⬆️Цікавий матеріал від читомо про людей, яким вдається читати понад 100 книжок на рік.

Дисклеймер: я не вважаю, що кількість прочитаних книжок робить тебе кращим читачем за інших, і для мене це не показник. Але якщо ви справді хочете читати більше, та не знаходите часу, цей матеріал може бути корисним для вас, адже усі згадані в ньому читачі мають роботу чи дітей та викроюють час для читання зі свого графіка.

Що спільного я помітила у цих історіях:

🟣після повномасштабного вторгнення люди стали читати більше – знаємо, були там, передаю привіт старому доброму ескапізму;

🟣різні формати книжок допомагають читати більше – аудіокнижки в дорозі, електронки, коли нема світла;

🟣хоч читання – це хобі, час на нього все одно потрібно свідомо виділяти, аби це увійшло у звичку;

🟣читацькі комʼюнітіс у соцмережах та підписки на новини видавництв мотивують читати і слідкувати за новинками;

🟣не варто пхати у себе книгу, яка не подобається, або ж змушувати себе читати, коли на це нема настрою.

К.С. Пакат "Полонений принц"

⭐️ 5/5
🌙 4.5/5
❤️ 5/5
🌶️ 3/5

Деймен — законний принц Акілоса, спадкоємець трону, але коли його брат захоплює владу у королівстві, він поневолює Деймена та відправляє його у рабство до сусідньої ворожої країни. Там Деймена призначають рабом холодного та жорстокого принца Лорана. Для того, аби повернутися до своєї країни, Деймену доводиться вплутатися у складні політичні інтриги держави Вір та ніколи, ні за яких обставин не розкривати, ким він є насправді.

A kingdom, or this.

🙎‍♂ Ця книга виявилася геть не тим, що я очікувала. Завдяки деяким відгукам та анотації я спершу очікувала ледь не якоїсь сумнівної еротики, але ця трилогія виявилася шикарним фентезі, зав'язаним на політиці, військових стратегіях та своєрідній грі престолів. За сюжетом іноді було складно встигати завдяки політичним схемам та хитрощам, але я б не сказала, що було нудно — радше потрібно було пильнувати за всіма деталями, аби потім скласти їх в одну картину. Перед прочитанням я б все ж радила перевірити content warnings, але я б не сказала, що книга така проблематична, як її описують — авторка не романтизує насильство.

🎩Головного героя Деймена, він же Даміанос, принц Акілоський, дуже влучно описав один тіктокер як sweet cinnamon roll himbo. Він отакий здоровий м'язистий красивий чувак, сильний воїн, вірний своєму народові, і типовий ґрифіндорець, який спершу робить, а тоді думає, і раптом що, я порву за нього. У нього чудовий ріст персонажа, і взагалі на таких книжкових чуваків я завжди ловлю краш — не я вигадую правила. До речі, натхненням для держави Акілос (як можна здогадатися навіть з назви чи імен) послужила стародавня Греція, і ця атмосфера дуже влучно донесена авторкою.

🌟Лоран... ох, Лоран. Спершу він здається розніженим капризним принцом-білявчиком, а тоді ти розумієш, що за цією маскою ховається смертоносний розум та холодна виваженість. Якщо ваш улюблений книжковий персонаж — це Каз Бреккер (як у мене), або ви ловили краш на Шерлока з ВВС (як я), то Лоран точно вкраде ваше серце. Він з тих персонажів, кого хочеш спершу ненавидіти, але дуже швидко розумієш, що це неможливо. Розкриття його характеру — це, мабуть, одне з найкращих прописувань персонажа, яке я читала за довгий час. Якщо Деймен у нас ґрифіндорець, то Лоран — типовий слизеринець, якому пальця в рот не клади, бо відкусить руку. Люблю його безмежно.

🖤 Я вже писала про це раніше, але ця книга — це найкращі enemies to lovers, які я читала, і я усвідомлюю, що навряд чи поки що прочитаю щось краще. Це саме той випадок, коли всю першу книгу ти думаєш, а як взагалі ці персонажі мають зійтися, якщо вони наробили багато фігні один одному і мають повне право щиро ненавидіти один одного? І я зараз кажу навіть не про те, що вони — принци держав, що ворогують, бо причини їхні цілком особисті та логічні. І те, як Пакат перетворює ці стосунки на щось настільки чуттєве та щемке — це справжня майстерність.

It felt, in all the lies between them, as if this was the only true thing.

👑 Першу книгу я оцінила на 3.5/5 (у що зараз складно повірити), і в той момент я не думала, що ця історія переплюне для мене "Темне сходження". Тому якщо ви почнете читати першу книгу і не будете впевнені, чи варто читати далі — читайте, благаю вас. Стане настільки краще, що ви не уявляєте. Друга книга вже мала 4.5/5 і не дійшла до найвищої оцінки лише тому, що значна її частина присвячена воєнним тактикам та політичним штукам, за якими мені було складніше стежити. Але третя книга має тверді 5/5, і я ігнорую всі закони математики та середнього арифметичного при виставленні оцінки всій трилогії. Я точно знатиму, що перечитуватиму її, і не можу дочекатися, коли вона вийде у нас.

#omc_reviews #omc_fantasy #omc_favs

⚔ Але залишу тут трішки спойлерів, здебільшого до фіналу. Він здався мені трішки зашвидким та дещо театралізованим, немовби я дивилася виставу. Чимось нагадує давньогрецький театр, тільки без деуса екс махіна, а радше із персонажами, які відкривають рота у дуже влучний момент. Тому суд над Лораном та Дейменом був для мене трішки low stakes при тому, що решта книги тримала мене у великий напрузі. Але враховуючи, що в кінці у них все добре, я не жалітимуся. Єдине, до чого я поставилася скептично — це ідея про об'єднання держав. Ми-то знаємо, що держави, які ворогували довгий час, просто так не об'єднаєш за волею закоханих королів.

❤️Окрема любов до епілогу The Summer Palace — він зцілив мене. Серйозно. Це було прекрасно. Тому обовʼязково почитайте усі додаткові оповідання до цієї серії, бо вони чудово її доповнюють.

You were watching the road.

🌹 А ще передаю щирий привіт пані Даші з каналу reading or this (тепер я на всі сто розумію цю відсилку) за те, що вона так просувала творчість Пакат та зокрема "Полоненого принца", що й спонукало мене прочитати цю трилогію. Таким чином я знайшла чергову історію, яка потрапить у топ книжок цього року і стане моєю Римською імперією (чи якоюсь іншою імперією? Акілоською? Вірською? Енівей).

⚔Естетика «Полоненого принца»
#omc_aesthetics

Сьогодні я згадала за свій ревіш, думала-думала, мʼялася і вирішила все-таки поділитися ним тут.
Раптом ті кілька друзів, які мене читають, не знають, що мені подарувати на дн (спойлер – книжку, звісно ж) 🤩
Діліться в коментарях своїми вішлистами)

📎 https://rewish.io/uMUBAA/wishes

Я не очікувала, що цим можна буде поділитися так швидко, але… (всі вже зрозуміли, що це)

Друга перекладена мною книжка вже на передзамовленні — «Шах і Мат» Алі Гейзелвуд 🩷

♟«Гамбіт королеви» для зумерів
♟перша YA книга від Гейзелвуд (якщо ви любите ромкоми без спайсу, вам сюди)
♟бісексуальна головна героїня
♟тематика стосунків у сімʼї та прийняття себе

Це найчіловіша книга у Гейзелвуд, і, мабуть, поки що моя улюблена. Мій відгук є ось тут.

📎тут можна передзамовити книгу зі звичайним зрізом

📎тут із ілюстрованим зрізом

‼️І ще одна важлива штука: мабуть, ті, хто знайомі з оригіналом книги, вже знають, що у книзі багато згадок радянських та російських шахістів. Я детально розповім про це нижче, але зараз можу вас порадувати — у нашому перекладі за погодженням з авторкою цих згадок не буде 🙃

П.С. Можна читати, навіть якщо ви не граєте у шахи чи не знаєте правил – зрештою, шахи там не головне 🙂
#omc_translation

‼️Питання, яке турбуватиме наразі багатьох — що по русні? А конкретніше, що по русні у "Шах і мат"?

Якщо ви знайомі з оригіналом книги, то ви знаєте, що там є згадки про русню. Так сталося, що шахи — це сфера, у якій срср процвітав (що, власне, можна було побачити в тому самому "Гамбіті королеви"). У книзі є згадки радянських шахістів, які не завжди є руснею — наприклад, латвійця Михайла Таля. Але іноді там згадується безпосередньо сама русня, і було ухвалено рішення щось із цим робити.

Тому видавництво зв'язалося із командою Алі Гейзелвуд із проханням отримати дозвіл змінити чи викинути згадки про русню. Алі відповіла, що вона на 100% це схвалює, і таким чином до тексту були внесені зміни завдяки кропіткій роботі редакторів. Зазначу одразу, що зміни не є такими, які впливають безпосередньо на сюжет — наприклад, якщо була згадана шахова партія якогось русака, то вона була замінена на іншу схожу відому партію, яка підходить за контекстом. Або ж, наприклад, один з героїв має летіти у москву на шаховий турнір. Тут, на жаль, ми не можемо вигадати іншу країну, яка цей турнір хостить (чисто з певних географічних причин), але натомість ми максимально обіграли текст так, щоб сама країна не згадувалася. Я лишила лише одну згадку про росію, але, думаю, контекст, у якій цю країну назвали, вам сподобається.

Мабуть, найголовніше питання, яке виникне у читачів зараз — ну та й що? Русня ж в оригіналі все одно залишилася? Світ читатиме про русню, а в нас цензура?

З інстаграму авторки можна побачити, що "Шах і мат" писався ще до виходу "Гіпотези кохання" (а задум з'явився у авторки ще у 2018 році). У 2022 році вже була анонсована дата виходу книги. Як ми знаємо, книговидання — це довгий та кропіткий процес, і ми не можемо достеменно знати, чи мала Алі змогу щось змінити у тексті після лютого 2022 року. Найважливіше те, що позиція українських читачів авторці відома, і ми можемо поки сподіватися, що у наступних її книгах (написаних вже після нашого звернення або принаймні після 2022 року) цих згадок не буде та комунікувати з авторкою.

Я також раніше писала свої думки з цього приводу трохи детальніше, якщо вам цікаво. До того ж, аби іноземці перестали розмежовувати вєлікую рускую культуру від сучасної русні, українцям доводиться багато про це говорити та пояснювати, і сучасні автори стали це розуміти не одразу. Але ці розмови допомагають, і деякі автори навіть вносять зміни до оригіналу книги — про це нещодавно розповідалося в інтерв'ю книголав.

Звісно, це вибір кожного читача окремо — читати цю книгу зі змінами чи ні. Але я зі свого боку можу сказати, що команда видавництва та зокрема я працювали над тим, щоб зробити текст максимально раша-фрі, тому, сподіваюся, ви дасте шанс цій книзі, адже вона справді чудова ❣️

#omc_translation

⬆️Відповідь щодо видань Гейзелвуд на росії прийшла раніше, ніж ми очікували 🙃

Раптом що, це не офіційна інформація від авторки! Це коментарі з руснявого каналу. У коментах під оригінальним дописом можна побачити звідти скрін. Але я їм вірю))

Із мінусів: ті обкладинки, які я вважала піратськими, такими не є.
Із плюсів: русня дуже плаче й бідкається, що Гейзелвуд більше не видаватимуть, і очєнь ждьот і надєєтса, що все-таки колись видадуть. Ну, ждіть ☺️

Вітаю всіх нових людей на каналі, я дуже рада вас бачити 💓

Тут я пишу передусім про книжки та відгуки на прочитане, але також час від часу ділюся закуліссям перекладу (як бачите 😅)

Продублюю тут знову про всяк випадок кілька важливих постів:

✨ навігація по каналу: хештеги та пояснення оцих незрозумілих емоджі на моїх відгуках
✨ пост знайомства (коментарі вітаються!)
✨ за хештегом #omc_translation розповідаю про переклад, і там є трохи про «Теоретично це кохання»

Лінки:
✨ Goodreads
✨ анонімні запитання
✨ rewish
✨ інстаграм
✨ Rork: alex_black