Тікток прошарив і тепер підкидає мені таку естетику.
Мені необхідні такі канікули, або хоча б книги з таким вайбом.

Я нарешті склала невеликий список книг, які я знайшла на тіктоці, і які підходять під вайби літнього горору. Особисто я почну з другої книги, але сподіваюсь прочитати решту протягом літа.
На жаль, вони ще не перекладені українською, але як мінімум інші книги Сейґера вже можна знайти в нашому перекладі, і я їх раджу.

1. Craig Davidson "The Saturday Night Ghost Club"
Спочатку я додала цю книжку в свій список, а потім побачила, що її автор пише також під псевдонімом Ніка Каттера, і його книга The Troop мені не зайшла 💀

Судячи з відгуків, це не зовсім горор, але атмосфера в книзі саме та, що мені треба.
Тут є літо, група дітей, що сформували клуб мисливців за привидами та розслідують моторошні історії, і маленьке містечко. Побачимо, чи стиль написання відрізнятиметься від The Troop.

2. Riley Sager "Home Before Dark"
Ця книга в моєму списку вже давно. Жінка повертається до дому дитинства, про який написав книгу її батько, і де колись відбувались страшні події. За її повернення все почалось знову, і вона намагається дослідити, що відбувається насправді.

3. Adam Cesare "Clown in a Cornfield"
Клоун-вбивця полює на дітей в кукурудзяному полі? Звучить як справжнє літнє чтиво.

4. Grady Hendrix "My Best Friend's Exorcism"
80-ті, тінейджери, школа, екзорцизм. За описом нагадало мені мікс фільмів "Екзорцист", "Тіло Дженніфер" та "Смертельний потяг".

5. Maureen Kilmer "Suburban Hell"
Чотири мами-подруги випадково звільняють демона, який поселяється в будинку однієї з них. Тепер їм потрібно швидко виправити ситуацію та врятувати їх район та містечко.

6. Rektok Ross "Summer Rental"
Для опису цієї книги вистачить одного речення - "Mean Girls" зустрічається із "Криком". Я люблю і те, і те, тому цікаво, чи цей слешер мені зайде.

#omc_horror #omc_recs #omc_summer

Два моїх муди

Поки що політ ну дуже нормальний. Все, як я люблю: будинок з привидами, дивні звуки вночі, «тато, щось сидить у мене під ліжком»…
От тільки знаючи Сейґера, це буде не паранормальний горор, а трилер, і в мене відчуття, що я вже розгадала головну таємницю в книзі. Дуже сподіваюсь, що це не так, адже поки я навіть дала б книзі 5/5.

Р. Сейґер "Home Before Dark"

⭐️ 5/5
🛏️ 5/5
👻 4/5

"Як воно було - жити в цьому будинку?"
Меґґі Холт вже звикла до цього запитання. Двадцять п'ять років тому, вона з батьками поспішно втекла з Бейнберрі-Голлу - будинку, в якому вони прожили всього три тижні. Батько Меґґі пізніше описав всі паранормальні події, що з ними тоді стались, в своїй книзі "Будинок жахіть".
Доросла Меґґі не пам'ятає нічого, і вона не вірить в привидів та у все, що написав її батько. Однак коли вона повертається до Бейнберрі-Голлу, щоб продати його, вона починає розуміти, що у будинку справді відбуваються дивні речі. Можливо, її батько не брехав, і чим далі Меґґі заглиблюється в моторошну історію маєтку, тим більше вона починає сумніватись - а що, коли привиди справді існують?

Я обожнюю історії про будинки з привидами. Всі оці клішейні безтілесні кроки, нічні звуки, світло, яке вмикається саме по собі, "уявні друзі" дитини, яких потім вона показує на фотографії з мертвими попередніми власниками...Never gets old.
В цій книзі безліч давно відомих нам моторошних прийомів, але Сейґер зумів майстерно їх використати. Якщо ви вразливі та читаєте цю книгу самі дома і уночі - краще відкладіть її до ранку.

Атмосфера нагадала мені "Привиди будинку на пагорбі" (як і книгу, так і серіал), а також "Надприродне" - я все чекала, щоб до будинку нарешті завітали Сем і Дін та порішали там усе. Стиль написання Сейґера також легко читається, і хоча він не робить акцент на характері персонажів, він добре прописує їх емоції та реакції.

Що мені також сподобалось, то це книга у книзі. Розділи від POV Меґґі поєднуються із розділами з книги її батька, і ми можемо проводити паралелі між тим, що відбувалось 25 років тому, та тим, що відбувається в будинку зараз. Це також зробило беззаперечно класний досвід для читача, адже з найпершого розділу ми дізнаємось, що Меґґі анітрохи не вірить книзі батька та вважає, що батьки брехали їй всі роки. Ми маємо змогу аналізувати все, що відбувається, та висувати власні теорії щодо того, чому вони покинули Бейнберрі-Голл та чи віримо ми батькові Меґґі. Чим далі, тим більше деталей нам розкривається, і ми починаємо забувати про інтриги на початку книги, бо перед нами з'являється нова загадка. Разом з Меґґі ми сумніваємось у всьому - в правдивості слів її батьків, в справжній натурі людей та навіть в існуванні потойбічного світу. В мене особисто було кілька теорій, і лише одна з них підтвердилась.

Хоча я ставлю книзі найвищу оцінку, це не означає, що вона ідеальна. Так, в плані сюжету трішки є до чого придратись, але чи має книга бути бездоганною, щоб заслужити 5/5? На мою думку, ні. Мені була важлива захоплююча історія, моторошна атмосфера та класні сюжетні повороти, і я їх отримала. Це не означає, що там є серйозні дірки в сюжеті, але є моменти під невеличким питанням.

Єдиний мінус - якщо ви вже читали Сейґера, ви можете передбачити деякі мотиви або природу фіналу. Він не напряму повторює попередні сюжети, але є елементи, які збігаються, і знаючи його манеру, можна отримати не те що спойлер, але звузити коло можливих напрямків подій. Тим не менше, він досі лишається для мене в топі авторів трилерів, і я однозначно рекомендую його книги.

#omc_horror #omc_reviews

Сьогодні ми йдемо на квіз по Гаррі Поттеру. Просто зацініть ці назви команд 😂
Моя улюблена напевно «Ті кому не можна наливати»

Вчора взяли 3 місце на квізі, а сьогодні я дивилась це відео і думала, як я хочу перечитати Гаррі Поттера.
Робити я цього поки не буду, бо я тільки оце перечитала його весною, але відео всім точно пораджу:

https://youtu.be/XQpMv3MFWO4

(Дякую Рома що його знайшов 🖤)

#omc_hp

Мене дуже втомили підбірки зі схожим вайбом до фільму «Барбі»…і в них просто рожеві обкладинки або вони мілашні.
Там була і Гейзелвуд, і Гувер, і купа ромкомів, але для мене це максимально далеко від фільму.
Тому я створила свою підбірку книг для справжніх Барбі 💅💕

(Рожева естетика посту ніяким чином не романтизує самі книги або персонажів)