Ви знаєте, мені нині щастить знати і тиснути руки вченим, які займаються розробками у сфері оборони.
Наші діалоги із ними виглядають приблизно так:
- Ну як там?
- Все гаразд.
- Це звучить чудово.

Тому що і я, і вони розуміють, що деталі обговорювати ми не можемо.

Так склалось, що Україна пройшла потужний етап не тільки деіндустріалізації, а й деінтелектуалізації.
Святі три стовпи, на яких розвивалася нова українська економіка - експортувати сировину; привезти контейнер з Китаю; єслішо случітся, то всьо можна купіть - створювали парадигму, в якій існування української науки та якісної освіти було чимось анахронічним і непотрібним.
Це з одного боку.

З іншого, нашим правоохоронцям ще потрібно буде дати належну оцінку ролі росії в знищенні наукоємних галузей промисловості (коли цілі промислові підприємства купувалися російськими олігархами і вивозилися на росію або ж просто доводилися до банкрутства і випилювалися на металобрухт), та ролі корисних невігласів, які стукали долоньками по столу і плекали суспільний наратив про "науковців-дармоїдів, які продукують лише стоси паперів".

Війна розставила все по своїх місцях.
Вона чітко показує, що той, хто володіє технологіями - має більший шанс на перемогу.

Виявилося, що святі контейнери подекуди затримуються, або ж взагалі прямують до ворогів; не все можна купити - особливо технології - навіть за всі родючі чорноземи; від сировини користі мало, якщо її неможливо вивезти через блокування шляхів.

Ба більше, саме удари російських ракет по ключовим науковим інститутам на початку вторгнення яскраво засвідчили, що росіяни рівень нашої наукової спроможності в плані озброєнь оцінюють набагато вище, ніж це робили наші ж можновладці.

Ремонт іноземних гармат. Нептун. Вільха. Дещо, чого у нас поки офіційно немає. Броня. Маскування. Авіаційні двигуни, в т.ч. для турецьких безпілотників. Лазери. Міни. Системи управління.

Проблема лиш в тому, що нічого по суті озвучувати не можна.
Але коли десь щось грюкне і запалить заграву в росіянських пабліках, в сухій розмові ОСОБИ 1 і ОСОБИ 2 може прозвучати таке:
- Чув новину. Твій винахід?
- Мій. І мій теж.

Цілі колективи науковців та інженерів працюють і докладають усіх зусилль для того, щоб мінімізувати наші втрати та збільшити втрати ворога.

Загалом, я дуже радий, що Президент НАН України Анатолій Загородній трохи привідкрив завісу того, над чим нині працюють наші вчені в рамках оборонних програм, щоб Армії воювалося легше.
https://www.youtube.com/watch?v=9lZPMMvzXwU

Єдине - я не люблю клікбейтних заголовків.
Це не прорив. Це, радше, надолуження згаяного.
Але факт у тому, що Україна не зможе вижити без сучасного ОПК.
А сучасний ОПК неможливий без фахових розумних людей та устаткованих лабораторій.
Тут. В Україні.

Майте тиху ніч.

P.S. Ще писав про роботу науковців під час війни тут https://www.facebook.com/senenkoanton/posts/pfbid02HmSyEDgFTgLeqMiQNu5DhgQekxgSyDKJ9xzpYzcjYdEbC16dQNKb5jdrTrCXW7yfl

За картинку танку незрозумілої модифікації дякую Олексію Ігнатенку.

Ця велика потужна машина виходить з ремонту.
І завтра вона... ні, не рушить у 47 бригаду, де муситиме підвозити бека та вивозити поранених бійців.
У неї ще є кілька днів, щоб притерти нові деталі та випробувати свою міць на нашому полігоні.

Завтра ж вона рушить на виставку картин дружин полеглих Героїв Музично-поетичний фестиваль "Маємо Жити" та Тисяча історій кохання. Картини дружин справжніх героїв.

Я ж писав про це*.
Завдяки підтримці небайдужих митців та спільноти, ці дівчата пішли виписувати на полотна все те, що у них на душі.
І в них гарно вийшло.
Занадто гарно, як на початківців.
Занадто щемливо, щоб спокійно то споглядати.

Виставка стартує о 15.00.
Будуть картини, музиканти, поети, митці.
Буде тепло і дружньо.
Приходьте.

А машина що?
Нащо там цей великий чорний пікап?
По-перше, це символ. Фестиваль збиратиме донати на пікап для 3 штурмової бригади. Такий само чорний, такий само великий, і такий само потужний.
По-друге, за донат кожен зможе на цій машині фарбою лишити своє послання.
Побажання. Малюнок. Відбиток долоні.

Звісно, потім ми машину перекатаємо у сірий мартінбрестовський фельдграу, бо на фронті свої правила.
Але бійці 47 бригади знатимуть, скільки людей попрацювало над їхньою елькою.

28.11, 15:00 - Офіційне відкриття
28.11 - 07.12 музично-поетичний марафон
Київ вул Десятинна 12
ArtHall D12
Виставка картин працює щодня з 12.00 до 20.00

Тримайте ноги в теплі.
І майте тихий вечір.

*Пост про виставку картин дружин полеглих бійців тут

І, до речі, Мартін Брест виклав фото перших подарунків діткам, батьки яких загинули, захищаючи Україну.
Дякую Вам.
Це свято для них зробили Ви.

Перші 100+ подарунків від майора С.В.Миколая вже поїхали до дітей. Наступні - готовляться вирушати.

Дякую вам. Ви даруєте подарунки тим, кого навіть не знаєте.

Шось у цьому є... шось є у цьому дуже круте.

Ми не збираємо гроші – ми скидуємося.
Ми не допомагаємо вдовам чи вдівцям, не виявляємо жалість до родин, не оцінюємо добробут, не вирішуємо за інших, не просимо, не давимо на жалість, не розповідаємо про «це наш обов'язок» і не постимо фотки – ми просто даруємо дітям подарунки.

Реквізити:

Найменування отримувача: БО БФ НАРОДНИЙ ТИЛ - РЕАБІЛІТАЦІЯ
Код отримувача: 42742131
Рахунок отримувача: UA603052990000026004016218164
Назва банку: АТ КБ "ПРИВАТБАНК"
Призначення: Безповоротна благодійна допомога.

Монобанка: https://send.monobank.ua/jar/7VVpKHUWH4

Їх, насправді, мало хто розрізняє.
Більшість просто радісно з кожним з них вітається і робить ввічливий вигляд, а вже під час розмови розмірковує, хто конкретно перед ними стоїть.
Лиш за певним прищуром очей, інтонацією чи посмішкою можна інтуїтивно вловити, що то за один.

Знаєте, багато-багато місяців тому, ще до Бахмута, до Херсона і до Харківської кампанії, з'явилися в моєму житті дві людини, які стали легендарними у нашій тутешній соцмережній тусовці.
Уважний читач згадає пост про Романів-Русланів*, які врятували наш поламаний бус і знову поставили його на хід.

Так от... обертаючись назад слід визнати, що той пост був пророчим і саме Руслан Галкін та Роман Галкін стали хресними татами проєкту 42 тачки на ЗСУ.

По-перше, це їхня компанія BR TURBO Ukraine, яку вони успішно розвивали до того, як пішли воювати, ремонтує нам турбіни до машин.
По-друге, це вони порадили нам підхід глибокого ремонту кожного корча, коли будь-який підозрілий агрегат ми перебираємо до останньої гайки.

І, знаєте, для мене честь отримувати дзвінки від Руслана приблизно такого штибу:
- Антоне, машина вже на передку. Хлопці запишуть подяку... але... шановні, я хочу просто по-людськи вам із Брестом сказати, що ви круті і ваше ставлення до ремонтів є неоціненним. Тачка працює на всі 100.

За дивним співпадінням і у Руслана, і у Романа сьогодні День народження.
Ну, бо вони близнюки.
З цим ми їх і вітаємо. В сенсі, з Днем народження.
А те, що вони близнюки і їх ніхто насправді не розрізняє - ми промовчимо.

Але знаєте шо?
Я Вам нагадаю, що Руслан системно розвиває підрозділ, що займається ремонтом Старлінків.
В групі СЦ Старлінків для ЗСУ Ви самі все побачите, однак, якщо коротко, їхній сервісний центр завдяки донатам небайдужих людей щодня відправляє на передок Старлінки, які до того через обстріли чи пошкодження вважалися безнадійно втраченими.

Зв'язок - це основа управління військ.
Без зв'язку всі бойові одиниці - це лише натовп озброєних людей та купа металевих штук.

Тож, я Вам нагадаю, що якщо Ви є бійцем ЗСУ і Вам потрібен ремонт Старлінка - сміливо звертайтесь.
А якщо Ви просто читаєте цей текст, то Ви можете цей сервісний центр підтримати донатом (реквізити лишу в кінці посту і в коментарях).
Але підтримати донатом можна не за просто так.

Ви вже бачили на наших розіграшах унікальні гравійовані гільзи та підсвічники авторства Оксана Бондарь.
Завдяки бойовій роботі 5 ОШБр і технологічній підтримці Лисенко Віталій Оксанка поставила ці красиві штуки на потік.

У відео (дяка Евгения Богославская за створення) Ви можете спостерігати повний цикл виробництва таких сувенірів.
(До речі, нова партія підсвічників і гільз скоро буде у нас на розіграші 42 тачок на ЗСУ).

А тепер увага.
Якщо Ви задонатите на сервісний центр Старлінків будь-яку суму від 500 гривень і скинете скрін платежу Оксана Бондарь, вона Вам відразу надішле гравійовану гільзу з подякою.

Власне, мені здається, це буде дуже хороше вітання з Днем народження.
І це буде нормальна підтримка ЗСУ зв'язком.

Майте тиху ніч.

Реквізити:
Руслан Галкін
5168752087646272
5375411407738876


* Пост про Романів-Русланів