Ми дуже стомились.
Але написати, що Донбас - то любов, сили ще є.
Аграрії взагалі неймовірні.
Жнива комбайнами наввипередки зі «жнивами» артилерією.
P.S. А тризуб та іграшка на останньому відео - особливі. Завтра розповім чому.
Але написати, що Донбас - то любов, сили ще є.
Аграрії взагалі неймовірні.
Жнива комбайнами наввипередки зі «жнивами» артилерією.
P.S. А тризуб та іграшка на останньому відео - особливі. Завтра розповім чому.
❤275👍12
Вони заборонили називати їхні імена.
Вони заборонили світити їхні обличчя.
Ми навіть не знаємо їхніх прізвищ (серйозно) і лише здогадуємося, звідки вони приїхали до нас на зустріч.
Вони висунули лише одну умову і стосувалася вона їхніх власних дітей.
Це дивна історія.
Дивна і прекрасна водночас.
Така, що змусила ковтати сльози щастя (я не перебільшую) кількох бійців і одного цілого начальника штабу, коли ми пояснювали, що сталося.
Написав мені якось військовий, волонтер і письменник в одній особі Мартін Брест (я не можу визначитися, ким він є більше), що до мене в особисті стукається якась дівчина, що хоче передати нам грошей на авто.
А я оце не відповідаю.
Лізу в папку Спам.
Дивлюсь. Дійсно, є лист. Читаю.
І німію.
Дівчина на повному серйозі пише, що вони двома родинами зібрали двісті (ДВІСТІ) тисяч гривень на авто для ЗСУ.
І вони хочуть їх віддати нам.
Нам. Віддати. Двісті тисяч.
Але не просто так, а за однієї умови:
«…І ще одне.
Якщо буде така нагода, і авто перш ніж поїхати на передову опиниться в Києві, можна я сфотографую біля нього своїх дітей?
Дуже хочу, щоб після перемоги в них були спогади не лише про підвали і уламки ракети, а й про причетність до реальних дій.»
Я пропущу етап особистісної еволюції від «мамо, мені пишуть якісь аферисти, тіки я не розумію, в чому розвод» до дзвінка Владу Самойленку «Владе, є гроші, треба машину».
Ця ж історія почалася задовго до дарування через нас на ЗСУ Доджа Нітро, про який я писав в одному з попередніх дописів.
І тоді це був абсолютно новий досвід вражаючої поведінки геть незнайомих мені людей.
Скажу лише, що я так радів, ніби Кремль палав у мене на очах.
Врешті, ми його знайшли і придбали.
Форд Рейнджер.
Дорожче за 200 тисяч, але родини залюбки покрили різницю у вартості.
Тут би перейти до частини про фотографування дітей, однак дивні події цим не обмежилися.
Поки машина їхала від кордону, а ми обмірковували, яким бійцям його передати, пише мені той самий Мартін Брест (який вже забув про цю історію з дівчиною і грошима на машину, бо минуло пару тижнів):
«Брате, нема машини? Дизель, рамний…»
Далі яскраво описує кому, куди і шо ті бійці роблять росіянам.
Я мовчки скидаю йому фото придбаного Форд Рейнджер.
Пояснюю, звідки він взявся.
І виходить так, що спроба волонтера допомогти волонтеру (або військового - волонтеру чи письменника - волонтеру, тут є варіанти) повернулася назад сторицею.
Коло замкнулося.
Пазл склався.
Земля на мить зупинилася.
Ми пригнали авто під хіміко-технологічний факультет КПІ.
Я, Андрій Півент, Влад та Мартін.
Дві родини - абсолютно звичайні, не олігархи - привезли трьох своїх дітей і ті за півгодини облазили авто від капоту до задньої ляди, від вихлопної труби до антени радіоприймача.
Подарували до авто власноруч зроблений дітьми оберіг - тризуб та жовто-блакитний іграшковий пікап.
Напакували бійцям павербанків, смаколиків та корисних штук у окрему коробку.
І суворо-суворо, наскільки це можна зробити сяючими світлими обличчями, заборонили про них писати.
Але на оце відео я дозвіл отримав.
Не отримав, на жаль, дозволу на публікацію відеовідповіді від бійців підрозділу, який вже сьогодні на цій машині поїхав робити росіян хорошими, але то нічого.
Важливо те, що відео від дітей бійці дивилися зі сльозами на очах і попросили їм його теж переслати.
А у відеовідповіді воїни пообіцяли дітям захищати їх від росіян.
Більше нічого не скажу.
Машину гнали на фронт з Андрієм особисто.
Вона вже там працює.
Бійцям - підмога.
Дітям - пам‘ять на все життя.
Батькам - честь.
І ще одне.
Ми дякуємо знову Вам.
Не кожен здатен придбати ціле авто, але Ваша допомога - будь-яка - наповнює спраглі баки цих машин, напаковує їх сухпаями, тактикою, лопатами і допомагає з їхнім ремонтом (за ремонт Форда сплачував Мартін з Ваших, до речі, йому внесків).
Загалом… я вже не знаю, де Мартін, а де ми, але дякуємо, що підтримуєте нас усіх.
Взаємопідтримка волонтерів - це безцінно.
Росіяни приречені тут померти.
Ми приречені на перемогу.
І там, і там - невідворотність.
Але, як-то кажуть, є нюанс.
Майте гарний вечір.
Вони заборонили світити їхні обличчя.
Ми навіть не знаємо їхніх прізвищ (серйозно) і лише здогадуємося, звідки вони приїхали до нас на зустріч.
Вони висунули лише одну умову і стосувалася вона їхніх власних дітей.
Це дивна історія.
Дивна і прекрасна водночас.
Така, що змусила ковтати сльози щастя (я не перебільшую) кількох бійців і одного цілого начальника штабу, коли ми пояснювали, що сталося.
Написав мені якось військовий, волонтер і письменник в одній особі Мартін Брест (я не можу визначитися, ким він є більше), що до мене в особисті стукається якась дівчина, що хоче передати нам грошей на авто.
А я оце не відповідаю.
Лізу в папку Спам.
Дивлюсь. Дійсно, є лист. Читаю.
І німію.
Дівчина на повному серйозі пише, що вони двома родинами зібрали двісті (ДВІСТІ) тисяч гривень на авто для ЗСУ.
І вони хочуть їх віддати нам.
Нам. Віддати. Двісті тисяч.
Але не просто так, а за однієї умови:
«…І ще одне.
Якщо буде така нагода, і авто перш ніж поїхати на передову опиниться в Києві, можна я сфотографую біля нього своїх дітей?
Дуже хочу, щоб після перемоги в них були спогади не лише про підвали і уламки ракети, а й про причетність до реальних дій.»
Я пропущу етап особистісної еволюції від «мамо, мені пишуть якісь аферисти, тіки я не розумію, в чому розвод» до дзвінка Владу Самойленку «Владе, є гроші, треба машину».
Ця ж історія почалася задовго до дарування через нас на ЗСУ Доджа Нітро, про який я писав в одному з попередніх дописів.
І тоді це був абсолютно новий досвід вражаючої поведінки геть незнайомих мені людей.
Скажу лише, що я так радів, ніби Кремль палав у мене на очах.
Врешті, ми його знайшли і придбали.
Форд Рейнджер.
Дорожче за 200 тисяч, але родини залюбки покрили різницю у вартості.
Тут би перейти до частини про фотографування дітей, однак дивні події цим не обмежилися.
Поки машина їхала від кордону, а ми обмірковували, яким бійцям його передати, пише мені той самий Мартін Брест (який вже забув про цю історію з дівчиною і грошима на машину, бо минуло пару тижнів):
«Брате, нема машини? Дизель, рамний…»
Далі яскраво описує кому, куди і шо ті бійці роблять росіянам.
Я мовчки скидаю йому фото придбаного Форд Рейнджер.
Пояснюю, звідки він взявся.
І виходить так, що спроба волонтера допомогти волонтеру (або військового - волонтеру чи письменника - волонтеру, тут є варіанти) повернулася назад сторицею.
Коло замкнулося.
Пазл склався.
Земля на мить зупинилася.
Ми пригнали авто під хіміко-технологічний факультет КПІ.
Я, Андрій Півент, Влад та Мартін.
Дві родини - абсолютно звичайні, не олігархи - привезли трьох своїх дітей і ті за півгодини облазили авто від капоту до задньої ляди, від вихлопної труби до антени радіоприймача.
Подарували до авто власноруч зроблений дітьми оберіг - тризуб та жовто-блакитний іграшковий пікап.
Напакували бійцям павербанків, смаколиків та корисних штук у окрему коробку.
І суворо-суворо, наскільки це можна зробити сяючими світлими обличчями, заборонили про них писати.
Але на оце відео я дозвіл отримав.
Не отримав, на жаль, дозволу на публікацію відеовідповіді від бійців підрозділу, який вже сьогодні на цій машині поїхав робити росіян хорошими, але то нічого.
Важливо те, що відео від дітей бійці дивилися зі сльозами на очах і попросили їм його теж переслати.
А у відеовідповіді воїни пообіцяли дітям захищати їх від росіян.
Більше нічого не скажу.
Машину гнали на фронт з Андрієм особисто.
Вона вже там працює.
Бійцям - підмога.
Дітям - пам‘ять на все життя.
Батькам - честь.
І ще одне.
Ми дякуємо знову Вам.
Не кожен здатен придбати ціле авто, але Ваша допомога - будь-яка - наповнює спраглі баки цих машин, напаковує їх сухпаями, тактикою, лопатами і допомагає з їхнім ремонтом (за ремонт Форда сплачував Мартін з Ваших, до речі, йому внесків).
Загалом… я вже не знаю, де Мартін, а де ми, але дякуємо, що підтримуєте нас усіх.
Взаємопідтримка волонтерів - це безцінно.
Росіяни приречені тут померти.
Ми приречені на перемогу.
І там, і там - невідворотність.
Але, як-то кажуть, є нюанс.
Майте гарний вечір.
❤357👍36🔥5🥰1
Ми любимо нестандартні вантажі, які треба доставити на Схід нашим військовим.
Цими днями наша колона була дещо схожа на міні-версію кіно «Шалений Макс».
І справа була не тільки у тому, що ми вперше перевозили мотоцикл.
Найбільш скаженою тачкою була Таврія Славута, закамуфльована від передніх фар до задніх ліхтарів, що на трасі легко відривалася вперед від основних машин.
Я не жартуватиму, коли скажу, що через її брутальний вигляд блок-пости пропускали нас швидше, аніж коли попереду нас мчав зелений броньовик або ж пікап з озброєними до зубів військових, що інколи супроводжують вантаж.
Та головне от що.
Завдяки Вам - а саме Вашій допомозі із коштами на паливо, запасні частини, ремонт машин - цими вихідними наші бійці отримали кілька хороших колес для виконання завдань.
Це і вже легендарний Форд Рейнджер, фактично подарований ЗСУ (підрозділом опікується Мартін Брест) двома загадковими родинами (https://news.1rj.ru/str/mouselab/4009), і надійний синій течик, переданий з Нідерландів фондом De Leeuw Kyiv, і цілий ікстрейл від Вікторії Абед, і згадана Таврія від Наталії Князевої.
Плюс - також завдяки Вам - цілий бус (вкотре дякую за ці колеса Кирилу Безкоровайному) та повнісінькі багажники тактики, медицини, планшет для аеророзвідки, електротример та купа запчастин для військових ЗІЛів та Камазів (дяка Оксані Подлячук).
Деталі про передані вантажі та потреби на майбутнє Ви можете почитати у Влада Самойленка
https://www.facebook.com/100001535927538/posts/pfbid024kXavFBYapmCrTpGDdWwrfyWzZ8JgydchLjhWdn59NQqBh4ycXVXS97aewaT9GDsl/
Бонусом, один з підрозділів отримав цілі кілограми печива, пряників та смаколиків від Vanilla Sweets (кстаті, я собі не потягнув жодного. Жодного. Фантастика).
Дякуємо Вам.
Дякуємо від імені усіх військових, яким ми тисли руки і перевантажували у їхні запилені постріляні буси та пікапи цінні вантажі.
Якщо маєте змогу нас підтримувати надалі - ось картка Влада
5375 4141 0460 0365
А це мій пейпал senenkoanton@gmail.com
На даний момент у нас в процесі придбання кілька автівок, кіа соренто - прямо зараз на ремонті, плюс вже кілька замовлень на перевезення медобладнання в Краматорськ.
Ми будемо лупати сю скелю, поки паливні насоси високого тиску гнатимуть соляру в циліндри наших авто.
Або допоки всі окупанти не помруть.
Переможемо.
Цими днями наша колона була дещо схожа на міні-версію кіно «Шалений Макс».
І справа була не тільки у тому, що ми вперше перевозили мотоцикл.
Найбільш скаженою тачкою була Таврія Славута, закамуфльована від передніх фар до задніх ліхтарів, що на трасі легко відривалася вперед від основних машин.
Я не жартуватиму, коли скажу, що через її брутальний вигляд блок-пости пропускали нас швидше, аніж коли попереду нас мчав зелений броньовик або ж пікап з озброєними до зубів військових, що інколи супроводжують вантаж.
Та головне от що.
Завдяки Вам - а саме Вашій допомозі із коштами на паливо, запасні частини, ремонт машин - цими вихідними наші бійці отримали кілька хороших колес для виконання завдань.
Це і вже легендарний Форд Рейнджер, фактично подарований ЗСУ (підрозділом опікується Мартін Брест) двома загадковими родинами (https://news.1rj.ru/str/mouselab/4009), і надійний синій течик, переданий з Нідерландів фондом De Leeuw Kyiv, і цілий ікстрейл від Вікторії Абед, і згадана Таврія від Наталії Князевої.
Плюс - також завдяки Вам - цілий бус (вкотре дякую за ці колеса Кирилу Безкоровайному) та повнісінькі багажники тактики, медицини, планшет для аеророзвідки, електротример та купа запчастин для військових ЗІЛів та Камазів (дяка Оксані Подлячук).
Деталі про передані вантажі та потреби на майбутнє Ви можете почитати у Влада Самойленка
https://www.facebook.com/100001535927538/posts/pfbid024kXavFBYapmCrTpGDdWwrfyWzZ8JgydchLjhWdn59NQqBh4ycXVXS97aewaT9GDsl/
Бонусом, один з підрозділів отримав цілі кілограми печива, пряників та смаколиків від Vanilla Sweets (кстаті, я собі не потягнув жодного. Жодного. Фантастика).
Дякуємо Вам.
Дякуємо від імені усіх військових, яким ми тисли руки і перевантажували у їхні запилені постріляні буси та пікапи цінні вантажі.
Якщо маєте змогу нас підтримувати надалі - ось картка Влада
5375 4141 0460 0365
А це мій пейпал senenkoanton@gmail.com
На даний момент у нас в процесі придбання кілька автівок, кіа соренто - прямо зараз на ремонті, плюс вже кілька замовлень на перевезення медобладнання в Краматорськ.
Ми будемо лупати сю скелю, поки паливні насоси високого тиску гнатимуть соляру в циліндри наших авто.
Або допоки всі окупанти не помруть.
Переможемо.
❤220👍14👏2
Важко щось говорити про цінність освіти в державі, де міністром освіти спокійно сидить плагіатор.
Тим не менш, цінність освіти для особистості - надзвичайна.
Це не просто 5 чи 6 років життя - втраченого чи витраченого з користю.
Це не просто застосування отриманих знань - відсиджуванням штанів з 8 ранку і до пенсії або ж цікава робота з крутими колегами.
Це - сенс усього життя: чи ти будеш на вістрі прогресу і реалізуєш свій потенціал, чи ж животітимеш.
З хлопцями з Відкрита лабораторія електроніки Lampa я познайомився, коли ми з фантастичною командою платформи масових онлайн-курсів Prometheus запускали україномовну локалізацію легендарного гарвардського онлайн-курсу з програмування CS50.
Хлопці з Лампи не тільки прагнули, аби студенти їхнього університету отримували актуальні знання, а й робили все для того, щоб обладнати сучасні лабораторії із бомбезним пристроями та агрегатами.
Вони робили ці лабораторії вільними для відвідування всіма охочими, хто хотів паяти, програмувати, збирати, крутити і реалізовувати цікаві проєкти.
Власне, що вони роблять, чому навчають, та де працюють їхні випускники - Ви і самі прочитаєте в дописі.
Я ж просто звертаю Вашу увагу: якщо Ваша дитина хоче навчатися радіоелектроніці в Україні на сучасному обладнанні із викладачами-фанатами своєї справи - то ось воно.
Особливо наголошу на наявності тут оборонних тематик з діючими підприємствами.
Вивчайте, подавайте документи, вступайте.
Всі запитання по суті - до Євген Короткий (https://www.facebook.com/korotkiy.eugene)
Майте гарний день.
Допис Відкритої лабораторії електроніки Lampa:
“Щороку перед початком вступної кампанії розповідаємо про Кафедра КЕОА, ФЕЛ, НТУУ "КПІ імені І. Сікорського" на базі якої створена наша лаба
Кафедра КЕОА знаходиться на факультеті електроніки (ФЕЛ) КПІ, а спеціальність називається "Телекомунікації та радіотехніка" (код - 172). Освітня програма "Інформаційно-обчислювальні засоби радіоелектронних систем". Освіта в області електроніки тут, на нашу думку, одна з найкращих в Україні :)
Вчимо багато програмування, найрізноманітніші процесорні архітектури. На 1-му курсі AVR/Arduino, далі STM32, ARM, MIPS, RISC-V, NIOS II, DSP Texas Instruments. З третього курсу починається embedded Linux на одноплатних комп'ютерах (Raspberry Pi 3, Pine A64, BeagleBone Black). Два семестри розробки конвейєрних процесорів MIPS/RISC-V і систем-на-кристалі на базі Intel FPGA NIOS II та ARM. Маємо курс за вибором по цифровому радіо (SDR) на платах RTL SDR v3, LimeSDR, Ettus USRP B210 та HackRF.
Всі проекти і лабораторні роботи виконуємо на сучасному обладнанні, якого є дуже багато. Наприклад, для вимірювань застосовуємо найкраще у світі обладнання Tektronix, Rohde & Schwarz, Keysight і Digilent. Лабораторні роботи з STM32 виконуємо на платах Global Logic Embedded Starter Kit. Вивчаємо FPGA і системи на кристалі на платах DE1-SoC.
Вчимо повний цикл розробки вбудованих (embedded) пристроїв, створення власних мікросхем, електричної схеми, багатошарової друкованої плати, написання керуючих програм для мікропроцесорів і мікроконтролерів. У нас найкраща в Україні підготовка в області розробки цифрових чіпів (із застосуванням мов Verilog та System Verilog). Готуємо перший в Україні курс за вибором з розробки топологій цифрових мікросхем за сучасними техпроцесами (до 7 нм). На старших курсах - комп'ютерні мережі з лабами на обладнанні Cisco, машинне навчання і комп'ютерний зір (автор курсу з технічного зору працює в Google).
А ось ютуб канал кафедри: https://www.youtube.com/user/kpikeoa Там можна знайти приклади лекцій, лабораторних робіт, студентських дипломних і курсових проектів.
Матеріальне забезпечення кафедри дуже круте. Доступне практично будь-яке "залізо", необхідне для ефективного і сучасного вивчення електроніки. Є 3D принтери Ultimaker, FlashForge Creator Pro, фрезерний автоматичний верстат, лазений різак (CO2, 80 Вт). Ось перелік обладнання в одній лише лабораторії Лампа: https://lampa.kpi.
Тим не менш, цінність освіти для особистості - надзвичайна.
Це не просто 5 чи 6 років життя - втраченого чи витраченого з користю.
Це не просто застосування отриманих знань - відсиджуванням штанів з 8 ранку і до пенсії або ж цікава робота з крутими колегами.
Це - сенс усього життя: чи ти будеш на вістрі прогресу і реалізуєш свій потенціал, чи ж животітимеш.
З хлопцями з Відкрита лабораторія електроніки Lampa я познайомився, коли ми з фантастичною командою платформи масових онлайн-курсів Prometheus запускали україномовну локалізацію легендарного гарвардського онлайн-курсу з програмування CS50.
Хлопці з Лампи не тільки прагнули, аби студенти їхнього університету отримували актуальні знання, а й робили все для того, щоб обладнати сучасні лабораторії із бомбезним пристроями та агрегатами.
Вони робили ці лабораторії вільними для відвідування всіма охочими, хто хотів паяти, програмувати, збирати, крутити і реалізовувати цікаві проєкти.
Власне, що вони роблять, чому навчають, та де працюють їхні випускники - Ви і самі прочитаєте в дописі.
Я ж просто звертаю Вашу увагу: якщо Ваша дитина хоче навчатися радіоелектроніці в Україні на сучасному обладнанні із викладачами-фанатами своєї справи - то ось воно.
Особливо наголошу на наявності тут оборонних тематик з діючими підприємствами.
Вивчайте, подавайте документи, вступайте.
Всі запитання по суті - до Євген Короткий (https://www.facebook.com/korotkiy.eugene)
Майте гарний день.
Допис Відкритої лабораторії електроніки Lampa:
“Щороку перед початком вступної кампанії розповідаємо про Кафедра КЕОА, ФЕЛ, НТУУ "КПІ імені І. Сікорського" на базі якої створена наша лаба
Кафедра КЕОА знаходиться на факультеті електроніки (ФЕЛ) КПІ, а спеціальність називається "Телекомунікації та радіотехніка" (код - 172). Освітня програма "Інформаційно-обчислювальні засоби радіоелектронних систем". Освіта в області електроніки тут, на нашу думку, одна з найкращих в Україні :)
Вчимо багато програмування, найрізноманітніші процесорні архітектури. На 1-му курсі AVR/Arduino, далі STM32, ARM, MIPS, RISC-V, NIOS II, DSP Texas Instruments. З третього курсу починається embedded Linux на одноплатних комп'ютерах (Raspberry Pi 3, Pine A64, BeagleBone Black). Два семестри розробки конвейєрних процесорів MIPS/RISC-V і систем-на-кристалі на базі Intel FPGA NIOS II та ARM. Маємо курс за вибором по цифровому радіо (SDR) на платах RTL SDR v3, LimeSDR, Ettus USRP B210 та HackRF.
Всі проекти і лабораторні роботи виконуємо на сучасному обладнанні, якого є дуже багато. Наприклад, для вимірювань застосовуємо найкраще у світі обладнання Tektronix, Rohde & Schwarz, Keysight і Digilent. Лабораторні роботи з STM32 виконуємо на платах Global Logic Embedded Starter Kit. Вивчаємо FPGA і системи на кристалі на платах DE1-SoC.
Вчимо повний цикл розробки вбудованих (embedded) пристроїв, створення власних мікросхем, електричної схеми, багатошарової друкованої плати, написання керуючих програм для мікропроцесорів і мікроконтролерів. У нас найкраща в Україні підготовка в області розробки цифрових чіпів (із застосуванням мов Verilog та System Verilog). Готуємо перший в Україні курс за вибором з розробки топологій цифрових мікросхем за сучасними техпроцесами (до 7 нм). На старших курсах - комп'ютерні мережі з лабами на обладнанні Cisco, машинне навчання і комп'ютерний зір (автор курсу з технічного зору працює в Google).
А ось ютуб канал кафедри: https://www.youtube.com/user/kpikeoa Там можна знайти приклади лекцій, лабораторних робіт, студентських дипломних і курсових проектів.
Матеріальне забезпечення кафедри дуже круте. Доступне практично будь-яке "залізо", необхідне для ефективного і сучасного вивчення електроніки. Є 3D принтери Ultimaker, FlashForge Creator Pro, фрезерний автоматичний верстат, лазений різак (CO2, 80 Вт). Ось перелік обладнання в одній лише лабораторії Лампа: https://lampa.kpi.
👍93❤26