За 10 хвилин з проєктом Ukrainian Witness та Сергій Мельничук у вишиванках наживо поговоримо про… та я гадки не маю, про що.
Тому, думаю, буде цікаво.
Доєднуйтесь.

https://www.youtube.com/watch?v=uDPQ8n_lqDQ

До широкомасштабного вторгнення я системно популяризував науку і нормальну освіту.
Щодня намагався робити допис з порадою щось почитати, репост чогось цікавого чи важливого, особливо для малечі.

Чому я це робив?
Міг би зараз відповісти, що це ж дуже відповідально - сприяти просвітництву в Україні.
Але це лише частина правди.
Те, що ближче мені до душі - я люблю, коли люди з сяючими очима мені потім пишуть-розповідають, як їм сподобалось-було корисним-допомогло в житті те чи інше знання, яке я порадив десь взяти.

Науково-популярні статті, екскурсії в природничі музеї, дитячі журнали, книги про науку, прикольні групи з науковими мемами.
Весь цей двіж просякнутий лише однією ідеєю: навчатися - це кльово.
Хай то будуть косінуси, альдегіди чи ем-ве-квадрат навпіл, а може універсали центральної ради - це все цікаво і корисно, просто тре вміти те викладати.

І от нещодавно я написав про те, що науковиця Інна Дьоміна запускає безкоштовний онлайн-курс "Наука на літо".
Про науку мілкшейків, джему, меду та цукерковаріння.
Чесно кажучи, набір на курс перевершив всі сподівання - понад 650 заявок і Інні довелося проводити кілька "сесій", щоб всі бажаючі потрапили на це веселе навчання.

Так от, з цього курсу особисто я отримав дві речі:

- В мене повідомлення ломляться від простих коротеньких подяк в стилі "спасибі, що розповіли про цей курс". Отак просто, але дуже змістовно.
І знаєте, за що мені перед Вами стає соромно? Що я не встигаю системно, як і раніше, висвітлювати всі подібні речі.
Такий час. І після перемоги я надолужу, обіцяю.

- Друга річ - Інна під час анонсу курсу, який, нагадую, був безкоштовним, просила: якщо навчання сподобається, вона буде вдячна, якщо слухачі донатитимуть гроші мені або Владу Самойленку на нашу волонтерську діяльність. Тобто, фактично, на діяльність нашого новоствореного благодійного фонду Гуркіт.

І шо Ви думаєте?
Нам важко оцінити точно, скільки донатів нам впало саме від слухачів курсу, але ми бачили аномальні сплески, що співпадали з днями, коли Інна викладала свою науку.

Дякуємо Інні.
Дякуємо усім слухачам.
Дякуємо усім донаторам.

Але до чого я це все пишу.
Просто повідомити, що Інна запускає свою школу Dominion.School.
Бо напевне це для когось так само важливо, як і поширена мною інформація про "Науку на літо".
Це школа про доказову освіту.
Про STEM, соціально-гуманітарні науки, іноземну мову і комп'ютери.
Старт буде в онлайн-форматі.

Всі деталі в цьому пості https://www.facebook.com/domina.inna/posts/pfbid02A8EbCk38LLvXw5E9KNHEmjqZR5UmTcnRY8mpj9FTGDaq6MyTUVQqPF2tgucGkerHl або у них на сайті www.Dominion.school

Просто знайте, якщо кому треба.

Ще раз всім спасибі за підтримку.

Переможемо.

Він просто написав: маю можливість заправляти Ваші авто перед відправкою на фронт.
І почав це робити.

Я вже звикаю не дивуватися дивовижним дивовижам на цій війні.
Люди неймовірні.

Штош…
Усім нашим фондом Гуркіт відправляли сьогодні Оксану Бондарь на білому Мастері на фронт, під Торецьк.
З повним кузовом корисних для бійців речей.
Ми підїхали перед рейсом із нею на заправку і Лисенко Віталій дійсно оплатив повен бак.

І тепер робитиме це регулярно.
Чи-то будуть буси.
Чи-то пікапи, що женемо бійцям.

Люди, Ви неймовірні.
І дякуємо Віталію.
Тепер вивільнені із заправок Ваші надоначені кошти перенаправлятимем на автівки для ЗСУ.

Переможемо.

Здається, що на восьмий день широкомасштабного вторгнення Андрій Півень сказав, що було б круто нам із ним займатися регулярними фізичними вправами.
Бо вони, мовляв, непогано допомагають долати стрес.

Ми почали з 8 присідань і 8 відтискань.
Коли кількість повторень сягнула 20-25 в бронежилеті, я відчув, наскільки мені в Ірпені вже було легше між мінометними обстрілами підриватися і перебігати з укриття в укриття.

Звісно, зараз ані він, ані я не робимо щодня по 185 відтискань.
Але особисто я можу 35 разів відтиснутись на пальцях, а решту ще в два підходи неспіхом дотиснути до 100 разів.
Ну, і 100 присідань.

Я не вихваляюся.
Але стверджую, що фізичні прави спрацювали, спрацьовують і почуваю я себе чудово.

А тепер трохи розумних цитат:

"Під час війни неможливо усунути джерело стресу, але можна спробувати ним керувати...
Фізичні вправи вважаються одним із немедикаментозних методів самозаспокоєння...

Дослідження показують, що спорт ефективно знижує втомлюваність, допомагає підвищити пильність та концентрацію, а також покращити когнітивну функцію. Це особливо корисно під час хронічного стресу, викликаного війною, адже він виснажує та знижує здатність зосередитися...
Регулярні заняття зменшують рівень напруги, покращують та стабілізують настрій, покращують сон і підвищують самооцінку."

Це тези зі статті в науково-популярному виданні Куншт про те, як фізичні вправи допомагають боротися зі стресом під час війни -
https://kunsht.com.ua/do-somogo-potu-yak-fizichni-vpravi-dopomagayut-borotisya-zi-stresom-pid-chas-vijni/

А тепер увага.
У Вас є унікальний шанс взяти участь в аукціоні по збору коштів на автівку для ЗСУ і виграти суперлот -
«1 місяць фітнес-терапії з дипломованим тренером»

Так, з самим Андрієм.

Для переможця все почнеться з першої (онлайн/офлайн) сесії-знайомством. Протягом 30-60 хвилин ви обговорите і зафіксуєте: цілі, стан здоров'я, досвід тренувань, наявність/доступність інвентаря, режим дня, харчування.

Андрій, отримавши всю необхідну йому, як тренеру, інформацію, створює індивідуальний план дій на наступний місяць.
Детально розписані, але посильні для виконання, Тренування та/або Завдання будуть доступні в створеному персонально для Вас акаунті (профілі).
В цьому ж фітнес додатку дуже зручно відслідковувати прогрес і, за необхідності, корегувати план дій.
Тренер завжди буде готовий вислухати, підказати, допомогти.

Хто такий Андрій?

Якщо коротко - мій побратим, напарник і найкращий фітнес-тренер, якого я знаю.

Якщо розлого: досвід роботи з 2005 року, магістр у сфері Оздоровчого фітнесу і масового спорту (диплом з відзнакою); сертифікований спеціаліст провідними навчальним центрами Німеччини, США, Канади.
Вільно (в сфері фітнесу) володіє англійською.

Ставка на лот - 450 грн.

Принцип аукціону традиційний:

1. За мінімальну ставку в 450 гривень Ви отримуєте право взяти участь у розіграші 1 місяця фінтес-терапії. Ставка не повертається. Це як донат на авто для ЗСУ.

2.Щоб збільшити шанси на виграш - Ви можете ставити необмежену кількість разів.

3. Кратні внески ми розбиваємо на кілька ставок. Наприклад, 900 гривень ми зарахуємо, як дві ставки.

4. Механізм для аукціону - рандомна система. Що це? Після перерахунку всіх однакових внесків в цю баночку https://send.monobank.ua/jar/2sbFk8HAL9 кожній ставці буде присвоєно номер в коментарях до такого ж посту на моїй стіні у фейсбуці.

Контролює процес - бог логістики і очільник нашого благодійного фонду Гуркіт Владислав Самойленко.

5.Аукціон триватиме від цього моменту до 21.30 Середи, 31 Серпня. Ми із Владом та Андрієм розпочнемо стрім на фейсбуці, на якому рандомайзер обере ВИПАДКОВОГО переможця.

Сума виручених коштів буде оприлюднена до останньої копійки.
Усі виручені кошти за проведений аукціон будуть направлені на купівлю авто для Збройних сил України.

Окреме прохання - коли Ви донатите, то підписуйтесь.
Або прізвищем-іменем, або нікнеймом, за яким Вас можна буде однозначно ідентифікувати під час розіграшу.

Гра почалась.

P.S. За відеосесію для лоту дякуємо Оксані Стеців. Я і Влад на відео - робочий реквізит. Ми не розігруємося.

Поки що, принаймні. Звуки на фоні до нас стосунку не мають.

Поки писав цей пост, побачив, що на Півдні країни розпочинаються цікаві події.
Мені здається символічним, що прямо зараз наша Армія суне морок за порєбрік, а тим часом в світі стартує нова місія на Місяць.

Так-так.

Сьогодні історія космічних подорожей людства розпочне новий величезний розділ.
Вже за пару годин з мису Канаверал (США) стартує космічна програма NASA Артеміда.
По висадці першої жінки та чергового чоловіка на природній супутник Землі.

Конкретно сьогодні найпотужніша в світі ракета SLS понесе до Місяця манекени та купу дослідницького обладнання у космічному кораблі Оріон.

Мета місії Артеміда-1 - переконатися, що все працює, екіпаж майбутніх польотів буде надійно захищений від радіації і тому в 2024 році можна відправити на навколомісячну орбіту живих людей.
Щоб, власне, за рік висадитися на супутник Землі, почати будувати там базу, орбітальну станцію та… готуватися до польотів на Марс.

Заворожує, чи не правда?
Поки росіяни нас тут вбивають і намагаються долучити до свого світу скрєп та обожнювання свого лідера, цивілізація продовжує рухатись далі.
Саме тому війна з росією - це війна за те, яким буде майбутнє наших дітей: в черзі за туалетним папером чи в черзі в скафандр астронавта.

Традиційно, що я раджу почитати-подивитись про програму Артеміда, конкретно цю місію та майбутні плани:

1. Найраще, що я бачив по темі - відео від каналу Всесвіт UA: про космічний корабель, ракетоносій, місячний модуль, місячні ровери, скафандри, історію питання та вартість програми тощо.
Браво.
Просто браво.
https://youtu.be/VjjKzXdmri0

2. Для тих, кому ніколи поки що дивитись відео, у Доржа Бату можна почитати технічні деталі - про місію, космічний корабель Orion, а також про унікальні скафандри, що є не тільки витвором високих технологій, але й є зручними.
https://www.facebook.com/100000243415384/posts/pfbid02u9gsTsvrmxJF7JAwzXAwvAxdANEnTq229Dvpx9i4nuQ7RKf1jQYjDXziFr8JYB5kl/?d=n

3. Ну, і, власне, трансляцію запуску наживо можна дивитися як на каналі NASA - National Aeronautics and Space Administration

https://youtu.be/CMLD0Lp0JBg

так і на Alpha Centauri

https://youtu.be/1o_4FabS3AA

Майте гарний день та вірте в ЗСУ.

P.S. Картинку поцупив у NASA.

Апдт. Запуск перенесли

Побачив сьогодні у стрічці, як дуже розумні діти з українського фізико-математичного ліцею під час повітряної тривоги продовжують гризти граніт науки в бомбосховищі.

Як же швидко ми звикли...
Людина є унікальним видом в світі тварин.
Вона пристосовується до практично будь-яких умов.

Ми навчилися постійно вчитися жити нормальним життям, очікуючи на найгірший розвиток подій.
Наші дискусії щодо якості навчання у школах змістилися з просто підручників і програм до наявності укриттів і бомбосховищ.
Наші діти вміють у тривожні валізки, багацько з них змушені були опанувати рефлекторне падіння на землю, коли у небі щось свистить, а сотні тисяч вже усвідомили, що паралельно з рідною мовою, їм доведеться опановувати польську, німецьку, чеську та інші, про які ще півроку тому було й годі мріяти.

Так, трапляється, що від регулярних повітряних тривог посеред денного сну і перебігання в укриття з вихователями малеча почала пісятися, а дехто навіть заїкатися.
Так, паралельно з виникненням цікавих ігор у блок-пости і війну з росіянами діти вчаться розуміти, що у все більшої кількості друзів на ігровому майданчику немає тата або мами, які загинули на фронті чи в спробі між обстрілами приготувати вечерю на вогнищі у дворі.

Але от що я скажу.
Людина унікальна в світі тварин не тільки своєю здатністю пристосовуватися.
Вона цінна тим, що здатна пам'ятати, хто чинить зло.
Робити з цього висновки.
І не пробачати.

Росіянам ніколи не буде втямки, за що ми їх ненавидимо.
Та нам має бути байдуже.
Як їм зараз байдуже до наших дітей, що пісяються, заїкаються або вчать фізику-математику в бомбосховищах.

Ярослав Держипольський, хай навчання буде легким.

Допис його чудової мами Людмили https://www.facebook.com/luidmyla.derzhypolska/posts/pfbid04sKoMzqLUJZRqcB7BaV9TfrTx1toKHgLD9LMJ9ic5UqJ7sfWE6eiDhRBzWJWG9zgl:

"Оффлайн навчання в Українському фізико-математмчному ліцеї починається із повітряної тривоги в Києві і ознайомлення з укриттям 🙁 . Чекаємо "подарунків" від одичавілої рсні. Наша ненависть до них кріпне і кристалізується з кожною запущеною ракетою, з кожним вистрілом, з кожним прильотом, з кожною хвилиною перебування дітей в укритті 🙁 Віками цього не зітруть з нашої пам'яті..."

Шановні, я просто нагадаю, що сьогодні ми розпочнемо розіграш оцього красеня на аукціоні по збору коштів на авто для ЗСУ.

Нє біт, нє крашєн, пробіг рідний.

О 21.20 розпочинаємо стрім на моїй сторінці у фейсбуці і побачимо, кому усміхнеться фортуна та хто ж отримає місяць персональних тренувань від мегапупер тренера галактичного масштабу (окрім території на росії) Андрія Півня.

Для науковців

Мені не потрібно Вам довго розповідати, що нині українська наукова сфера перебуває в глибокій кризі.
Не треба пояснювати про прильоти російських ракет по корпусам інститутів та снарядів і мін по університетам, науково-дослідницьким лабораторіям, заказникам та бібліотекам.

Також, думаю, не варто наголошувати на практичній зупинці всіх грантових програм (в тому числі Національного фонду досліджень), фактичній неможливості залучити кошти міжнародних грантодавців всередину країни та відсутність можливості для значної частини вчених виконувати свою роботу на 100%.
Як через знищені лабораторії, так і через неможливість виїхати попрацювати в закордоння до колег.

Окремо не хочу згадувати, що на будівництво доріг гроші скоро знову будуть, але на науку - ні.

Тим не менш.

Хороші люди - а саме Юлія Безвершенко, Юрій Халавка та Кирило Безкоровайний запускають проєкт "Наука в небезпеці".
Платформа для вчених, що потерпають від війни.
Сьогодні о 18.00 відбудеться її презентація тут https://www.facebook.com/events/1281699662604216/

Національний фонд досліджень України, U.S. Embassy Kyiv Ukraine та Куншт - в темі.

Я не маю жодного стосунку до цієї події і не можу сказати нічого додатково, окрім того, що вказано в описі, але мені достатньо того, що проєкт націлений на перезапуск науки після війни.
Мене навіть не просили про неї Вам розповісти, я випадково побачив.

Але, враховуючи бездоганну репутацію організаторів і перелік тем, що піднімаються, раджу долучитись.
І нагадаю, що реформа науки від 2015 року так само почалася з низової самоорганізації вчених.

Вкотре дякую Збройним силам України, що вони виграють нам час на дискусії та дії щодо майбутнього української науково-дослідницької сфери.

Мені, до речі, в контексті імовірно розікраденої в Запоріжжі гуманітарки сотнями вагонів і морських контейнерів, теж є що сказати, як це не дивно.

Я ж свідомо уникав таких історій, бо вони вимагають багато часу і зусилль.
Звісно, істину має встановлювати суд і не можна нікого називати винним, допоки суд того не сказав.
Але зараз я розповім Вам історію одного нашого візиту в Запоріжжя, яка, в принципі, ні на що навіть не натякає, але дуже показова, бо унікальна в нашій волонтерській кар'єрі.

Ми ж возимо гуманітарні вантажі бусами. Тоннами. Північ, Схід, Південь.
І от одного разу везли ми вантаж для Азова через славетне місто на порогах. Чи за ними. Я не дуже розбираюсь (обіцяю, після війни приїхати в Запоріжжя на спокійну екскурсію).

Ніде і ніколи у нас на в'їздах в міста не було жодної затримки.
Волонтери? Так. Ось супровідні листи на вантаж. Проїжджайте.
Все. Помчали.

І тільки на в'їзді в Запоріжжя нашому бусу наказали виїхати із загального потоку легкових машин (які пропускали взагалі без догляду і зупинки) і чекати на старшого.
Підійшов якийсь пан-офіцер і далі відбувася цікавий діалог:

- Ви хто?
- Волонтери (показуємо паспорти і супровідні листи).
- Гуманітарку везете?
- І її теж (бо окрім продуктів і медицини у нас була тактика і купа цікавих штук).
- До гуманітарного штабу якийсь стосунок маєте?
(в цей момент я аж завис, бо ніколи таких питань нам не ставили)
- Ем... ми навіть не знаємо, що це. В Запоріжжя їдемо перший раз. Ми веземо вантаж для Азова.
(тут у офіцера очі стали по 5 копійок, він повернув нам паспорти і листи, але при цьому лист він сфотографував, що на нашій пам'яті теж було вперше).
- Добре, проїжджайте.

Після цього він відійшов в бік і сфотографував наш бус і його номери.

Ми просто знизали плечима і поїхали далі.

Я не знаю, що було б, якби ми сказали, що веземо гуманітарку для того гуманітарного штабу.
Чи той би офіцер у нас віджав наш вантаж чи навпаки він був на боці добра і закликав би не везти туди нічого, бо там, імовірно, все розкрадають.

Але.
Коли ми приїхали і передавали посилки місцевим волонтерам та розповіли цю дивну історію на блок-пості, вони тільки сумно посміхнулися і сказали, що колись вони попросили хоч щось у того гуманітарного штабу для переселенців з Маріуполя (Запоріжжя, фактично, було першим містом, де цих біженців волонтери зустрічали і годували-обігрівали), то їм надіслали чіпси зі стікаючим терміном придатності і кока-колу.

Хай правду, звісно, встановлює тепер найсправедливіший український суд, звісно.
Десь такий само справедливий, що віддав Коломойському готель Мир.

Я б дійсно хотів дізнатись, хто бреше і хто молодець.

Але, по-хорошому, якщо такі масштаби розкрадань гумдопомоги - правда, то ... то креаторів схеми та їх покровителів у владі все одно не посадять.
Ми ж дорослі люди, так?
Якщо за призначення зрадників у службу безпеки у нас відправляють послами, то що ми можемо очікувати щодо якихось там чортів регіонального рівня?

Я це не для Вашого чи свого демотивування пишу.
А просто щоб зафіксувати і не забути: після перемоги роботи буде ще більше, аніж зараз.

Просто шкода, що поки одні роблять купу всього задля наближення перемоги, інші імовірно тирять консервований тунець і трусєля в промислових масштабах.

Але невсеремось.
Успіху слідчім.