Про цьогорічну Нобелівську премію з фізики важко писати щось однозначне.
Якщо одні люди просто радіють, що нобелівка з фізики пішла творцям нейромереж, якими всі зараз користуються, генеруючи собі презентації, картінки і споживацькі звички, то інші закономірно дивуються, до чого тут фізика.
Офіційно премію присудили "«за фундаментальні відкриття та винаходи, які дозволяють реалізувати машинне навчання за допомогою штучних нейронних мереж»".
Коли починаєш читати пояснення, чому воно так [1], наче десь і погоджуєшся, що глибокі знання авторів у фізиці матеріалів (зокрема, про атомні спіни і взаємодію окремих частинок) допомогли створити модель мережі.
(До речі, прекрасне відеопояснення про Нобелівку з фізики 2024 зробив крутий Olexii Kovalenko тут [2]. Він не просто переклав і виголосив все, що нам розповів нобелівський сайт, але й притягнув, як завжди, ботаніку, та розповів, що рослини кричать, коли їх ріжуть. Раджу послухати. Байдужими до науки Ботаніки Ви більше не будете).
Але, з іншого боку, тоді за всі-всі-всі відкриття у світі варто віддавати премію фізикам, бо ж все в світі є атомами, частинками, воно все взаємодіє, об'єднується, роз'єднується тощо.
Ні, почалося все, звісно, з математики, але математиків з нобелівки заздалегідь викреслили (тікає).
Як на мене, проблема не у номінації і не у переможцях.
Проблема в тому, що Нобелівська премія - безнадійно застаріла (сильніше, ніж Олімпійські ігри, які, по суті, стали змаганням не зовсім звичайних людей з визначеними генетично особливостями, плюс фармакології).
Поясню.
З одного боку, категорії, за які премія присуджується - типу, фізіологія, хімія, фізика - і близько не покривають того розмаїття наук та галузей, що виникли та розвинулися за ці 123 роки.
Немає номінації "Нобелівська премія з комп'ютерних наук", хоча прогрес там фантастичний - от і доводиться натягувати сферичного слона у вакуумі на сову, яка і так вже натягнута на глобус.
З іншого боку, сама суть премії вже давно не відповідає реаліям, в яких вона існує.
Тоді, наприкінці 19-початку 20 століття наука була не те щоб простою, але достатньо легко можна було однозначно визначити пріоритет відкриття.
Власне, тому багато ефектів, явищ, формул, сталих носять якесь прізвище.
Один вчений був сам собі і фізиком, і хіміком, і біологом, і лектором, і інженером, і винахідником, сам патентувався і часто сам мив підлогу в лабораторії.
Нині наука є колективним "спортом".
Генії-самородки, що здатні змінити основи-основ і перевідкрити фундаментальні закони або привнести щось кардинально нове у вигляді гравіцап - то, в основному, клієнти психіатричних лікарень.
За однією ж людиною, яка стоїть в світлі софітів на сцені Нобелівської церемонії, стоять цілі інститути та індустрії, купа досліджень у суміжних сферах, без яких урочистого моменту просто не було б.
Ба більше, сама сцена є "плечима титанів" - інших науковців - які зробили свій необхідний внесок в наукову революцію і або померли раніше, ніж людство оцінило їхню працю, або ж просто не пощастило, бо не можна премію дати усім.
Я до чого.
На мою скромну думку не слід сприймати Нобелівку дуже критично і дуже серйозно, бо це вже просто традиція.
Так само, як королі, гвардійці на конях із шаблями тощо.
Це просто церемоніал.
Бо, насправді, справедлива винагорода за фантастичний прогрес в науках існує і вона присуджується щороку, щомісяця, щодня і щогодини.
Причому усім громадянам, які до неї так-сяк долучилися.
Про що я?
Журнал Nature випустив статтю зі статистикою, хто, як, в якому віці, в якій галузі та з якої країни має найбільші шанси отримати Нобелівку.
Отут оригінал [3], отут україномовний переклад [4].
Так от, 54% премій з фізики-хімії-фізіології отримали мешканці Північної Америки. Менше - в Європі. Вихідці з бідних країн теж отримували, але на момент отримання вони переважно теж проживали в цивілізації.
Тобто суспільства, які фінансують свою науку і тримають її на високому рівні протягом десятилітть (розрив між відкриттям та присудженням премії складає порядка 14-29 років), отримують не просто Лауреата із золотою медаллю.
Вони отримують технології,
Якщо одні люди просто радіють, що нобелівка з фізики пішла творцям нейромереж, якими всі зараз користуються, генеруючи собі презентації, картінки і споживацькі звички, то інші закономірно дивуються, до чого тут фізика.
Офіційно премію присудили "«за фундаментальні відкриття та винаходи, які дозволяють реалізувати машинне навчання за допомогою штучних нейронних мереж»".
Коли починаєш читати пояснення, чому воно так [1], наче десь і погоджуєшся, що глибокі знання авторів у фізиці матеріалів (зокрема, про атомні спіни і взаємодію окремих частинок) допомогли створити модель мережі.
(До речі, прекрасне відеопояснення про Нобелівку з фізики 2024 зробив крутий Olexii Kovalenko тут [2]. Він не просто переклав і виголосив все, що нам розповів нобелівський сайт, але й притягнув, як завжди, ботаніку, та розповів, що рослини кричать, коли їх ріжуть. Раджу послухати. Байдужими до науки Ботаніки Ви більше не будете).
Але, з іншого боку, тоді за всі-всі-всі відкриття у світі варто віддавати премію фізикам, бо ж все в світі є атомами, частинками, воно все взаємодіє, об'єднується, роз'єднується тощо.
Ні, почалося все, звісно, з математики, але математиків з нобелівки заздалегідь викреслили (тікає).
Як на мене, проблема не у номінації і не у переможцях.
Проблема в тому, що Нобелівська премія - безнадійно застаріла (сильніше, ніж Олімпійські ігри, які, по суті, стали змаганням не зовсім звичайних людей з визначеними генетично особливостями, плюс фармакології).
Поясню.
З одного боку, категорії, за які премія присуджується - типу, фізіологія, хімія, фізика - і близько не покривають того розмаїття наук та галузей, що виникли та розвинулися за ці 123 роки.
Немає номінації "Нобелівська премія з комп'ютерних наук", хоча прогрес там фантастичний - от і доводиться натягувати сферичного слона у вакуумі на сову, яка і так вже натягнута на глобус.
З іншого боку, сама суть премії вже давно не відповідає реаліям, в яких вона існує.
Тоді, наприкінці 19-початку 20 століття наука була не те щоб простою, але достатньо легко можна було однозначно визначити пріоритет відкриття.
Власне, тому багато ефектів, явищ, формул, сталих носять якесь прізвище.
Один вчений був сам собі і фізиком, і хіміком, і біологом, і лектором, і інженером, і винахідником, сам патентувався і часто сам мив підлогу в лабораторії.
Нині наука є колективним "спортом".
Генії-самородки, що здатні змінити основи-основ і перевідкрити фундаментальні закони або привнести щось кардинально нове у вигляді гравіцап - то, в основному, клієнти психіатричних лікарень.
За однією ж людиною, яка стоїть в світлі софітів на сцені Нобелівської церемонії, стоять цілі інститути та індустрії, купа досліджень у суміжних сферах, без яких урочистого моменту просто не було б.
Ба більше, сама сцена є "плечима титанів" - інших науковців - які зробили свій необхідний внесок в наукову революцію і або померли раніше, ніж людство оцінило їхню працю, або ж просто не пощастило, бо не можна премію дати усім.
Я до чого.
На мою скромну думку не слід сприймати Нобелівку дуже критично і дуже серйозно, бо це вже просто традиція.
Так само, як королі, гвардійці на конях із шаблями тощо.
Це просто церемоніал.
Бо, насправді, справедлива винагорода за фантастичний прогрес в науках існує і вона присуджується щороку, щомісяця, щодня і щогодини.
Причому усім громадянам, які до неї так-сяк долучилися.
Про що я?
Журнал Nature випустив статтю зі статистикою, хто, як, в якому віці, в якій галузі та з якої країни має найбільші шанси отримати Нобелівку.
Отут оригінал [3], отут україномовний переклад [4].
Так от, 54% премій з фізики-хімії-фізіології отримали мешканці Північної Америки. Менше - в Європі. Вихідці з бідних країн теж отримували, але на момент отримання вони переважно теж проживали в цивілізації.
Тобто суспільства, які фінансують свою науку і тримають її на високому рівні протягом десятилітть (розрив між відкриттям та присудженням премії складає порядка 14-29 років), отримують не просто Лауреата із золотою медаллю.
Вони отримують технології,
❤38👍21🔥1
конкурентну перевагу і взагалі все-все-все.
Країни ж типу нашої шукають свій особливий шлях, тому завжди будуть в когорті колег з країн з т.зв. глобального півдня.
Але якщо Ви думали, що це і все, що я можу Вам розповісти про цьогорічну Нобелівку з фізики, то нє, пелька в мене ще не втомилася.
Konstantin Blyuss зробив переклад твіта Jürgen Schmidhuber [5] - німецького вченого в галузі машинного навчання та штучного інтелекту.
Костянтин ніяк не коментує перекладене і я теж не коментуватиму, бо волосся стає дибки.
Викладу його пост як є:
"Позавчора Нобелівську премію з фізики присудили Джону Хопфілду і Джеффрі Хінтону за «фундаментальні відкриття та розробки, які призвели до машинного навчання за допомогою штучних нейронних мереж». Хоча навіть серед фізиків є багато сперечань на тему того, що більше чи менше заслуговує на Нобелівську премію, цьогорічне рішення виявилося набагато більш контраверсійним, бо попри всю корисність машинного навчання, це, все таки, не фізика в звичайному розумінні.
Є один німецький вчений в галузі машинного навчання та штучного інтелекту, Юрген Шмідхубер (Jürgen Schmidhuber, h-index 125, 256 тисяч (!!!) посилань), який також є експертом з історії штучного інтелекту. Він прокоментував на Х цьогорічну Нобелівку з фізики. Далі йде переклад його твіта з посиланнями, без жодних коментарів, ви можете прочитати і зробити власні висновки.
«Нобелівська премія з фізики 2024 року для Хопфілда та Хінтона присуджується за плагіат і неправильне визначення авторства в комп'ютерних науках. Йдеться переважно про "мережу Хопфілда" Амарі та "машину Больцмана".
1. Рекурентна архітектура Ленца-Ізінга з нейроноподібними елементами була опублікована в 1925 році [L20][I24][I25]. У 1972 році Шун-Ічі Амарі (Shun-Ichi Amari) зробив її адаптивною, тобто такою, що може навчитися асоціювати вхідні шаблони з вихідними шаблонами, змінюючи вагу зв'язків [AMH1]. Однак Амарі лише коротко згадується в "Науковому обґрунтуванні Нобелівської премії з фізики 2024 року". На жаль, мережу Амарі пізніше назвали "мережею Хопфілда". Хопфілд перевидав її через 10 років [AMH2], не посилаючись на Амарі навіть у пізніших роботах.
2. Пов'язана з машиною Больцмана стаття Ackley, Hinton, and Sejnowski (1985) [BM] була присвячена вивченню внутрішніх репрезентацій у прихованих блоках нейронних мереж (NN) [S20]. У ній не згадується перший робочий алгоритм глибокого навчання внутрішніх репрезентацій Івахненка та Лапи (Україна, 1965)[DEEP1-2][HIN]. Не згадується окрема робота Амарі (1967-68)[GD1-2], присвячена вивченню внутрішніх представлень у глибоких НМ (нейронних мережах) з кінця в кінець за допомогою стохастичного градієнтного спуску (SGD). Навіть пізніші дослідження авторів [S20][DL3][DLP], а також "Наукове обґрунтування Нобелівської премії з фізики 2024" не згадують про ці витоки глибокого навчання. ([BM] також не цитує відповідні попередні роботи Sherrington & Kirkpatrick [SK75] та Glauber [G63]).
3. Нобелівський комітет також високо оцінює метод Хінтона та ін. 2006 року для пошарового попереднього навчання глибоких НМ (2006) [UN4]. Однак у цій роботі не згадується ані оригінальне пошарове навчання глибоких НМ Івахненка та Лапи (1965) [DEEP1-2], ані оригінальна робота з неконтрольованого попереднього навчання глибоких НС (1991) [UN0-1][DLP].
4. У "Популярній інформації" сказано: "Наприкінці 1960-х років деякі невтішні теоретичні результати змусили багатьох дослідників запідозрити, що ці нейронні мережі ніколи не матимуть реальної користі". Однак, очевидно, що дослідження в галузі глибокого навчання були живими і активними в 1960-70-х роках, особливо за межами англомовного світу [DEEP1-2][GD1-3][CNN1][DL1-2][DLP][DLH].
5. Багато додаткових випадків плагіату і неправильної атрибуції можна знайти в наступному джерелі [DLP], яке також містить інші вищезгадані посилання. Можна почати з розділу 3:
[DLP] J. Schmidhuber (2023). Як 3 лауреати премії Тьюринга перевидали ключові методи та ідеї, чиїх авторів вони не змогли вказати. Технічний звіт IDSIA-23-23, Швейцарська лабораторія штучного інтелекту IDSIA, 14 грудня 2023 року.
Країни ж типу нашої шукають свій особливий шлях, тому завжди будуть в когорті колег з країн з т.зв. глобального півдня.
Але якщо Ви думали, що це і все, що я можу Вам розповісти про цьогорічну Нобелівку з фізики, то нє, пелька в мене ще не втомилася.
Konstantin Blyuss зробив переклад твіта Jürgen Schmidhuber [5] - німецького вченого в галузі машинного навчання та штучного інтелекту.
Костянтин ніяк не коментує перекладене і я теж не коментуватиму, бо волосся стає дибки.
Викладу його пост як є:
"Позавчора Нобелівську премію з фізики присудили Джону Хопфілду і Джеффрі Хінтону за «фундаментальні відкриття та розробки, які призвели до машинного навчання за допомогою штучних нейронних мереж». Хоча навіть серед фізиків є багато сперечань на тему того, що більше чи менше заслуговує на Нобелівську премію, цьогорічне рішення виявилося набагато більш контраверсійним, бо попри всю корисність машинного навчання, це, все таки, не фізика в звичайному розумінні.
Є один німецький вчений в галузі машинного навчання та штучного інтелекту, Юрген Шмідхубер (Jürgen Schmidhuber, h-index 125, 256 тисяч (!!!) посилань), який також є експертом з історії штучного інтелекту. Він прокоментував на Х цьогорічну Нобелівку з фізики. Далі йде переклад його твіта з посиланнями, без жодних коментарів, ви можете прочитати і зробити власні висновки.
«Нобелівська премія з фізики 2024 року для Хопфілда та Хінтона присуджується за плагіат і неправильне визначення авторства в комп'ютерних науках. Йдеться переважно про "мережу Хопфілда" Амарі та "машину Больцмана".
1. Рекурентна архітектура Ленца-Ізінга з нейроноподібними елементами була опублікована в 1925 році [L20][I24][I25]. У 1972 році Шун-Ічі Амарі (Shun-Ichi Amari) зробив її адаптивною, тобто такою, що може навчитися асоціювати вхідні шаблони з вихідними шаблонами, змінюючи вагу зв'язків [AMH1]. Однак Амарі лише коротко згадується в "Науковому обґрунтуванні Нобелівської премії з фізики 2024 року". На жаль, мережу Амарі пізніше назвали "мережею Хопфілда". Хопфілд перевидав її через 10 років [AMH2], не посилаючись на Амарі навіть у пізніших роботах.
2. Пов'язана з машиною Больцмана стаття Ackley, Hinton, and Sejnowski (1985) [BM] була присвячена вивченню внутрішніх репрезентацій у прихованих блоках нейронних мереж (NN) [S20]. У ній не згадується перший робочий алгоритм глибокого навчання внутрішніх репрезентацій Івахненка та Лапи (Україна, 1965)[DEEP1-2][HIN]. Не згадується окрема робота Амарі (1967-68)[GD1-2], присвячена вивченню внутрішніх представлень у глибоких НМ (нейронних мережах) з кінця в кінець за допомогою стохастичного градієнтного спуску (SGD). Навіть пізніші дослідження авторів [S20][DL3][DLP], а також "Наукове обґрунтування Нобелівської премії з фізики 2024" не згадують про ці витоки глибокого навчання. ([BM] також не цитує відповідні попередні роботи Sherrington & Kirkpatrick [SK75] та Glauber [G63]).
3. Нобелівський комітет також високо оцінює метод Хінтона та ін. 2006 року для пошарового попереднього навчання глибоких НМ (2006) [UN4]. Однак у цій роботі не згадується ані оригінальне пошарове навчання глибоких НМ Івахненка та Лапи (1965) [DEEP1-2], ані оригінальна робота з неконтрольованого попереднього навчання глибоких НС (1991) [UN0-1][DLP].
4. У "Популярній інформації" сказано: "Наприкінці 1960-х років деякі невтішні теоретичні результати змусили багатьох дослідників запідозрити, що ці нейронні мережі ніколи не матимуть реальної користі". Однак, очевидно, що дослідження в галузі глибокого навчання були живими і активними в 1960-70-х роках, особливо за межами англомовного світу [DEEP1-2][GD1-3][CNN1][DL1-2][DLP][DLH].
5. Багато додаткових випадків плагіату і неправильної атрибуції можна знайти в наступному джерелі [DLP], яке також містить інші вищезгадані посилання. Можна почати з розділу 3:
[DLP] J. Schmidhuber (2023). Як 3 лауреати премії Тьюринга перевидали ключові методи та ідеї, чиїх авторів вони не змогли вказати. Технічний звіт IDSIA-23-23, Швейцарська лабораторія штучного інтелекту IDSIA, 14 грудня 2023 року.
👍52🔥1
https://people.idsia.ch/~juergen/ai-priority-disputes.html
Див. також наступне посилання [DLH] для ознайомлення з історією галузі:
[DLH] J. Schmidhuber (2022). Анотована історія сучасного ШІ та глибокого навчання. Технічний звіт IDSIA-22-22, IDSIA, Лугано, Швейцарія, 2022. Препринт arXiv:2212.11279 https://people.idsia.ch/~juergen/deep-learning-history.html (Це продовження відзначеного нагородами дослідження 2015 року https://people.idsia.ch/~juergen/deep-learning-overview.html )
Ось посилання на сам оригінальний твіт: https://x.com/schmidhuberai/status/1844022724328394780"
Ви теж, м'яко кажучи, здивовані?
Ну, як є.
Окремо про українців.
Це ж не той випадок, коли українці викопали Чорне море.
Потужна кібернетика на теренах України в 1960-х - не вигадка і не міф.
І світ про це знає.
Це ми, почасти, про таке забуваємо.
Та сама вулиця Івахненка в Києві з'явилася лише в 2022 році.
А Ви лиш почитайте про нього [7].
Якщо цікаво - то і про Катерину Ющенко погугліть [8].
Загалом, я не уявляю, чим ця історія завершиться і чи взагалі буде якийсь початок, чи Нобелівку просто вручать та про все забудуть, але розуміти Ви маєте головне:
Нейромережі це фантастично цікава штука, які кардинально змінюють життя навколо нас прямо зараз, тому ідіть вже дивіться відео Коваленка.
Незалежно від того, хто отримав медаль, суть внеску в побут звичайної людини не змінюється.
Майте тихий вечір.
[1] https://www.nobelprize.org/prizes/physics/2024/popular-information/
[2] https://www.youtube.com/watch?v=dwsiDdFm148
[3] https://www.nature.com/immersive/d41586-024-02897-2/index.html
[4] https://mind.ua/publications/20279882-yak-oderzhati-nobelivsku-premiyu-korotka-instrukciya
[5] https://x.com/schmidhuberai/status/1844022724328394780
[6] https://www.facebook.com/share/p/ZTWii8MjmTDGpD4J/
[7] https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%86%D0%B2%D0%B0%D1%85%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE_%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D1%96%D0%B9_%D0%93%D1%80%D0%B8%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87
[8] https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%AE%D1%89%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE_%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D0%BD%D0%B0_%D0%9B%D0%BE%D0%B3%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B0
Див. також наступне посилання [DLH] для ознайомлення з історією галузі:
[DLH] J. Schmidhuber (2022). Анотована історія сучасного ШІ та глибокого навчання. Технічний звіт IDSIA-22-22, IDSIA, Лугано, Швейцарія, 2022. Препринт arXiv:2212.11279 https://people.idsia.ch/~juergen/deep-learning-history.html (Це продовження відзначеного нагородами дослідження 2015 року https://people.idsia.ch/~juergen/deep-learning-overview.html )
Ось посилання на сам оригінальний твіт: https://x.com/schmidhuberai/status/1844022724328394780"
Ви теж, м'яко кажучи, здивовані?
Ну, як є.
Окремо про українців.
Це ж не той випадок, коли українці викопали Чорне море.
Потужна кібернетика на теренах України в 1960-х - не вигадка і не міф.
І світ про це знає.
Це ми, почасти, про таке забуваємо.
Та сама вулиця Івахненка в Києві з'явилася лише в 2022 році.
А Ви лиш почитайте про нього [7].
Якщо цікаво - то і про Катерину Ющенко погугліть [8].
Загалом, я не уявляю, чим ця історія завершиться і чи взагалі буде якийсь початок, чи Нобелівку просто вручать та про все забудуть, але розуміти Ви маєте головне:
Нейромережі це фантастично цікава штука, які кардинально змінюють життя навколо нас прямо зараз, тому ідіть вже дивіться відео Коваленка.
Незалежно від того, хто отримав медаль, суть внеску в побут звичайної людини не змінюється.
Майте тихий вечір.
[1] https://www.nobelprize.org/prizes/physics/2024/popular-information/
[2] https://www.youtube.com/watch?v=dwsiDdFm148
[3] https://www.nature.com/immersive/d41586-024-02897-2/index.html
[4] https://mind.ua/publications/20279882-yak-oderzhati-nobelivsku-premiyu-korotka-instrukciya
[5] https://x.com/schmidhuberai/status/1844022724328394780
[6] https://www.facebook.com/share/p/ZTWii8MjmTDGpD4J/
[7] https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%86%D0%B2%D0%B0%D1%85%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE_%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D1%96%D0%B9_%D0%93%D1%80%D0%B8%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87
[8] https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%AE%D1%89%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE_%D0%9A%D0%B0%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D0%BD%D0%B0_%D0%9B%D0%BE%D0%B3%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B0
❤62👍27🔥1
- Я вибачаюсь, у Вас не знайдеться кулькової ручки?
Дядько в робочому комбінезоні із плямами масла, бруду і чогось незрозумілого, що ідеально вписувало його в місцевий колорит гаражного кооперативу, розвернувся до мене в півоберта і примружив очі крізь окуляри.
- ... я поверну... потім...,- ніяково додав я, намагаючись зробити якомога респектабельніший вигляд, наскільки це було можливо зробити в замазюканому худі із зображенням Лабораторної миші і розтягнутих штанях 5.11, які мені колись підігнав Мартін.
Дядько повернувся повністю, подумав і сказав:
- Так-так, зараз знайду.
З цими словами він методично як робот бостон дайнемікс почав обшарювати кожен закуток припаркованого поруч фольксвагена транспортер п'ятої серії - бардачок, кишеньки дверей, торпеду, нішу під пасажирськими сидіннями.
- Нема... Ви знаєте, немає. - з трагізмом в голосі протягнув він.
- От блін, так всігда, - випалив Сайгон, що стояв позад мене зі своєю-вже моєю книгою у руках. - у мене теж як на зло нема.
- А Вам нащо? - спитав дядько
- Та підписати книгу. Не завжди автора зустрінеш, - якомога простіше відповів я, щоб уникнути зайвих питань і втрати часу. - Сайгон, я он туди (показую) збігаю, там спитаю.
Дядько на іржавому крайслері вояджері якраз задкував, щоб дременути з цього нескінченного лабіринту іржавих воріт, коли я постукав до нього у вікно і так само попросив ручку.
Імовірно, крайслери з конвеєра ручками комплектують, на відміну від фольксвагенів, тому вже за десять секунд я мчав до Сайгона, який вже про щось гомонів із дядьком.
-... так ми і видали книгу. А ви теж щось написали? - вловив я залишки дядькового монологу.
- Та це ж Сергій Сергійович Saigon, автор Кіна дикого степу, - з ходу випалив я і простягнув ручку Сергію.
- А де її купить?
- Ніде, - відрізав Сайгон, паралельно розмазуючи чорнила на титулці.
- В смислі? Книгу як купить? Де її взять?
- Та ніде. Тільки у мене. Але з собою зараз немає, то ніде. - продовжував сопіти Сергій, хитро усміхаючись.
- ...ось, - втрутився я і простягнув дядькові смартфон з відкритим фейсбуком, - сюди вводите ім'я автора, ось його сторінка, тут можна і замовити.
- О, дякую. А Ви, до речі, не чули, я тут розповідав. Я ж теж автор. Ми написали "Хроніка війни в чорноморській та азовській операційних зонах 2023".
- Як-як? - перепитав я, намагаючись швидше нагуглити. - Ніколи про таку не чув.
- Хроніка війни в чорноморській та азовській операційних зонах 2023... Мене звати Анатолій Бондарук. На жаль, з собою не маю книги, щоб Вам подарувати....
- Та нічого, я знайду, - усміхаюсь.
- Так а шо тут відбувається? - підкотив водій на крайслері і витріщився на те, як Сайгон підписує книгу, - автограф сесія чи шо?
- Не повірите, так. Я б сказав, що тут цілий літературний гурток. Осьо (тицяю пальцем на Сергія і Анатолія) - зібралися два автори, один мені книгу підписує, інший свою презентує.
Обличчя вояджеровода витягнулося і я тим часом повернув йому ручку:
- Дякую. Дуже виручили.
- Прошу.
Штош. Тепер в мене колекція селфі вже з двома авторами, книжок яких я не читав.
Треба буде ще ті Хроніки купити і можна відкривати бібліотеку.
А чого ми з Сайгоном зустрічались?
Нє, не через книгу.
Він нам позашляхової гуми підігнав два комплекти. Один - з дисками.
Тищ на 50.
Чо він нас так любе?
Він-то каже коротко "гума має служить пацанам", але я-то знаю, що він просто пронікся моєю думкою, що у Мартин Брест несмішні жарти.
І тепер шукає привід зі мною зустрічатися, пити на заправці каву і обсмоктувати цю геніальну глибоку мисль.
А так шо...
МИ продовжуєм завдяки Вам крутити гайки на військових корчах і топити їх у багнюці.
Скоро буде багато хороших новин.
Вони вже, насправді є, але їх анонсувать поки ніззя.
Майте тихий вечір.
Дядько в робочому комбінезоні із плямами масла, бруду і чогось незрозумілого, що ідеально вписувало його в місцевий колорит гаражного кооперативу, розвернувся до мене в півоберта і примружив очі крізь окуляри.
- ... я поверну... потім...,- ніяково додав я, намагаючись зробити якомога респектабельніший вигляд, наскільки це було можливо зробити в замазюканому худі із зображенням Лабораторної миші і розтягнутих штанях 5.11, які мені колись підігнав Мартін.
Дядько повернувся повністю, подумав і сказав:
- Так-так, зараз знайду.
З цими словами він методично як робот бостон дайнемікс почав обшарювати кожен закуток припаркованого поруч фольксвагена транспортер п'ятої серії - бардачок, кишеньки дверей, торпеду, нішу під пасажирськими сидіннями.
- Нема... Ви знаєте, немає. - з трагізмом в голосі протягнув він.
- От блін, так всігда, - випалив Сайгон, що стояв позад мене зі своєю-вже моєю книгою у руках. - у мене теж як на зло нема.
- А Вам нащо? - спитав дядько
- Та підписати книгу. Не завжди автора зустрінеш, - якомога простіше відповів я, щоб уникнути зайвих питань і втрати часу. - Сайгон, я он туди (показую) збігаю, там спитаю.
Дядько на іржавому крайслері вояджері якраз задкував, щоб дременути з цього нескінченного лабіринту іржавих воріт, коли я постукав до нього у вікно і так само попросив ручку.
Імовірно, крайслери з конвеєра ручками комплектують, на відміну від фольксвагенів, тому вже за десять секунд я мчав до Сайгона, який вже про щось гомонів із дядьком.
-... так ми і видали книгу. А ви теж щось написали? - вловив я залишки дядькового монологу.
- Та це ж Сергій Сергійович Saigon, автор Кіна дикого степу, - з ходу випалив я і простягнув ручку Сергію.
- А де її купить?
- Ніде, - відрізав Сайгон, паралельно розмазуючи чорнила на титулці.
- В смислі? Книгу як купить? Де її взять?
- Та ніде. Тільки у мене. Але з собою зараз немає, то ніде. - продовжував сопіти Сергій, хитро усміхаючись.
- ...ось, - втрутився я і простягнув дядькові смартфон з відкритим фейсбуком, - сюди вводите ім'я автора, ось його сторінка, тут можна і замовити.
- О, дякую. А Ви, до речі, не чули, я тут розповідав. Я ж теж автор. Ми написали "Хроніка війни в чорноморській та азовській операційних зонах 2023".
- Як-як? - перепитав я, намагаючись швидше нагуглити. - Ніколи про таку не чув.
- Хроніка війни в чорноморській та азовській операційних зонах 2023... Мене звати Анатолій Бондарук. На жаль, з собою не маю книги, щоб Вам подарувати....
- Та нічого, я знайду, - усміхаюсь.
- Так а шо тут відбувається? - підкотив водій на крайслері і витріщився на те, як Сайгон підписує книгу, - автограф сесія чи шо?
- Не повірите, так. Я б сказав, що тут цілий літературний гурток. Осьо (тицяю пальцем на Сергія і Анатолія) - зібралися два автори, один мені книгу підписує, інший свою презентує.
Обличчя вояджеровода витягнулося і я тим часом повернув йому ручку:
- Дякую. Дуже виручили.
- Прошу.
Штош. Тепер в мене колекція селфі вже з двома авторами, книжок яких я не читав.
Треба буде ще ті Хроніки купити і можна відкривати бібліотеку.
А чого ми з Сайгоном зустрічались?
Нє, не через книгу.
Він нам позашляхової гуми підігнав два комплекти. Один - з дисками.
Тищ на 50.
Чо він нас так любе?
Він-то каже коротко "гума має служить пацанам", але я-то знаю, що він просто пронікся моєю думкою, що у Мартин Брест несмішні жарти.
І тепер шукає привід зі мною зустрічатися, пити на заправці каву і обсмоктувати цю геніальну глибоку мисль.
А так шо...
МИ продовжуєм завдяки Вам крутити гайки на військових корчах і топити їх у багнюці.
Скоро буде багато хороших новин.
Вони вже, насправді є, але їх анонсувать поки ніззя.
Майте тихий вечір.
❤115👍17🫡1
Чого не спите? Прислухаєтесь до какофонії летючих балалайок?
Чуєте, не знаю, що Ви там собі завтра запланували, але Дійсна наука знову влаштовує лекторій.
Цього разу про математику і мистецтво.
Ви ж певно теж любите рілси чи шортси, де показують прикольні математичні приклади, що демонструють красу симетрії, фрактальних структур, кратності, паралельно-перпендикулярності тощо.
Так завтра (тобто вже, фактично, сьогодні, бо субота ж) Кateryna Terletska Вам про те все розповість.
Математика ж сама шалено захоплююча, а тут Катя запропонує Вам трохи інакший погляд крізь призму чисел на знайомі мистецькі речі.
Катерина має чудовий лекторський досвід і я досі не можу забути їі розповідей про внутрішні хвилі (ті, що в океанах) в Будинку вчених.
Доступно і зрозуміло.
Посилання на подію тут https://www.facebook.com/events/2858147637686947
Обов‘язковою є реєстрація.
Подія не є безкоштовною, але половину суми за вхід Ви з‘їсте-вип‘єте на барі, а половина - піде донатом на наш із Мартин Брест проєкт 42 тачки на ЗСУ.
Дякую Вам.
Майте тиху ніч.
Чуєте, не знаю, що Ви там собі завтра запланували, але Дійсна наука знову влаштовує лекторій.
Цього разу про математику і мистецтво.
Ви ж певно теж любите рілси чи шортси, де показують прикольні математичні приклади, що демонструють красу симетрії, фрактальних структур, кратності, паралельно-перпендикулярності тощо.
Так завтра (тобто вже, фактично, сьогодні, бо субота ж) Кateryna Terletska Вам про те все розповість.
Математика ж сама шалено захоплююча, а тут Катя запропонує Вам трохи інакший погляд крізь призму чисел на знайомі мистецькі речі.
Катерина має чудовий лекторський досвід і я досі не можу забути їі розповідей про внутрішні хвилі (ті, що в океанах) в Будинку вчених.
Доступно і зрозуміло.
Посилання на подію тут https://www.facebook.com/events/2858147637686947
Обов‘язковою є реєстрація.
Подія не є безкоштовною, але половину суми за вхід Ви з‘їсте-вип‘єте на барі, а половина - піде донатом на наш із Мартин Брест проєкт 42 тачки на ЗСУ.
Дякую Вам.
Майте тиху ніч.
Facebook
Математика і мистецтво: дві сторони однієї медалі
Event in Kyiv, Ukraine by Дійсна наука on Saturday, October 12 2024
❤68👍22
Нобелівка з літератури особисто для мене кожного року чи не цікавіша за фізику.
Бо її присудження щоразу підкреслює мою власну обмеженість.
Якщо за щось в фізиці, хімії чи біології дають нагороду - за ефект, роботу, відкриття - то я або принаймні про це чув, або ж можу відносно швидко скласти уявлення: чи-то спершись на популярні пояснення колег-науковців, чи-то самостійно погортавши статті в оригіналі.
З літературою так не вийде.
Це статтю з фізики можна прочитати «по-діагоналі», абстракти-висновки і вже де треба - заглибитись в деталі, пропустивши повз очі усі зайві слова і фрази.
В літературі ти мусиш проковтнути твір цілком. Від рядка до рядка. Сторінку за сторінкою.
Ти або читаєш повністю і тоді маєш шанс зрозуміти автора, або ж відкладаєш книгу, як нудну.
(Виключенням для мене був - це Собор Паризької Богоматері, де я пропустив всі сторінки опису Парижа, бо нащо то читати, я там ніколи не буду.
Але потім багато разів про це шкодував, бо біля того Собору працював).
Без занурення в оповідь скласти справжнє уявлення про текст в літературі - неможливо.
І тому для мене люди, які шарять в літературних Нобелівках - напівбоги.
Це ж вони не просто розуміють, за що ту чи іншу авторку/автора відзначили.
Вони те все читали, взагалі знають про кого і про що мова, і, о жах, здатні порівняти ці твори з десятками інших подібних і сказати: ага! Тут же все ясно за що!
Ох…
Карочє, нам пощастило.
Нам пощастило, що у нас є Bogdana Romantsova, котра здатна тисячі прочитаних сторінок в своїй голові скласти у короткий текст та пояснити, хто ті всі люди, про що вони пишуть та за що їх так високо оцінили.
Богдано, дякую.
І ще окремо подякую, що твій батько продовжує тримати небо над нашими головами, поки ми тут маємо змогу длубати Нобелівські новини.
А Вам всім ми дякуємо за то, що майже рік тому для підрозділа тата Богдани Ви зробили і відремонтували авто.
Ви чарівні коти (с)
Майте гарний день.
https://tyzhden.ua/za-shcho-khan-kanh-otrymala-nobelivsku-premiiu-z-literatury/
Бо її присудження щоразу підкреслює мою власну обмеженість.
Якщо за щось в фізиці, хімії чи біології дають нагороду - за ефект, роботу, відкриття - то я або принаймні про це чув, або ж можу відносно швидко скласти уявлення: чи-то спершись на популярні пояснення колег-науковців, чи-то самостійно погортавши статті в оригіналі.
З літературою так не вийде.
Це статтю з фізики можна прочитати «по-діагоналі», абстракти-висновки і вже де треба - заглибитись в деталі, пропустивши повз очі усі зайві слова і фрази.
В літературі ти мусиш проковтнути твір цілком. Від рядка до рядка. Сторінку за сторінкою.
Ти або читаєш повністю і тоді маєш шанс зрозуміти автора, або ж відкладаєш книгу, як нудну.
(Виключенням для мене був - це Собор Паризької Богоматері, де я пропустив всі сторінки опису Парижа, бо нащо то читати, я там ніколи не буду.
Але потім багато разів про це шкодував, бо біля того Собору працював).
Без занурення в оповідь скласти справжнє уявлення про текст в літературі - неможливо.
І тому для мене люди, які шарять в літературних Нобелівках - напівбоги.
Це ж вони не просто розуміють, за що ту чи іншу авторку/автора відзначили.
Вони те все читали, взагалі знають про кого і про що мова, і, о жах, здатні порівняти ці твори з десятками інших подібних і сказати: ага! Тут же все ясно за що!
Ох…
Карочє, нам пощастило.
Нам пощастило, що у нас є Bogdana Romantsova, котра здатна тисячі прочитаних сторінок в своїй голові скласти у короткий текст та пояснити, хто ті всі люди, про що вони пишуть та за що їх так високо оцінили.
Богдано, дякую.
І ще окремо подякую, що твій батько продовжує тримати небо над нашими головами, поки ми тут маємо змогу длубати Нобелівські новини.
А Вам всім ми дякуємо за то, що майже рік тому для підрозділа тата Богдани Ви зробили і відремонтували авто.
Ви чарівні коти (с)
Майте гарний день.
https://tyzhden.ua/za-shcho-khan-kanh-otrymala-nobelivsku-premiiu-z-literatury/
Український тиждень
За що Хан Канг отримала Нобелівську премію з літератури? | Український тиждень
Сьогодні, 10-го жовтня, день психічного здоров’я і оголошення Нобелівської премії з літератури. І так, це дуже символічно у часи, коли писання, та й читання
❤76👍22
Нобелівська премія з економіки цього року мені дуже відгукнулася.
Ні, не тому, що я читав книгу Аджемоглу і Робінсона «Чому нації занепадають?».
А тому, що я її не дочитав.
Тупо не вивіз.
Книжка фантастично цікава, сповнена історичних фактів та аналогій з сучасністю… і одна справа її читати десь в розвинених США чи Великій Британії, маючи «за спиною» всю міць розвинених інституцій та невидимих пересічному громадянину систем стримувачів і противаг, а інша - на кожній сторінці, де розповідається про суспільства, яким не вдалося, впізнавати якісь відтінки України з різних епох і до нині.
Курва, вони писали про те, що я не просто бачив навколо себе.
Я це відчував кожною клітиною свого тіла.
Тим не менш, тепер книгу варто буде перечитати.
Бо 2022 рік показав, що наше незріле суспільство місцями є дорослішим за припудрені сивиною держави з топу світових рейтингів з усього.
Але поки хтось десь пише розгорнуту статтю про нобелівку з економіки, я пропоную Вам перед сном почитати більш розгорнуто і докладно про Нобелівку з фізики, яку, я нагадаю, дали за нейромережі і машинне навчання.
Куншт, як завжди, чудово впорався із задачею і запросив хорошого спеціаліста з Київського академічного університету Володимира Безгубу, який доступно пояснив:
- де ж там «порилася» фізика в нейромережах
- де ж в фізиці нині копирсаються нейромережі. І в біології. І в медицині. І в астрофізиці. І ще багато де.
- який внесок в сучасне навчання машин зробили і роблять українці.
І багато цікавого іншого.
Посилання https://kunsht.com.ua/articles/nobelivka-2024-fizyka-na-shliakhu-do-shtuchnoho-intelektu.
А, і цей. В наш проєкт влітає повнопривідний бус.
Тачка 58/42.
Що? Я іще 59/42 не анонсував?
Ох, і сюрпризи на Вас чекають.
Майте терпіння.
Всьо, на горщик, в люлю, читати і спать.
Майте тиху ніч.
Ні, не тому, що я читав книгу Аджемоглу і Робінсона «Чому нації занепадають?».
А тому, що я її не дочитав.
Тупо не вивіз.
Книжка фантастично цікава, сповнена історичних фактів та аналогій з сучасністю… і одна справа її читати десь в розвинених США чи Великій Британії, маючи «за спиною» всю міць розвинених інституцій та невидимих пересічному громадянину систем стримувачів і противаг, а інша - на кожній сторінці, де розповідається про суспільства, яким не вдалося, впізнавати якісь відтінки України з різних епох і до нині.
Курва, вони писали про те, що я не просто бачив навколо себе.
Я це відчував кожною клітиною свого тіла.
Тим не менш, тепер книгу варто буде перечитати.
Бо 2022 рік показав, що наше незріле суспільство місцями є дорослішим за припудрені сивиною держави з топу світових рейтингів з усього.
Але поки хтось десь пише розгорнуту статтю про нобелівку з економіки, я пропоную Вам перед сном почитати більш розгорнуто і докладно про Нобелівку з фізики, яку, я нагадаю, дали за нейромережі і машинне навчання.
Куншт, як завжди, чудово впорався із задачею і запросив хорошого спеціаліста з Київського академічного університету Володимира Безгубу, який доступно пояснив:
- де ж там «порилася» фізика в нейромережах
- де ж в фізиці нині копирсаються нейромережі. І в біології. І в медицині. І в астрофізиці. І ще багато де.
- який внесок в сучасне навчання машин зробили і роблять українці.
І багато цікавого іншого.
Посилання https://kunsht.com.ua/articles/nobelivka-2024-fizyka-na-shliakhu-do-shtuchnoho-intelektu.
А, і цей. В наш проєкт влітає повнопривідний бус.
Тачка 58/42.
Що? Я іще 59/42 не анонсував?
Ох, і сюрпризи на Вас чекають.
Майте терпіння.
Всьо, на горщик, в люлю, читати і спать.
Майте тиху ніч.
www.kunsht.com.ua
Нобелівка — 2024. Фізика: на шляху до штучного інтелекту
Чому Нобелівку з фізики отримали не за фізику?
👍89❤31🤔1🤯1
Існує легенда, що машини на фронті довго не живуть.
Так, дійсно, інколи таке трапляється.
Але досвід вже третього року війни показує, що в умілих руках автотранспорт з року в рік вивозить, вивозить і вивозить.
І я зараз спираюсь не на статистику нашого проєкту, де з півсотні переданих авто незворотно знищено лише дві, а решта працює, бо бійці за ними стежать.
Оскільки я буваю на СТО частіше, ніж хотілося б, то вже «пристріляв» оком купу машин, які постійно повертаються з пекла, ремонтуються і вертаються на фронт.
Між цими фото різниця трохи більше двох років.
Цю тачку для одного з підрозділів завдяки Вам придбав і передав Мартин Брест.
У машини такі пробіги, що вона щомісяця (а інколи і частіше) робить ТО.
У неї вже повно нерідних кузовних панелей - їй і морду відривало, і стекла мінялись.
Підвіска перебрана по колу вже кілька разів.
З часів 2022 року машина змінювала тактичні знаки, обросла обладнанням, а тепер ще й РЕБом.
Але завдяки бійцям, які бережуть майно, надане їм небайдужими громадянами, авто служить, тягне, рятує.
Моя повага.
І бійцям, і всім Вам.
Майте гарний день.
Так, дійсно, інколи таке трапляється.
Але досвід вже третього року війни показує, що в умілих руках автотранспорт з року в рік вивозить, вивозить і вивозить.
І я зараз спираюсь не на статистику нашого проєкту, де з півсотні переданих авто незворотно знищено лише дві, а решта працює, бо бійці за ними стежать.
Оскільки я буваю на СТО частіше, ніж хотілося б, то вже «пристріляв» оком купу машин, які постійно повертаються з пекла, ремонтуються і вертаються на фронт.
Між цими фото різниця трохи більше двох років.
Цю тачку для одного з підрозділів завдяки Вам придбав і передав Мартин Брест.
У машини такі пробіги, що вона щомісяця (а інколи і частіше) робить ТО.
У неї вже повно нерідних кузовних панелей - їй і морду відривало, і стекла мінялись.
Підвіска перебрана по колу вже кілька разів.
З часів 2022 року машина змінювала тактичні знаки, обросла обладнанням, а тепер ще й РЕБом.
Але завдяки бійцям, які бережуть майно, надане їм небайдужими громадянами, авто служить, тягне, рятує.
Моя повага.
І бійцям, і всім Вам.
Майте гарний день.
💯48❤40👍8
Я не певен, що у всіх так, але якось саме з початком широкомасштабки рух часу кардинально прискорився.
Наче тільки вчора друг поїхав в навчальний центр, а вже місяць минув. Нібито на днях загнали на ремонт машину для військових, а вони вже просять швидше, бо вже три тижні минуло.
Здається, півроку тому попросив у Вас підтримки для нашого з Мартин Брест проєкту по постачанню тачок для Сил оборони, аж й оком не кліпнув - стрімголов пронеслося 1 рік і 7 місяців.
І єдине, що в цьому трохи заспокоює - це результат.
53 передані справні авто.
4 машини в ремонті.
1 - на шляху в Україну.
https://42trucks.online/
І це ж тільки по 42 тачкам для ЗСУ.
А є ж ще проєкт ремонту машин, що вже служать в Силах оборони.
Там ми із Вами поставили назад на колеса 21 авто.
Ще одна нині перебуває в ремонті.
https://42trucks.online/repair
А є ж ще Зомбітачки - проєкт по постачанню у вправні руки москвичів-луазів, що ремонтуються під пильним керівництвом Сергій Третьяк.
4 машини вже служать, ще одну будемо готувати до відновлення.
https://42trucks.online/zombie
Загалом, початкова ідея "просто купувати тачки за кордоном, ремонтувати і передавати у війська" хоч і тихим неквапом, але впевнено суне далі аж трьома гілками.
І все завдяки Вам.
Це ж не жарт - Ви надонатили 21 млн. гривень, еквівалент 111300 usd на пейпалі, 80 тисяч умовних одиниць в готівці, 338 USDT.
Що з останнього?
- повернули Головному управлінню розвідки їхній Mitsubishi Pajero після відновлювального ремонту (бачите, який красівий? Кузов і оптику, якщо що, робили не ми. Ми зробили все по двигуну і ходовці).
- передали у Сили оборони тачку 52/42 Mitsubishi Pajero Sport. Першопочатково машина планувалася до передачі бійцю 48 артбригади, але оскільки боєць дуже довго перебуває на лікуванні, передали машину наступним в черзі - Зведеному загону поліції. Так-так, тому самому, кому планувалася BMW X5. Ну, а БееНВе поїде наступним в черзі - силам логістики в Харківській області.
Ну, і останнє.
Подяки.
Ви ж помітили посилання на розділи нашого сайту, який підтримує Діма Головаченко (друже, дякую, бо ми б не вивезли, а так воно реально зручно).
У мене не завжди доходять руки актуалізовувати там інформацію і завантажувати фото, але я намагаюсь все встигати.
Тим не менш.
Там тепер є окремий розділ з подяками https://42trucks.online/thanking
І реквізитами
https://42trucks.online/requisites
До речі, по реквізитам.
Ви можете бачити, що з Мартіновських карток ми лишили тільки Моно, я ж відповідатиму за Приват.
Ну, і згідно-відповідно чинного законодавства, ми пододавали всюди ібани, коди, єдрпоу та решту цифр.
Ми працюємо далі.
Дякуємо, що продовжуєте бути небайдужими.
Реквізити:
Приват 4149499086676739 (Антон Сененко)
Увага! Відбулася зміна реквізитів!
PayPal senenkoanton@gmail.com
Криптовалюта USDT 0xdf89978Ca0F80a30DB5D140b2042e99441ec43A4 (Ethereum (ERC20))
Детальні реквізити для оплати через IBAN
Установа банку ПриватБанк
МФО банку 305299
Отримувач платежу СЕНЕНКО АНТОН ІГОРОВИЧ
IBAN UA953052990000026201691360906
Рахунок отримувача 26201691360906
Валюта картки UAH
РНОКПП отримувача 3136215494
Призначення платежу Поповнення рахунку СЕНЕНКО АНТОН ІГОРОВИЧ,
безповоротна фінансова/благодійна допомога ЗСУ
Мартін Брест (Олег Болдирєв):
Моно 4441114443028624
PayPal Oleg.boldyriev@gmail.com
Детальні реквізити для оплати через IBAN(Мартін Брест)
Установа банку МоноБанк
МФО банку 322001
Отримувач платежу БОЛДИРЄВ ОЛЕГ ОЛЕКСАНДРОВИЧ
IBAN UA843220010000026209305820349
Рахунок отримувача 26209305820349
Валюта картки UAH
РНОКПП отримувача 2951302916
Призначення платежу Поповнення рахунку БОЛДИРЄВ ОЛЕГ ОЛЕКСАНДРОВИЧ,
безповоротна фінансова/благодійна допомога ЗСУ
Майте гарний день.
Наче тільки вчора друг поїхав в навчальний центр, а вже місяць минув. Нібито на днях загнали на ремонт машину для військових, а вони вже просять швидше, бо вже три тижні минуло.
Здається, півроку тому попросив у Вас підтримки для нашого з Мартин Брест проєкту по постачанню тачок для Сил оборони, аж й оком не кліпнув - стрімголов пронеслося 1 рік і 7 місяців.
І єдине, що в цьому трохи заспокоює - це результат.
53 передані справні авто.
4 машини в ремонті.
1 - на шляху в Україну.
https://42trucks.online/
І це ж тільки по 42 тачкам для ЗСУ.
А є ж ще проєкт ремонту машин, що вже служать в Силах оборони.
Там ми із Вами поставили назад на колеса 21 авто.
Ще одна нині перебуває в ремонті.
https://42trucks.online/repair
А є ж ще Зомбітачки - проєкт по постачанню у вправні руки москвичів-луазів, що ремонтуються під пильним керівництвом Сергій Третьяк.
4 машини вже служать, ще одну будемо готувати до відновлення.
https://42trucks.online/zombie
Загалом, початкова ідея "просто купувати тачки за кордоном, ремонтувати і передавати у війська" хоч і тихим неквапом, але впевнено суне далі аж трьома гілками.
І все завдяки Вам.
Це ж не жарт - Ви надонатили 21 млн. гривень, еквівалент 111300 usd на пейпалі, 80 тисяч умовних одиниць в готівці, 338 USDT.
Що з останнього?
- повернули Головному управлінню розвідки їхній Mitsubishi Pajero після відновлювального ремонту (бачите, який красівий? Кузов і оптику, якщо що, робили не ми. Ми зробили все по двигуну і ходовці).
- передали у Сили оборони тачку 52/42 Mitsubishi Pajero Sport. Першопочатково машина планувалася до передачі бійцю 48 артбригади, але оскільки боєць дуже довго перебуває на лікуванні, передали машину наступним в черзі - Зведеному загону поліції. Так-так, тому самому, кому планувалася BMW X5. Ну, а БееНВе поїде наступним в черзі - силам логістики в Харківській області.
Ну, і останнє.
Подяки.
Ви ж помітили посилання на розділи нашого сайту, який підтримує Діма Головаченко (друже, дякую, бо ми б не вивезли, а так воно реально зручно).
У мене не завжди доходять руки актуалізовувати там інформацію і завантажувати фото, але я намагаюсь все встигати.
Тим не менш.
Там тепер є окремий розділ з подяками https://42trucks.online/thanking
І реквізитами
https://42trucks.online/requisites
До речі, по реквізитам.
Ви можете бачити, що з Мартіновських карток ми лишили тільки Моно, я ж відповідатиму за Приват.
Ну, і згідно-відповідно чинного законодавства, ми пододавали всюди ібани, коди, єдрпоу та решту цифр.
Ми працюємо далі.
Дякуємо, що продовжуєте бути небайдужими.
Реквізити:
Приват 4149499086676739 (Антон Сененко)
Увага! Відбулася зміна реквізитів!
PayPal senenkoanton@gmail.com
Криптовалюта USDT 0xdf89978Ca0F80a30DB5D140b2042e99441ec43A4 (Ethereum (ERC20))
Детальні реквізити для оплати через IBAN
Установа банку ПриватБанк
МФО банку 305299
Отримувач платежу СЕНЕНКО АНТОН ІГОРОВИЧ
IBAN UA953052990000026201691360906
Рахунок отримувача 26201691360906
Валюта картки UAH
РНОКПП отримувача 3136215494
Призначення платежу Поповнення рахунку СЕНЕНКО АНТОН ІГОРОВИЧ,
безповоротна фінансова/благодійна допомога ЗСУ
Мартін Брест (Олег Болдирєв):
Моно 4441114443028624
PayPal Oleg.boldyriev@gmail.com
Детальні реквізити для оплати через IBAN(Мартін Брест)
Установа банку МоноБанк
МФО банку 322001
Отримувач платежу БОЛДИРЄВ ОЛЕГ ОЛЕКСАНДРОВИЧ
IBAN UA843220010000026209305820349
Рахунок отримувача 26209305820349
Валюта картки UAH
РНОКПП отримувача 2951302916
Призначення платежу Поповнення рахунку БОЛДИРЄВ ОЛЕГ ОЛЕКСАНДРОВИЧ,
безповоротна фінансова/благодійна допомога ЗСУ
Майте гарний день.
❤72👍10🥰2
Гм… Кілька днів чекав на появу якогось притомного матеріалу, щоб почитати про Нобелівку з економіки.
І, знаєте, недарма.
По-перше, Куншт традиційно викотив лонгрід про дослідження Асемоґлу, Робінсона і Джонсона.
Матеріал цінний тим, що він прекрасно демонструє - на яку кількість робіт та ідей спиралися лауреати перш ніж докумекати до «вузьких коридорів», екстрактивних та інклюзивних інститутів тощо.
https://kunsht.com.ua/articles/nobelivka-2024-ekonomika-chomu-natsiyi-zanepadaiut
Однак я також хочу звернути Вашу увагу на статтю на ресурсі mind.ua.
https://mind.ua/publications/20280222-nobelivska-istoriya-2024-chim-same-vidznachilisya-rok-zirki-institucionalizmu-daron-adzhemoglu-saj
Вона, на мою скромну думку, не тільки написана більш доступно для пересічного громадянина.
Тут ще й акцентується увага на несправедливості критики вибору нобелівського комітету.
Мовляв, дали премію авторам попсових книг про економіку.
В статті ж роз’яснюється, що автори - знані вчені-економісти і оцінювалися якраз їхні наукові статті і роботи, де попси немає.
І ще. Наприкінці статті дано посилання на інші популярні матеріали про нобелівку з економіки і я б радив звернути увагу на:
- Andrii Dligach https://www.pravda.com.ua/columns/2023/10/16/7424308/ (Андрій додає українського контексту і пояснює, чому пряме застосування нобелівських ідей до українських реалій навряд само по собі призведе до успіху)
- Yuriy Dyachenko, https://osvita.ua/blogs/93327/, який у блозі коротко розповідає про суть робіт нобелівських лауреатів.
Мені більше нічого додати, бо я в цьому всьому орієнтуюсь не краще за Маркусика, який вже спить.
Приємного читання.
Майте тиху ніч.
І, знаєте, недарма.
По-перше, Куншт традиційно викотив лонгрід про дослідження Асемоґлу, Робінсона і Джонсона.
Матеріал цінний тим, що він прекрасно демонструє - на яку кількість робіт та ідей спиралися лауреати перш ніж докумекати до «вузьких коридорів», екстрактивних та інклюзивних інститутів тощо.
https://kunsht.com.ua/articles/nobelivka-2024-ekonomika-chomu-natsiyi-zanepadaiut
Однак я також хочу звернути Вашу увагу на статтю на ресурсі mind.ua.
https://mind.ua/publications/20280222-nobelivska-istoriya-2024-chim-same-vidznachilisya-rok-zirki-institucionalizmu-daron-adzhemoglu-saj
Вона, на мою скромну думку, не тільки написана більш доступно для пересічного громадянина.
Тут ще й акцентується увага на несправедливості критики вибору нобелівського комітету.
Мовляв, дали премію авторам попсових книг про економіку.
В статті ж роз’яснюється, що автори - знані вчені-економісти і оцінювалися якраз їхні наукові статті і роботи, де попси немає.
І ще. Наприкінці статті дано посилання на інші популярні матеріали про нобелівку з економіки і я б радив звернути увагу на:
- Andrii Dligach https://www.pravda.com.ua/columns/2023/10/16/7424308/ (Андрій додає українського контексту і пояснює, чому пряме застосування нобелівських ідей до українських реалій навряд само по собі призведе до успіху)
- Yuriy Dyachenko, https://osvita.ua/blogs/93327/, який у блозі коротко розповідає про суть робіт нобелівських лауреатів.
Мені більше нічого додати, бо я в цьому всьому орієнтуюсь не краще за Маркусика, який вже спить.
Приємного читання.
Майте тиху ніч.
👍76❤22🔥2