🖼️Серія "марокканських портретів", від іспанського художника-орієнталіста Хосепа Тапіро і Баро (1836-1913).
#Марокко #мистецтво
#Марокко #мистецтво
📷Дізнався про смерть Тіма Пейджа (1944-2022), культового британського гонзо-фотографа, який здійснив сильний вплив на уявлення про візуальний образ В’їтнамської війни, з усією її суперечливістю, прямотою та відвертістю.
В 17 років він втік з дому щоб побачити світ: Близький Схід, Індія, Камбоджа, Лаос, Непал, В’єтнам, Афганістан. У цих країнах він фотографував для Time and Life, UPI, Associated Press, Rolling Stone та ін.
Емоційний та глибоко суб’єктивний стиль став впізнаваним брендом Пейджа, як і його постійні ризики «на вістрі леза» (пережив 4 тяжкі поранення й кілька клінічних смертей). Писали, що в роботі він навіть не намагався бути «стороннім глядачем», що насправді було й неможливим у такій війні, як в’єтнамська. Адже це був останній конфлікт часів Холодної війни, коли «фотограф-фрілансер» міг просто взяти камеру й опинитись у самій гущі подій.
#фото #Вєтнам
В 17 років він втік з дому щоб побачити світ: Близький Схід, Індія, Камбоджа, Лаос, Непал, В’єтнам, Афганістан. У цих країнах він фотографував для Time and Life, UPI, Associated Press, Rolling Stone та ін.
Емоційний та глибоко суб’єктивний стиль став впізнаваним брендом Пейджа, як і його постійні ризики «на вістрі леза» (пережив 4 тяжкі поранення й кілька клінічних смертей). Писали, що в роботі він навіть не намагався бути «стороннім глядачем», що насправді було й неможливим у такій війні, як в’єтнамська. Адже це був останній конфлікт часів Холодної війни, коли «фотограф-фрілансер» міг просто взяти камеру й опинитись у самій гущі подій.
#фото #Вєтнам
📷Королева Єлизавета ІІ та 250 тисяч слухачів. Індія, Нью-Делі, 1961.
#фото
#фото
Трохи про спадщину авторитетних класиків та деколонізацію сенсів у світових музеях:
✍️«Чи настав час взагалі перестати дивитись на Гогена?» - з цього риторичного запитання 2 роки тому почалась велика виставка у Національній галереї (Лондон), що була присвячена геніальному постімпрессіоністу Полю Гогену (1848-1903). Більшість представлених у галереї картин створені протягом життя художника на островах Французької Полінезії, адже цей період став найбільш продуктивним й революційним у його творчості.
Історія Гогена на Таїті сприймається романтично – покинув набридливу «цивілізацію», щоб жити і творити серед «дикунів» на райських островах, серед сексуальної свободи та відсутності земних клопотів (проблем з грошима). На цій ідеї побудовані навіть круїзні турне у цей регіон, куди щороку тисячі туристів прибувають у пошуках мистецького натхнення, жадаючи побачити екзотичний світ з картин знаменитого митця. А коли не знаходять його, то дуже ображаються на місцевих...
Для кураторів цей аспект став найбільш делікатним у роботі з відвідувачами. І не лише тому, що Гоген представляв корінних жителів цих «райських місць» у орієнтальних категоріях «дикунів» та «дітей лісу», віддзеркалюючи за їх рахунок власні екзистенційні пошуки (с). Але й через моральну сторону: митець мав привілейоване становище в колонії, користуючись яким здійснював сексуальне насильство над неповнолітніми дівчатами (12-14 років), які позували для його портретів, ставали дружинами художника й народжували для нього дітей. Для корінних жителів Полінезії ці люди мали імена й голос. І їх життя змінилось не у кращий бік після прибуття європейського художника.
📌Тож, як концептуально представляти цю частину спадщини Гогена у публічному просторі? Яким чином розповідати про людей з його портретів? А також навіщо враховувати думку суспільства, чутливого до (пост)колоніальних проблем? Про це читайте у статтях: «Руйнування міфу про Поля Гогена» (The Atlantic) та «Чи пора Гогена скасувати?» (The New York Times).
#мистецтво #музей #колоніалізм #деколонізація #Таїті
✍️«Чи настав час взагалі перестати дивитись на Гогена?» - з цього риторичного запитання 2 роки тому почалась велика виставка у Національній галереї (Лондон), що була присвячена геніальному постімпрессіоністу Полю Гогену (1848-1903). Більшість представлених у галереї картин створені протягом життя художника на островах Французької Полінезії, адже цей період став найбільш продуктивним й революційним у його творчості.
Історія Гогена на Таїті сприймається романтично – покинув набридливу «цивілізацію», щоб жити і творити серед «дикунів» на райських островах, серед сексуальної свободи та відсутності земних клопотів (проблем з грошима). На цій ідеї побудовані навіть круїзні турне у цей регіон, куди щороку тисячі туристів прибувають у пошуках мистецького натхнення, жадаючи побачити екзотичний світ з картин знаменитого митця. А коли не знаходять його, то дуже ображаються на місцевих...
Для кураторів цей аспект став найбільш делікатним у роботі з відвідувачами. І не лише тому, що Гоген представляв корінних жителів цих «райських місць» у орієнтальних категоріях «дикунів» та «дітей лісу», віддзеркалюючи за їх рахунок власні екзистенційні пошуки (с). Але й через моральну сторону: митець мав привілейоване становище в колонії, користуючись яким здійснював сексуальне насильство над неповнолітніми дівчатами (12-14 років), які позували для його портретів, ставали дружинами художника й народжували для нього дітей. Для корінних жителів Полінезії ці люди мали імена й голос. І їх життя змінилось не у кращий бік після прибуття європейського художника.
📌Тож, як концептуально представляти цю частину спадщини Гогена у публічному просторі? Яким чином розповідати про людей з його портретів? А також навіщо враховувати думку суспільства, чутливого до (пост)колоніальних проблем? Про це читайте у статтях: «Руйнування міфу про Поля Гогена» (The Atlantic) та «Чи пора Гогена скасувати?» (The New York Times).
#мистецтво #музей #колоніалізм #деколонізація #Таїті
www.nationalgallery.org.uk
The Credit Suisse Exhibition: Gauguin Portraits
The first ever exhibition devoted to the portraits of Paul Gauguin
⚡В Києві перейменували 38 вулиць і 2 площі. Серед нових назв у нас тепер є вулиці: Джохара Дудаєва, Ічкерійська, Ісмаїла Гаспринського, Омельяна Пріцака та провулок Караїмський.
⚡Володимир Зеленський нагородив Халука Байрактара орденом "За заслуги" І ступеня, за важливу роль у збільшенні потужності українських Збройних Сил в боротьбі з агресором.
#новини #Туреччина #Україна
#новини #Туреччина #Україна
Для тих, хто зараз у дорозі:
🖼️"Протягом дня", від сучасного японського художника Казуюкі Суто. 2009.
#Японія #мистецтво
🖼️"Протягом дня", від сучасного японського художника Казуюкі Суто. 2009.
#Японія #мистецтво
✍️«Можливо у глибині душі ви й любите нас, але ваші душі від нас відвернулись». Із прощального слова Сун Мейлін, «мадам Чан Кайші», до американських радіослухачів. 8 січня 1950.
📕Трохи книжкових новинок українською: "Мао, Трумен і народження сучасного Китаю, 1949". Дослідження американського журналіста Кевіна Перайно, присвячене переламному моменту для китайсько-американських відносин - приходу до влади комуністів у найбільш густонаселеній країні світу в розпал Холодної війни. Які важкі дилеми постали перед адміністрацією Трумена після падіння влади Чан Кайші, та у чому витоки сучасного стану відносин КНР, США й Тайваню? Автор намагається дати відповіді на ці питання з перспективи думок і вчинків Гарі Трумена, Мао Цзедуна, держсекретаря Діна Ачесона, мадам Чан Кайші та інших ключових гравців цих подій.
📌Рецензія на книгу від The Wall Street Journal тут. Але краще прочитайте саму книгу.
#книга #чтиво #фото #Китай
📕Трохи книжкових новинок українською: "Мао, Трумен і народження сучасного Китаю, 1949". Дослідження американського журналіста Кевіна Перайно, присвячене переламному моменту для китайсько-американських відносин - приходу до влади комуністів у найбільш густонаселеній країні світу в розпал Холодної війни. Які важкі дилеми постали перед адміністрацією Трумена після падіння влади Чан Кайші, та у чому витоки сучасного стану відносин КНР, США й Тайваню? Автор намагається дати відповіді на ці питання з перспективи думок і вчинків Гарі Трумена, Мао Цзедуна, держсекретаря Діна Ачесона, мадам Чан Кайші та інших ключових гравців цих подій.
📌Рецензія на книгу від The Wall Street Journal тут. Але краще прочитайте саму книгу.
#книга #чтиво #фото #Китай