секретні прийоми птахів (включно з деталями по оку і мозку), аби долетіти туди, куди треба.
https://kunsht.com.ua/na-pivnich-cherez-pivnichnij-zaxid-yak-ptaxi-znaxodyat-shlyax-koli-migruyut
А парусинові штані я собі все одно куплю колись.
Про всяк випадок.
Мало лі.
Машину вже на місці візьму, біток якийсь, зріжу дах болгаркою та й годі.
А штані тре нові, білі, неношені.
Майте гарний день.
У мене ця мрія ось: мешкати десь у теплих широтах, їздити на білій машині без даху, носити парусинові штані та гавайку.
Все.
Тупо, безглуздо, одначе демонструє всю суть мого ставлення до нашого осінньо-зимового періоду.
Тому особисто у мене ніколи не виникало питання до птахів - а нащо вони збиваються у ключі та тужливо відлітають за небокрай?
Я їх прекрасно розумію.
Мене завжди цікавило інше - нащо вони сюди повертаються?
Якщо говорити ж цілком серйозно, проблематика міграцій птахів на величезні відстані цікавить світову науку багато десятиліть і століть.
І якщо з проблемами штибу:
- нащо мігрувати?
- чи птахи почали мігрувати з Півночі на Південь або ж з Півдня на Північ?
наука трохи розібралася, то от з інструментарієм, завдяки якому нащадки динозаврів долають тисячі кілометрів з вражаючою точністю - не все до кінця очевидно.
Хоча, виявляється, ці вчені таки недарма жеруть кошти платників податків.
Років 20 тому мені в руки потрапила якась радянська книга, якій вже було років 40, в якій я читав про 6 досі незрозумілих для науки загадок.
Погано пам'ятаю про 5 з них, але 6-та - була якраз про міграцію птахів.
І от там я вперше зіткнувся з гіпотезою, що в голові птаха є якийсь компас, що відчуває магнітне поле Землі і завдяки цьому вдається віднайти Африку, якийсь острів в океані для проміжної зупинки та й взагалі не збитися з курсу через шалені дурні вітри.
І ось.
Та-дам.
Виявляється сучасна наука така віднайшла цей чудодійний механізм, що дійсно відчуває надслабку зміну поля.
І в ньому задіяні як сітківка ока (!), так і ділянка переднього мозку - кластер N.
Здуріти, еге?
Загалом, дуже раджу до прочитання цю захоплюючу наукпоп статтю від орнітологіні з Інституту зоології НАН України Наталки Атамась, де вона розповідає про причини міграції, характерні особливості та секретні прийоми птахів (включно з деталями по оку і мозку), аби долетіти туди, куди треба.
https://kunsht.com.ua/na-pivnich-cherez-pivnichnij-zaxid-yak-ptaxi-znaxodyat-shlyax-koli-migruyut
А парусинові штані я собі все одно куплю колись.
Про всяк випадок.
Мало лі.
Машину вже на місці візьму, біток якийсь, зріжу дах болгаркою та й годі.
А штані тре нові, білі, неношені.
Майте гарний день.
Шановні, 24 листопада, тобто день тому, у світі сталася абсолютно непересічна подія.
Департамент планетарного захисту NASA (є й такий, виявляється) спільно з лабораторією прикладної фізики Університету Джона Хопкінса за допомогою ракети Falcon 9 від Space X запустила космічну місію DART - Double Asteroid Redirection Test
Її завданням є бабахнути астероїд зондом з високою швидкістю і подивитися, що ж станеться.
Робиться це задля вироблення ефективної стратегії для захисту Землі.
(Тут мають лунати жарти про Брюса Вілліса та команду буровиків і вони, насправді, доречні).
На сайті NASA КАПСЛОКОМ ПІДКРЕСЛЮЄТЬСЯ, що астероїд, до якого полетів космічний зонд, НЕ загрожує Землі.
Тобто це чистий експеримент.
Зіткнення станеться 26 вересня 2022 року.
Деталі місії можете почитати на сайті НАСА
https://www.nasa.gov/planetarydefense/dart
На вікі англійською https://en.wikipedia.org/wiki/Double_Asteroid_Redirection_Test
українською
https://uk.wikipedia.org/wiki/Double_Asteroid_Redirection_Test
та в новинах, наприклад, тут https://www.radiosvoboda.org/a/news-nasa-asteroid/31576461.html
З цікавого - битимуть не сам астероїд, що має в поперечнику 780 метрів, а його 160-метровий "місяць", що обертається довкола.
Але про цю новину я пишу не просто так, а в контексті прекрасного україномовного відео про астероїдну загрозу з Космосу, яке ВИПАДКОВО, ПО СОУПАДЄНІЮ, з'явилося за день до запуску місії.
https://www.youtube.com/watch?v=hygVJ8TrtCo
Звідси Ви не тільки дізнаєтеся, що за останні 32 роки з 1200 астероїдів діаметром більше 1 метра, що гахнули по Землі вчені змогли завчасно виявити лише... 5 штук та й то за добу до зіткнення.
Відео розповість про те
- що таке астероїди?
- чому їх так важко відстежити?
- астероїди якого розміру загрожують планеті та як часто вони до нас залітають?
- скільки астероїдів людству вдалося виявити усього?
- чому важко точно відстежити траєкторію навіть найнебезпечніших із них?
- від якого астероїда загинули динозаври?
- як все ж таки нам вберегтися від загрози з Космосу?
Майте гарний вечір.
Департамент планетарного захисту NASA (є й такий, виявляється) спільно з лабораторією прикладної фізики Університету Джона Хопкінса за допомогою ракети Falcon 9 від Space X запустила космічну місію DART - Double Asteroid Redirection Test
Її завданням є бабахнути астероїд зондом з високою швидкістю і подивитися, що ж станеться.
Робиться це задля вироблення ефективної стратегії для захисту Землі.
(Тут мають лунати жарти про Брюса Вілліса та команду буровиків і вони, насправді, доречні).
На сайті NASA КАПСЛОКОМ ПІДКРЕСЛЮЄТЬСЯ, що астероїд, до якого полетів космічний зонд, НЕ загрожує Землі.
Тобто це чистий експеримент.
Зіткнення станеться 26 вересня 2022 року.
Деталі місії можете почитати на сайті НАСА
https://www.nasa.gov/planetarydefense/dart
На вікі англійською https://en.wikipedia.org/wiki/Double_Asteroid_Redirection_Test
українською
https://uk.wikipedia.org/wiki/Double_Asteroid_Redirection_Test
та в новинах, наприклад, тут https://www.radiosvoboda.org/a/news-nasa-asteroid/31576461.html
З цікавого - битимуть не сам астероїд, що має в поперечнику 780 метрів, а його 160-метровий "місяць", що обертається довкола.
Але про цю новину я пишу не просто так, а в контексті прекрасного україномовного відео про астероїдну загрозу з Космосу, яке ВИПАДКОВО, ПО СОУПАДЄНІЮ, з'явилося за день до запуску місії.
https://www.youtube.com/watch?v=hygVJ8TrtCo
Звідси Ви не тільки дізнаєтеся, що за останні 32 роки з 1200 астероїдів діаметром більше 1 метра, що гахнули по Землі вчені змогли завчасно виявити лише... 5 штук та й то за добу до зіткнення.
Відео розповість про те
- що таке астероїди?
- чому їх так важко відстежити?
- астероїди якого розміру загрожують планеті та як часто вони до нас залітають?
- скільки астероїдів людству вдалося виявити усього?
- чому важко точно відстежити траєкторію навіть найнебезпечніших із них?
- від якого астероїда загинули динозаври?
- як все ж таки нам вберегтися від загрози з Космосу?
Майте гарний вечір.
Шановні, тут на BBC вийшла шикарна стаття про практично повну історію протистояння антивакцинаторського та вакцинаторського рухів.
Звісно, все це супроводжується фоном розповідей про стосунки людства з багатьма хворобами, хронології розробок того, що називалося вакцинами і потім ними стало, та аргументів супротивників прогресу.
Я нагально раджу до прочитання і сам завдячую своєю увагою до цієї статті Костянтину Зорькіну.
https://www.bbc.com/ukrainian/features-59261156
І от же що цікаво.
Отак, озираючись ретроспективно на історію антивакцинаторів, стають зрозумілими дві речі:
1. Люди, які були проти вакцин, з погляду сучасної науки були безпросвітними йолопами.
2. Люди, які пропагували відмову від вакцинації - були або йолопами, або мали фінансовий інтерес, або і те, і інше разом.
Зважаючи на зовсім нещодавні події, особливо історію з "лікарем" Вейкфілдом, що пов'язав вакцину від кору з аутизмом, а потім виявилося, що він в своїй маячні мав особисту зацікавленість у вигляді хрустких банкнот, зовсім не дивуєшся тому, що відбувається в світі з антивакцинаторським рухом прямо зараз.
В принципі, змін небагато:
1. Люди, які є проти вакцин, з погляду сучасної науки є безпросвітними йолопами
2. Люди, які пропагують відмову від вакцинації - є або йолопами, або мають фінансовий інтерес, або і те, і інше разом.
Ага, тобто за століття сміття в головах лишилося те саме.
Просто з'явився Інтернет та соцмережі, де альтернативномислячі збираються у натовпи.
Загалом, раджу до прочитання та поширення.
Може, тільки, без моїх коментарів, бо вони на свідків природнього імунітету діють як ладан на чорта.
Майте гарний день.
Звісно, все це супроводжується фоном розповідей про стосунки людства з багатьма хворобами, хронології розробок того, що називалося вакцинами і потім ними стало, та аргументів супротивників прогресу.
Я нагально раджу до прочитання і сам завдячую своєю увагою до цієї статті Костянтину Зорькіну.
https://www.bbc.com/ukrainian/features-59261156
І от же що цікаво.
Отак, озираючись ретроспективно на історію антивакцинаторів, стають зрозумілими дві речі:
1. Люди, які були проти вакцин, з погляду сучасної науки були безпросвітними йолопами.
2. Люди, які пропагували відмову від вакцинації - були або йолопами, або мали фінансовий інтерес, або і те, і інше разом.
Зважаючи на зовсім нещодавні події, особливо історію з "лікарем" Вейкфілдом, що пов'язав вакцину від кору з аутизмом, а потім виявилося, що він в своїй маячні мав особисту зацікавленість у вигляді хрустких банкнот, зовсім не дивуєшся тому, що відбувається в світі з антивакцинаторським рухом прямо зараз.
В принципі, змін небагато:
1. Люди, які є проти вакцин, з погляду сучасної науки є безпросвітними йолопами
2. Люди, які пропагують відмову від вакцинації - є або йолопами, або мають фінансовий інтерес, або і те, і інше разом.
Ага, тобто за століття сміття в головах лишилося те саме.
Просто з'явився Інтернет та соцмережі, де альтернативномислячі збираються у натовпи.
Загалом, раджу до прочитання та поширення.
Може, тільки, без моїх коментарів, бо вони на свідків природнього імунітету діють як ладан на чорта.
Майте гарний день.
BBC News Україна
Як антивакцинатори впливали на історію людства
Як виник і розвивався антивакцинаторський рух від XVIII сторіччя до сьогодення і чим зумовлений його підйом зараз.