Я в шоці…
От буває таке в житті, коли впевнений у тому, що достеменно розумієш значення слів, які вживаєш, аж раптом виявляється, що Великий Луг - це геть не луг в розумінні російського відповідника «луг», якому насправді відповідає українське «луки».
А Луг - це ліс.
От так все життя доводиться вчитись і дивуватись.
А загалом, я прекрасно пам‘ятаю дні, коли Каховську греблю підірвали росіяни, і які прогнози щодо майбутньої пустки замість дзеркала води робилися.
Одні казали, що там буде степ, інші - що пустеля, треті - що ліс.
На щастя, пустелі там не сталося.
Степу теж.
Там починає виростати справжній ліс.
Великий Луг.
Який сотню років тому там і був.
Неймовірна розповідь.
Майте гарний день.
https://life.pravda.com.ua/columns/bude-dostatno-shchob-vizhilo-kozhne-200-te-derevo-yak-kahovske-vodoshovishche-staye-naybilshim-lisom-vsiyeji-stepovoji-zoni-ukrajini-302829/index.amp
От буває таке в житті, коли впевнений у тому, що достеменно розумієш значення слів, які вживаєш, аж раптом виявляється, що Великий Луг - це геть не луг в розумінні російського відповідника «луг», якому насправді відповідає українське «луки».
А Луг - це ліс.
От так все життя доводиться вчитись і дивуватись.
А загалом, я прекрасно пам‘ятаю дні, коли Каховську греблю підірвали росіяни, і які прогнози щодо майбутньої пустки замість дзеркала води робилися.
Одні казали, що там буде степ, інші - що пустеля, треті - що ліс.
На щастя, пустелі там не сталося.
Степу теж.
Там починає виростати справжній ліс.
Великий Луг.
Який сотню років тому там і був.
Неймовірна розповідь.
Майте гарний день.
https://life.pravda.com.ua/columns/bude-dostatno-shchob-vizhilo-kozhne-200-te-derevo-yak-kahovske-vodoshovishche-staye-naybilshim-lisom-vsiyeji-stepovoji-zoni-ukrajini-302829/index.amp
Українська правда. Життя
Буде достатньо, щоб вижило кожне 200-те дерево. Як Каховське водосховище стає найбільшим лісом всієї Степової зони України
🔥101👍45❤🔥17🤔1🫡1
Сідайте колом, дещо покажу
Відео, в принципі, не потребує коментарів, але я таки розтлумачу:
На одній з прифронтових доріг зустрілись боєць з 67 бригади, на підрозділ якого Ви передали тачку 21/42 Донателло (Volkswagen Transporter T5) та тачка 10/42 Хижак (Mitsubishi L200) 65 бригади.
Якось тепло стає на душі, що попри те, що тачки служать десь із рік, бійці не здирають з них наліпки проєкту 42 тачки на ЗСУ і так ідентифікують одне одного на дорозі.
Ви молодці.
Дякуємо.
Майте тиху ніч.
Відео, в принципі, не потребує коментарів, але я таки розтлумачу:
На одній з прифронтових доріг зустрілись боєць з 67 бригади, на підрозділ якого Ви передали тачку 21/42 Донателло (Volkswagen Transporter T5) та тачка 10/42 Хижак (Mitsubishi L200) 65 бригади.
Якось тепло стає на душі, що попри те, що тачки служать десь із рік, бійці не здирають з них наліпки проєкту 42 тачки на ЗСУ і так ідентифікують одне одного на дорозі.
Ви молодці.
Дякуємо.
Майте тиху ніч.
❤97🔥9👍5😁1🫡1
🔥95👍19❤14🫡1
Відомо, що девіз нашого з Мартин Брест проєкту із постачання справних автівок до Сил оборони - "Логіки нема".
Гасло абсолютно логічне, адже машина з номером 1/42 була передана у війська далеко не першою, а першою ми передали 2/42; 43/42 - була отримана в проєкт взагалі поперед третього десятку; 51-ї ще немає на підйомниках, а 52/42 вже ремонтується.
Та й взагалі, не зовсім логічно казати, що ми передаємо, скажімо, тачку номер 48 з 42-х.
Тим не менш.
Цими днями ми передали у війська п'ятидесяте авто.
І його номер ... 50/42.
Чи це соупадєніє - я не думаю, але, вбачається, що ми нарешті на перший рік і 4-й місяць виконання проєкту спіймали ритм та на спокійних нєврах встигаємо і постачати "нові" авта бійцям, і ремонтувати їхні постріляні корчі.
Так, ото на першому і другому фото тачка, яка поїхала служити у 120-ту бригаду ТРО.
І тут варто виголосити кілька подяк.
По-перше, Вам, що Ви її придбали і відремонтували.
По-друге, 103-й бригаді за те, що підкинули нам на цю тачку справну беушну коробку, бо так би довелося шукати дороговартісні запчастини.
По-третє, Yevhenii Movchaniuk, дяка за набір інструментів, а Олександр Радченко - за корисне приладдя.
По-четверте, Sergiy Grishyn та Александр Барабошко за допомогу з документами.
50 автівок у військах - це багато. Правда багато. Більше, ніж ми розраховували.
Але, враховуючи, що 3 з них вже знищені, а потрібні Силам оборони - тисячі машин, то, звісно, потрібно продовжувати лупати далі.
До речі, на нашому сайті, де ми ведемо облік переданих авт https://42trucks.online/ (не втомлююсь дякувати Діма Головаченко за нього) тепер можна окремо побачити, які тачки вже відслужили.
Також на тому ж сайті...
Карочє, нам із Мартіном вручили знову дві відзнаки.
І дві грамоти.
Відзнаки на третьому фото.
Ми традиційно нічого не просили, але один товариш майор в подяку за допомогу підрозділу... загалом, це Ваші відзнаки і подяки.
І на сайті ми зробили окремий розділ "Подяки від ЗСУ", щоб Ви бачили, що бійці і командування цінують нашу спільну допомогу та постійно щось привозять.
І нам від цього ніяково.
Там далеко не все, але я обіцяю дофотографувати ще дещо і змусити те саме зробити Мартіна (змусити Мартіна... о, лептонний боже, який оксюморон, кого я обманюю).
А так...
За 1 рік і 4 місяці Ви надонатили 19,6 млн. грн на наші з Мартіном рахунки, 79 тищ умовних одиниць в готівці, 96 тисяч на пейпалі.
З останнього - ми придбали тачку 53/42 для ГУР - це покоцаний на вигляд Fiat Scudo, який, тим не менш, пристойно живий по технічній частині, а екстер'єр ми мінімально приведемо до ладу (пане Романе, пані Аня, ван лав).
Також, НАСПРАВДІ, цього тижня ми передали у війська не одну, а три автівки, але про дві я поки не маю права писати.
Має пройти певний час.
Плюс ми продовжуємо в рамках реабіліТАЧОК "піднімати" Mitsubishi L200 5 ОШБр та Land Rover Discovery 103 бригади.
Dodge Nitro 48 бригади чекає свого підйомника.
Гасло абсолютно логічне, адже машина з номером 1/42 була передана у війська далеко не першою, а першою ми передали 2/42; 43/42 - була отримана в проєкт взагалі поперед третього десятку; 51-ї ще немає на підйомниках, а 52/42 вже ремонтується.
Та й взагалі, не зовсім логічно казати, що ми передаємо, скажімо, тачку номер 48 з 42-х.
Тим не менш.
Цими днями ми передали у війська п'ятидесяте авто.
І його номер ... 50/42.
Чи це соупадєніє - я не думаю, але, вбачається, що ми нарешті на перший рік і 4-й місяць виконання проєкту спіймали ритм та на спокійних нєврах встигаємо і постачати "нові" авта бійцям, і ремонтувати їхні постріляні корчі.
Так, ото на першому і другому фото тачка, яка поїхала служити у 120-ту бригаду ТРО.
І тут варто виголосити кілька подяк.
По-перше, Вам, що Ви її придбали і відремонтували.
По-друге, 103-й бригаді за те, що підкинули нам на цю тачку справну беушну коробку, бо так би довелося шукати дороговартісні запчастини.
По-третє, Yevhenii Movchaniuk, дяка за набір інструментів, а Олександр Радченко - за корисне приладдя.
По-четверте, Sergiy Grishyn та Александр Барабошко за допомогу з документами.
50 автівок у військах - це багато. Правда багато. Більше, ніж ми розраховували.
Але, враховуючи, що 3 з них вже знищені, а потрібні Силам оборони - тисячі машин, то, звісно, потрібно продовжувати лупати далі.
До речі, на нашому сайті, де ми ведемо облік переданих авт https://42trucks.online/ (не втомлююсь дякувати Діма Головаченко за нього) тепер можна окремо побачити, які тачки вже відслужили.
Також на тому ж сайті...
Карочє, нам із Мартіном вручили знову дві відзнаки.
І дві грамоти.
Відзнаки на третьому фото.
Ми традиційно нічого не просили, але один товариш майор в подяку за допомогу підрозділу... загалом, це Ваші відзнаки і подяки.
І на сайті ми зробили окремий розділ "Подяки від ЗСУ", щоб Ви бачили, що бійці і командування цінують нашу спільну допомогу та постійно щось привозять.
І нам від цього ніяково.
Там далеко не все, але я обіцяю дофотографувати ще дещо і змусити те саме зробити Мартіна (змусити Мартіна... о, лептонний боже, який оксюморон, кого я обманюю).
А так...
За 1 рік і 4 місяці Ви надонатили 19,6 млн. грн на наші з Мартіном рахунки, 79 тищ умовних одиниць в готівці, 96 тисяч на пейпалі.
З останнього - ми придбали тачку 53/42 для ГУР - це покоцаний на вигляд Fiat Scudo, який, тим не менш, пристойно живий по технічній частині, а екстер'єр ми мінімально приведемо до ладу (пане Романе, пані Аня, ван лав).
Також, НАСПРАВДІ, цього тижня ми передали у війська не одну, а три автівки, але про дві я поки не маю права писати.
Має пройти певний час.
Плюс ми продовжуємо в рамках реабіліТАЧОК "піднімати" Mitsubishi L200 5 ОШБр та Land Rover Discovery 103 бригади.
Dodge Nitro 48 бригади чекає свого підйомника.
❤59👍19🫡1
Ну, і традиційні подяки (тегати нікого не буду, бо фейсбук не дозволяє ставити більше 50 позначок):
Мартин Брест, Костянтин Бакуемський, Оксана Бондарь, спасибі, що стали поруч.
Лисенко Віталій, спасибі, що заправляєш машини і за то, шо купив лопати від Zubata Lopata.
Ігор Кравчишин (Колеса Свободи та Солом'янські котики), Олександр Малюченко, Оксана Берлева, Лукаш Войцек, Тарас Герасимчук, Ольга Швець, Дарина Берлева, Олексій Маковоз, Олена Лашен, Сергій Грішин та Олександр Барабошко - спасибі за логістику машин.
СТО Автокомп Сервис, СТО Апекс та Kyiv Marine Service - дякую за якісні ремонти автівок і човнів.
BR TURBO Ukraine, Роман та Руслан Галкіни за безкоштовний ремонт турбін.
БФ Україна моєї мрії за підтримку харківського СТО, що ремонтує військові тачки, в т.ч. наші.
Сергій Третьяк та Світлана Третьяк - за шикарне фарбування машин.
Дмитро Головаченко - за наш сайт.
Світлана Арбузова - за машину супроводу колони і підмінну машину для ППО.
Кирило Бескоровайний та Олег М. - за Рено Мастер, що возить вантажі в Херсон і на Схід.
Віталій Шарлай - за допомогу з човнами.
Євгения Богославская та Софії - за шикарні відео з тест-драйвів та ремонтів машин.
Park Lane - агентство нерухомості - за автівки 1/42, 19/42 та 42/42.
Усій спільноті Alpha Centauri 12/42, а альфацентаврі та Клятий раціоналіст - за 17/42.
Євген Зборовський та усій твоїй спільноті за машини 5/42, 23/42, 36/42, а також тобі особисто за допомогу з тачкою 34/42.
Пану Василю за подарований Jeep Cherokee 16/42.
Дяка десятку таємних київських родин - Павла і Алли за тачку 3/42, Наталки і Ярослава за 14/42, родині Олени та родині Катерини - за 21/42, родині Руслана Кулагіна та родині Олексія Тараканова - за 20/42, а Олексію Тараканову та Олексію Оболенському - за 28/42, родині Наталки і Ярослава, а також пані Олени - за тачку 29/42.
Семену Єсилевському, Олені Гнатенко за допомогу в купівлі тачки 4/42.
Смірнову Сергій, Євгену Смірнову, Максиму Смірнову - за передану проєкту тачку 43/42.
Пану Роману та пані Ганні за кошти на човен 24/42.
Родині пана Ярослава за подаровану проєкту тачку 26/42.
Родині Мічкіре - за подаровану проєкту тачку 35/42.
Пані Світлані - за тачку 32/42.
БФ Маємо Жити - за кошти на тачку 33/42.
Родині пана Анатолія та пані Ольги - за продаж за значно нижчу за ринкову ціну тачки 31/42.
Родині Артема та Валентини Погорілих - за човен 39/42.
Родині Максима Синицького - за тачку 40/42.
Нікіті Кукулевському, Елені Ґора та SAMI Production за тачку 41/42.
Пані Тетяні Задорожній та Нані Войтенко - за тачку 47/42.
Родині Алли, Павла та Альберта Павловича - за тачку 49/42.
Дяка Євгенії Яниш, Олексію Болдирєву, Ксенії Гулак, Дійсній науці, Наталії Штефан, Олексію Коваленку, Інні Дьоміній, науковим інститутам та небайдужій науковій спільноті за пости, стріми, лекторії, донати з яких спрямовуються на проєкт.
Спільноті Чорний гумор. Українською™, Ірині Вишні, Анастасії Звягінцевій, Олександру Закопайко, Олені Янко, Ганні Кондратьєвій, Кирилу Пиршеву та Марії Рибак, майстерні виробів з дерева Wood_zo, Максиму Музиці та Олені Галицькій, Наталі Ковальчук, Альоні Крицук та Дмитру Козацькому, Лілії Сміян, Галині Доцяк, Ксенії Тюріній та БФ Народний тил - Реабілітація за лоти для розіграшів.
Мирославі Голуб - за календарі.
Олені Моновій - за ремонт тачки для 127 бригади.
Олексію Ігнатенко - дяка і за лоти, і за книги Дугласа Адамса для бійців.
Ніні Шеремет - за вишиванку, Бабі Каті (тм) - за вишитий рушник для розіграшу, а Оксані Гриценко - за шкарпетки бійцям.
Ірині Тихонковій - за ідею лого проєкту, а Альоні Омельчак за його втілення, родинам пані Олени та Катерини за шеврони.
Надії Чорноморець та пану Матею за свіжі пироги до переданих машин, Олександрі Волощук, таємній родині Олени і Катерини, пані Ганни за передачки бійцям.
Сергію Марченко - за кавуни, моркву і помідори.
Людмилі Ластиковій - за медицину.
Олександру Радченку та Євгену Мовчанюку - за електроінструмент, автоприладдя, ключі, компресори та гумові килимки в салони.
Небайдужим людям з Молдови за таємний конверт.
Мартин Брест, Костянтин Бакуемський, Оксана Бондарь, спасибі, що стали поруч.
Лисенко Віталій, спасибі, що заправляєш машини і за то, шо купив лопати від Zubata Lopata.
Ігор Кравчишин (Колеса Свободи та Солом'янські котики), Олександр Малюченко, Оксана Берлева, Лукаш Войцек, Тарас Герасимчук, Ольга Швець, Дарина Берлева, Олексій Маковоз, Олена Лашен, Сергій Грішин та Олександр Барабошко - спасибі за логістику машин.
СТО Автокомп Сервис, СТО Апекс та Kyiv Marine Service - дякую за якісні ремонти автівок і човнів.
BR TURBO Ukraine, Роман та Руслан Галкіни за безкоштовний ремонт турбін.
БФ Україна моєї мрії за підтримку харківського СТО, що ремонтує військові тачки, в т.ч. наші.
Сергій Третьяк та Світлана Третьяк - за шикарне фарбування машин.
Дмитро Головаченко - за наш сайт.
Світлана Арбузова - за машину супроводу колони і підмінну машину для ППО.
Кирило Бескоровайний та Олег М. - за Рено Мастер, що возить вантажі в Херсон і на Схід.
Віталій Шарлай - за допомогу з човнами.
Євгения Богославская та Софії - за шикарні відео з тест-драйвів та ремонтів машин.
Park Lane - агентство нерухомості - за автівки 1/42, 19/42 та 42/42.
Усій спільноті Alpha Centauri 12/42, а альфацентаврі та Клятий раціоналіст - за 17/42.
Євген Зборовський та усій твоїй спільноті за машини 5/42, 23/42, 36/42, а також тобі особисто за допомогу з тачкою 34/42.
Пану Василю за подарований Jeep Cherokee 16/42.
Дяка десятку таємних київських родин - Павла і Алли за тачку 3/42, Наталки і Ярослава за 14/42, родині Олени та родині Катерини - за 21/42, родині Руслана Кулагіна та родині Олексія Тараканова - за 20/42, а Олексію Тараканову та Олексію Оболенському - за 28/42, родині Наталки і Ярослава, а також пані Олени - за тачку 29/42.
Семену Єсилевському, Олені Гнатенко за допомогу в купівлі тачки 4/42.
Смірнову Сергій, Євгену Смірнову, Максиму Смірнову - за передану проєкту тачку 43/42.
Пану Роману та пані Ганні за кошти на човен 24/42.
Родині пана Ярослава за подаровану проєкту тачку 26/42.
Родині Мічкіре - за подаровану проєкту тачку 35/42.
Пані Світлані - за тачку 32/42.
БФ Маємо Жити - за кошти на тачку 33/42.
Родині пана Анатолія та пані Ольги - за продаж за значно нижчу за ринкову ціну тачки 31/42.
Родині Артема та Валентини Погорілих - за човен 39/42.
Родині Максима Синицького - за тачку 40/42.
Нікіті Кукулевському, Елені Ґора та SAMI Production за тачку 41/42.
Пані Тетяні Задорожній та Нані Войтенко - за тачку 47/42.
Родині Алли, Павла та Альберта Павловича - за тачку 49/42.
Дяка Євгенії Яниш, Олексію Болдирєву, Ксенії Гулак, Дійсній науці, Наталії Штефан, Олексію Коваленку, Інні Дьоміній, науковим інститутам та небайдужій науковій спільноті за пости, стріми, лекторії, донати з яких спрямовуються на проєкт.
Спільноті Чорний гумор. Українською™, Ірині Вишні, Анастасії Звягінцевій, Олександру Закопайко, Олені Янко, Ганні Кондратьєвій, Кирилу Пиршеву та Марії Рибак, майстерні виробів з дерева Wood_zo, Максиму Музиці та Олені Галицькій, Наталі Ковальчук, Альоні Крицук та Дмитру Козацькому, Лілії Сміян, Галині Доцяк, Ксенії Тюріній та БФ Народний тил - Реабілітація за лоти для розіграшів.
Мирославі Голуб - за календарі.
Олені Моновій - за ремонт тачки для 127 бригади.
Олексію Ігнатенко - дяка і за лоти, і за книги Дугласа Адамса для бійців.
Ніні Шеремет - за вишиванку, Бабі Каті (тм) - за вишитий рушник для розіграшу, а Оксані Гриценко - за шкарпетки бійцям.
Ірині Тихонковій - за ідею лого проєкту, а Альоні Омельчак за його втілення, родинам пані Олени та Катерини за шеврони.
Надії Чорноморець та пану Матею за свіжі пироги до переданих машин, Олександрі Волощук, таємній родині Олени і Катерини, пані Ганни за передачки бійцям.
Сергію Марченко - за кавуни, моркву і помідори.
Людмилі Ластиковій - за медицину.
Олександру Радченку та Євгену Мовчанюку - за електроінструмент, автоприладдя, ключі, компресори та гумові килимки в салони.
Небайдужим людям з Молдови за таємний конверт.
❤66👍8🫡1
І Дяка усім дітям - Яну, Насті, Стасу, Іванці, Анні, Данилу, Марічці, Кірі, Ромі, Дмитру, вихованцям СШ номер 2 (та особисто Антону Кравченку), Артему та іншим - які донатять свої надзвичайно цінні кошти на автівки для Сил опору.
Дуже сподіваюсь, що я нікого не забув.
Дякуємо, що рухаєте світ.
Дякуємо, що даруєте свободу гнучко, оперативно та якісно допомагати Силам оборони.
Приват - 4149499086676739 (Антон Сененко)Увага! Відбулася зміна реквізитів!
PayPal - senenkoanton@gmail.com
Криптовалюта USDT - 0xdf89978Ca0F80a30DB5D140b2042e99441ec43A4 (Ethereum (ERC20))
Детальні реквізити:
Установа банку - ПриватБанк
МФО банку - 305299
Отримувач платежу - СЕНЕНКО АНТОН ІГОРОВИЧ
IBAN - UA953052990000026201691360906
Рахунок отримувача - 26201691360906
Валюта картки - UAH
РНОКПП отримувача - 3136215494
Призначення платежу -
Поповнення рахунку СЕНЕНКО АНТОН ІГОРОВИЧ, безповоротна фінансова/благодійна допомога ЗСУ)
Принагідно лишаю реквізити Мартін Брест, з яким ми разом реалізуємо проєкт:
Моно: 4441114443028624
PayPal: Oleg.boldyriev@gmail.com
Приват: 4149499371016518
Майте тихий вечір.
Дуже сподіваюсь, що я нікого не забув.
Дякуємо, що рухаєте світ.
Дякуємо, що даруєте свободу гнучко, оперативно та якісно допомагати Силам оборони.
Приват - 4149499086676739 (Антон Сененко)Увага! Відбулася зміна реквізитів!
PayPal - senenkoanton@gmail.com
Криптовалюта USDT - 0xdf89978Ca0F80a30DB5D140b2042e99441ec43A4 (Ethereum (ERC20))
Детальні реквізити:
Установа банку - ПриватБанк
МФО банку - 305299
Отримувач платежу - СЕНЕНКО АНТОН ІГОРОВИЧ
IBAN - UA953052990000026201691360906
Рахунок отримувача - 26201691360906
Валюта картки - UAH
РНОКПП отримувача - 3136215494
Призначення платежу -
Поповнення рахунку СЕНЕНКО АНТОН ІГОРОВИЧ, безповоротна фінансова/благодійна допомога ЗСУ)
Принагідно лишаю реквізити Мартін Брест, з яким ми разом реалізуємо проєкт:
Моно: 4441114443028624
PayPal: Oleg.boldyriev@gmail.com
Приват: 4149499371016518
Майте тихий вечір.
❤88👍10🫡1
Два роки, Вовка.
Вже два роки поспіль приїжджаємо до тебе в село, їмо кавуни, мед із сот, регочемо, обіймаємо твоїх батьків і Оксанку.
Вперше їхав всю дорогу з твоїм побратимом з сємсятдвойки.
Жуть у вас заміси були. Ти не розповідав.
Та де там, де б ти встиг. Ми 2 місяці лиш були знайомі.
Вперше в руках тримав твої нагороди. Того року якось не довелось, а тут роздивлявся.
І фото твої дитячо-юнацькі. Ти там капець смішний.
Як і ми всі на таких же фото.
Пам'ятник тобі хороший поставили. Ти на ньому ззаду руки розставив на фоні Бакоти, ніби летиш, а спереду - сидиш і смієшся.
Ми теж біля твоєї могили реготали.
Все як ти хотів.
А, Вітя, побратим твій, тобі 2 білі троянди поклав, єслі шо.
Ми гвоздики, а він троянди.
Батьки нормально, Вова.
Ну, наскільки це можливо. Ремонт трохи зробили в хаті. Я вперше бачив рідкі шпалери. Кішка у них живе. За три дні до твоєї смерті народилася.
Оксанка теж вивозить. Так і летить на одному крилі та ще й підставляє його іншим вдовам.
Що ще... так, прапорів на сільському цвинтарі додалося рази в 1,5-2.
Там поховали твого односельця, якого так і не витягнули з бліндажа, бо там було всьо. Пряме влучання.
Але могилу зробили, щоб була.
Щоб було куди ходить.
Як от ми до тебе ходимо.
І ще алею пам'яті в центрі села зробили.
Велика, я тобі скажу. Ти там є.
Досі не вірю, що ти теж там є.
Вовка, ми зайшли на третій рік війни і ми досі на ногах.
Країна воює.
Все складно і не все виходить, але послухай цитату розумної людини - Evgen Lybovych - яка теж з лютого 22-го тягне службу
"Під одним з репостів мого попереднього посту є коментар про те, що дуже погано, що навіть такі люди, як автор посту, мають сумнів у нашій перемозі.
Якщо б 24.02.22 я не був переконаний в катострофічності ситуації, я б не побіг у той день до ТЦК.
Якщо б у мене не було сумнівів у гарантованості нашої перемоги, я б вже дембельнувся по здоров'ю.
Тому добре, коли є сумніви, якщо вони не перешкоджають робити те що треба.
Погано коли багатьом переконаність у нашій перемозі дозволяє бездіяти, щє гірше, коли дозволяє красти."
Поняв, що коїться, так?
Типу АТО-2, тільки тепер кратно більшій кількості людей не все одно.
І вони продовжують робити те, що треба.
Вова, ми досі на ногах.
Країна б'ється.
Ти б пишався, чесно.
Два роки тому при обороні Бахмута у бою із російськими загарбниками загинув найкращий Вова України.
Володимир Гунько, офіцер 58-ї бригади.
Пройшов пекло 2014-го, провів кілька місяців в полоні, взяв до рук зброю в 2022-му і не відступив.
Майте тиху ніч.
Вже два роки поспіль приїжджаємо до тебе в село, їмо кавуни, мед із сот, регочемо, обіймаємо твоїх батьків і Оксанку.
Вперше їхав всю дорогу з твоїм побратимом з сємсятдвойки.
Жуть у вас заміси були. Ти не розповідав.
Та де там, де б ти встиг. Ми 2 місяці лиш були знайомі.
Вперше в руках тримав твої нагороди. Того року якось не довелось, а тут роздивлявся.
І фото твої дитячо-юнацькі. Ти там капець смішний.
Як і ми всі на таких же фото.
Пам'ятник тобі хороший поставили. Ти на ньому ззаду руки розставив на фоні Бакоти, ніби летиш, а спереду - сидиш і смієшся.
Ми теж біля твоєї могили реготали.
Все як ти хотів.
А, Вітя, побратим твій, тобі 2 білі троянди поклав, єслі шо.
Ми гвоздики, а він троянди.
Батьки нормально, Вова.
Ну, наскільки це можливо. Ремонт трохи зробили в хаті. Я вперше бачив рідкі шпалери. Кішка у них живе. За три дні до твоєї смерті народилася.
Оксанка теж вивозить. Так і летить на одному крилі та ще й підставляє його іншим вдовам.
Що ще... так, прапорів на сільському цвинтарі додалося рази в 1,5-2.
Там поховали твого односельця, якого так і не витягнули з бліндажа, бо там було всьо. Пряме влучання.
Але могилу зробили, щоб була.
Щоб було куди ходить.
Як от ми до тебе ходимо.
І ще алею пам'яті в центрі села зробили.
Велика, я тобі скажу. Ти там є.
Досі не вірю, що ти теж там є.
Вовка, ми зайшли на третій рік війни і ми досі на ногах.
Країна воює.
Все складно і не все виходить, але послухай цитату розумної людини - Evgen Lybovych - яка теж з лютого 22-го тягне службу
"Під одним з репостів мого попереднього посту є коментар про те, що дуже погано, що навіть такі люди, як автор посту, мають сумнів у нашій перемозі.
Якщо б 24.02.22 я не був переконаний в катострофічності ситуації, я б не побіг у той день до ТЦК.
Якщо б у мене не було сумнівів у гарантованості нашої перемоги, я б вже дембельнувся по здоров'ю.
Тому добре, коли є сумніви, якщо вони не перешкоджають робити те що треба.
Погано коли багатьом переконаність у нашій перемозі дозволяє бездіяти, щє гірше, коли дозволяє красти."
Поняв, що коїться, так?
Типу АТО-2, тільки тепер кратно більшій кількості людей не все одно.
І вони продовжують робити те, що треба.
Вова, ми досі на ногах.
Країна б'ється.
Ти б пишався, чесно.
Два роки тому при обороні Бахмута у бою із російськими загарбниками загинув найкращий Вова України.
Володимир Гунько, офіцер 58-ї бригади.
Пройшов пекло 2014-го, провів кілька місяців в полоні, взяв до рук зброю в 2022-му і не відступив.
Майте тиху ніч.
😢155💔65🫡13❤7👍3
😢105💔59🙏4🫡3❤1
З цікавістю прочитав вислів міністра фінансів Сергія Марченка, що купівля авто не є критичною потребою під час війни.
Штош. Я маю шо сказать.
Пане Sergii Marchenko.
Я не представляю жодного автодилера, я не перекуп і не автобарига.
Я не в курсі розбірок між ними і хто там що лобіює.
Але я - автоволонтер, що разом з колегами забезпечує Сили оборони автівками.
Ви правильно висловились: мита і податки не вплинуть на постачання авто для Сил оборони (насправді, Ви частково неправі, але про це наприкінці).
Однак щодо решти є нюанс.
Дивіться.
Я з березня 2022 року переконався на власні осліплені вибухами очі, контужену вибухами голову, оглухші вуха і надірвану спину, що авто в родині - це питання життя і смерті.
Буквально. Не метафорично.
"Пішки ти від російського танка не втечеш. А на машині - можеш спробувати" (Мартін Брест).
Держава виявилася безпорадною в питаннях мобільності в ковід.
Злочинно безпорадною в питаннях евакуації в перші місяці вторгнення.
Імпотентно безпорадною в питаннях зупинки громадського транспорту під час тривог.
Так повелося з часів недолугого совка, що машина завжди сприймалася як щось недосяжне.
Партноменклатурі - можна, а усім смертним - тролейбус.
Тоді як авто, насправді, є звичайним зібраним до купи набором гайок і болтів, що полегшує життя громадян, сприяє економічному розвитку, мобільності і, якщо хочете, свободі.
Широкомасштабка ж довела, що машина в сім‘ї - це питання безпеки.
Рівень автомобілезації населення є не менш важливим за рівень озброєності.
Це настільки очевидна істина, що навіть найзатятіші урбаністи та противники машин в містах, не порушуючи своїх переконань, потягнулися в ТСЦ отримувати права, а потім пішли на ринки нових та вживаних авто шукати собі свою першу ластівку.
Ровери роверами, самокати самокатами, убєр уклоном, але машина в родині має стояти. З повним баком.
Мало лі, які ще попереду травневі шашлики нас очікують.
Краще бути готовим.
На моє суб'єктивне переконання, звідси і ріст купівлі вживаних авто: люди змінили пріоритети і замість Єгиптів, Туреччин та робопилососів, почали купувати засоби пересування.
Як потім - генератори, інвертори та літій-ферум-фосфатні акумулятори (до речі, щиро дякую, що скасували на ці товари податки і мита).
Годі й казати, що війна нині знищила і знищує шалену кількість автотранспорту.
Так, держава в чомусь сприяла у виправленні ситуації - зокрема тимчасово скасувала мита на ввезення машин, але потім чомусь ті платежі повернула.
Повернула під маніпулятивним соусом, що, мовляв, дорогезні тачки ввозяться без мит. Хоча більшість машин - були бюджетними корчами, які ввозилися в тому числі і для підрозділів ЗСУ.
При цьому, ніхто ж не заважав нормально виписати податки і мита для машин суто преміум класу (елітки не будуть їздити на 20-річних авто і рамних пікапах з прогнилими кузовами), але ж всіх як завжди прирівняли під одну лінійку.
(До речі, я тією можливістю привезти собі тачку без мит не скористався, хоча в мою машину прилетіла в Ірпені міна. Просто я був надто зайнятий поїздками на Донбас і Херсонщину на позиченому бусі. Коли оговтався - було пізно).
Що в сухому залишку?
Внутрішній ринок корчів вбито, внутрішнє автовиробництво через багаторічне лобіювання інтересів автоолігархів - вимерло.
Це не претензія до Вас.
Але нині саме Ви обгрунтовуєте підвищення податків на авто некритичністю цієї потреби.
Машина - не розкіш.
А засіб пересування.
Чарівна паличка-рятувалочка, коли поїзди переповнені, а волонтери-евакуатори працюють на розрив.
Авто - це економіка, малий та середній бізнес тощо.
Ми не говоримо про ухилянство від сплати податків.
В країні війна, все всім і так ясно.
Але потрібні гроші? Ще й під гаслами некритичності потреб?
Вибачаюсь, я ні разу не спеціаліст в податковій і митній політиці.
Фейсбук ломиться від порад в стилі «наведіть спершу порядок на митниці» тощо.
В цьому є раціональне зерно.
А ще я бачу, коли їзжу на Схід, що на Бориспільському шосе квітнуть автосалони преміум-брендів, у яких парковки ломляться від світових новинок.
Як від них ломляться і вулиці наших мегаполісів.
Може варто замість загального
Штош. Я маю шо сказать.
Пане Sergii Marchenko.
Я не представляю жодного автодилера, я не перекуп і не автобарига.
Я не в курсі розбірок між ними і хто там що лобіює.
Але я - автоволонтер, що разом з колегами забезпечує Сили оборони автівками.
Ви правильно висловились: мита і податки не вплинуть на постачання авто для Сил оборони (насправді, Ви частково неправі, але про це наприкінці).
Однак щодо решти є нюанс.
Дивіться.
Я з березня 2022 року переконався на власні осліплені вибухами очі, контужену вибухами голову, оглухші вуха і надірвану спину, що авто в родині - це питання життя і смерті.
Буквально. Не метафорично.
"Пішки ти від російського танка не втечеш. А на машині - можеш спробувати" (Мартін Брест).
Держава виявилася безпорадною в питаннях мобільності в ковід.
Злочинно безпорадною в питаннях евакуації в перші місяці вторгнення.
Імпотентно безпорадною в питаннях зупинки громадського транспорту під час тривог.
Так повелося з часів недолугого совка, що машина завжди сприймалася як щось недосяжне.
Партноменклатурі - можна, а усім смертним - тролейбус.
Тоді як авто, насправді, є звичайним зібраним до купи набором гайок і болтів, що полегшує життя громадян, сприяє економічному розвитку, мобільності і, якщо хочете, свободі.
Широкомасштабка ж довела, що машина в сім‘ї - це питання безпеки.
Рівень автомобілезації населення є не менш важливим за рівень озброєності.
Це настільки очевидна істина, що навіть найзатятіші урбаністи та противники машин в містах, не порушуючи своїх переконань, потягнулися в ТСЦ отримувати права, а потім пішли на ринки нових та вживаних авто шукати собі свою першу ластівку.
Ровери роверами, самокати самокатами, убєр уклоном, але машина в родині має стояти. З повним баком.
Мало лі, які ще попереду травневі шашлики нас очікують.
Краще бути готовим.
На моє суб'єктивне переконання, звідси і ріст купівлі вживаних авто: люди змінили пріоритети і замість Єгиптів, Туреччин та робопилососів, почали купувати засоби пересування.
Як потім - генератори, інвертори та літій-ферум-фосфатні акумулятори (до речі, щиро дякую, що скасували на ці товари податки і мита).
Годі й казати, що війна нині знищила і знищує шалену кількість автотранспорту.
Так, держава в чомусь сприяла у виправленні ситуації - зокрема тимчасово скасувала мита на ввезення машин, але потім чомусь ті платежі повернула.
Повернула під маніпулятивним соусом, що, мовляв, дорогезні тачки ввозяться без мит. Хоча більшість машин - були бюджетними корчами, які ввозилися в тому числі і для підрозділів ЗСУ.
При цьому, ніхто ж не заважав нормально виписати податки і мита для машин суто преміум класу (елітки не будуть їздити на 20-річних авто і рамних пікапах з прогнилими кузовами), але ж всіх як завжди прирівняли під одну лінійку.
(До речі, я тією можливістю привезти собі тачку без мит не скористався, хоча в мою машину прилетіла в Ірпені міна. Просто я був надто зайнятий поїздками на Донбас і Херсонщину на позиченому бусі. Коли оговтався - було пізно).
Що в сухому залишку?
Внутрішній ринок корчів вбито, внутрішнє автовиробництво через багаторічне лобіювання інтересів автоолігархів - вимерло.
Це не претензія до Вас.
Але нині саме Ви обгрунтовуєте підвищення податків на авто некритичністю цієї потреби.
Машина - не розкіш.
А засіб пересування.
Чарівна паличка-рятувалочка, коли поїзди переповнені, а волонтери-евакуатори працюють на розрив.
Авто - це економіка, малий та середній бізнес тощо.
Ми не говоримо про ухилянство від сплати податків.
В країні війна, все всім і так ясно.
Але потрібні гроші? Ще й під гаслами некритичності потреб?
Вибачаюсь, я ні разу не спеціаліст в податковій і митній політиці.
Фейсбук ломиться від порад в стилі «наведіть спершу порядок на митниці» тощо.
В цьому є раціональне зерно.
А ще я бачу, коли їзжу на Схід, що на Бориспільському шосе квітнуть автосалони преміум-брендів, у яких парковки ломляться від світових новинок.
Як від них ломляться і вулиці наших мегаполісів.
Може варто замість загального
💯112👍19🔥3❤1🫡1
податку на все ввести таки податок на дійсно розкіш під час війни?
Скажімо, 100-200-300-500% на ламборгіні для «волонтерів», що їздять за мавіками в монако, роллс-ройси для тещі депутата, що будує багатоповерховий маєток під Києвом, рейндж-ровер для доньок маминої подруги, які присмоктуються до державних тендерів на відновлення підпірних стінок в нікому непотрібному парку?
Це не лівацтво, якщо що.
Але в країні війна.
І якось так виходить, що поки одні вирішують безпекове питання мобільності та ризикують потерпіти в цьому фіаско, інші - обирають між свістопєрдєлкамі з перфорованою шкірою і адаптивним круіз контролем.
І щоб обов‘язково 2025-го модельного року.
Відчуваєте різницю?
Може ми із Вами маємо кардинально різне оточення з, м'яко кажучи, фантастично різними споживацькими кошиками та забаганками?
Ви не можете зробити таку диференціацію?
А чому? Депутати не проголосують?
Так ми ж про критичні потреби наче говоримо, ні?
В країні ж війна, так?
Пане Сергію, тепер про машини для Сил оборони.
Такі тачки їм постачають в абсолютній більшості благодійні фонди і волонтери, яким донатять гроші прості люди.
Або ж бійці купують ці тачки самостійно, скидаючись зарплатами.
Я не знаю, наскільки Ви розбираєтесь в іржавих пікапах і джипах, але Європа, звідки те все тягнулося без мит і податків - майже порожня.
По бусам теж.
Вигребли за 2 роки.
Знайти робочу машину - дуже важко.
І подекуди доводиться звертати увагу на внутрішній ринок вживаних машин.
Перевага в тому, що тут тачку при купівлі можна загнати спершу на підйомник на СТО, а не везти «кота в мішку» з Європи.
Я не знаю, чому держава взагалі не скасувала податки і мита на рамні пікапи і джипи з дизельним двигуном в межах, скажімо, 2000-2012 років (це саме робочі коняки фронту, які в прицнипі майже не треба ані цивільному ринку, ані взагалі еліткам), але впровадження додаткових зборів на такі авто при їх купівлі в Україні - це фантастична дивина.
Хочеться спитати - та за що?
Пане Сергію, я не знаю, чим Вам замінити ті 15%.
Але якщо Ви так легко висловлюєтесь щодо некритичності потреб в авто для всіх, то і мої наступні думки є правильними:
Додатково зібрані Вами кошти з цих платежів підуть не на пікапи для ЗСУ (не будемо нікого обманювати), не на збільшення зарплат бюджетникам (я - якраз бюджетник з науки, яку ніколи не тримали в пріоритеті інтересів держави), а розмажуться тонким шаром на бордюри, клумби, стадіони і мости з нізвідки в нікуди в тому числі.
Так, то різні статті видатків, я знаю.
Але Ви це поясніть людям, які різко відчувають несправедливість і не розуміють, що коїться.
Люди не дурні, як прийнято вважати серед користувачів мазератті і майбахів.
І саме у цих людей рідні та друзі і воюють.
Я десь помиляюсь?
Можливо.
А Ви?
Тому хочете податки на некритичні потреби?
До Ваших послуг тачки преміум сегменту. Тільки їхні марки та моделі хай мінекономіки (чи хто там) правильно виписує, а не як завжди, щоб поважні люди через друкарські помилки уникали оподаткування.
Якщо зовсім важко - окей, обкладайте податком іржаві пузотерки, але принаймні зробіть диференційований відсоток.
Однак, дуже прошу.
По-перше, не чіпайте усосані іржаві рамні дизельні повнопривідні корчі і повнопривідні буси.
По-друге, не розповідайте людям про некритичні потреби в умовах широкомасштабного вторгнення. Думаю, такі тези мають стосуватися дуже вузької аудиторії з годинниками патек-філіп і електричними роллс-ройсами спектр.
А поки я не розумію, чому донатори при купівлі на внутрішньому ринку отакого подібного як на фото 20-річного корча мають державі платити 15% за її ж неспроможність забезпечити підрозділ автотранспортом.
Я не розумію.
Вибачте, якщо шо, за мій тон.
Просто набридло слухати речі, відірвані від реальності.
У мене немає простих відповідей на складні питання, але ж і я не міністр фінансів.
Дякую.
Майте гарний день.
P.S. Шановні донатори, машинка на фото постала з попелу завдяки Вашим зусиллям. Але по ній є один прекрасний нюанс. За кілька днів розповім.
Скажімо, 100-200-300-500% на ламборгіні для «волонтерів», що їздять за мавіками в монако, роллс-ройси для тещі депутата, що будує багатоповерховий маєток під Києвом, рейндж-ровер для доньок маминої подруги, які присмоктуються до державних тендерів на відновлення підпірних стінок в нікому непотрібному парку?
Це не лівацтво, якщо що.
Але в країні війна.
І якось так виходить, що поки одні вирішують безпекове питання мобільності та ризикують потерпіти в цьому фіаско, інші - обирають між свістопєрдєлкамі з перфорованою шкірою і адаптивним круіз контролем.
І щоб обов‘язково 2025-го модельного року.
Відчуваєте різницю?
Може ми із Вами маємо кардинально різне оточення з, м'яко кажучи, фантастично різними споживацькими кошиками та забаганками?
Ви не можете зробити таку диференціацію?
А чому? Депутати не проголосують?
Так ми ж про критичні потреби наче говоримо, ні?
В країні ж війна, так?
Пане Сергію, тепер про машини для Сил оборони.
Такі тачки їм постачають в абсолютній більшості благодійні фонди і волонтери, яким донатять гроші прості люди.
Або ж бійці купують ці тачки самостійно, скидаючись зарплатами.
Я не знаю, наскільки Ви розбираєтесь в іржавих пікапах і джипах, але Європа, звідки те все тягнулося без мит і податків - майже порожня.
По бусам теж.
Вигребли за 2 роки.
Знайти робочу машину - дуже важко.
І подекуди доводиться звертати увагу на внутрішній ринок вживаних машин.
Перевага в тому, що тут тачку при купівлі можна загнати спершу на підйомник на СТО, а не везти «кота в мішку» з Європи.
Я не знаю, чому держава взагалі не скасувала податки і мита на рамні пікапи і джипи з дизельним двигуном в межах, скажімо, 2000-2012 років (це саме робочі коняки фронту, які в прицнипі майже не треба ані цивільному ринку, ані взагалі еліткам), але впровадження додаткових зборів на такі авто при їх купівлі в Україні - це фантастична дивина.
Хочеться спитати - та за що?
Пане Сергію, я не знаю, чим Вам замінити ті 15%.
Але якщо Ви так легко висловлюєтесь щодо некритичності потреб в авто для всіх, то і мої наступні думки є правильними:
Додатково зібрані Вами кошти з цих платежів підуть не на пікапи для ЗСУ (не будемо нікого обманювати), не на збільшення зарплат бюджетникам (я - якраз бюджетник з науки, яку ніколи не тримали в пріоритеті інтересів держави), а розмажуться тонким шаром на бордюри, клумби, стадіони і мости з нізвідки в нікуди в тому числі.
Так, то різні статті видатків, я знаю.
Але Ви це поясніть людям, які різко відчувають несправедливість і не розуміють, що коїться.
Люди не дурні, як прийнято вважати серед користувачів мазератті і майбахів.
І саме у цих людей рідні та друзі і воюють.
Я десь помиляюсь?
Можливо.
А Ви?
Тому хочете податки на некритичні потреби?
До Ваших послуг тачки преміум сегменту. Тільки їхні марки та моделі хай мінекономіки (чи хто там) правильно виписує, а не як завжди, щоб поважні люди через друкарські помилки уникали оподаткування.
Якщо зовсім важко - окей, обкладайте податком іржаві пузотерки, але принаймні зробіть диференційований відсоток.
Однак, дуже прошу.
По-перше, не чіпайте усосані іржаві рамні дизельні повнопривідні корчі і повнопривідні буси.
По-друге, не розповідайте людям про некритичні потреби в умовах широкомасштабного вторгнення. Думаю, такі тези мають стосуватися дуже вузької аудиторії з годинниками патек-філіп і електричними роллс-ройсами спектр.
А поки я не розумію, чому донатори при купівлі на внутрішньому ринку отакого подібного як на фото 20-річного корча мають державі платити 15% за її ж неспроможність забезпечити підрозділ автотранспортом.
Я не розумію.
Вибачте, якщо шо, за мій тон.
Просто набридло слухати речі, відірвані від реальності.
У мене немає простих відповідей на складні питання, але ж і я не міністр фінансів.
Дякую.
Майте гарний день.
P.S. Шановні донатори, машинка на фото постала з попелу завдяки Вашим зусиллям. Але по ній є один прекрасний нюанс. За кілька днів розповім.
👍138💯64❤8🫡2🤡1