Знаєте, дійшли руки до кінця прочитати відгук на книгу Віталія Огієнка «Голодомор. Історія неусвідомленої травми».
Я нагадаю, що з цією книгою пов'язана гучна історія про плагіат величезних шматків тексту [1].
Автор книги багато разів повторював, що то у нього такий формат, який не зрозуміла і не оцінила громадськість.
Знайшлася купа інших людей, які почали автора захищати, мовляв, тема про Голодомор - важлива, то ж хай і так буде.
Ну, власне, крапки над і - розставлені.
Авторки, які впізнали в книзі цілі шматки своїх текстів та наукових робіт, а саме - Енн Епплбом, Дарія Маттінглі, Оксана Кісь, Наталія Романець, Ірина Скубій - розібрали книгу на "запчастини", зробили порівняльні таблиці про плагіат і... на мою думку, Віталію слід було б вибачитися перед дослідницями.
(Я це, до речі, не вперше кажу).
Але справи виявилися ще гіршими.
"По-друге, недбалий колаж з текстів різних авторів у результаті призводить до внутрішніх суперечностей у викладі, до спотворень фактів і логіки подій, важливих для розуміння Голодомору. Так, у деяких розділах стверджуються протилежні думки або неправильно трактуються спостереження та дані через те, що автор докладно не досліджував відповідні теми і має доволі поверхові знання цілої низки аспектів Голодомору."
І далі детальний розбір про помилки в датах, подіях, фактах.
Почитайте. [2]
Мені от тепер справді цікаво, як пан Віталій у себе на сторінці відреагує на це і що писатимуть його захисники.
А тема Голодомору надзвичайно важлива.
В цьому немає сумнівів.
[1] https://www.facebook.com/share/p/M2h8Xg7HX3WJxSY8/
[2] https://uamoderna.com/backward/plagiat-i-perekruchennya-nedoluga-sproba-populyarnoyi-istoriyi-golodomoru-vid-vitaliya-ogiyenka/
На цьому, сподіваюся, конкретно ця тема вичерпана і закрита.
Шкода, що є багато інших подібних.
Майте гарний день.
P.S. На фото просто красива коробка перемикання швидкостей від Фіат Скудо.
Я нагадаю, що з цією книгою пов'язана гучна історія про плагіат величезних шматків тексту [1].
Автор книги багато разів повторював, що то у нього такий формат, який не зрозуміла і не оцінила громадськість.
Знайшлася купа інших людей, які почали автора захищати, мовляв, тема про Голодомор - важлива, то ж хай і так буде.
Ну, власне, крапки над і - розставлені.
Авторки, які впізнали в книзі цілі шматки своїх текстів та наукових робіт, а саме - Енн Епплбом, Дарія Маттінглі, Оксана Кісь, Наталія Романець, Ірина Скубій - розібрали книгу на "запчастини", зробили порівняльні таблиці про плагіат і... на мою думку, Віталію слід було б вибачитися перед дослідницями.
(Я це, до речі, не вперше кажу).
Але справи виявилися ще гіршими.
"По-друге, недбалий колаж з текстів різних авторів у результаті призводить до внутрішніх суперечностей у викладі, до спотворень фактів і логіки подій, важливих для розуміння Голодомору. Так, у деяких розділах стверджуються протилежні думки або неправильно трактуються спостереження та дані через те, що автор докладно не досліджував відповідні теми і має доволі поверхові знання цілої низки аспектів Голодомору."
І далі детальний розбір про помилки в датах, подіях, фактах.
Почитайте. [2]
Мені от тепер справді цікаво, як пан Віталій у себе на сторінці відреагує на це і що писатимуть його захисники.
А тема Голодомору надзвичайно важлива.
В цьому немає сумнівів.
[1] https://www.facebook.com/share/p/M2h8Xg7HX3WJxSY8/
[2] https://uamoderna.com/backward/plagiat-i-perekruchennya-nedoluga-sproba-populyarnoyi-istoriyi-golodomoru-vid-vitaliya-ogiyenka/
На цьому, сподіваюся, конкретно ця тема вичерпана і закрита.
Шкода, що є багато інших подібних.
Майте гарний день.
P.S. На фото просто красива коробка перемикання швидкостей від Фіат Скудо.
❤51👍33🔥2👀1
Шановні, тут така справа.
З Мирнограда наступного тижня будуть вивозити кілька сотень тварин з притулку.
Гроші не потрібні.
Треба переноски, серветки і всяке помічне, що полегшить переїзд хвостиків з-під зони бойових дій в новий притулок.
В пості є детальний перелік, контакти.
Я б здивувався, якби Оксана Бондарь не була задіяна.
Загалом, якщо хто чим може допомогти - долучайтесь.
Росіяни кажуть «своіх нє бросаєм» і кидають своїх же на полі бою.
Ми не кидаємо своїх навіть тварин.
Дякую.
Майте тиху ніч.
Пост Оксанки Бондар:
https://www.facebook.com/share/v/sFfNwg9DSbqu7b3D/?
«Евакуація тварин з Мирнограда!!!
Завдяки неймовірна Olga Pl та фонд " бути вільним" є місце, куди будуть евакуювати усіх тварин! Вони вже кожну хвилину готуються до їх приїзду! Навіть в цей момент вона з командою прибирає будинок для притулку.
Притулок для тварин "Сіріус" та особисто Aleksandra Mezinova a надали нам дуже важливу допомогу-клітки та інше! Катерина Гордієнко завжди поруч!! Інші фонди займаються логістикою та плануванням евакцації. Я особисто та багато неймовірних волонтерів вже напоготові їхати за самими тваринками💔 найближчим часом. ( хоча там вже бігають ворожі ДРГ) Згадаємо ірпінь 22го:)
З сьогоднішнього дня я готова приймати вашу допомогу у Києві.
Список необхідних речей:
Корм для котів та собак.
Лотки для котів бажано з наповнювачем.
Б/у Ковдри, рушники, серветкі, ліки ,миски для їжі, велики ємкості для води. препарати для обробки тощо
Все, що можете.
Що потрібно для облаштування нової локації.:
Для будівництва вуличних вольерів:
1. Сітка .
2. Стовбики - краще металеві, але можна і дерев'яні
3. Дошка для підлоги у вольер
4. Матеріал для навісу до вольерів
5. Засов для дверей вольерів.
6. Палети , багато - ціль їх використання і необхідність майже на кожній точці території.
Для тепла :
15.Буржуйки
16. Дрова
Будь яка допомога матеріалами, грошима, речами та просто вашими руками. Бо роботи там дуже багато!! Слава Україні!!
Усе можна відправляти:
Нова пошта 91, вул. Академіка Заболотного, 48а, Київ, 03187
Богославська Євгенія
093-050-72-60
Також, ви можете особисто усе привезти за адресою: вул. Заболотного 120, тут будемо приймати усю поміч до того, як приїдуть тварини.»
З Мирнограда наступного тижня будуть вивозити кілька сотень тварин з притулку.
Гроші не потрібні.
Треба переноски, серветки і всяке помічне, що полегшить переїзд хвостиків з-під зони бойових дій в новий притулок.
В пості є детальний перелік, контакти.
Я б здивувався, якби Оксана Бондарь не була задіяна.
Загалом, якщо хто чим може допомогти - долучайтесь.
Росіяни кажуть «своіх нє бросаєм» і кидають своїх же на полі бою.
Ми не кидаємо своїх навіть тварин.
Дякую.
Майте тиху ніч.
Пост Оксанки Бондар:
https://www.facebook.com/share/v/sFfNwg9DSbqu7b3D/?
«Евакуація тварин з Мирнограда!!!
Завдяки неймовірна Olga Pl та фонд " бути вільним" є місце, куди будуть евакуювати усіх тварин! Вони вже кожну хвилину готуються до їх приїзду! Навіть в цей момент вона з командою прибирає будинок для притулку.
Притулок для тварин "Сіріус" та особисто Aleksandra Mezinova a надали нам дуже важливу допомогу-клітки та інше! Катерина Гордієнко завжди поруч!! Інші фонди займаються логістикою та плануванням евакцації. Я особисто та багато неймовірних волонтерів вже напоготові їхати за самими тваринками💔 найближчим часом. ( хоча там вже бігають ворожі ДРГ) Згадаємо ірпінь 22го:)
З сьогоднішнього дня я готова приймати вашу допомогу у Києві.
Список необхідних речей:
Корм для котів та собак.
Лотки для котів бажано з наповнювачем.
Б/у Ковдри, рушники, серветкі, ліки ,миски для їжі, велики ємкості для води. препарати для обробки тощо
Все, що можете.
Що потрібно для облаштування нової локації.:
Для будівництва вуличних вольерів:
1. Сітка .
2. Стовбики - краще металеві, але можна і дерев'яні
3. Дошка для підлоги у вольер
4. Матеріал для навісу до вольерів
5. Засов для дверей вольерів.
6. Палети , багато - ціль їх використання і необхідність майже на кожній точці території.
Для тепла :
15.Буржуйки
16. Дрова
Будь яка допомога матеріалами, грошима, речами та просто вашими руками. Бо роботи там дуже багато!! Слава Україні!!
Усе можна відправляти:
Нова пошта 91, вул. Академіка Заболотного, 48а, Київ, 03187
Богославська Євгенія
093-050-72-60
Також, ви можете особисто усе привезти за адресою: вул. Заболотного 120, тут будемо приймати усю поміч до того, як приїдуть тварини.»
Facebook
Log in or sign up to view
See posts, photos and more on Facebook.
❤77👍20
Пам‘ятаєте, пару місяців тому мене бомбило з приводу звіту Держаудитслужби щодо діяльності Національного фонду досліджень?
Ну, там ще писалося, що науковці, що пройшли жорсткий конкурсний відбір, отримують дуже багато грошей за свою роботу, а мали б її виконувати за оті копійки, які отримують в інститутах.
Копійки - це там 5-10 тисяч гривень на місяць і хай ні в чому собі не відмовляють.
Якщо не пам‘ятаєте, то посилання я, як завжди, залишу в кінці [1], як і посилання на реакцію Наукового комітету Національної ради з питань розвитку науки і технологій [2], в якій вони ввічливо, але переконливо роз‘яснили, чому вахтери… в сенсі, аудитори від держави - некомпетентні трутні, що задарма марнують кошти платників податків.
А тим часом я надибав прекрасний довгочит, де троє науковців з того самого НФДУ, а саме голова - Станіслав Вільчинський, голова секції соцгум наук - Оксана Кісь, а також голова секції біології, медицини і аграрних наук - Вікторія Родінкова, розлого, однак цікаво та доступно розповідають про діяльність фонду, міфи, що виникають у зв‘язку з діяльністю фонду, помилки фонду, проблемні місця фонду і т.і.
Тут і про перевірку ДАСУ, і про блокування роботи Фонду з жовтня 2022 року по березень 2023, і про висери політтехнолога голобуцького, і про високі зарплати вчених, що виграють гранти (високі - по міркам науки, звісно), і про залучення міжнародних коштів в Україну, і про якісну чи неякісну експертизу проєктів, і про відсутність апеляцій, і про скопусизацію та про решту цікавих питань.
Хороший такий лікнеп.
Так, якщо Ви помітили, то я люблю НФДУ.
При цьому я не маю звідти грантів і я та людина, яка була б рада, якби існувала процедура апеляцій.
Тим не менш, озираючись навколо і [ретроспективно] на зміни, що відбулися в науковій сфері за 10 років, я можу сказати, що купа моїх талановитих колег досі лишилася в Україні виключно (підкреслено) завдяки грантам НФДУ, а сам НФДУ - це одна з найкорисніших інституцій, що нині існують в українській науці.
Загалом, приємного читання.
https://zbruc.eu/node/119278
Майте тихий вечір.
[1] https://www.facebook.com/share/p/oTwpAduoit6GDG2u/?
[2] https://www.facebook.com/share/p/uhHNdRy4g8LPnWj4/?
P.S. Дякую Вам за підтримку. Паджеро Головного управління розвідки, а також Додж Нітро 48-ї артбригади зайшли в ремонт.
Ну, там ще писалося, що науковці, що пройшли жорсткий конкурсний відбір, отримують дуже багато грошей за свою роботу, а мали б її виконувати за оті копійки, які отримують в інститутах.
Копійки - це там 5-10 тисяч гривень на місяць і хай ні в чому собі не відмовляють.
Якщо не пам‘ятаєте, то посилання я, як завжди, залишу в кінці [1], як і посилання на реакцію Наукового комітету Національної ради з питань розвитку науки і технологій [2], в якій вони ввічливо, але переконливо роз‘яснили, чому вахтери… в сенсі, аудитори від держави - некомпетентні трутні, що задарма марнують кошти платників податків.
А тим часом я надибав прекрасний довгочит, де троє науковців з того самого НФДУ, а саме голова - Станіслав Вільчинський, голова секції соцгум наук - Оксана Кісь, а також голова секції біології, медицини і аграрних наук - Вікторія Родінкова, розлого, однак цікаво та доступно розповідають про діяльність фонду, міфи, що виникають у зв‘язку з діяльністю фонду, помилки фонду, проблемні місця фонду і т.і.
Тут і про перевірку ДАСУ, і про блокування роботи Фонду з жовтня 2022 року по березень 2023, і про висери політтехнолога голобуцького, і про високі зарплати вчених, що виграють гранти (високі - по міркам науки, звісно), і про залучення міжнародних коштів в Україну, і про якісну чи неякісну експертизу проєктів, і про відсутність апеляцій, і про скопусизацію та про решту цікавих питань.
Хороший такий лікнеп.
Так, якщо Ви помітили, то я люблю НФДУ.
При цьому я не маю звідти грантів і я та людина, яка була б рада, якби існувала процедура апеляцій.
Тим не менш, озираючись навколо і [ретроспективно] на зміни, що відбулися в науковій сфері за 10 років, я можу сказати, що купа моїх талановитих колег досі лишилася в Україні виключно (підкреслено) завдяки грантам НФДУ, а сам НФДУ - це одна з найкорисніших інституцій, що нині існують в українській науці.
Загалом, приємного читання.
https://zbruc.eu/node/119278
Майте тихий вечір.
[1] https://www.facebook.com/share/p/oTwpAduoit6GDG2u/?
[2] https://www.facebook.com/share/p/uhHNdRy4g8LPnWj4/?
P.S. Дякую Вам за підтримку. Паджеро Головного управління розвідки, а також Додж Нітро 48-ї артбригади зайшли в ремонт.
👍80❤19
Мартин Брест, чуєш?
Їду сьодні в бусі трасою повз військові колони, що сунуть на схід і зі сходу, аж тут телефон починає тірьлінькать.
І як ти думаєш, хто на дроті?
Правильно, наш потужний командир Валентин К. з 65-ї бригади, в яку ми загнали вже з десяток машин.
Так от. Прикладаю апарат до вуха, бо очікую, що може щось треба, а там:
- Їду, - каже Валентин К. мені, - я на тому Форді Рейнджер, шо Ви підігнали нашому підрозділу. Їду і насолоджуюсь. Машина гоцає вже другий рік, а все працює. Суцільна насолода. Такі справні машини тут рідкість. Передавайте вітання тим двом родинам, що нам цю машину проспонсорували.
- Дякую, - відповідаю, - як справи? Щось потрібно?
- Та все норм. Ні, нічого не треба. Оце зателефонував просто подякувать.
Просто подякувать, Мартіне, чуєш?
Не так, як ти - телефонуєш мені, щоб розповісти черговий несмішний жарт, аби я його послухав і для ввічливості посміявся, а просто подякувать.
Вчися.
Але, по факту, тут варто зупинитися і подякувати усім причетним за постачання пікапа в 65-ку і окремо двом таємним родинам пані Олени та пані Катерини, які ту машину придбали.
Шановні, ми всі робимо надзвичайно важливу справу.
А тепер перенесемося в ТОВ Ірпінькорчвидобування, а якщо більш точно - до нашого дружнього проєкту Зомбітачки від Світлана Третьяк та Сергій Третьяк.
Ви ж пам'ятаєте, що після того, як вони передали у війська (а саме на 120 бригаду ТРО) радикально перероблений Москвич [1] і капітально відремонтований Луаз [2], я попросив Вас передавати Сергію та Світлані в Ірпінь на відновлення
радянські відра, які в умілих руках з правильного місця ще послужать.
І шо, і шо? (с)
Ще два Москвича - відновлені, обслужені та пофарбовані - були подаровані Зомбітачкам, а їхній ремонт повністю Вами проспонсорований.
1) Третю зомбітачку - синій Москвич - подарував проєкту Федір Олегович Гришкін. Машина поїхала служити знову в 120 бригаду ТРО.
2) Четверта зомбітачка - Іж кольору слонової кістки, перефарбований в мартінбрестовський сірий фельдграу - була подарована Елена Яремчук і передана в 113 бригаду ТРО.
Пан Федір, пані Олено.
Доземний Вам уклін.
До речі, з останньою передачею вийшло трохи надихаюче.
Подібне авто для бригади шукав Maksim Smirnov.
Так, той самий, що сосватав нам від Смірнов Сергій на 42 тачки на ЗСУ машину 43/42 Жігулі 2105.
Ось тепер настала наша черга йому допомогти.
Тож, фактично, на ринку рухомого майна відбулася рокіровка жигуля на москвіч.
Світ тісний, прекрасний, сповнений взаємопідтримки і я зараз це пишу без тіні кепкування чи сарказму.
За добро завжди мстяться добром.
Дякую Вам усім, що машини отримали нові шини, акумулятори, гумотехнічні деталі, бензонасоси тощо, а родині Третьяків - за ваші золоті руки.
Кстаті, оскільки зомбітачок вже стало 4 і я в них починаю плутатись, думаю, що скоро на нашому сайті https://42trucks.online/, який незмінно чисто на морально-вольових зусиллях підтримує Діма Головаченко, з'явиться відповідний розділ, те ми сумлінно колекціонуватимем машини радянського періоду, що поїхали робити росіян хорошими.
Ще одне: якщо догортаєте фотки до кінця, побачите унікальну ляльку-мотанку, що поїхала в одному з Москвичів.
Трохи заздрю.
Нам би таку на розіграш.
На цій чудовій ноті зичу Вам гарного вечора.
[1] https://news.1rj.ru/str/mouselab/6685
[2] https://news.1rj.ru/str/mouselab/6735
Їду сьодні в бусі трасою повз військові колони, що сунуть на схід і зі сходу, аж тут телефон починає тірьлінькать.
І як ти думаєш, хто на дроті?
Правильно, наш потужний командир Валентин К. з 65-ї бригади, в яку ми загнали вже з десяток машин.
Так от. Прикладаю апарат до вуха, бо очікую, що може щось треба, а там:
- Їду, - каже Валентин К. мені, - я на тому Форді Рейнджер, шо Ви підігнали нашому підрозділу. Їду і насолоджуюсь. Машина гоцає вже другий рік, а все працює. Суцільна насолода. Такі справні машини тут рідкість. Передавайте вітання тим двом родинам, що нам цю машину проспонсорували.
- Дякую, - відповідаю, - як справи? Щось потрібно?
- Та все норм. Ні, нічого не треба. Оце зателефонував просто подякувать.
Просто подякувать, Мартіне, чуєш?
Не так, як ти - телефонуєш мені, щоб розповісти черговий несмішний жарт, аби я його послухав і для ввічливості посміявся, а просто подякувать.
Вчися.
Але, по факту, тут варто зупинитися і подякувати усім причетним за постачання пікапа в 65-ку і окремо двом таємним родинам пані Олени та пані Катерини, які ту машину придбали.
Шановні, ми всі робимо надзвичайно важливу справу.
А тепер перенесемося в ТОВ Ірпінькорчвидобування, а якщо більш точно - до нашого дружнього проєкту Зомбітачки від Світлана Третьяк та Сергій Третьяк.
Ви ж пам'ятаєте, що після того, як вони передали у війська (а саме на 120 бригаду ТРО) радикально перероблений Москвич [1] і капітально відремонтований Луаз [2], я попросив Вас передавати Сергію та Світлані в Ірпінь на відновлення
радянські відра, які в умілих руках з правильного місця ще послужать.
І шо, і шо? (с)
Ще два Москвича - відновлені, обслужені та пофарбовані - були подаровані Зомбітачкам, а їхній ремонт повністю Вами проспонсорований.
1) Третю зомбітачку - синій Москвич - подарував проєкту Федір Олегович Гришкін. Машина поїхала служити знову в 120 бригаду ТРО.
2) Четверта зомбітачка - Іж кольору слонової кістки, перефарбований в мартінбрестовський сірий фельдграу - була подарована Елена Яремчук і передана в 113 бригаду ТРО.
Пан Федір, пані Олено.
Доземний Вам уклін.
До речі, з останньою передачею вийшло трохи надихаюче.
Подібне авто для бригади шукав Maksim Smirnov.
Так, той самий, що сосватав нам від Смірнов Сергій на 42 тачки на ЗСУ машину 43/42 Жігулі 2105.
Ось тепер настала наша черга йому допомогти.
Тож, фактично, на ринку рухомого майна відбулася рокіровка жигуля на москвіч.
Світ тісний, прекрасний, сповнений взаємопідтримки і я зараз це пишу без тіні кепкування чи сарказму.
За добро завжди мстяться добром.
Дякую Вам усім, що машини отримали нові шини, акумулятори, гумотехнічні деталі, бензонасоси тощо, а родині Третьяків - за ваші золоті руки.
Кстаті, оскільки зомбітачок вже стало 4 і я в них починаю плутатись, думаю, що скоро на нашому сайті https://42trucks.online/, який незмінно чисто на морально-вольових зусиллях підтримує Діма Головаченко, з'явиться відповідний розділ, те ми сумлінно колекціонуватимем машини радянського періоду, що поїхали робити росіян хорошими.
Ще одне: якщо догортаєте фотки до кінця, побачите унікальну ляльку-мотанку, що поїхала в одному з Москвичів.
Трохи заздрю.
Нам би таку на розіграш.
На цій чудовій ноті зичу Вам гарного вечора.
[1] https://news.1rj.ru/str/mouselab/6685
[2] https://news.1rj.ru/str/mouselab/6735
❤89👍14
- Ну, шо, як він? - питаю я у виховательки з хвилюванням в голосі. Це ж не жарт: Марк вперше пішов в український садочок. Йому то шо, а в мене дитина вперше в садочок іде під моїм керівництвом. Батьківські чати, змінний одяг, оце все. Нєрви поскрипують, ще й після сьогоднішнього ранку.
- Та нормально… - повільно вимовляє Оксана Георгіївна, позираючи одним оком на Марка, що тягне мене за руку зі словами «побігли звідси». Вимовляє таким тоном, що от є що сказати, але вона добирає слова.
- Так шо? - не витримую я.
- Тісно йому у нас, - усміхається, - все питав «а що, ми навколо садочка бігати на будем? А чого майданчик такий малий? А де мені в перегонки грати?», потім взагалі побіг в іншу групу.
Нахиляється до Марка:
- Ти до нас завтра прийдеш?
Марк дивиться на неї з-під лоба, шкіриться від вуха до вуха, я відчуваю, що у нас з вихователькою нєрви натягнулися, як струни.
- Прийду.
Видихаємо.
Марк висить на мені мавпою.
- Ну, як ти, малий?
- Там мало машинок. Уявляєш? - і в очі мені зазирає. - Усього два хот-віллса!
- Всього два?
- Так. Всього два. Всього. Два.
- Біда.
- Так, - з трагізмом в голосі погоджується Марк.
Ох.Ох.Ох.
І цей, дякую, що з самого ранку насипаєте нам донати.
Росіян зупинять тільки Сили оборони.
Дякуємо їм, що Марк пішов в український садок.
Майте гарний день.
- Та нормально… - повільно вимовляє Оксана Георгіївна, позираючи одним оком на Марка, що тягне мене за руку зі словами «побігли звідси». Вимовляє таким тоном, що от є що сказати, але вона добирає слова.
- Так шо? - не витримую я.
- Тісно йому у нас, - усміхається, - все питав «а що, ми навколо садочка бігати на будем? А чого майданчик такий малий? А де мені в перегонки грати?», потім взагалі побіг в іншу групу.
Нахиляється до Марка:
- Ти до нас завтра прийдеш?
Марк дивиться на неї з-під лоба, шкіриться від вуха до вуха, я відчуваю, що у нас з вихователькою нєрви натягнулися, як струни.
- Прийду.
Видихаємо.
Марк висить на мені мавпою.
- Ну, як ти, малий?
- Там мало машинок. Уявляєш? - і в очі мені зазирає. - Усього два хот-віллса!
- Всього два?
- Так. Всього два. Всього. Два.
- Біда.
- Так, - з трагізмом в голосі погоджується Марк.
Ох.Ох.Ох.
І цей, дякую, що з самого ранку насипаєте нам донати.
Росіян зупинять тільки Сили оборони.
Дякуємо їм, що Марк пішов в український садок.
Майте гарний день.
❤167👍24
Теоретично, День знань був вчора.
Фактично - він сьогодні.
І до нього у мене для Вас є невеличкий презент.
Цілі покоління небайдужих людей намагалися вирвати українське суспільство із лещат російської імперії.
Словом, книгою, музикою, творами.
Але Сандармох та Розстріляне Відродження на практиці показали, що росія робитиме все для того, аби всюди - в культурі, музиці, мистецтві, науці, освіті домінувала російська мова.
В совєцькому союзі, а саме в совєцькій Україні, в школах та університетах домінував вєлікій і магучій.
І не було тому ради.
Звідси все оце "вам всьо построіл совєтскій саюз", "как можно писать на украинском, если вся инженерная документация на русском", "покажите великих украинских ученьіх и писателей" і т.д.
Зі здобуттям Незалежності Україна отримала унікальний шанс під парасолькою власної державності відновити історичну справедливість.
Десь виходило краще, десь гірше, але факт лишається фактом - українська музика, письменництво, дитяча література, історичні праці та навіть український ютьюб - забуяли.
З чим же лишилася серйозна проблема - це дійсно з класичною технічною, фізичною, хімічною і подібною літературою.
Якщо художня чи соціо-гуманітарна так-сяк видається українською чи перекладається, то специфічна природнича - існує або російською, або англійською.
Без неї вчити спеціалістів подекуди неможливо, тому базово існує лиш два варіанти:
1) Читати мовою оригіналу - особливо, англійською.
2) Перекладати на українську.
Перший варіант робочий, але, взаправду, в нинішніх умовах досі важко піддається реалізації. До речі, щоб читати англійською мовою серйозну літературу - її спочатку треба придбати за чималі гроші.
Другий... Я не чув про державні програми видання україномовних перекладів хороших книг з фізики, хімії, математики, біології.
А технічна література - це ж конструкції і матеріали, хімія і вибухівка, електроніка та радіохвилі тощо тощо тощо. Все це потрібно на вчора.
Але волонтери дещо зробили.
Випускник Харківського національного університету Сергій Зінов'єв, що мешкає в США, за підтримки небайдужих людей з 24 лютого 2022 року по 11 серпня 2024 року переклав унікальну фундаментальну працю математика Григорія Михайловича Фіхтенгольца "КУРС ДИФЕРЕНЦІАЛЬНОГО ТА ІНТЕГРАЛЬНОГО ЧИСЛЕННЯ
".
Дві тисячі двісті сторінок - від елементарного додавання-віднімання до потрійних інтегралів, від логарифмів до рядів Фур'є.
Настільна книга для математиків, фізиків, астрономів, хіміків.
Так.
Книга дуже специфічна, особливо в країні, де "...на хімічні спеціальності у виші цьогоріч подалося — 766 дітей на всю Україну. Зарахували — трохи більше ніж 200. Для порівняння, на юридичні спеціальності пішло — 28 000 дітей. Зарахували 6 000. " [1], а також в країні, де атланти розправляють плечі і розповідають, що право на освіту - це право примусово відібрати гроші у інших людей [2] (нагадаю, що цей же атлант розповідав, що приватне ППО - це нормальна тєма).
Тим не менш, ловіть:
https://nebayduzhi-math.azurewebsites.net/
На цьому ж сайті Ви зможете віднайти інші проєкти по перекладам книг українською, зокрема, теорфізику Ландау-Ліфшиця, алгебру Гельфанда і т.д.
В роботі усього 4 книги.
Там же є інформація, як долучитися до перекладу наступних сторінок.
Шо в сухому залишку?
Покажіть, будь ласка, цю інформацію знайомим студентам, які прагнуть вивчати математику з різних мотивів.
Можливо, воно їм буде корисним.
А, можливо, вони долучаться до перекладу цінної літератури українською.
Майте тихий вечір.
P.S. На світлині - ми з Мартин Брест розраховуємо на телефоні тензори деформацій іржавої рами корча, пригнаного з Польщі. Марк вивчає розсіювання оптичних хвиль в гідродинамічно нестабільному середовищі. Папір, олія, 2024 рік, художник - Костянтин Бакуемський.
[1] Допис Inna Sovsun https://www.facebook.com/share/p/WeEmh22J2RamLWst/
[2] Допис Олександр Равчев про атланта https://www.facebook.com/share/p/ZwGFRXwqNHwSfh8d/
Фактично - він сьогодні.
І до нього у мене для Вас є невеличкий презент.
Цілі покоління небайдужих людей намагалися вирвати українське суспільство із лещат російської імперії.
Словом, книгою, музикою, творами.
Але Сандармох та Розстріляне Відродження на практиці показали, що росія робитиме все для того, аби всюди - в культурі, музиці, мистецтві, науці, освіті домінувала російська мова.
В совєцькому союзі, а саме в совєцькій Україні, в школах та університетах домінував вєлікій і магучій.
І не було тому ради.
Звідси все оце "вам всьо построіл совєтскій саюз", "как можно писать на украинском, если вся инженерная документация на русском", "покажите великих украинских ученьіх и писателей" і т.д.
Зі здобуттям Незалежності Україна отримала унікальний шанс під парасолькою власної державності відновити історичну справедливість.
Десь виходило краще, десь гірше, але факт лишається фактом - українська музика, письменництво, дитяча література, історичні праці та навіть український ютьюб - забуяли.
З чим же лишилася серйозна проблема - це дійсно з класичною технічною, фізичною, хімічною і подібною літературою.
Якщо художня чи соціо-гуманітарна так-сяк видається українською чи перекладається, то специфічна природнича - існує або російською, або англійською.
Без неї вчити спеціалістів подекуди неможливо, тому базово існує лиш два варіанти:
1) Читати мовою оригіналу - особливо, англійською.
2) Перекладати на українську.
Перший варіант робочий, але, взаправду, в нинішніх умовах досі важко піддається реалізації. До речі, щоб читати англійською мовою серйозну літературу - її спочатку треба придбати за чималі гроші.
Другий... Я не чув про державні програми видання україномовних перекладів хороших книг з фізики, хімії, математики, біології.
А технічна література - це ж конструкції і матеріали, хімія і вибухівка, електроніка та радіохвилі тощо тощо тощо. Все це потрібно на вчора.
Але волонтери дещо зробили.
Випускник Харківського національного університету Сергій Зінов'єв, що мешкає в США, за підтримки небайдужих людей з 24 лютого 2022 року по 11 серпня 2024 року переклав унікальну фундаментальну працю математика Григорія Михайловича Фіхтенгольца "КУРС ДИФЕРЕНЦІАЛЬНОГО ТА ІНТЕГРАЛЬНОГО ЧИСЛЕННЯ
".
Дві тисячі двісті сторінок - від елементарного додавання-віднімання до потрійних інтегралів, від логарифмів до рядів Фур'є.
Настільна книга для математиків, фізиків, астрономів, хіміків.
Так.
Книга дуже специфічна, особливо в країні, де "...на хімічні спеціальності у виші цьогоріч подалося — 766 дітей на всю Україну. Зарахували — трохи більше ніж 200. Для порівняння, на юридичні спеціальності пішло — 28 000 дітей. Зарахували 6 000. " [1], а також в країні, де атланти розправляють плечі і розповідають, що право на освіту - це право примусово відібрати гроші у інших людей [2] (нагадаю, що цей же атлант розповідав, що приватне ППО - це нормальна тєма).
Тим не менш, ловіть:
https://nebayduzhi-math.azurewebsites.net/
На цьому ж сайті Ви зможете віднайти інші проєкти по перекладам книг українською, зокрема, теорфізику Ландау-Ліфшиця, алгебру Гельфанда і т.д.
В роботі усього 4 книги.
Там же є інформація, як долучитися до перекладу наступних сторінок.
Шо в сухому залишку?
Покажіть, будь ласка, цю інформацію знайомим студентам, які прагнуть вивчати математику з різних мотивів.
Можливо, воно їм буде корисним.
А, можливо, вони долучаться до перекладу цінної літератури українською.
Майте тихий вечір.
P.S. На світлині - ми з Мартин Брест розраховуємо на телефоні тензори деформацій іржавої рами корча, пригнаного з Польщі. Марк вивчає розсіювання оптичних хвиль в гідродинамічно нестабільному середовищі. Папір, олія, 2024 рік, художник - Костянтин Бакуемський.
[1] Допис Inna Sovsun https://www.facebook.com/share/p/WeEmh22J2RamLWst/
[2] Допис Олександр Равчев про атланта https://www.facebook.com/share/p/ZwGFRXwqNHwSfh8d/
nebayduzhi-math.azurewebsites.net
Небайдужі небайдужим
Небайдужі небайдужим. Книги українських вчених. Фіхтенгольц, Гельфанд, Гантмахер, Ахієзер
❤95👍27❤🔥6👏1