Коли гуглиш просто людину чи історичну постать, то зручно першим посиланням бачити про неї сторінку у Вікіпедії, де зібрано всю важливу інформацію.
Але інколи від такого щемить серце, бо інколи виявляється, що сторінка у Вікіпедії написана про юного хлопця, який в свої 15-років вже став історичною постаттю, тому що боровся за Україну і загинув від рук проросійських терористів.
Мова про Дідіка Данила Андрійовича, 1999 року народження, якого вбили під час Ходи гідності у Харкові цього дня.
Він ще добу боровся за своє життя, однак дива не трапилося.
Я не перебільшуватиму, якщо скажу, що постать Дані стала настільки впізнаваною завдяки системній роботі Ruslan Gorovyi.
Він роками бореться за те, щоб рідна школа Данила носила його ім'я і для мене досі загадка, чому цього не стається.
Тим не менш, у киян зараз є шанс перейменувати безіменний сквер (як би це дивно не звучало) у Голосіївському районі між будинками 2 та 2/25 на вул. Паньківській на честь Данила Дідіка.
Проголосувати можна у додатку Київ Цифровий отут https://kvd.page.link/nDtNguprwpbxzePWA
Єдине зауваження: може я і олєнь, але просто так за посиланням я не зміг перейти на опитувальник ані з десктопа, ані з телефона (при тому, що додаток в мене оновлено), тому довелося вручну шукати "Опитування" і в невеличкому переліку шукати Дідіка.
Майте гарний день.
І пам'ятайте тих, хто поклав за Україну свої життя.
Але інколи від такого щемить серце, бо інколи виявляється, що сторінка у Вікіпедії написана про юного хлопця, який в свої 15-років вже став історичною постаттю, тому що боровся за Україну і загинув від рук проросійських терористів.
Мова про Дідіка Данила Андрійовича, 1999 року народження, якого вбили під час Ходи гідності у Харкові цього дня.
Він ще добу боровся за своє життя, однак дива не трапилося.
Я не перебільшуватиму, якщо скажу, що постать Дані стала настільки впізнаваною завдяки системній роботі Ruslan Gorovyi.
Він роками бореться за те, щоб рідна школа Данила носила його ім'я і для мене досі загадка, чому цього не стається.
Тим не менш, у киян зараз є шанс перейменувати безіменний сквер (як би це дивно не звучало) у Голосіївському районі між будинками 2 та 2/25 на вул. Паньківській на честь Данила Дідіка.
Проголосувати можна у додатку Київ Цифровий отут https://kvd.page.link/nDtNguprwpbxzePWA
Єдине зауваження: може я і олєнь, але просто так за посиланням я не зміг перейти на опитувальник ані з десктопа, ані з телефона (при тому, що додаток в мене оновлено), тому довелося вручну шукати "Опитування" і в невеличкому переліку шукати Дідіка.
Майте гарний день.
І пам'ятайте тих, хто поклав за Україну свої життя.
👍131🙏32❤12
Біжан...
Колись давно в силу своєї неосвіченості я вважав, що це якесь прізвисько.
Вже пізніше колеги розтлумачили, що Біжан Шаропов народився в Таджикистані і тому його ім'я настільки незвичне для мого вуха.
Останні кілька тижнів кілька журналістів мене розпитували про цього прекрасного молодого науковця та сміливого воїна, якого вбили росіяни, і я всіх спрямовував або до його колег у білих халатах, або до його колег у пікселі.
І тепер із задоволенням пропоную Вам почитати трошки про біографію Біжана Шаропова, його життєвий, науковий та бойовий шлях.
https://novynarnia.com/2023/02/20/bsharopov/
Ти був крутим, Біжане.
Спочивай з миром.
Колись давно в силу своєї неосвіченості я вважав, що це якесь прізвисько.
Вже пізніше колеги розтлумачили, що Біжан Шаропов народився в Таджикистані і тому його ім'я настільки незвичне для мого вуха.
Останні кілька тижнів кілька журналістів мене розпитували про цього прекрасного молодого науковця та сміливого воїна, якого вбили росіяни, і я всіх спрямовував або до його колег у білих халатах, або до його колег у пікселі.
І тепер із задоволенням пропоную Вам почитати трошки про біографію Біжана Шаропова, його життєвий, науковий та бойовий шлях.
https://novynarnia.com/2023/02/20/bsharopov/
Ти був крутим, Біжане.
Спочивай з миром.
Новинарня – новини України, що воює
“Сила буде на боці ворога, а за нас – час”. Історія майданівця і науковця Біжана Шаропова, який загинув за Україну
Ми сиділи на Луганській ТЕС під обстрілами, нам було нудно, і ми вирішили зробити бізнес. Вирішили виробляти реактиви, – писав Біжан Шаропов 9 вересня 2017 ро.
😢166❤28👍14
Моя стрічка сповнюється спогадами і рефлексіями до річниці широкомасштабного вторгнення, а Гуркіт... а що Гуркіт?
Гуркіт розпочинає новий аукціон з розіграшем шикарнючих книжок, марок та браслета, аби зібрати кошти на наступну автівку, яка поїде "віддячувати" росіянам за минуле нескінченне 24 лютого.
Цього разу, як Ви бачите, анонс аукціону запускається у групі Гуркоту, а не на моїй сторінці, і так буде і надалі, бо так і має бути.
Я щиро вдячний Ruslan Gorovyi та Мартин Брест за то, шо надали свої книжки, причому книга від Руслана має реально бойову історію.
За марки вдячний Nelya Plakhota.
А за браслет Азов-Сталь - Валерия Адвена.
Зверніть увагу, що правила аукціону зовсім трошечки змінилися і скріни ставок на аукціон Ви маєте скидати в коментарі до основного посту в групі Гуркоту.
Плюс, щоб мати більше шансів - треба робити окремі ставки.
Бажаю всім удачі і тихої-тихої ночі.
Нічого більшого, аніж сталося 24 лютого 2022 року, росіяни вже не здатні зробити.
Переможемо.
Пост в групі Гуркоту https://www.facebook.com/hurkit.bf/posts/pfbid0qhcBVsinoUTt17sJfCuAQb3cUkyibuJSi39NzP6yGe8uiLks2PSXjyoPcpNK75v9l:
""Це книжка, яку я подарував одному військовому. Якось присилає фотку:
— Диви. У нас тут трохи була войнушка.
І показує простріляний "Поіменник".
— Ого, трохи. Давай поміняю?
— Та можна ж читать.
Однак я таки книжку замінив. Потім вона деякий час лежала в мене на столі нагадуючи про те, що війна зовсім поруч, і небезпека завжди просто на відстані витягнутої руки. А тепер вона може ще й принести користь", — розповідає письменник, волонтер, продюсер Ruslan Gorovyi.
Друзі й подруги, розпочинаємо новий аукціон! Дуже хочеться назбирати на пікап для евакуації поранених та підвозу боєкомплекту ЗСУ.
Серед лотів цього разу багато книжок. Бо xpiн цим pociянам, а не українська культура. Xpiн, а ще й часник, як для справжніх вурдалаків. Отже, наші лоти:
1. Книжка з історією — прострілений "Поіменник" українського бійця від Руслана Горового. Прострілений, але читати можна!
2. Книжка ЙБН БЛД РСН — справжній підручник з pycoфобії, концентрат ненависті до загарбників, зліпок найстрашнішого року нашого життя, який уклав Мартин Якуб. Збірка есеїв, віршів, оповідань від 60 авторок та авторів: письменників, поеток, артилеристів, волонтерок, науковиць, криміналістів, офіцерок, стендаперок, стартаперок, художників та інших. Серед яких Христина Морозова з команди Гуркоту. Книжка існує лише у 100 примірниках, купити її не можна. Можна лише виграти.
3. Книжка Мартина Бреста "Піхота. Наша земля" з автографом!
4. Усі марки, випущені після початку pociйського вторгнення (окрім "pyccкій корабль іді на..й" ). Від Залужного до херсонських кавунів.
5. Браслет Азов-Сталь.
Правила аукціону (УВАГА, ОНОВЛЕННЯ):
Ставка на лот — 400 грн.
1. За мінімальну ставку в 400 грн ви отримаєте право взяти участь у розіграші 4-х з 5-ти лотів — трьох книжок, марок чи браслета (чому 4-х з 5-ти — читайте далі). Ставка не повертається. Це як донат на авто для ЗСУ.
2. Щоб збільшити свої шанси на виграш — ви можете ставити необмежену кількість разів. Але ми ввели нове правило — по кожній вашій ставці ми просимо зробити скрін і закинути його в коментарі під цей пост.
3. Великі ставки є сенс розбивати на декілька. Тобто замість 1 200 грн, зробити три ставки по 400 грн. Більше ОКРЕМИХ ставок, більше скрінів в коментарях — більше ваших шансів на перемогу.
4. Серед людей, які зробили більше, ніж одну ставку, ми оберемо найбільшого донатора чи донаторку та автоматично винагородимо одним із лотів, який визначимо рандомайзером.
5. Механізм для аукціону — рандомна система. Що це? Після перерахунку всіх однакових внесків в цю банку https://send.monobank.ua/jar/91Xwpy1J8j
кожній ставці буде присвоєно номер в коментарях до цього поста.
Контролює процес незмінно — бог логістики й очільник Гуркоту Vlad Samoylenko.
6. Аукціон триватиме від цього моменту до 21:30 четверга, 2 березня. Anton Senenko із Владом розпочнуть стрім, на якому рандомайзер обере ВИПАДКОВОГО переможця чи переможницю. Сума виручених коштів буде оприлюднена до останньої копійки.
Гуркіт розпочинає новий аукціон з розіграшем шикарнючих книжок, марок та браслета, аби зібрати кошти на наступну автівку, яка поїде "віддячувати" росіянам за минуле нескінченне 24 лютого.
Цього разу, як Ви бачите, анонс аукціону запускається у групі Гуркоту, а не на моїй сторінці, і так буде і надалі, бо так і має бути.
Я щиро вдячний Ruslan Gorovyi та Мартин Брест за то, шо надали свої книжки, причому книга від Руслана має реально бойову історію.
За марки вдячний Nelya Plakhota.
А за браслет Азов-Сталь - Валерия Адвена.
Зверніть увагу, що правила аукціону зовсім трошечки змінилися і скріни ставок на аукціон Ви маєте скидати в коментарі до основного посту в групі Гуркоту.
Плюс, щоб мати більше шансів - треба робити окремі ставки.
Бажаю всім удачі і тихої-тихої ночі.
Нічого більшого, аніж сталося 24 лютого 2022 року, росіяни вже не здатні зробити.
Переможемо.
Пост в групі Гуркоту https://www.facebook.com/hurkit.bf/posts/pfbid0qhcBVsinoUTt17sJfCuAQb3cUkyibuJSi39NzP6yGe8uiLks2PSXjyoPcpNK75v9l:
""Це книжка, яку я подарував одному військовому. Якось присилає фотку:
— Диви. У нас тут трохи була войнушка.
І показує простріляний "Поіменник".
— Ого, трохи. Давай поміняю?
— Та можна ж читать.
Однак я таки книжку замінив. Потім вона деякий час лежала в мене на столі нагадуючи про те, що війна зовсім поруч, і небезпека завжди просто на відстані витягнутої руки. А тепер вона може ще й принести користь", — розповідає письменник, волонтер, продюсер Ruslan Gorovyi.
Друзі й подруги, розпочинаємо новий аукціон! Дуже хочеться назбирати на пікап для евакуації поранених та підвозу боєкомплекту ЗСУ.
Серед лотів цього разу багато книжок. Бо xpiн цим pociянам, а не українська культура. Xpiн, а ще й часник, як для справжніх вурдалаків. Отже, наші лоти:
1. Книжка з історією — прострілений "Поіменник" українського бійця від Руслана Горового. Прострілений, але читати можна!
2. Книжка ЙБН БЛД РСН — справжній підручник з pycoфобії, концентрат ненависті до загарбників, зліпок найстрашнішого року нашого життя, який уклав Мартин Якуб. Збірка есеїв, віршів, оповідань від 60 авторок та авторів: письменників, поеток, артилеристів, волонтерок, науковиць, криміналістів, офіцерок, стендаперок, стартаперок, художників та інших. Серед яких Христина Морозова з команди Гуркоту. Книжка існує лише у 100 примірниках, купити її не можна. Можна лише виграти.
3. Книжка Мартина Бреста "Піхота. Наша земля" з автографом!
4. Усі марки, випущені після початку pociйського вторгнення (окрім "pyccкій корабль іді на..й" ). Від Залужного до херсонських кавунів.
5. Браслет Азов-Сталь.
Правила аукціону (УВАГА, ОНОВЛЕННЯ):
Ставка на лот — 400 грн.
1. За мінімальну ставку в 400 грн ви отримаєте право взяти участь у розіграші 4-х з 5-ти лотів — трьох книжок, марок чи браслета (чому 4-х з 5-ти — читайте далі). Ставка не повертається. Це як донат на авто для ЗСУ.
2. Щоб збільшити свої шанси на виграш — ви можете ставити необмежену кількість разів. Але ми ввели нове правило — по кожній вашій ставці ми просимо зробити скрін і закинути його в коментарі під цей пост.
3. Великі ставки є сенс розбивати на декілька. Тобто замість 1 200 грн, зробити три ставки по 400 грн. Більше ОКРЕМИХ ставок, більше скрінів в коментарях — більше ваших шансів на перемогу.
4. Серед людей, які зробили більше, ніж одну ставку, ми оберемо найбільшого донатора чи донаторку та автоматично винагородимо одним із лотів, який визначимо рандомайзером.
5. Механізм для аукціону — рандомна система. Що це? Після перерахунку всіх однакових внесків в цю банку https://send.monobank.ua/jar/91Xwpy1J8j
кожній ставці буде присвоєно номер в коментарях до цього поста.
Контролює процес незмінно — бог логістики й очільник Гуркоту Vlad Samoylenko.
6. Аукціон триватиме від цього моменту до 21:30 четверга, 2 березня. Anton Senenko із Владом розпочнуть стрім, на якому рандомайзер обере ВИПАДКОВОГО переможця чи переможницю. Сума виручених коштів буде оприлюднена до останньої копійки.
👍57❤21
Усі виручені кошти за проведений аукціон будуть направлені на купівлю пікапа для ЗСУ. Окреме прохання — коли ви донатите, підписуйтеся. Або прізвищем-іменем, або нікнеймом на фейсбуці, за яким вас можна буде однозначно ідентифікувати під час розіграшу.
Переможемо!"
Переможемо!"
👍45❤16
Якийсь листок у файлику абсолютно безпардонно підсунули до моєї кави і я почув стандартне “Прошу…”.
Мені це миттю нагадало приміські електрички Парижа, де тобі так само, зануреному у свої думки, волоцюги і жебраки тицяють папірець, а там написана, звісно, жаліслива історія та прохання подати 1 євро.
Я глянув на Влада, що сидів навпроти, а тоді майже інстинктивно захитав головою і підняв руку у заперечуючому жесті, навіть не дивлячись на власника листка.
“... підпишіть петицію, щоб моєму синові присвоїли звання Героя України…” - долунала до мене решта фрази.
Лиш тоді я підвів очі на людину, що втрутилася в нашу важливу розмову тет-а-тет, і побачив охайно вдягнену жінку.
“Він воював і загинув” - було продовжила вона, але на останньому слові її голос обірвався, наче тріснула десь в матрасі іржава пружина.
Я дивився їй в очі, вона дивилася на мене.
А тоді заплакала.
Заплакала так, як плачуть люди, котрі вчергове переживають власноруч вимовлене слово “загинув” стосовно рідної людини.
Ніби саме в цей момент вона помирає знову. І ще раз. Раз за разом.
Я опустив очі долу і почав намагатися читати петицію.
Літери стрибали по рядках, слова плуталися між собою, я ніяк не міг сконцентруватися.
Одночасно до мене доносилися уривки фраз про “дві (три?) вищі освіти”, “пішов воювати”, “прикривав кулеметника”, “куля снайпера потрапила в шию”.
Вона говорила і говорила, а потім почала питати “нащо я його відпустила?”, “за що він загинув?” і ще множину інших запитань, на які будь-яка відповідь звучала б з моїх вуст максимально недолуго.
Я закрив долонями обличчя. Просто закрив.
Влад намагався з нею говорити, а я сидів і розумів, як мені потрібна Оксана…
Та Оксана, яка мені годинами розповідала про свого загиблого чоловіка - нашого Вову Гунька. Яка потім поїхала з Києва в нікуди.
А потім, як Фенікс, створила спільноту дружин полеглих Героїв*.
Скільки та жінка нам розповідала про свого сина? Про його майбутнє весілля… Про ремонт в квартирі і як вони разом вішали штори… Десять хвилин? Тридцять? Годину?
Я не знаю.
Але коли я прийшов додому, я написав Оксані Боркун.
І спитав, чи є спільноти для мам полеглих Героїв.
Оксана мені скинула посилання на приватну групу Родин Героїв Янголів, де рідні загиблих бійців можуть знайти психологічну та юридичну підтримку https://www.facebook.com/groups/522419040075505/
Ось пост про цю ініціативу https://www.facebook.com/vatsenko.t/posts/pfbid0HfHmSDi92T2M61eMQe1sA3FUBjWEPxFtHYmwALdbBUg8rcMGjoU2rr4h4zjQtS5pl
Тож, якщо Ви знаєте, кому ця спільнота потрібна - покажіть.
А петиція тієї жінки про її сина Олексія Бездольного - тут https://petition.president.gov.ua/petition/176180
*Пост про закриту спільноту для дружин полеглих Героїв - тут https://news.1rj.ru/str/mouselab/4628
Росіяни навіть не уявляють, що вони накоїли.
І чому вони вже є навіки проклятими.
Майте гарний тихий вечір.
Апдт. А от є ще фонд Мрія від Юлії Паєвської https://www.facebook.com/julia.paevska/posts/pfbid0247rGGePxbb77sbWfRZjjcEU1TQW6owMG6sG7F2DdaDMjff61Wg7ByjW2J3tj3bhAl
Мені це миттю нагадало приміські електрички Парижа, де тобі так само, зануреному у свої думки, волоцюги і жебраки тицяють папірець, а там написана, звісно, жаліслива історія та прохання подати 1 євро.
Я глянув на Влада, що сидів навпроти, а тоді майже інстинктивно захитав головою і підняв руку у заперечуючому жесті, навіть не дивлячись на власника листка.
“... підпишіть петицію, щоб моєму синові присвоїли звання Героя України…” - долунала до мене решта фрази.
Лиш тоді я підвів очі на людину, що втрутилася в нашу важливу розмову тет-а-тет, і побачив охайно вдягнену жінку.
“Він воював і загинув” - було продовжила вона, але на останньому слові її голос обірвався, наче тріснула десь в матрасі іржава пружина.
Я дивився їй в очі, вона дивилася на мене.
А тоді заплакала.
Заплакала так, як плачуть люди, котрі вчергове переживають власноруч вимовлене слово “загинув” стосовно рідної людини.
Ніби саме в цей момент вона помирає знову. І ще раз. Раз за разом.
Я опустив очі долу і почав намагатися читати петицію.
Літери стрибали по рядках, слова плуталися між собою, я ніяк не міг сконцентруватися.
Одночасно до мене доносилися уривки фраз про “дві (три?) вищі освіти”, “пішов воювати”, “прикривав кулеметника”, “куля снайпера потрапила в шию”.
Вона говорила і говорила, а потім почала питати “нащо я його відпустила?”, “за що він загинув?” і ще множину інших запитань, на які будь-яка відповідь звучала б з моїх вуст максимально недолуго.
Я закрив долонями обличчя. Просто закрив.
Влад намагався з нею говорити, а я сидів і розумів, як мені потрібна Оксана…
Та Оксана, яка мені годинами розповідала про свого загиблого чоловіка - нашого Вову Гунька. Яка потім поїхала з Києва в нікуди.
А потім, як Фенікс, створила спільноту дружин полеглих Героїв*.
Скільки та жінка нам розповідала про свого сина? Про його майбутнє весілля… Про ремонт в квартирі і як вони разом вішали штори… Десять хвилин? Тридцять? Годину?
Я не знаю.
Але коли я прийшов додому, я написав Оксані Боркун.
І спитав, чи є спільноти для мам полеглих Героїв.
Оксана мені скинула посилання на приватну групу Родин Героїв Янголів, де рідні загиблих бійців можуть знайти психологічну та юридичну підтримку https://www.facebook.com/groups/522419040075505/
Ось пост про цю ініціативу https://www.facebook.com/vatsenko.t/posts/pfbid0HfHmSDi92T2M61eMQe1sA3FUBjWEPxFtHYmwALdbBUg8rcMGjoU2rr4h4zjQtS5pl
Тож, якщо Ви знаєте, кому ця спільнота потрібна - покажіть.
А петиція тієї жінки про її сина Олексія Бездольного - тут https://petition.president.gov.ua/petition/176180
*Пост про закриту спільноту для дружин полеглих Героїв - тут https://news.1rj.ru/str/mouselab/4628
Росіяни навіть не уявляють, що вони накоїли.
І чому вони вже є навіки проклятими.
Майте гарний тихий вечір.
Апдт. А от є ще фонд Мрія від Юлії Паєвської https://www.facebook.com/julia.paevska/posts/pfbid0247rGGePxbb77sbWfRZjjcEU1TQW6owMG6sG7F2DdaDMjff61Wg7ByjW2J3tj3bhAl
💔185😢48👍10❤4
Рівно рік тому в цей день ми з Андрієм повернулися в Київ від західних кордонів.
Чи не в цей, а в попередній?..
Ми разом не змогли згадати точно, настільки насиченими були ті дні і настільки шокованою була свідомість від усього, що відбувалося навколо.
Ми навіть забули, коли ж нашому Ніссану, в який за 5 днів прилетить міна, з металобрухту хлопці на забутому сільському СТО виварювали потрібну запчастину, щоб машина таки доїхала.
І вона ж доїхала.
А потім ще їздила. Ще, і ще. По Соборній, Северинівській, Котляревського, купою Ліній, Гостомельському шосе.
І назавжди встала тільки коли росіяни забрались від Києва геть.
А фото... У мене не збереглося жодної світлини з того часу, бо за тих само 5 днів я стиратиму пам'ять телефона і месенджери, спостерігаючи крізь тремтячі від вибухів вікна, як російські солдати заповнюють всі вулиці навколо нашого сховку.
Я взагалі не хочу нічого згадувати і рефлексувати, робити дописи про ті дні, видлубуючи з пам'яті холод, біль, сморід підвалів, сльози вцілілих і труни з грубого дерева біля вирв від бомб на дитячих майданчиках.
То все було рік тому.
А за пару тижнів до цього дня почало створюватися це інтерв'ю.
Я не пам'ятаю, про що воно було спочатку, тому що все стало неважливим.
І восени, після чергового рейсу на Схід, я знову зустрівся з Майстром пера і ми поговорили.
Про науку. Популяризацію. Людей, які несуть просвіту в маси і яких я ніжно люблю. Про волонтерство. Війну.
Спасибі Вам усім, що підтримуєте.
Ми б без звичайної людської підтримки не вигребли б тоді.
Не вигребли б.
Майте гарний вечір.
https://theukrainians.org/anton-senenko-science/
Чи не в цей, а в попередній?..
Ми разом не змогли згадати точно, настільки насиченими були ті дні і настільки шокованою була свідомість від усього, що відбувалося навколо.
Ми навіть забули, коли ж нашому Ніссану, в який за 5 днів прилетить міна, з металобрухту хлопці на забутому сільському СТО виварювали потрібну запчастину, щоб машина таки доїхала.
І вона ж доїхала.
А потім ще їздила. Ще, і ще. По Соборній, Северинівській, Котляревського, купою Ліній, Гостомельському шосе.
І назавжди встала тільки коли росіяни забрались від Києва геть.
А фото... У мене не збереглося жодної світлини з того часу, бо за тих само 5 днів я стиратиму пам'ять телефона і месенджери, спостерігаючи крізь тремтячі від вибухів вікна, як російські солдати заповнюють всі вулиці навколо нашого сховку.
Я взагалі не хочу нічого згадувати і рефлексувати, робити дописи про ті дні, видлубуючи з пам'яті холод, біль, сморід підвалів, сльози вцілілих і труни з грубого дерева біля вирв від бомб на дитячих майданчиках.
То все було рік тому.
А за пару тижнів до цього дня почало створюватися це інтерв'ю.
Я не пам'ятаю, про що воно було спочатку, тому що все стало неважливим.
І восени, після чергового рейсу на Схід, я знову зустрівся з Майстром пера і ми поговорили.
Про науку. Популяризацію. Людей, які несуть просвіту в маси і яких я ніжно люблю. Про волонтерство. Війну.
Спасибі Вам усім, що підтримуєте.
Ми б без звичайної людської підтримки не вигребли б тоді.
Не вигребли б.
Майте гарний вечір.
https://theukrainians.org/anton-senenko-science/
The Ukrainians
Наука як зброя проти мороку
Волонтер і фізик Антон Сененко — про українську науку й те, як досвід промоції науки допомагає збирати допомогу на фронт
👍179❤138🙏11
Ви, можливо, трохи здивуєтесь. А може й ні.
Але за минулі 2 тижні ми передали у війська відразу 4 автівки.
Насправді, п'ять, але про п'яту я Вам не скажу до тих пір, доки боєць живий і цілий успішно не вийде з пекла за нею особисто і не прийме її у побратимів, яким ми її відігнали.
Зараз на фронті складна ситуація, м'яко кажучи.
Хоча... коли вона була простою?
По машинам.
За фольксваген транспортер ми щиро вдячні родині Наталія Гром. Дякую, що написали мені в папочку Спам і дочекались, поки я її не подивлюся :) Наталя та її чоловік повністю оплатили придбання машини і тепер наше славне ГУР гуркотітиме ще гуркочніше.
На л200 Ви збирали усім миром і особливо я хочу подякувати вже нашим латвійським друзям Andrievs Zalāns, Katrīna Valtere та Juris Zalāns.
На Навару теж збирала ціла банда, але ж ми знаємо, хто були ініціаторами - Helen Angelova та Valentyn Nyzkovolosov.
Ну, і ще одна Навара, облік яким вести вже дуже важко, але задачі у кожної з навар такі, що росіяни в захваті!
Дякуємо, шановні, за допомогу в придбаннях, ремонтах, паливі (Лисенко Віталій, у мене всі ходи записані, дякую!), горнятках кави для водіїв та за купу смачняшок у салонах машин (Надія Чорноморець, ван лав).
Переможемо.
Пост в групі Гуркіт https://www.facebook.com/hurkit.bf/posts/pfbid033oHYLhtUainu2gLzXKMFK9QJ2QWvfCCELJTdEZyPtQueMXhfRTrXzdp5AdDEBJnYl:
"Рік повномасштабної війни — це важко. Рік повномасштабної війни, що триває 9 років — це збіса важко.
Але хочемо трохи вас підбадьорити й розповісти, як ви наблизили перемогу України за останні тижні. Завдяки вашим донатам ми передали ще 4 автівки для ЗСУ!
🛻 Nissan Navara, на яку зібрала завзята команда #зібралисьщобзібрати: Valentyn Nyzkovolosov, Олена Ангелова, Nadia Parfan, Yuliya Makliuk, Dasha Pyrogova.
Навара приїхала з Фінляндії, щоб допомагати 59 окремій мотопіхотні бригаді імені Якова Гандзюка транспортувати боєкомплекти, продовольство, перевозити військових на східному напрямку.
🚙 Nissan Navara для кримськотатарського підрозділу ГУР МО. Ми довго її підбирали, бо воно того вартувало. Їм уже не терпиться перейти Перекопський перешийок, якщо ви розумієте, про що ми.
🚗 Неймовірний Mitsubishi L200 для аеророзвідки! Вдячні за особливу підтримку латвійському народу, зокрема Andrievs Zalāns, Katrīna Valtere та Juris Zalāns.
Війна — це гіркий, але безвідмовний спосіб перевірити, хто твої справжні друзі.
🚌 Мікроавтобус VW Transporter "течик" для ще одного підрозділу ГУР. Дякуємо Наталія Гром та її чудовій родині, які повністю оплатили придбання цієї прекрасної машини.
❤️ Хочете допомагати ще більше? Долучайтеся до аукціону для збору коштів на пікап для 1 мінометної батареї 23 окремого механізованого батальйону, 56 бригади. Аукціон проведемо в понеділок 6 березня о 21:00
https://m.facebook.com/story.php?story_fbid=158638516982547&id=100085091980242"
Але за минулі 2 тижні ми передали у війська відразу 4 автівки.
Насправді, п'ять, але про п'яту я Вам не скажу до тих пір, доки боєць живий і цілий успішно не вийде з пекла за нею особисто і не прийме її у побратимів, яким ми її відігнали.
Зараз на фронті складна ситуація, м'яко кажучи.
Хоча... коли вона була простою?
По машинам.
За фольксваген транспортер ми щиро вдячні родині Наталія Гром. Дякую, що написали мені в папочку Спам і дочекались, поки я її не подивлюся :) Наталя та її чоловік повністю оплатили придбання машини і тепер наше славне ГУР гуркотітиме ще гуркочніше.
На л200 Ви збирали усім миром і особливо я хочу подякувати вже нашим латвійським друзям Andrievs Zalāns, Katrīna Valtere та Juris Zalāns.
На Навару теж збирала ціла банда, але ж ми знаємо, хто були ініціаторами - Helen Angelova та Valentyn Nyzkovolosov.
Ну, і ще одна Навара, облік яким вести вже дуже важко, але задачі у кожної з навар такі, що росіяни в захваті!
Дякуємо, шановні, за допомогу в придбаннях, ремонтах, паливі (Лисенко Віталій, у мене всі ходи записані, дякую!), горнятках кави для водіїв та за купу смачняшок у салонах машин (Надія Чорноморець, ван лав).
Переможемо.
Пост в групі Гуркіт https://www.facebook.com/hurkit.bf/posts/pfbid033oHYLhtUainu2gLzXKMFK9QJ2QWvfCCELJTdEZyPtQueMXhfRTrXzdp5AdDEBJnYl:
"Рік повномасштабної війни — це важко. Рік повномасштабної війни, що триває 9 років — це збіса важко.
Але хочемо трохи вас підбадьорити й розповісти, як ви наблизили перемогу України за останні тижні. Завдяки вашим донатам ми передали ще 4 автівки для ЗСУ!
🛻 Nissan Navara, на яку зібрала завзята команда #зібралисьщобзібрати: Valentyn Nyzkovolosov, Олена Ангелова, Nadia Parfan, Yuliya Makliuk, Dasha Pyrogova.
Навара приїхала з Фінляндії, щоб допомагати 59 окремій мотопіхотні бригаді імені Якова Гандзюка транспортувати боєкомплекти, продовольство, перевозити військових на східному напрямку.
🚙 Nissan Navara для кримськотатарського підрозділу ГУР МО. Ми довго її підбирали, бо воно того вартувало. Їм уже не терпиться перейти Перекопський перешийок, якщо ви розумієте, про що ми.
🚗 Неймовірний Mitsubishi L200 для аеророзвідки! Вдячні за особливу підтримку латвійському народу, зокрема Andrievs Zalāns, Katrīna Valtere та Juris Zalāns.
Війна — це гіркий, але безвідмовний спосіб перевірити, хто твої справжні друзі.
🚌 Мікроавтобус VW Transporter "течик" для ще одного підрозділу ГУР. Дякуємо Наталія Гром та її чудовій родині, які повністю оплатили придбання цієї прекрасної машини.
❤️ Хочете допомагати ще більше? Долучайтеся до аукціону для збору коштів на пікап для 1 мінометної батареї 23 окремого механізованого батальйону, 56 бригади. Аукціон проведемо в понеділок 6 березня о 21:00
https://m.facebook.com/story.php?story_fbid=158638516982547&id=100085091980242"
❤103👍18