Давно не було кураторських екскурсій, тож цієї неділі запрошую, щоб провести в хорошій атмосфері останні теплі дні осені. Зараз готую ще одну статтю по темі, тож поділюсь новими цікавинками про міську культуру, кав'ярні та ювелірну справу.
📌28 вересня, о 13.00. Київ, вул. Лаврська 9.
https://nmiu.org/events/excursions-and-activities/184?fbclid=IwdGRleANDFr1leHRuA2FlbQIxMQABHkPSQ3CG5JLnWq38CsgwVWMu6Pg2WEH5WiYyxXjrv9044pV_F7VA_loroZL__aem_WuTY34tn57puJoqiwAqcxw

У новому випуску "Локальної історії", який присвячений Богдану Хмельницькому, вийшла моя стаття про кримського хана Іслама ІІІ Ґерея та його шлях до союзу з українським гетьманом. Щиро дякую команді журналу за співпрацю!
✍️Постать хана Іслама ІІІ Ґерея є однією з центральних у сюжетах про повстання Богдана Хмельницького та перші успіхи Козацької революції середини XVII століття. З огляду на місце, яке «кримський напрямок» посідав у подальшій політиці Гетьманщини, це не дивує. Водночас для багатьох українців Іслам ІІІ Ґерей досі є радше літературним образом, аніж історичною персоною. Якою була його юність ішлях до престолу? Звідки кримський хан знав «козацьку мову»? Та найголовніше, що переконало його підтримати Богдана Хмельницького? Далекосяжні амбіції, гостра політична потреба чи щира прихильність до козаків? А можливо - усе в сукупності? Спробував подати ці відомі історичні події з іншої точки зору та пролити трохи світла на особистість Іслама Ґерея, який пройшов тернистий шлях від заручника при дворі польського короля – до становища володаря Криму й союзника козаків.
📌Замовити випуск журналу можна за посиланням:
#стаття #Крим #Кримський_ханат
https://publishing.localhistory.org.ua/product/bogdan-hmelnyczkyj-6-2025/

Музей книги та друкарства м. Острог виклав у відкритий доступ «Острозький Коран» - цінну рукописну пам’ятку волинських татар, яку переписав у 1804 р. Адам Алі Мустафа з роду Лебедзів. У рукописі представлено 114 сур, а також молитва, яку читають після завершення всього Корану. Написаний текст в арабській графіці, але з використанням українських та польських слів, записаних теж арабицею. Татарська громада існувала в Острозі щонайменше з другої половини XV ст., проживаючи компактно на вул. Татарській, у Зарванському передмісті, а також в найближчих селах і містечках. Служили вони у Татарських хоругвах коронної армії, надвірних військах князів Острозьких, Заславських та іншої місцевої знаті. Нерідко були послами, дипломатами, перекладачами зі східних мов. За службу їм надавали землю, привілеї й право сповідувати власну релігію – іслам. Завдяки цим факторам вони століттями зберігали ідентичність та пам’ять про свій історичний зв’язок з Кримом та Причорномор’ям. Волинські татари, як і польсько-литовські татари загалом – це тюркська за походженням, але не тюркомовна спільнота. Рід Лебедзів з’являється на Волині найвірогідніше з XVIII ст., а походить він з давньої "татарської шляхти" Великого князівства Литовського. Волинські татари з таким прізвищем у ХІХ ст. проживали в Тудорові та Звягелі (Новоград-Волинському). Ну і певний час в Острозі (чи найближчих до нього селах), де й був переписаний цей рукопис. «Острозький Коран» довго зберігався в місцевій мечеті, а згодом - як сімейна реліквія. З 1992 р. був переданий в музей нащадками волинських татар.
П.С. Скоро в Музеї книги та друкарства м. Острог буде цікава виставка. Так що буде більше цікавого про волинських татар.
#татари_липки #Волинь #Острог #музей
https://starodruky.ostrohcastle.com.ua/manunoscripts/ostrozkyj-koran/?fbclid=IwRlRTSANJuFZleHRuA2FlbQIxMQABHjqo_tvx_vYUQMq-9QFh4XMO0DTbIAy6W3KsTJvXOtIRqQXMhPCz84CmWe5c_aem_NOcc9O0-B93vIwiAycMn2Q

Прийшов до вас із цікавою новинкою. Підготував сценарії двох лекцій про Бахчисарай та міську культуру Криму для проєкту «УКультура». На основі цих сценаріїв відзняли два випуски, в рамках «УКультура. Школа» - циклу лекцій популярного формату, орієнтованих на учнів та молодь, які хочуть більше дізнатись про історію української культури, підсилити шкільну програму, поглибити знання про різні регіони України.
✍️Коли мова заходить про Крим, більшість уявляє собі степові простори, лісисті гори чи морське узбережжі. Але окрім природних ландшафтів, в Криму існувала самобутня міська культура, яка виникла в результаті поєднання різноманітних традицій, світоглядів, способів життя тощо. В добу Кримського ханства, міська структура відображала не лише владні відносини, але й конфесійний, соціальний, господарський\професійний чи гендерний поділ населеного пункту – з відповідним набором споруд та взаємодією людей у цьому середовищі.
🎥Власне про все це коротко та у доступній формі можна послухати тут. Приємного перегляду:
#Крим #кримські_татари #Бахчисарай #відео #текст
📌Багчасарай у XVI – наприкінці XVIII ст.:
https://www.youtube.com/watch?v=yra5-gLfbpQ
📌Міська культура Багчасараю: кав’ярні, вулична їжа, ремісничі цехи:
https://www.youtube.com/watch?v=mChD5zDNtCM&t=2s

Запрошую на публічне обговорення й дискусію довкола дуже цікавої книги Тетяни Григор’євої «Османська шахівниця. Хотинський мир 1621 р. і дипломатична одіссея князя Криштофа Збаразького».
На заході йтиметься про тонкощі дипломатичних відносин з Османською імперією у XVII ст., засади успішного ведення переговорів та особливості укладання ранньомодерних договорів. Під час дискусії також відбудеться презентація книги, котра ще влітку вийшла у видавництві «Видавничий дім «Києво-Могилянська академія».
☑ У розмові братимуть участь знані науковці – Тетяна Григор’єва, Олександр Галенко, Дмитро Вирський, Наталя Старченко, Олексій Сокирко.
🔹Модератор заходу – провідний науковий співробітник музею Олексій Савченко.
📚 На зустрічі можна буде придбати примірник видання у представників видавництва.
📍Презентація відбудеться 24 жовтня в Національному музеї історії України за адресою вул. Володимирська, 2. Початок о 16:00.
❗Просимо заздалегідь зареєструватись на подію: https://forms.gle/vema7x6UYjQ4ji4aA
Вхід на захід вільний.
#анонс #книга #чтиво #музей #Османська_імперія
https://www.facebook.com/events/1335498377983840/?acontext=%7B%22event_action_history%22%3A[%7B%22extra_data%22%3A%22%22%2C%22mechanism%22%3A%22surface%22%2C%22surface%22%3A%22groups_highlight_units%22%7D%2C%7B%22extra_data%22%3A%22%22%2C%22mechanism%22%3A%22surface%22%2C%22surface%22%3A%22permalink%22%7D%2C%7B%22extra_data%22%3A%22%22%2C%22mechanism%22%3A%22surface%22%2C%22surface%22%3A%22edit_dialog%22%7D]%2C%22ref_notif_type%22%3Anull%7D

Ні дня без цікавого анонсу:
⚡Запрошуємо на презентацію книги "Загублений світ мусульман: інтелектуальна провокація Ісмаїла Гаспринського", авторства Світлани Каюк, кандидатки історичних наук та дослідниці.
📌Неділя, 16.00. Книгарня "Сенс" на Хрещатику;
Мав можливість прочитати книгу ще на етапі рукопису, так що маю право стверджувати, що вона дуже цікава😊. Окрім самої книги, обговоримо й ширші теми:
✓ Кримськотатарський письменник у сучасному «постколоніальному» світі.
✓ Чи готовий світ Заходу потіснитися місцями на пантеоні «відомих всьому світу», широко розтиражованих і всіляко популяризованих письменників?
✓ Що є таке «українське сходознавство» і чи готові українські інтелектуали говорити про себе, долаючи орієнтири світу ідей 19-20 ст.?
✓ Феномен сучасного неакадемічного українського книговидавництва.
Вхід на подію вільний.
#анонс #книга #чтиво #кримські_татари #Крим
https://facebook.com/events/s/%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0-%D0%BF%D1%80%D0%BE-%D0%BA%D1%80%D0%B8%D0%BC-%D1%96-%D0%BD%D0%B5-%D1%82%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BA%D0%B8/663554389890096/

Цієї суботи, 1 листопада о 15:00, в Музеї Ханенків в межах виставки «Африка: директ» відбудеться презентація та спілкування з ініціаторами та благодійниками африканської колекції Тетяною Дешко та Андрієм Клепіковим, які поділяться унікальним досвідом їхнього відкриття Африки. Вони розкажуть про роботу, подорожі, колекцію, захоплення континентом — напряму, без посередників, відверто, щиро. Підземні храми Лалібели. Віслючки острову Ламу. 5 персонажів сватання Луо. Мова з приклацуванням язиком в ПАР. Делікатес з голуба в Єгипті. І багато іншого!
#анонс #Африка #музей
https://facebook.com/events/s/%D0%BD%D0%B5%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%B0-%D0%B0%D1%84%D1%80%D0%B8%D0%BA%D0%B0-%D0%BD%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%B8%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F-%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%BC/791947967011393/

«Острозькі татари. Експозиція»:
⚡️У Музеї книги та друкарства міста Острог відкрилась важлива виставка, присвячена маловідомій сторінці історії України – а саме спільноті «волинських татар». Дуже вдячний команді музею за можливість долучитись до втілення виставки та попрацювати цей тиждень у чудовій професійній атмосфері. В експозиції представлені музейні артефакти, інтерактивні компоненти, цінні сімейні фотографії нащадків волинських татар (Солтиків, Байрашевських, Ждановичів, Богдановичів, Лебедзів - переважно з Острога та с. Ювківців), а також унікальні рукописні пам’ятки - «Острозький Коран» (переписаний у 1804 р. Адамом Алі Мустафою Лебедзем), кілька хамаїлів (молитовників) ХІХ ст. та багато інших цікавих речей.
✍️«Острозькі (або ж волинські) татари» в ширшому контексті належать до польсько-литовських татар, або ж «татар-липків». Ця спільнота є тюркською за походженням, але не тюркомовною. Історично вони сформувались із числа «татарських осадників» із Золотої Орди та Кримського ханства (кримських татар і ногайців), які приходили на князівську й королівську службу ще з кінця XIV століття. Отримуючи землю на військовому праві в різних регіонах Великого князівства Литовського і Корони, вони осіли зокрема й на Волині, Поділлі, Київщині та Галичині, де в майбутньому проявили себе як вправні воїни, дипломати, перекладачі зі «східних» мов, купці та ремісники.
Перші згади про «служивих татар» у м. Острог датуються ще XV ст., хоча найбільш активно їх розселяють в місті й навколишніх селах вже з початку XVI ст. Необхідність зміцнювати оборону краю та заселяти приватні володіння вплинула на залучення кримських татар і ногайців на службу до таких знатних родів, як Острозькі, Заславські, Корецькі, Вишневецькі, Синявські, Потоцькі та ін. В майбутньому, частина «волинських татар» змінила військове ремесло на цивільну службу, але все ж їхні нащадки довго зберігали власні звичаї, віру, культуру та пам’ять про своє походження, тісно пов’язане з Кримом.
Спадщина «волинських татар» є надзвичайно цінною, але в той же час маловідомою для більшості українців. Однією з причин такої «несправедливості» є трагічне ХХ ст., яке стало справжнім випробуванням для цієї й так нечисельної спільноти. Радянські репресії 1930-х років та антирелігійна кампанія (останній муфтій волинських татар був засланий до Сибіру); нацистська окупація (під час якої в татарському селищі Ювківці намагались створити колонію «Сонячна долина»); післявоєнне виселення (т. з. «обмін населенням» з Польщею) – усе це тяжко вдарило по ідентичності спільноти, «розпорошивши» їх общини.
Виставка нагадує і про сучасний контекст російського вторгнення, адже на ній звучить ім’я Андрія Солтика з позивним «Татар» - старшого солдата ЗСУ, який загинув у 2025 році на захисті України. Рід Солтиків походить із давньої «татарської шляхти», був чисельний і дуже знаний в середовищі волинських (і не лише) татар.
Дуже важливо, що співробітники музею сьогодні документують спадщину волинських татар, фіксують серед їх нащадків сімейні історії, фотографії, звичаї, а також окремі реліквії – зокрема рукописи. Усе це допомагає зберігати ті «крихти» знань і пам’ять про нащадків знаменитих воїнів, купців і дипломатів, які століттями з’єднували Балтійське та Чорне море «татарським шляхом». Хто буде в Острозі, дуже рекомендую відвідати виставку.
#татари_липки #музей #виставка #текст