Лабораторна миша – Telegram
Лабораторна миша
5.37K subscribers
3.57K photos
238 videos
4 files
2.68K links
Канал про науку, науково-популярні заходи, реформування наукової сфери України, цікаві розумні статті про розумних людей та їх роботу.
Download Telegram
Доброго вечора, ми з України.
Мартин Брест приїхав з важливої наради і сказав, що р**сні п**зда.
Тільки це під грифом Цілком таємно.
Нікому не кажіть.
197👍32🔥14
Media is too big
VIEW IN TELEGRAM
Звичайні люди, коли ввечері вихідного дня немає світла:
- кохаються
- сплять
- п‘ють на заправці каву.
Я:
👍10344😁28🔥11❤‍🔥3
Це наші з Andrii Piven перші - взагалі перші - грамоти за цей етап війни.
Ми ніколи не ганялися за відзнаками.
Якось не до того.
Та й цінували ми завжди шеврони, які бійці знімали з рукавів і дарували на згадку.
Або теплі лампові повідомлення від вивезених людей.

Але в даному випадку - ось так, з мокрою печаткою - якось аж розчулило.

Це грамота від госпіталю, куди ми з Андрієм і усім фондом Гуркіт (який теж окремо отримав грамоту) кілька разів завозили медикаменти та медобладнання.

Отримували грамоти при свічках, в колі друзів та однодумців.
Отримували в найдоречнішій для цього локації - на нашому волонтерському складі.

І знаєте шо?
То ж і Ваша грамота.
Бо підтримували нас.
То і грамота Kyrylo Beskorovayny, що від таємного доброчинця передав нам чорного буса.
Бо 90% ваги вантажів на госпіталь перевіз саме чорний рено мастер.

Все ж, приємно, коли ті, кому допомагаємо, знаходять час та сили на отаку наче дрібницю.
Дрібницю, що зігріває зсередини.

Оце сидю, милуюсь.
В рамку повішу чи шо.

Майте гарну ніч.
166🔥14👍12
З початку широкомастшатбного вторгенння я не прочитав жодної книги.

Та де там… я навіть не пам‘ятаю, яка була останньою.
Аполлон 8? Ні, мабуть Мозамбік. Аполлон я читав на пляжі під Чорноморськом, поки Маркусик спав у гойдалці і я оберігав його сон від надокучливих мартинів і солоного вітру з піском.

Ніколи було читати.
Все більше доводилося спостерігати наживо те, про що читав у Ремарка.
Зараз згадую - і наче не зі мною було. Хтось ходив, щось бачив, а я просто дивився зі сторони і дивувався схибленості цього світу.

Але книги читати потрібно.
Спитай мене - нащо?
Я не знаю. Раніше - знав.

Для встановлення нових нейронних зв‘язків - мені вже запізно.
Для переживання яскравих емоцій… куди мені вже яскравіше.
Зазирання у всесвіти вигаданих героїв… всі мої герої не вигадані і хвилина їхнього життя, розказана за кавою на прифронтовій непрацюючій заправці, є цікавішою за триста сторінок Мартінів. Тих, що Джорджі, а не тих, шо Брєсти, бо Брєст писав про то, шо бачив, а не шо вигадав.
Я лиш тепер це зрозумів.

Але ж читати треба.

Мені ще потрібно для себе перевинайти відповідь на це питання - нащо?
Але що саме я буду читати найближчі місяці - перед сном у нічліжках Донбасу чи на точці очікування у вистигаючому бусі - я знаю.

По-перше, дві українські науковиці подарували мені свої круті книжки:

1. Дружина мого дорогого друга - Оксана Півень написала лікнеп «Без ГМО. Правда і страшилки про генну інженерію».
Потужна правда про ГМ-продукти та їх користь для суспільства, а також розвінчування дивних міфів про шкоду ГМО.

2. Одна з моїх найулюбленіших дописувачок у цих фейсбуках Ольга Малюта хоч і рідко пише, але в неї надзвичайно цікава професія - ембріологиня.
Я вже бачу, що в її книзі «Плідна праця» розказано не тільки про штучне запліднення, а й фантастичну історію про те, як Ватикан заробляв на лікуванні безпліддя.

3. «Від червоного терору до мафіозної держави. Спецслужби росії в боротьбі за світове панування». Назва говорить сама за себе.
Не знаю, чи цікава книга, але не сумніваюся, що так. Бо подарувала мені її незрівнянна володарка Чорного гумору українською Ірина Вишня, а перекладачем був прекрасний фаховий історик Сергій Громенко.

4. «Сію тобі в очі». Людмила Горова. Вірші. Власне, я не знаю, як описати книгу від людини, один лиш вірш якої став пророцтвом для тисяч і тисяч окупантів. А ще ж Людмила подарувала нашому Маркусику Віршенята-Кошенята, багато з яких він знав на пам‘ять.

5. Поіменник. Руслан Горовий. Ви знаєте, мені пощастило опинитися в одній точці часопростору з Русланом, перед тим знаючи його в фейсбуці силу-силенну років.
Ми пили каву, говорили про волонтерські справи, машини, північ Київщини, що досі без електрики.
А я й гадки не мав, про що він писав чи пише, хто він є. Він мені свою книгу подарував. З автографом.
Я приїхав додому, сидів стомлено на парковці, не маючи сил піднятися додому. Відкрив книгу навмання - і залип.
Там про життя ж.
Якось так написано слова, наче пензлем виведені візерунки, що стежиш очима за одним, а там вже інший, за ним - наступний.
І так за душу бере.

Може воно і треба читати - щоб за душу брало.
Щоб реготати з Ватикану, дивуватися редагуванню геному, розуміти ворога, тішитися вдалій римі чи просто підглядати за чужим життям.

Не знаю.
Почну читати - скажу.
Принаймні, книга в руки вже лягає.

Майте гарний вечір.
232👍50
Вчора Андрій Півень мені подзвонив і сказав, що йому телефонувало СБУ. Контррозвідка.
Та контррозвідка, яка кладе пикою в асфальт корегувальників та зрадників і про яку Ви всі читаєте в новинах.
Та контррозвідка, якій ми в серпні від Вас передали авто.

Знаєте, що сказали? Дякували за авто.
Машина пройшла вже 15 тисяч кілометрів без найменших зауважень.
І я з того дуже тішуся.
Ми дуже стараємося приводити ці старі європейські автівки до абсолютно робочого стану і подекуди ремонт забирає 2-4 тижні та з'їдає кілька десятків тисяч гривень.

Але машини їздять і, як підбивав нещодавно статистику Влад Самойленко, з 30-ти переданих нами від Вас для ЗСУ автівок, 2 знищені, 1 - в ремонті, решта - працюють.

Тут я маю сказати в першу чергу дякую як Андрію Рошу з майстром Русланом, на потужностях якого ми починали "піднімати" по одній машині на 2-3 тижні, так і СТО Автокомп Сервис, у яких конвейєр з майстрів дозволяє випускати подекуди по 2-3 авто на 1 тиждень.

І маю сказати дякую Вам, бо без Вашого фінансового внеску ми б не могли не те що замінювати вкладиші, амортизатори, стійки, редуктори, опорні підшипники, муфти, цапфи, маточини тощо, а й елементарно замінювати всі мастила, робочі рідини і фільтри.

Також хочеться подякувати бійцям (якщо вони мене зараз читають) за то, шо ставляться до машин не як до витратного матеріалу, а як до цінного ресурсу, що придбаний для них на народні гроші.
Подекуди останні.
Я дякую, що вони тачки ховають і окопують, стежать і лагодять.

До речі, контррозвідники так нас розрекламували у своїй зоні відповідальності, що за їх порадою до нас тепер звернулася 1 окрема танкова бригада.
Просять пікап для протитанкових засобів (мабуть, надивилися, як Мартин Брест потужно напакував пікапами з ПТУРами одну з бригад на Півдні).

Тепер про наші справи.

Шановні, оскільки Влад і Ко ще не встигли повернутися з Півдня, куди вони погнали Сяйвомобіль для передачі бійцям, аукціон, на якому ми розіграємо два комлпекти поштових марок, браслет Азовсталь та журнал Time із Залужним на обкладинці - ми проведемо завтра, у вівторок, о 21.30.

Тим часом повідомляю, що за ці вихідні Гуркіт передав двом підрозділам ЗСУ два автомобілі.
Один - Форд Рейнджер ака Сяйвомобіль - куплений завдяки Вашій участі у акції книгарні Сяйво (КП "Міський магазин") по здачі в макулатуру російськомовної літератури.
Відремонтований він теж Вашим коштом.
Акція, до речі, триває й далі, тому якщо нанесете нормально книжок - купимо ще одне авто для Збройних сил.
До речі, Сяйвомобіль поїхав на фронт в комплекті з книгою, яку Ви бачите на фото і співавтором якої є Сергій Громенко.

Друге авто - Мазда - куплене і відремонтоване теж з Вашою допомогою.

Детальний звіт про подорожі буде на сторінці Гуркоту, як тільки Христина Морозова трохи видихне і зможе складати літери в слова.

Таким чином, у Вас є ще рівно доба, щоб випробувати долю і взяти участь в аукціоні, на якому ми збираємо на автівку для ГУР.
https://news.1rj.ru/str/mouselab/4455
Кстаті, шуткамі-прібауткамі, але виключно завдяки Вашій участі в розіграші вже вдалося акумулювати 110 гривень, а загалом накрапало майже 200 тисяч.

Ви - неймовірні.

Вірте в ЗСУ.
Підтримуйте їх.
І майте гарний вечір.
👍9153
❤‍🔥8434👍3
Завтра ця мала з‘їде з підйомника на своїх чотирьох і завдяки Вам наприкінці тижня поїде на фронт.
А сьогодні ми з Владом Самойленко о 21.30 проведемо наживо розіграш журналу Time із Залужним, браслета Азовсталь та трьох комплектів поштових марок.
Приєднуйтесь на фейсбуці.
https://www.facebook.com/senenkoanton
👍11339
Ви ж пам‘ятаєте, що книгарня Сяйво збирала російськомовні книжки на макулатуру?
Ви ж пам‘ятаєте, що вони передали виручені кошти нам?
Також, напевне, не слід нагадувати, що таким чином з‘явився Сяйвомобіль - Форд Рейнджер, який ми відремонтували завдяки Вашій підтримці.

Ну, ось.
Машина вже працює на передових позиціях.
На Херсонщині 🙂

Дякуємо Вам.
Ви - неймовірні.

Окрема повага історику Сергій Громенко за передану книгу.

Допис Гуркоту на фейсбуці:
«Якщо автівка поводилася добре і була чемною, вона потрапляє в Гуркіт, а далі — у найкращі в світі Збройні сили України. В понеділок ми доставили дорогий серцю Сяйвомобіль на Херсонщину. Завдяки тому, що ви приносили в книгарню Сяйво (КП "Міський магазин") своїх пушкінів, булгакових та інших фетів на переробку в щось корисніше — у нас з'явився цілий Форд Рейнджер! І ось він уже розсікає поля Херсонщини. Ще й приїхав в комплекті з ніштяками та чудовою книжкою історика Сергія Громенка "Народження країни. Від краю до держави" з автографом! Тож тепер затамувавши подих, слідкуємо за новинами з півдня»
131👍17
Ти не залишив мені наше із тобою селфі.
Воно десь там, у твоєму телефоні.
І його побачить лиш безжальна ентропія, назавжди поглинувши комірку пам'яті.
Під час нашої останньої... не крайньої, саме останньої зустрічі ти сам підійшов до мене і запропонував сфотографуватися на згадку.
Минулого тижня, пам'ятаєш?
Ніколи не просив, а тут...
І я, попри своє неписане правило - робити фото з кимось тільки на свій телефон - поступився твоїй посмішці і абсолютній безпосередності.
Перешли мені його якось, га?

Ти завжди усміхався.
Коли я бачив тебе крізь запилене скло чорного буса, а навколо тебе стрибали наші гуркітівці і, здавалося, їм так кортіло смикнути тебе за твої кучері.
Вони тебе дуже любили. Дуже.
Ти усміхався, коли я передавав тобі вантажі від твоїх друзів і рідних.
І ти обіймав мене так, наче ми були сто років знайомі.

Ти виставляв такі фото з позицій, наче це був довбаний курорт десь біля теплих морів.
Та й сам ти, скажемо чесно, був схожий на Тарзана.
Певен, що один твій вигляд несамовито підіймав настрій у побратимів.

А ще я дізнався сьогодні, що в тебе буде дитина.
Але ти її не пригорнеш.
Ніколи.
Ти ж знаєш, що найбільше щастя чоловіка на цій довбаній планеті - це пригорнути до себе народжене від коханої немовля?
Знаєш ти це чи ні?

Святі ж небеса, Віталій...

Мартин Брест, чуєш, брате.
Скоро у майора Миколая трохи додасться роботи по забезпеченню подарунками дітей бійців, які ніколи не повернуться з позицій.

Віталій, дякую, що тримав небо.

Якщо Ви маєте бажання допомогти дружині та майбутній дитині Віталій Киркач-Антоненко
Картка Приват Nataliya Kyrkach-Antonenko 5168755472556121
І цільова банка Монобанка: https://send.monobank.ua/jar/8fQD4Fg1KL

Пост дружини Віталія про загибель чоловіка:
https://www.facebook.com/businka.ua/posts/pfbid02JBb5Ai9vd9f9AcefnRANpJyQAKYptSf5iDVeKxF7mj5YfAUogCsYHqe9CnCiS4nil
😢22810👍5