Деякі з висловлених на нараді пропозицій дуже грамотні, деякі — відверто — дуже дивні. Наприклад, «заходи з абсорбції забруднювальних речовин у річці Десна шляхом внесення до поверхневих вод активного мулу».

Активний мул використовують на очисних спорудах, у місткостях, де процес очищення триває досить довго. Так, це — поширений біологічний спосіб очищення стічних вод, він використовується на середніх і великих промислових установках. А тут ми маємо справу з річкою, з течією. Також треба знати, що активний мул в умовах дефіциту кисню працювати не буде, його основу складають аеробні (ті, що споживають багато кисню) бактерії. Тож для роботи такого мулу треба через повітродувки закачувати в резервуар чи відстійник повітря.

Є ще таке: «Держводагентство напрацює варіанти перекидання додаткових обсягів чистої води для розбавлення концентрації забруднювальних речовин у річці Десна».
Розбавлення, в принципі, хороша і правильна ідея. Але незрозуміло, звідки будуть перекидати воду, хто, в який спосіб, за які кошти. Є інформація про якісь стави, котрі можна для цього використати. Але тоді ще запитання: а як поставляться до зневоднення цих ставів власники й орендарі? Що буде з криницями поблизу них? Що буде з рибою в тих ставах, якщо це риборозводні водойми?

Один з екологів, який сьогодні служить у ЗСУ, на умовах анонімності прислав мені наступний аналіз ситуації та пакет пропозицій:

«Потрібно зменшити обсяг надходження забрудненої води у чисту водойму в одиницю часу; відстоювати воду у великих резервуарах з великим дзеркалом води, що забезпечить осідання завису і контакт з киснем; забезпечити примусову аерацію та фільтрацію.

Для вирішення цих завдань треба під основними мостами через Сейм в Чернігівській і Сумській областях створити насипи з гравію та бетонних конструкцій. Тобто, створити 3–4 загати, визначити точне розташування варто із залученням гідробіологів, гідрологів.

У результаті вода вийде на заплаву (сформуються природні відстійники); зменшиться обсяг потрапляння води з Сейму в Десну в одиницю часу і води Десни будуть активніше розбавляти забруднену воду Сейму. Під час переливу води через гравійно-бетонні загати відбуватиметься примусова аерація (ефект водоспаду), а ще частина води просочуватиметься через загати (відбуватиметься фільтрація).
Для насипу загат можна використати, окрім гранітного гравію, уламки бетону і цегли зі зруйнованих бомбардуваннями рф будинків і споруд поруч зі споруджуваними загатами.

Ну й треба врахувати ризики: можливе підтоплення сільгоспугідь, будівель, споруд, автошляхів та потрапляння забруднення у прибережні поверхневі водні горизонти із забрудненням колодязів у прибережних населених пунктах».
Схожі пропозиції надали й фахівці Інституту гідробіології НАНУ. На моє запитання, чи радилися урядовці з науковцями, директор інституту академік Сергій Афанасьєв відповів так: «Радилися. Багато що було сприйнято. Зокрема відшнурування старих річищ як рефугіумів для риби, вивід води на заплаву (але дууууже обережно і там, де немає заплавних водойм, звідки навесні пройде відродження річки), високоефективні сорбенти (теж не всюди), штучні наплавні переливи для аерації... Але активний мул та «альголізація хлорелою» — це не наші пропозиції». Нагадаю, що фахівці інституту категорично заперечують ефективність внесення у водойми водорості хлорели як способу поліпшити якість води.

Також академік Афанасьєв підтвердив, що Інститут гідробіології активно залучають і до розв’язання інших задач, зокрема точнішого з’ясування природи забруднення: «Перші проби (забрудненої води — ред.) отримали 28 серпня, згодом привезуть ще. Робимо біотестування. В аерованих пробах гострої токсичності немає. Хроніку та генотоксичність побачимо тільки за тиждень».

Хто кому Рабінович?

Дуже дивним видається розподіл обов’язків з ліквідації наслідків катастрофи за підсумками нарад. Вносити активний мул та «здійснювати інші заходи» мають Держекоінспекція, Держводагентство, Чернігівська та Київська ОВА, Міндовкілля.

А збір та поховання мертвої риби мають здійснювати Держрибагентство з органами місцевого самоврядування за участі ДСНС, Держекоінспекції, Держпродспоживслужби.

Чому дивним? Бо відповідно до Положення про Держекоінспекцію та Держспоживслужбу, це — контролювальні органи. Вони мають контролювати виконання природоохоронного законодавства та санітарних норм і правил. У них немає ні засобів, ні техніки, ні коштів на щось інше. Ліквідацією ж наслідків катастроф повинно займатися ДСНС, яке підпорядковується Міністерству внутрішніх справ.

Так само Держрибагентство має опікуватися живою рибою, а не мертвою. А задача Міндовкілля — розробляти природоохоронні, екологічні політики та стежити за їхньою реалізацією. Воно навіть не має (на превеликий жаль) своїх регіональних підрозділів. Нагадаю, що у 2019 році Міндовкілля злили з Міненерго, що вкрай негативно позначилося на охороні довкілля. І лише після титанічних зусиль притомних народних депутатів, науковців, громадськості у 2021 році це міністерство знову відновили як окремий орган. І воно досі не оговталося від потрясінь. Було втрачено, зокрема, багатьох фахівців, загальмовано низку важливих реформ. Тож важливо не перекладати на це відомство виконання чужих завдань, усіляко зміцнювати його організаційну та інституційну спроможність тощо.

Щодо Держводагентства. От цей орган, на мою думку, не впорався з покладеними на нього завданнями — моніторингом водних ресурсів та управлінням ними. І саме це відомство мало б разом з ДСНС розробити план реагування на подібні ситуації (не тільки для Сейму) та бути готовим разом із суміжниками його оперативно реалізувати.

Також хотілося би бачити кращу комунікацію влади у таких кризових ситуаціях. Хоча ніхто нічого не приховував, інформування на національному рівні мало б відбутися раніше. Коли емоції людей так зашкалюють і вони не розуміють, що і чому відбувається, замало просто сухо викласти факти. Треба це робити людською мовою, висловити якісь емоції: так, ситуація дуже погана, вода смердить і риба дохне, і ми як люди й українці теж засмучені. І чесно сказати: зробити майже нічого не можна, окрім як моніторити, що й робиться. І не замовчувати, що в одній пробі таки були пестициди, але пояснити, що це лише один випадок на 50 інших проб. Розказати, з якою швидкістю рухається забруднення, підготувати якісь прогнози, графіки.

Не чекати, коли прийдуть з питаннями журналісти, а провести брифінг, і не один. Залучити Держпродспоживслужбу Державне агентство водних ресурсів України, рибників, науковців.

Краще — запобігти

Щоб річки могли справлятися з такими забрудненнями, важливо, щоб вони були здоровими, повноводними, щоб в них не потрапляли забруднення. Треба працювати на майбутнє: заборонити видобуток піску з Десни та інших річок, відкликати видані дозволи на такий видобуток, перемикнути будівельників на сухі кар’єри. Адже на Десні зараз видобувають і навіть планують розширити видобуток піску для будівельних потреб. Це дуже шкідливо для річки. Від цього пришвидшується течія, і речовини, що спричиняють забруднення, не встигають осісти.
Також нищаться нерестовища тощо. Держгеонадрам треба жорстко заборонити видавати такі дозволи, виключити їх з так званої карти корисних копалин.

Також треба запровадити мораторій на видобуток торфу, заборонити осушення та зневоднення боліт — щоб була краща водність річок; жорсткіше контролювати режим ПЗС (прибережних захисних смуг): жодних капітальних споруд, жодних оранок, внесень отрутохімікатів тощо. Треба жорстко реагувати на будь-які випадки забруднення поверхневих вод, налагодити нарешті дієвий моніторинг (завдання Держводагентства), зробити дієвими басейнові ради, плани управління річковими басейнами.

Ухвалити закони про Смарагдову мережу, про державний екологічний контроль (№ 3091), підготувати та ухвалити аналог європейського закону про відновлення довкілля тощо.
За фактом забруднення Сейму порушена кримінальна справа. І це добре, але треба зробити ще кілька кроків.

«Потрібно донести інформацію про ці дії російської федерації до наших європейських та інших закордонних партнерів, до міжнародних організацій. росія має заплатити за усі збитки нашому довкіллю. Нагадаю, що на сьогодні вони лише за офіційними даними складають понад 2,5 млрд гривень, тобто два наших річних бюджети. І треба зробити усе, щоб росія ці збитки нам відшкодувала», — вважає керівниця екологічних програм Мережі захисту національних інтересів АНТС Олена Сас.

Що на сьогодні?

Станом на перше вересня ситуація, за повідомленням Міндовкілля, наступна:

«Рух органічних речовин з Сейму поступово сповільнюється.
За даними Державного агентства водних ресурсів України, на сьогодні органічні речовини з Сейму — на відстані 92 км від впадіння р. Сейм у р. Десна. До міста Чернігів ще 74 км.
За попереднім прогнозом Укргідрометцентру, органічне забруднення мало досягти Чернігова 30 серпня — 2 вересня, це 166 км від впадіння річки Сейм у річку Десна. Проте наразі є тенденція щодобового сповільнення руху органічних речовин через їх розбавлення водами річки Десна у декілька разів.

За даними Держводагентства, 30 серпня по р. Десна органічні речовини рухались зі швидкістю 26 км/добу, 31-го — 22 км/добу, 1 вересня — 18 км/добу. Така тенденція буде зберігатися, відповідно забруднення дістанеться Чернігова орієнтовно 3–5 вересня.

Також інформуємо, що, за даними моніторингу, на Сумщині відбувається стабілізація стану річки Сейм від кордону з рф до селища Чаплищі Сумської обл. Там відзначається незначне збільшення розчиненого кисню у воді, зменшення різкого неприємного запаху та відновлення природного кольору.

У звʼязку з тим, що у воді Сейму відбувається осідання завислих речовин на дно річки, проведення штучної аерації у Сумській області не є можливим, адже це може призвести до повторного забруднення річки. Заходи з оздоровлення річки обовʼязково будуть проведені після визначення безпечного методу проведення робіт та подолання наслідків надзвичайної події».

Олег ЛИСТОПАД

Фото Суспільне Чернігів»

Просто думки вголос, які не йдуть з голови третю добу поспіль.
Оце ж ви всі бачили, як наш дрон термітом (вогняним струменем) випалює посадку з руснею?
А вчора я ще й узрів відео про дрон, до якого причепили автомат калашнікова і він літає та стріляє.
Зрозуміло, що рішення сирі і недосконалі. Кулемети теж раніше чіпляли.
То все ясно.

Але ж в який цікаво(з інженерної точки зору)-страшний(з піхотинської точки зору) період воєн ми вступаємо…
Мені це скидається на той короткий проміжок, коли кавалерія зникла назавжди з поля бою.
Потужні красиві коні, всяке блискуче приладдя, шаблі, роки підготовки і майстерність наїздників, кавалерійські полки…
Все це розбилося в прямому сенсі слова в атаках на танкові підрозділи та кулемети.
А лицарські обладунки і вогнепальна зброя? Арбалети?

Що буде за кілька років?
Рої дронів під управлінням ШІ то вже трошки далі, але навіть зараз дрони під управлінням людини, що здатні підривати, розстрілювати, спалювати противника на підході (з обох сторін, до речі) - це вже не кіберпанк, а реальність.
Пам‘ятаю, як окремі персонажі сміялися над Берлінською, коли вона кілька років поспіль торочила, що дрони змінять поле битви до невпізнаваності, а воно он як виходить.
Дальні бомбардувальники ховаються від газонокосарок з високотехнологічною системою керування, а піхотинці в чатах торочать не про саперні лопати, а РЕБ.

І як же боляче нині усвідомлювати саме на прикладі китайських обмежень на постачання комплектуючих для дронів в Україну, що наша економічна політика за роки незалежності без врахування безпекового фактору лишила країну без штанів.
Поки успішні успєхі розповідали, що все можна купити, настали часи, що ми ні рами не можемо робити, ні контролери, ні електродвигуни, ні камери, ні системи зв‘язку.
Вся надія на сірі схеми постачання та контрабанду.
Ну, і на західних партнерів, зрозуміло.

Ні, ніяких висновків чи резюме не буде.
Але ж в який цікавий період ми живемо.
Цікаво-страшний.
Майте гарний день.

P.S. Дякую двом таємним родинам пані Олени та Катерини, що оперативно закрили потребу в фпв-дронах одного з підрозділів 5 ОШБр.
Це остання партія з легальних запчастин. Далі будуть сірі схеми і здорожчання виробництва.

В країні немає запиту на професіоналів (невідомий Дім Дімич)
А якщо є - то їм не готові платити [ринкові] зарплати.
Це я про підручник з рисунком України без Криму, якщо що.

Оці всі "смішні" люди, які мають профільні філологічні освіти, літературознавці, художні та літредактори, фахові експерти у сферах (фізики-хіміки-біологи) - зазвичай дуже-дуже зневажаються та ігноруються, коли потрібно щось запустити за принципом "тидимсь-тидимсь і в продакшн" (насправді, мем звучить інакше, але мене читають діти).

Страшно не від того, що людина (сподіваюсь, вже звільнена?), яка робила ті картинки настільки тупа, що на рівні підсвідомості не розуміє, як виглядає мапа України і чому не можна просто так загуглити "мапа україни.жіпег" та втулити в підручник.
(дяка Віталій Різничук за висвітлення теми https://www.facebook.com/share/p/1qbP4uVknBWxvWXs/ )

Страшно від того, що це ж ціла державна індустрія з виробництва, допуску, апробації шкільних підручників, де має бути контрольний контроль, перевірка перевірок і т.п.
І, по факту, вона не працює.

Проблема ж, в біса, не тільки в помилках (свідомих чи ні).
Подивіться на підручник для 2-го класу, який накопав Olexii Ignatenko та поставте собі питання - нащо дитині в такому віці знати, що таке політична карта (що таке політика, політичний?) і нащо там термін пунсон?
Хто це запускає в друк?
https://www.facebook.com/share/p/bBLx851ghwAdKa63/
Що з людьми, які пишуть такі підручники, не так?
Вони себе пам'ятають в другому класі?

З одного боку, суспільство стогне, що діти перевантажені, а з іншого... Ну, звісно, якщо пхати дітям в голови всю термінологію зі словника від літери А до літери Я, ігноруючи суть явищ і процесів відповідно до рівня розуміння у їхньому віці, то діти дійсно будуть стогнати, а батьки - вішатися.

Або ж ось розбір від Larysa Kykot підручника з біології для 7-го класу:
Тут про перевантаженість термінологією і про те, як інформацію з підручника 10-го класу запхнули в підручник для 7-го
https://www.facebook.com/share/p/sgJZ6DSojEZZ83d1/

Тут про фактологічні помилки https://www.facebook.com/share/p/sqdSboEV89uTxLit/

Тут про кью-ар коди https://www.facebook.com/share/p/V6x9txipFNSyd34S/

Нє, я ні разу не спеціаліст, але ж знову напружився.
Це черговий некомпетентний допис, в якому я просто поруч з розумними людьми постояв, послухав.
Марку через 2 роки в школу.
Памагіті.

Майте гарний день.

Добрі люди принесли в коментарі в фейсбук пояснення від авторів, як же так трапилось, що Крим відвалився. https://docs.google.com/document/d/1jjHgr2f0eDvdjlvPdalb4KuTM3sj6twB/edit Чесно, як на мене, виглядає слабенько: або фантастичний поспіх при розробці підручника, або халтура. Це ж не вранішня газета друкується, а підручник на роки для сотень тисяч дітей.

Апдт.2. Видавництво оголосило, що відкликає весь тираж книги за свій рахунок https://www.facebook.com/share/p/6Y3ocTneaQxsEx1A/?

Не знаю коли і, головне, чому я підписався на Stas Kozljuk, але пан робить на диво цікаві репортажі з хорошими ілюстративними фото.
Цього разу Стас відрядився до річки Десна, щоб на власні очі дізнатися, що то там за така страшна пляма суне на Київ.
Коротко: ситуація дуже сумна, але, як виявляється, таке трапляється не вперше.

На мою думку, єдиний вихід - ядерними ударами міжнародної спільноти розвернути річки в інший бік і затопити територію росії по самі вінця довжелезного бетонованого паркану.
Треба бомби, бетономішалки і багато кави.

Якщо ж серйозно - читайте репортаж: що трапилось, які наслідки, хто винен та до чого готуватися столиці.

Майте тиху ніч.

https://novynarnia.com/2024/09/09/mertva-desna-yak-cherez-otruyennya-richok-z-rosiyi-strazhdaye-ekosystema-ukrayiny-i-chy-zalyshytsya-kyyiv-bez-vody/

Знаєте, я інколи просто волаю з наших українських реалій.
Є в мене друг, у якого колись арештували банківські рахунки.
Він здивувався і пішов у виконавчу службу, мовляв, шо за цирк.
Там повідомили - у вас несплачений штраф багато місяців тому.
Друг здивувався ще більше, бо штрафів не мав. Принаймні, отриманих в свідомості і при добрій пам‘яті.
При розборі ситуації виконавці повідомили, що справа стара і передана в архів.
Штош, витребували з архіву.

Ітог: якісь мусора (ні, не поліція, а саме мусорська шерсть) склали протокол на якогось водія БМВ десь, де мій друг ніколи не був, про те, що водій БМВ рухався з виключеними фарами в темну пору доби.
Ні тієі БМВ, ні її номера мій друг ніколи не бачив. І в час здійснення правопорушення перебував в іншому куточку України.

А тепер увага - в протоколі правопорушення (я бачив його фото) контактні дані мого друга були вписані іншою ручкою і почерком, аніж опис правопорушення.

Скарги, нєрви, скарги, нєрви, все скасували, арешт рахунків відмінили, навіть наче повідомили, що мусорську шерсть, яка цей протокол писала, притягнули до відповідальності.
Звісно, про якісь компенсації не йдеться, бо коли бєспрєдєл робить служака держави - нічо не буде.

Це було років 5 тому (ага, реформа поліції, всі діла. А де аваков, кстаті?).

Сьогодні дізнався від свого друга наступну чудову історію.
Так, друг той самий.
Фартовий, по ходу. Я йому вже це сказав.

Кілька років тому він придбав авто.
Нові номери, техпаспорт, чікі-пікі, ластівка, пушка-ракєта.
Катався, родину возив.

Вирішив оце зараз машину продати.
І не зміг.
А чого?
Бо на машині обтяження.
Якась дніпровська колекторська контора викупила борги біс пойми якого банку чи фінустанови і наклала заборону на відчуження цього авта.
Але є нюанс.
Всі ці обтяження стосуються попереднього власника.
У витягу (я його бачив своїми очима) навіть старі держномери стоять.
ПІБ і всі дані інші.

Але влетів новий власник.

Тобто виходить так, що можна купити машину, переєструвати в ТСЦ, а потім по він-коду просто потрапити під обтяження, що висить на минулому власнику.
От реально на власні очі бачив витяги з реєстрів, де тачка на друга записана, і витяг з реєстрів обтяжень, де вона заборонена до відчуження, бо записана на попереднього власника.

Хтось з таким стикався?

Чесно, я дурію.
Нє, я чув, що чорні реєстратори можуть за ніч заводи-пароплави переєструвати 18 разів, потім втратити ліцензію і поновитися через суд.

Але шоб отакий якийсь низовий бєспрєдєл - це щось.

Тепер, я так розумію, знову скарги-нєрви-скарги, можливо суд.
Чи притягнуть когось до відповідальності?
Та напевно що ні.

В мене одне питання - коли у нас в країні буде панування Закону?
Цікаво, скількох нових власників так прокидують щороку.

Фото просто так.

Майте тихий вечір.

Апдт. Як завжди, коментарі в фейсбуці цікавіші посту. В якій чудовій країні ми живемо. Правова держава, ага. https://www.facebook.com/share/p/TrimeJ1za33gap18/?

Шановні, в цю обідню перерву пораджу Вам два науково-популярні ресурси.
Їхня особливість в тому, що вони геть свіжі і Ви маєте унікальну нагоду стати тими, хто своїми вподобайками та підписками закладеться в фундамент цих наукпоп сегментів.

1. Група На Межі Життя - Віруси.
Про канал, який було створено лише 4 червня цього року, я дізнався завдяки всюдисущому Oleksiy Boldyriev, який вказав пальцем на біолога Danyil Grybchuk і сказав: він пише про віруси!
Віруси самі по собі цікаві, адже, по-перше, досі неясно, чи воно живе, чи таки не живе.
По-друге, ковід.
Але якщо Ви копнете глибше і почитаєте сторіночку Данила, то дізнаєтесь, як віруси глобально впливають на клімат (я отетерів, якщо чесно), як саме вірус сказу проникає в клітини укушеної людини та чому він такий небезпечний, побачите світлини реальних вірусів та й загалом дізнаєтеся більше про невидиму оку дивовижу, яка щодня цілодобово впливає на наші життя.
https://www.facebook.com/profile.php?id=61560835911869

2. Youtube-канал MathUA.
За нього завдячую Оксана Хвиля.
Перше відео з'явилося 8 липня 2024 року.
Якийсь дуже недурний хлопець намагається простими словами та зрозумілими прикладами пояснити речі, які більшість людей вводять в жах і ступор.
То про похідну розповість, то про секрети швидкого додавання-множення-підведення в ступінь, то про дроби, то про прості і складні відсотки.
https://www.youtube.com/@MathUA66
Чесно скажу - це не найкращі відео про математику в плані якості зображення, закадрового звуку чи перебивок, але якщо ми згадаємо перші відео нині популярних україномовних ютьюб-каналів, то рівень - хороший.
Тим більше, коли канал пиляє одна людина.
Контент же в цілому дуже ок.

По ілюстрації до посту - не буду оригінальним.
Поцупив її у Олексія Болдирєва, а він, відповідно, в групі про віруси.

Майте гарний день.

В той день все було якось незвично швидко.
Ми з Маркусям вже трійко разів їздили в садочок і зрозуміли (я зрозумів, бо йому шо - він дивиться Вередульку ТВ), що якщо виїхати з дому о 7.25, то до точки призначення втрапиш о 8.00 рівно.
Якщо о 7.30 - то раніше 8.30 можна навіть не розраховувати.
Насправді, це фантастична картина київських доріг, коли наче незалежні частинки системи - водії - всі одночасно виїздять з дому і забивають Голосіївський проспект на в‘їзд з Одеської траси наглухо.
Але не того дня.
Ми летіли, як розпечений ніж крізь вершкове масло і на фоні радості від зекономленого часу якісь сумніви мене таки почали гризти.
В садочку було все зачинено і порожньо.
Ага, то був день, коли тривога тривала 9 годин і більш розумні батьки навіть не потикалися везти своїх малюків нікуди до відбою.
Ось тому ми так легенько промчали.
Я ж був упевнений, що то якась помилка і відбій десь був.
Тим більше, що додаток Київ Цифровий писав, що він перевантажений, отже він теж десь щось втиконув.
Коли садочок відкрився і Марк пішов всередину, я хутко помчав на роботу.
І... абсолютно залізобетонно зупинився в заторах, які просто паралізували всі вулиці і провулки.
Саме в цей момент я дізнався першу істину про київський трафік в час-пік: його переважну частину роблять батьки, що везуть своїх малят в школи/садочки.
Другу істину я зрозумів сьогодні, коли Києву повернули синю гілку метро, а автобуси 2М знову розкидали по традиційних маршрутах.
Ми виїхали о 7.40 і доїхали до садочка за 25 хвилин.
Дороги були фантастично проїздні.
Тож друга істина полягає в тому, що немає альтернатив громадському транспорту, якщо Київ планує надалі розвиватися і не ставати намертво.
Не мільярдні розв‘язки і не мости з нізвідки в нікуди, а тільки та інфраструктура та рухомий склад, що сприяють полегшенню добирання з точки А в точку Б громадським транспортом, особливо для батьків з дітьми,
Мені здається, що сьогоднішній досвід найбільш яскраво це довів для водіїв, які мріють про більшу кількість смуг богу смуг та більшу кількість монструозних розв‘язок богу розв‘язок.
Колись Київ опанує інопланетні технології будівництва нових трамвайних ліній, як в Парижі, але то вже геть буде фантастика.
Майте гарний день.

Колись на теренах інтернету читав історію про американського пілота часів Другої світової, який заблукав глупої ночі десь над якимось південним чи-то морем, чи-то океаном.
На борту його літака відмовило все електрообладнання, підсвітка приладів і зв‘язок.
І от, у суцільній темряві, вдивляючись в безмежжя темної води і неба, він узрів ледь помітну блакитну смугу.
Пілот полетів уздовж неї і дістався чітко до свого авіаносця та здійснив успішну посадку.
Не знаю, чи історія була насправді, але вона красива в плані того, щоб пояснити, як гребні гвинти величезного корабля змусили світитися воду - точніше, викликали біолюмінесценцію істот, що у ній живуть.

Власне, ось Вам довгочит про це фантастичне явище - від самісіньких основ хімії процесів до яскравих фотографій створінь, які запалюють ніч.
От я й не знав, що деякі акули теж світяться.
І що одна медуза може світитися двома кольорами.

Сподіваюсь, ця стаття трохи відволіче Вас від новин, після яких хочеться прокрехтіти «Господі, я тут живу».

https://kunsht.com.ua/articles/iak-i-chomu-svitiatsia-tvaryny-zahadky-bioliuminestsentsiyi

Майте тиху ніч.

Апдт. Сергей Иванов-Малявин підказав, що історія про пілота була розказана в фільмі Аполлон-13

Це ж було вперше в житті, коли я проїздив кілометрів 200 на Ланосі. Ще й на газу.
Справа не в тім, що я ходив за розумними людьми і питав "дядь, а дядь, а підкажіть, як ото газом заправлятися? шо казать? куди встромлять? а там задки треба до цистерни здавать? а не рвоне? а як узнать, скіки газу лишилося? в смислі, по пробєгу?".

Я був дійсно дуже здивований, наскільки це була ладна машина для початку нульових, коли у українців був вибір між ВАЗ-2107 та усосаним другим Гольфом чи Фордом Сієррою.

Машина дуже дивна і сповнена парадоксів.
Вона реально дарує відчуття динаміки і драйву, але в системі координат оточуючого потоку ти нікого випередити не можеш.
Зовні здається, що там нічого і ніде класти, але в багажник спокійно влізає докатка (бо ж в ніші для запаски - газовий балон), ящик з інструментами, гуманітарка, запасна шина, стріляні тубуси до гранатометів і купа всього того, чого і уявити не міг.
І ще... І ще складається враження, що на газу вона їде краще, аніж на рідному бензині, особливо враховуючи витрату палива по місту.
(Мені здається, що це основна причина, чому АвтоЗАЗ втратив нішу на ринку, не модернізуючи двигун).

Тим не менш, через 18 років після виїзду з салону в руки першого і єдиного власника, машина поїхала на службу в ЗСУ.
Ця фантастична історія почалася з листа від пані Юлії Корман до нашого проєкту 42 тачки на ЗСУ.
Вона запропонувала передати Силам оборони машину свого тата - пана Михайла.
Тато помер 2 роки тому.
Дуже любив своє авто (на сєкундочку, в машині передні сидіння від Ланоса-купе, газова установка 4-го покоління, було доставлено кондиціонер (!!!), і музика від Панасонік! Валить!) і вона б дуже хотіла, щоб його залізний кінь бігав і приносив користь державі так само, як і за життя.

Пані Юлія взяла весь ремонт на себе.
Після 2-х років стояння машина потребувала багатьох робіт по підвісці, гальмам, та ще й заміни прокладки ГБЦ.
Ми Ж тільки відновили газову систему і доставили захист двигуна.
Водночас пані Юлія висловила невеличке побажання - щоб в машині була меморіальна табличка в пам'ять про її батька.

Минулого тижня машина поїхала в навчальний центр 3 ОШБр і вже того ж вечора принесла користь.
Як машина логістики та забезпечення - вона відразу вписалась в підрозділ.

Ланос став 51-ю машиною, переданою нами в Сили оборони.
Дякую Вам.

Також дякую Лисенко Віталій та Оксана Бондарь за чудову вигравійовану табличку, Олександр Радченко за дроти для прикурювання.

52-а тачка теж не забарилася до передачі і це теж трапилося минулого тижня.
Fiat Scudo поїхав служити в ГУР.
При тому, що тачка вже була в ЗСУ і дісталася нам дуже дешево (спасибі за фінансування родині пана Романа та пані Анни), ми відновили її до першопочаткового робочого стану - від нової підвіски в круг, до перебору коробки передач і трохи робіт по двигуну.
Плюс переобладнали кунг під специфічні задачі.

Спасибі всім Вам за допомогу.
Олександр Радченко, дяка так само за домкрат, каністру, трос, дроти, чохли на сидіння, Yevhenii Movchaniuk, дяка за набір інструментів, Світлана Третьяк та Сергій Третьяк дяка за фарбування.

Таким чином ми із Вами передали у війська вже 52 машини.

Але і це не все.
Інколи мені щастить просто зводити між собою хороших людей.
Родина Світлани Івашньової запиталася у нас, кому можна просто передати Ісузу Трупер 1990 р.в.
Ми допомогли знайти користувачів у вигляді 309 окр. бат. РЕБ.

Цю машину ми ніяким чином собі в актив не записуємо, бо не доклалися жодним чином до передачі, але маємо надію, що подружили між собою дві спільноти хороших людей і тачка ще добре прислужиться в умілих руках.
Спасибі родині пані Світлани, що долучилися до нашої майбутньої перемоги.

На цьому в мене все.

Дякую, що підтримуєте.

Дякуємо, що рухаєте світ. Якщо хочете підтримати проєкт, реквізити тут:
Приват - 4149499086676739 (Антон Сененко)Увага! Відбулася зміна реквізитів!
PayPal - senenkoanton@gmail.com
Криптовалюта USDT - 0xdf89978Ca0F80a30DB5D140b2042e99441ec43A4 (Ethereum (ERC20))

Детальні реквізити:
Установа банку - ПриватБанк
МФО банку - 305299
Отримувач платежу - СЕНЕНКО АНТОН ІГОРОВИЧ
IBAN - UA953052990000026201691360906
Рахунок отримувача - 26201691360906
Валюта картки - UAH
РНОКПП отримувача - 3136215494
Призначення платежу -
Поповнення рахунку СЕНЕНКО АНТОН ІГОРОВИЧ, безповоротна фінансова/благодійна допомога ЗСУ)

Принагідно лишаю реквізити Мартін Брест, з яким ми разом реалізуємо проєкт:
Моно: 4441114443028624
PayPal: Oleg.boldyriev@gmail.com
Приват: 4149499371016518