Розумієте... Існує серйозний ризик, що після перегляду відео, про яке я розповім нижче, Ваші діти мріятимуть стати біологами.
Я не знаю, добре це чи погано, але конкретно у Вас, як у батьків, поле для маневру сильно звузиться.

Власне, я ж і планував завітати до Вас ввечері в стрічку і такий хопа! - тримайте шикарнюче кіно для дітей про природу Австралії.
Але ось у чому нюанс.
Я його проглянув сам і, чесно кажучи, це найкращі 36 хвилин за останній тиждень.

Так, ніби в Нарнію прогулявся чи подивився на зоряне небо у Південній півкулі. Дивовижа.

А як же було?

Вчора відбулася церемонія нагородження переможців конкурсу наукових зображень від Вікімедіа Україна / Wikimedia Ukraine. Ну, це та, шо з Вікіпедії, але не зовсім, але фото таки завантажуються саме для ілюстрації статей у Вільній енциклопедії.

Всі вітали переможців, роботи хороші, кілька я прикріпляю до допису.
Отут - https://blog.wikimedia.org.ua/2024/02/23/science-photo-contest-results-2023/ - можете подивитись решту призових робіт, почитати деталі конкурсу і т.і.

Але.
З-поміж сотень фото, що були надіслані на конкурс, особливу увагу привертали до себе фантастичні світлини флори і фауни від науковця-біолога з Харківського національного педуніверситету ім. Сковороди - Дмитра Леонтьєва.

Йому дають слово, він розповідає, де і як він все відзняв, в які експедиції ходив.
І мимохідь він бовкнув, що на ютьюбі у нього є ціле кіно про його австралійську експедицію.

Я знайшов.
Ось.
https://www.youtube.com/watch?v=0wrccuEWBrA
Абсолютно залипальна річ, про яку, я певен, Ви й не чули.

І справа не тільки в тім, що я більше ніде не бачив півметрових шишок, суходільних п'явок, павуків розміром з долоню, плоди, що здатні пережити пожежу, єхидну (!) з отруйними голками, птахів, що роблять гнізда на компості.
Австралія - дійсно ошелешуюче красива.
От правда.

Ще й там поблизу ніде немає росії.

Загалом, раджу.

Тому відправляйте дітей спати і трохи порелаксуйте.

Майте тиху ніч.

Зараз глупа ніч, але це не привід не притягнути Вам у стрічку дещо дійсно цінне.

Зрозуміло, що Україну вигадав Лєнін, українську мову - австрійський генштаб, а всю нашу територію нам подарували добрі більшовики.
При всій маячливості вищенаведених тез, у мене не було, насправді, цілісної картини, що ж саме відбувалося в 1917-1920+ роках на теренах України.
Універсали, Центральна Рада, Директорія, якісь есери, хтось кудись бігав, кілька разів брав/здавав Київ, Харків чомусь перша столиця, мільйони озброєних українців порозходились по домівках і т.і.
Воно ж, знаєте, в школі якось в одне вухо влетіло - в інше вилетіло, а потім, по життю часу розібратися не було.

Та, власне, краще пізно, ніж ніколи.

Тут я лишу два посилання на 2-годинну, фактично, лекцію фахового історика з Інституту історії НАН України Геннадій Єфіменко, котрий стисло, але без викривлень та зайвих спрощень розповідає про:
- ставлення більшовиків до українського питання (в т.ч. автономії/незалежності) в дореволюційні часи та, навзаєм, про ставлення українців до ідей більшовизму та інших течій того буремного часу.
- хронологію подій, що таки призвела до інкорпорації території України в майбутній СРСР
- про справжній "рух" земель від та до УРСР.
- про причини початку українізації в Україні в 20-х та багато іншого.

Спойлер - росіяни і тоді теж брехали з приводу усього, що обіцяли.

Чесно, послухав на одному диханні.

Перша частина - https://www.youtube.com/watch?v=abH4HVAg6zw
Друга частина - https://www.youtube.com/watch?v=LWutLu9aT9I

Просто навіть лишіть собі десь в закладках, потім десь дорогою на роботу чи в подорожі послухаєте.
І цей-во, щоб не пропускати такі перлини, підпишіться на Національна академія наук України.
Не знаю, як їхні смм-ники то все відстежують, але вони молодці.

P.S. А ми продовжуємо ремонтувати військові корчі. За кілька днів будуть хороші новини.
Дякую, що підтримуєте.

Три роки тому Верховна Рада України попри протести (в тому числі вуличні) наукової та освітянської спільноти голосами 226 депутангів (тут немає одруківки) під крики "Ганьба" призначила Сергія Шкарлета Міністром освіти і науки України.

Сьогодні Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти підтвердило відому річ - в дисертації Шкарлета є плагіат.
Шкарлет через своїх адвокатів максимально затягував процес, але, зрештою, НАЗЯВО прийняло рішення:
https://www.youtube.com/watch?v=VFRkvC3NaTw

І якщо раніше усіх активістів, нормальних вчених і освітян шпиняли, мовляв, вони наїжджають на поважну людину даремно, а до декого (до мене) навіть приходили куратори з СБУ (шо ти там, офіцере? Ніде не жме?), то тепер можна цілком спокійно посилатися на офіційне рішення.

Тобто. Ще раз.
Ігноруючи діалог із науково-освітньою спільнотою, на посаду Міністра було призначено людину, яка профукала кілька років що для освіти, що для науки.
Ба більше, людину, яка понатягувала в міністерство чортів (це цитата), від яких досі намагаються позбутися. Ось Вам інтерв'ю з Ivanna Kobernik:
https://lb.ua/society/2023/10/30/581909_u_2022_rotsi_diti_pishli_pyatiy_klas.html

Хто поверне ці роки?
Навіщо це було зроблено?

Розумієте, оце ж і є найстрашніша річ в Україні: коли ти чітко усвідомлюєш і можеш обгрунтувати, чому рішення влади є хибним, це рішення все одно приймається.
І тут все доводиться списувати або на ідіотизм, або на вплив ректорської мафії (є така).

Тим не менш.
До боротьби проти фейкового доктора наук з Чернігівського університету на посаді міністра долучилося багато хороших людей.
Але одна людина заслуговує на абсолютно всі лаври.

Це Oleg Smirnov, який вчепився в негідника як той бульдог і довів справу до логічного завершення. Процедурно, повільно і наполегливо.
Ось його пост на цю тему
https://www.facebook.com/groups/314070194112?locale=uk_UA

А отут можна почитати розбір "наукової" писанини Шкарлета.
https://false-science-ua.odoo.com/9-rosiiski-vukha-v-doktorskii-disertatsiyi-sergiia-shkarleta

І якщо вже цей пост про освіту, вставлю одну думку, яку останнім часом постійно доводиться повторювати.

Багато моїх знайомих жаліються на жахливу якість нинішньої державної шкільної освіти, особливо в природничій сфері.
Всі бігають і шукають репетиторів, шукають нормальні приватні школи (є купа фейкових, які просто за дурні гроші імітують навчання, розважаючи дітей і цілуючи у дупу їх батьків).

Відповідаю усім гуртом.

На жаль, в нашій державі склався такий суспільний договір, що зарплатня людини, що відповідає за майбутнє, розвиток мозку, умінь і навичок найціннішого, що у цього суспільства є (дітей), є нижчою за оплату праці продавця на касі, кур'єра служби доставки чи будь-кого іншого.
Тому коли виникає питання, чому дитина не розуміє основ фізики, хімії, математики, не вміє нормально читати і, очевидно, на дитину в середньому всім по-барабану, то претензії логічніше виставляти касирам, кур'єрам і будь-кому.

Мене реально дивує, що купа моїх співгромадян не можуть скласти до купи ці прості речі.
Скільки інвестуєте на виборах в освіту - стільки Ви отримаєте назад додому після уроків.
Це просто мої думки вголос і якщо десь когось мої слова ображають - вибачте, мені діла до того немає.

При тому, що я - науковець, і я бачу, що Україна за 30-ть років Незалежності розбазарила не тільки оборонний потенціал, але й науково-технологічний, що міг би допомогти відновити оборонний (впевнений, що це робилося свідомо), я завжди повторював, що головна реформа в країні має бути судова.
Без чесних судів ми приречені.

А тепер цю тезу я можу розширити.

Головна реформа в країні - судова.
Головна людина в країні - вчитель.
(Зрозуміло, що альфою і омегою в нинішньому українському Всесвіті є Армія і бійці, без яких ані суди, ані вчителі нам не потрібні, але тут ми концентруємося суто на тилових питаннях).

Без вчителя не буде не тільки інженерів, що складають дрони.
Не буде медиків, розробників зброї, хіміків, біологів, фізиків, нормальних економістів, нормальних юристів, нормальних державотворців зі стратегічним мисленням, а не рефлекторним управлінням і горизонтом планування до кінця поточного бюджетного періоду.

Ні, у мене немає рецепту, що робити (окрім того, що припинити призначати чортів на важливі державні посади).

Так, війна вимагає концентрації усіх ресурсів на обороні і зайвого ресурсу немає (хоча, сьогодні на Теремках в Києві комунальники навезли свіжої землі на клумби. Мабуть, будуть маскувати бліндажі. Кончені.) і з цього виру ми виберемося ой як не скоро.
Але як мінімум, дипломати і переговорники мусять пропонувати нашим іноземним партнерам, якщо ті таки не хочуть нам давати озброєння, бо всі вони пацифісти і "любить всіх треба", щоб вони допомогли нам створити нормальні умови праці вчителів.

Бо буде нам біда.

P.S. На фото наша акція протесту проти Шкарлета під Верхвоною радою, після якої до мене на роботу прийшов куратор блюсті національну безпеку.

Майте тиху ніч.

В житті є лиш три важливі речі:
1. Кольоровий принтер, щоб роздрукувати анонс науково-популярних подій для дітей і дорослих в Національному науково-природничому музеї НАН України.
2. Холодильник, на який цей роздрукований анонс можна повісити.
3. Магнітик, яким роздрукований анонс можна прикріпити до холодильника.
Можливо, я в чомусь з цих пунктів помилився, але поки я обмірковую, як встромити в цей список "Планета без росіян" і "Палаючий кремль", ідіть роздрукуйте.
Зайвим не буде.
І починайте планувати для малечі найкращі вікенди весняного березня.
Майте гарний день.
P.S. Відкрию ще секрет. Імовірність зустріти динозавра на вулицях Києва - 50/50. Або зустрінеш, або ні. Імовірність зустріти Olexii Kovalenko в міжвітринному просторі природничого - наближається до 100%.

Там ще є правила відвідування подій у музеї (тут), тож взагалі раджу підписатися на їхню сторінку, щоб самостійно стежити за анонсами

З першого погляду може здатися, що ми хвалимося тачкою 34/42, яка поїде воювати на 118 бригаду.
Машина дійсно хороша. І сіль у тому, що левову частку вартості цієї машини Ви надонатили, вітаючи Evhen Zborowski з Днем народження (нагадаю, що це було аж 11 листопада минулого року).
Решту - надонатили теж Ви. І ремонт та шини BF Goodrich оплатили теж Ви.

З другого погляду може здатися, що у відео та у пості Жені розказано, як взяти участь у розіграші унікальної підписаної футболки Андрія Ярмоленка (він же собі футболку і підписав, єслі шо), а також кількох інших цінних таємних лотів.

Але, насправді, це відео знято чисто з академічного інтересу.
Тут Мартін Олегович Брест перебуває у природному середовищі, не палить цигарку і не жартує свої не смішні жарти.

Якщо ж серйозно, будь ласка, якщо Ви донатили Євгену на Днюху - скиньте, будь ласка, скрін платежу на вказану адресу.
І одного вечора ми - я, Євген і Мартин Брест - сядемо у цього червоного корча (імовірно, він тоді вже буде зеленим) і проведемо чесний, неупереджений і прозорий, як сльози Бреста Олеговича, розіграш.

Майте тиху ніч.

Допис Євгена Зборовського
https://www.facebook.com/zborik14/videos/316495374756084/ :

"І ось нарешті! 🔥
Накрасивіший святковий 🛻 форд ренджер прибув на СТО.
Це саме той автомобіль на який я просив задонатити на свій день народження у листопаді і за майже місяць зібрали на "банку" 168 007 грн 04 копійки!
Це перевершило мої найсміливіші сподівання. Дякую вам ❤️❤️❤️
І коли настав час в грудні місяці банка була екстренно розбита, бо якраз підібрали оцей чудовий автомобіль і потрібні були терміново гроші для оплати, щоб цей красень зайняв своє місце 34 проекту 42 тачки на ЗСУ.
Але в процесі виявилось, що було втрачено список донатерів, які закидали гроші на банку. Це стало для нас усіх несподіванкою і щоб виправити несправедливість і здійснити розіграш фірмової ігрової футболки Динамо з автографом легенди українського футболу - Андрія Ярмоленка.
Тому прохання всім, хто донатив на цю банку скинути скріншот підтвердження переказу на емейл Fordranger34.42@gmail.com до 04 березня. Ми опрацюємо це все і зробимо розіграш. Хлопці Anton Senenko і Martin Brest обіцяють і від себе кілька військових лотів додати на розіграш.
Вибачаюсь за такий неочікуваний момент, ми самі на таке не розраховували.
Але найголовніше, що було підібрано, придбано і відремонтовано цей чудовий автомобіль і скоро він відправиться служити у 118 бригаду.
А це найголовніше.
Дякую"

На дисплеї вібруючого мобільного висвічується розлогий підпис:
"Рома [номер] бригада [номер] батальон".
Я знаю, хто це, і я знаю, про що буде розмова.
Знаю, що скаже він. Що відповім я. Що він скаже далі. І потім я знову.
В чомусь наша розмова є позбавлена сенсу, однак натискаю на зелену клавішу і прикладаю слухавку до вуха:

- Антоне, бажаю здоров'я.
- Бажаю, - кажу я якомога більш радісним тоном, намагаючись не видати, що я в курсі, навіщо цей дзвінок, - як Ваші справи?
- Та... Дякую... Антоне... я знаю, що Ви і так це знаєте. Але. Я мушу Вам це сказати. Антоне... Нам дуже потрібна машина. Розумієте? Нам хлопців треба чимось вивозити... В нас вже нічого немає...

Рома - це комбат.
Потужний справжній комбат.
Не картонний і тиловий, не кабінетний з піджопною тачкою, щоб возити папери по Києву.
Починав в цьому пеклі ще в 2014-му, з 24 лютого опинився під Ірпінем з одним бронежилетом на двох бійців і з чотирма магазинами до АКа (ага, підготовка до вторгнення. Стрілочки на мапі. І всі решта фантастичних історій з телемарафону про те, який у нас був хитрий план).
Далі все "золоте кільце" від Харківщини через Донбас до Запорізького напрямку.

Рома.бачив.все.

Знаєте, як дізнатись, що військовий пройшов пекло?
Спитайте у нього, як справи. Що бачив. Що чув.
Біс що розкаже.
Дивитиметься в порожнечу ступілим поглядом, соватиме губами в повітрі. Може розповість двійко стандартних історій для цивільних.
Тих історій, в які можна зазирнути, не відчувши, що безодня зазирає тобі у відповідь і намагається висмоктати душу.

- ... Антоне. Повірте. Я б не просив. Поможіть.

А я ж не командир.
Так, один ППОшник, якому Ви ремонтуєте машину, каже, що ми тут цілий підрозділ, що робить машини на Збройні сили.
Але взаправду - ні я, ні Мартін, ні будь-хто з Вас - ми не є командирами тих, кому ми робимо машини.

Правда ж? Я правий?
Тоді скажіть...
Скажіть, чому таке гидотне відчуття безсилля?

Того командирського безсилля, яке я бачив тільки у кіно.
Коли тобі телефонують по польовому телефону якісь батальйони, які завалює шматками горілої землі, палаючої техніки, зв'язок хрипить і рветься.
І просять вони всі одне й те саме - резервів, підтримки, вогню артилерії.
Загалом, просять того, чого у тебе зайвого немає.

А ти дивишся на мапу, на резерви, знову на мапу, мільйон разів все перевіряєш і уточнюєш, розуміючи, що помилки немає, і спокійним голосом, від якого у самого в середині все перевертається і скрегоче, кажеш:

- Романе, ми робимо все, що можемо. Тримайтесь. Робимо все від нас залежне. Машина в ремонті. Механіки гарують. Як тільки будуть новини - відразу Вам сповіщу. Просто тримайтесь.

І наче ж правду кажу. Правду ж.
Але оце безсилля спустошує.

Та ми працюємо.
Давайте глянемо разом, як командири, яких ніхто нікуди не призначав, на нашу мапу, щоб оцінити становище.

По-перше, цього тижня на обкатку вийшли відразу дві машини Ford Ranger - 34/42 на 118 бригаду і 38/42 на НГУ Рубіж. Ба більше, на оглядини 38/42 сьогодні вже приїжджали бійці і вона заїхала в Ірпінь на фарбування. Якщо все буде добре, наступного тижня машини будуть передані у підрозділи. Крім того, Volkswagen Transpoter Донателло 21/42 для Вовків да Вінчі нарешті готовий і чекає логістики на фронт.

По-друге, машина для підрозділу Роми - Jeep Cherokee Mescalero 40/42 - в ремонті. Їхня ж автівка, що повернулася з передової без підвіски і правої задньої напіввісі- Jeep Cherokee - теж заходить в ремонт.

По-третє, тачка 42/42 - Ford Ranger - для 44 бригади - вже в Києві на фарбуванні, потім зайде на ремонт. А тачку 41/42 - теж Ford Ranger - сьогодні тільки-но придбали друзі нашого проєкту і про це я напишу потім, окремо.

По-четверте, ми закінчуємо ремонт Jeep Grand Cherokee для ППО.

По-п'яте, Mitsubishi L200 на 5 ОШБр в самому розпалі ремонтних робіт.

По-шосте, в роботі вже Mitsubishi Pajero від поліцейської Люті.

По-сьоме, ми вперше задіяли резерви.
Вперше в історії наших проєктів.
Ми змушені були це зробити, оскільки на СТО Автокомп Сервис, які сумлінно "вивезли" майже весь проєкт 42 тачки на ЗСУ, на даний момент 90% підйомників постійно зайняті машинами для фронту.
Раніше було легше: треба щось терміново для фронту? Можна тимчасово відсунути цивільне авто і зробити тачку для військових.
Зараз обирати яка з машин важливіша - від 5 штурмової, 72 механізованої чи Нацгвардії - стало неможливо.
До слова, підйомники були замінені на більш потужні (старі, до речі, були передані на ремонтні підрозділи ЗСУ), тривалість роботи механіків - подовжена, а на випадок зникнення світла і забезпечення безперебійної роботи СТО було встановлено величезний промисловий генератор.

Тим не менш, і цього вже мало.
Тому проєкту реабіліТАЧКИ також допомагатиме СТО Апекс, які вже прийняли на ремонт Volkswagen Transporter від НГУ Рубіж.

По-восьме, знову ж таки СТО Автокомп Сервис окрім традиційного ремонту машин і регулярної підтримки проєкту шляхом виконання багатьох робіт безкоштовно на постійній основі безкоштовно ж забезпечуватиме військові машини, що заїжджатимуть на ремонт в рамках проєкту реабіліТАЧКИ, запасними колесами, домкратами, тросами, вогнегасниками тощо (якщо ці важливі елементи раптом відсутні).
Це суттєва стаття витрат і ми дуже вдячні за таке відповідальне ставлення та свідому позицію.

Якесь таке у нас становище.
Доповідь закінчив.

Масштаб, якщо чесно, особисто мене вражає.
Масштаб Вашої підтримки, яка дозволяє розширювати і поглиблювати діяльність із забезпечення Сил оборони справним автотранспортом (і човнами, звісно. З пісні слів не викинеш).

Я знаю, що Ви знаєте, що робити, бо сьогодні 29 лютого і донати посипалися без нашого жодного натяку (я спеціально спитав Мартин Брест, чи він писав сьогодні пости і чи просив підтримки. Він запевнив, що ні, але дзеленькання банківського додатку свідчать, що Ви пам'ятаєте).

Шановні, ми працюємо.
Ми не богі, ми не можемо стрибнути вище голови і не можемо розбити головою стіну.
Але підрозділ Романа отримає свої дві автівки, щоб вивозити поранених бійців.

Дякую Вам.
Ви круті командири.

----------------------------------

Картка Приват - 5168 7451 0561 4421 (Антон Сененко)
PayPal - senenkoanton@gmail.com
Детальні реквізити:
Установа банку - ПриватБанк МФО банку - 305299
Отримувач платежу - СЕНЕНКО АНТОН ІГОРОВИЧ IBAN - UA953052990000026201691360906
Рахунок отримувача - 26201691360906
Валюта картки - UAH
РНОКПП отримувача - 3136215494
Призначення платежу - Поповнення рахунку СЕНЕНКО АНТОН ІГОРОВИЧ, безповоротна фінансова/благодійна допомога ЗСУ)
Принагідно лишаю реквізити Мартин Брест, з яким ми разом реалізуємо проєкт:
Моно: 4441114443028624
PayPal: Oleg.boldyriev@gmail.com
Приват: 4149499371016518
Для переказів у крипті USDT 0xdf89978Ca0F80a30DB5D140b2042e99441ec43A4
(Ethereum (ERC20))

Майте тихий вечір.