Музей книги та друкарства м. Острог виклав у відкритий доступ «Острозький Коран» - цінну рукописну пам’ятку волинських татар, яку переписав у 1804 р. Адам Алі Мустафа з роду Лебедзів. У рукописі представлено 114 сур, а також молитва, яку читають після завершення всього Корану. Написаний текст в арабській графіці, але з використанням українських та польських слів, записаних теж арабицею. Татарська громада існувала в Острозі щонайменше з другої половини XV ст., проживаючи компактно на вул. Татарській, у Зарванському передмісті, а також в найближчих селах і містечках. Служили вони у Татарських хоругвах коронної армії, надвірних військах князів Острозьких, Заславських та іншої місцевої знаті. Нерідко були послами, дипломатами, перекладачами зі східних мов. За службу їм надавали землю, привілеї й право сповідувати власну релігію – іслам. Завдяки цим факторам вони століттями зберігали ідентичність та пам’ять про свій історичний зв’язок з Кримом та Причорномор’ям. Волинські татари, як і польсько-литовські татари загалом – це тюркська за походженням, але не тюркомовна спільнота. Рід Лебедзів з’являється на Волині найвірогідніше з XVIII ст., а походить він з давньої "татарської шляхти" Великого князівства Литовського. Волинські татари з таким прізвищем у ХІХ ст. проживали в Тудорові та Звягелі (Новоград-Волинському). Ну і певний час в Острозі (чи найближчих до нього селах), де й був переписаний цей рукопис. «Острозький Коран» довго зберігався в місцевій мечеті, а згодом - як сімейна реліквія. З 1992 р. був переданий в музей нащадками волинських татар.
П.С. Скоро в Музеї книги та друкарства м. Острог буде цікава виставка. Так що буде більше цікавого про волинських татар.
#татари_липки #Волинь #Острог #музей
https://starodruky.ostrohcastle.com.ua/manunoscripts/ostrozkyj-koran/?fbclid=IwRlRTSANJuFZleHRuA2FlbQIxMQABHjqo_tvx_vYUQMq-9QFh4XMO0DTbIAy6W3KsTJvXOtIRqQXMhPCz84CmWe5c_aem_NOcc9O0-B93vIwiAycMn2Q

Прийшов до вас із цікавою новинкою. Підготував сценарії двох лекцій про Бахчисарай та міську культуру Криму для проєкту «УКультура». На основі цих сценаріїв відзняли два випуски, в рамках «УКультура. Школа» - циклу лекцій популярного формату, орієнтованих на учнів та молодь, які хочуть більше дізнатись про історію української культури, підсилити шкільну програму, поглибити знання про різні регіони України.
✍️Коли мова заходить про Крим, більшість уявляє собі степові простори, лісисті гори чи морське узбережжі. Але окрім природних ландшафтів, в Криму існувала самобутня міська культура, яка виникла в результаті поєднання різноманітних традицій, світоглядів, способів життя тощо. В добу Кримського ханства, міська структура відображала не лише владні відносини, але й конфесійний, соціальний, господарський\професійний чи гендерний поділ населеного пункту – з відповідним набором споруд та взаємодією людей у цьому середовищі.
🎥Власне про все це коротко та у доступній формі можна послухати тут. Приємного перегляду:
#Крим #кримські_татари #Бахчисарай #відео #текст
📌Багчасарай у XVI – наприкінці XVIII ст.:
https://www.youtube.com/watch?v=yra5-gLfbpQ
📌Міська культура Багчасараю: кав’ярні, вулична їжа, ремісничі цехи:
https://www.youtube.com/watch?v=mChD5zDNtCM&t=2s

Запрошую на публічне обговорення й дискусію довкола дуже цікавої книги Тетяни Григор’євої «Османська шахівниця. Хотинський мир 1621 р. і дипломатична одіссея князя Криштофа Збаразького».
На заході йтиметься про тонкощі дипломатичних відносин з Османською імперією у XVII ст., засади успішного ведення переговорів та особливості укладання ранньомодерних договорів. Під час дискусії також відбудеться презентація книги, котра ще влітку вийшла у видавництві «Видавничий дім «Києво-Могилянська академія».
☑ У розмові братимуть участь знані науковці – Тетяна Григор’єва, Олександр Галенко, Дмитро Вирський, Наталя Старченко, Олексій Сокирко.
🔹Модератор заходу – провідний науковий співробітник музею Олексій Савченко.
📚 На зустрічі можна буде придбати примірник видання у представників видавництва.
📍Презентація відбудеться 24 жовтня в Національному музеї історії України за адресою вул. Володимирська, 2. Початок о 16:00.
❗Просимо заздалегідь зареєструватись на подію: https://forms.gle/vema7x6UYjQ4ji4aA
Вхід на захід вільний.
#анонс #книга #чтиво #музей #Османська_імперія
https://www.facebook.com/events/1335498377983840/?acontext=%7B%22event_action_history%22%3A[%7B%22extra_data%22%3A%22%22%2C%22mechanism%22%3A%22surface%22%2C%22surface%22%3A%22groups_highlight_units%22%7D%2C%7B%22extra_data%22%3A%22%22%2C%22mechanism%22%3A%22surface%22%2C%22surface%22%3A%22permalink%22%7D%2C%7B%22extra_data%22%3A%22%22%2C%22mechanism%22%3A%22surface%22%2C%22surface%22%3A%22edit_dialog%22%7D]%2C%22ref_notif_type%22%3Anull%7D

Ні дня без цікавого анонсу:
⚡Запрошуємо на презентацію книги "Загублений світ мусульман: інтелектуальна провокація Ісмаїла Гаспринського", авторства Світлани Каюк, кандидатки історичних наук та дослідниці.
📌Неділя, 16.00. Книгарня "Сенс" на Хрещатику;
Мав можливість прочитати книгу ще на етапі рукопису, так що маю право стверджувати, що вона дуже цікава😊. Окрім самої книги, обговоримо й ширші теми:
✓ Кримськотатарський письменник у сучасному «постколоніальному» світі.
✓ Чи готовий світ Заходу потіснитися місцями на пантеоні «відомих всьому світу», широко розтиражованих і всіляко популяризованих письменників?
✓ Що є таке «українське сходознавство» і чи готові українські інтелектуали говорити про себе, долаючи орієнтири світу ідей 19-20 ст.?
✓ Феномен сучасного неакадемічного українського книговидавництва.
Вхід на подію вільний.
#анонс #книга #чтиво #кримські_татари #Крим
https://facebook.com/events/s/%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0-%D0%BF%D1%80%D0%BE-%D0%BA%D1%80%D0%B8%D0%BC-%D1%96-%D0%BD%D0%B5-%D1%82%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BA%D0%B8/663554389890096/

Цієї суботи, 1 листопада о 15:00, в Музеї Ханенків в межах виставки «Африка: директ» відбудеться презентація та спілкування з ініціаторами та благодійниками африканської колекції Тетяною Дешко та Андрієм Клепіковим, які поділяться унікальним досвідом їхнього відкриття Африки. Вони розкажуть про роботу, подорожі, колекцію, захоплення континентом — напряму, без посередників, відверто, щиро. Підземні храми Лалібели. Віслючки острову Ламу. 5 персонажів сватання Луо. Мова з приклацуванням язиком в ПАР. Делікатес з голуба в Єгипті. І багато іншого!
#анонс #Африка #музей
https://facebook.com/events/s/%D0%BD%D0%B5%D0%B7%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D0%B0-%D0%B0%D1%84%D1%80%D0%B8%D0%BA%D0%B0-%D0%BD%D0%B0%D0%B1%D0%BB%D0%B8%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F-%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%BC/791947967011393/

«Острозькі татари. Експозиція»:
⚡️У Музеї книги та друкарства міста Острог відкрилась важлива виставка, присвячена маловідомій сторінці історії України – а саме спільноті «волинських татар». Дуже вдячний команді музею за можливість долучитись до втілення виставки та попрацювати цей тиждень у чудовій професійній атмосфері. В експозиції представлені музейні артефакти, інтерактивні компоненти, цінні сімейні фотографії нащадків волинських татар (Солтиків, Байрашевських, Ждановичів, Богдановичів, Лебедзів - переважно з Острога та с. Ювківців), а також унікальні рукописні пам’ятки - «Острозький Коран» (переписаний у 1804 р. Адамом Алі Мустафою Лебедзем), кілька хамаїлів (молитовників) ХІХ ст. та багато інших цікавих речей.
✍️«Острозькі (або ж волинські) татари» в ширшому контексті належать до польсько-литовських татар, або ж «татар-липків». Ця спільнота є тюркською за походженням, але не тюркомовною. Історично вони сформувались із числа «татарських осадників» із Золотої Орди та Кримського ханства (кримських татар і ногайців), які приходили на князівську й королівську службу ще з кінця XIV століття. Отримуючи землю на військовому праві в різних регіонах Великого князівства Литовського і Корони, вони осіли зокрема й на Волині, Поділлі, Київщині та Галичині, де в майбутньому проявили себе як вправні воїни, дипломати, перекладачі зі «східних» мов, купці та ремісники.
Перші згади про «служивих татар» у м. Острог датуються ще XV ст., хоча найбільш активно їх розселяють в місті й навколишніх селах вже з початку XVI ст. Необхідність зміцнювати оборону краю та заселяти приватні володіння вплинула на залучення кримських татар і ногайців на службу до таких знатних родів, як Острозькі, Заславські, Корецькі, Вишневецькі, Синявські, Потоцькі та ін. В майбутньому, частина «волинських татар» змінила військове ремесло на цивільну службу, але все ж їхні нащадки довго зберігали власні звичаї, віру, культуру та пам’ять про своє походження, тісно пов’язане з Кримом.
Спадщина «волинських татар» є надзвичайно цінною, але в той же час маловідомою для більшості українців. Однією з причин такої «несправедливості» є трагічне ХХ ст., яке стало справжнім випробуванням для цієї й так нечисельної спільноти. Радянські репресії 1930-х років та антирелігійна кампанія (останній муфтій волинських татар був засланий до Сибіру); нацистська окупація (під час якої в татарському селищі Ювківці намагались створити колонію «Сонячна долина»); післявоєнне виселення (т. з. «обмін населенням» з Польщею) – усе це тяжко вдарило по ідентичності спільноти, «розпорошивши» їх общини.
Виставка нагадує і про сучасний контекст російського вторгнення, адже на ній звучить ім’я Андрія Солтика з позивним «Татар» - старшого солдата ЗСУ, який загинув у 2025 році на захисті України. Рід Солтиків походить із давньої «татарської шляхти», був чисельний і дуже знаний в середовищі волинських (і не лише) татар.
Дуже важливо, що співробітники музею сьогодні документують спадщину волинських татар, фіксують серед їх нащадків сімейні історії, фотографії, звичаї, а також окремі реліквії – зокрема рукописи. Усе це допомагає зберігати ті «крихти» знань і пам’ять про нащадків знаменитих воїнів, купців і дипломатів, які століттями з’єднували Балтійське та Чорне море «татарським шляхом». Хто буде в Острозі, дуже рекомендую відвідати виставку.
#татари_липки #музей #виставка #текст