🖼️«Багдадські чалги» (1972), від Фаїка Хасана (1914-1992), впливового іракського художника й скульптора, який захоплювався європейським імпресіонізмом та кубізмом, а також цінував особисту свободу й традиційний спосіб життя бедуїнів.
✍️«Чалги», або ж «чалґа» (від тюркського та арабського слова «чалґа\шалга» - «інструмент») – це невеликі музичні ансамблі, які історично поєднували ритми традиційних мелодій з популярною музикою. Сьогодні вони грають повторювані танцювальні й музикальні ритми в кав’ярнях, концертах та весіллях, поєднуючи традиційні («східні») музичні інструменти з сучасними (зокрема електронними). Культурний феномен таких гуртів став дуже поширений у поп-культурі на Близькому Сході, Балканах та Центральній Азії особливо з другої половини ХХ ст., а його коріння дослідники намагаються віднайти одночасно в арабській, османській, суфійських, балканській та інших традиціях.
#мистецтво #музика #вечірнє

У Бейруті скоро вийде переклад «Кобзаря» Тараса Шевченка, яке можна вважати першим ґрунтовним виданням цього українського поета арабською мовою. Ліванський письменник і перекладач Імадеддін Раеф розповідає про переклади творів Тараса Шевченка арабською мовою та історію знайомства арабського світу з творчістю українського "Кобзаря".
#текст #інтервю #Ліван
https://chytomo.com/pershe-gruntovne-vydannia-kobzaria-arabskoiu-chomu-lyshe-zaraz/

🖼"Велика родина". Декоративне панно роботи Едема Ганієва, сучасного кримськотатарського майстра кераміста. Колекція Есми Аджієвої. Фото з нашої виставки "Орьнек. В мереживі Криму", яка проходила в Національному музеї історії України у 2019 році.
✍Виставка була присвячена традиційному кримськотатарському орнаменту Орьнек, а також майстрам декоративно-ужиткового мистецтва, які не лише створюють неймовірні вироби високого художнього рівня, але й досліджують, зберігають і передають молодшому поколінню знання про спадщину кримських татар. Дуже люблю цю роботу та її глибокий символічний сенс, який розкривається лише у цілісній орнаментальній композиції.
#Крим #кримські_татари #мистецтво #фото #музей

Побачив, що 9 грудня у Музеї війни буде лекція "Біженство - невідома депортація українців", яка присвячена 110-й річниці масштабного примусового переселення цивільних під час Першої світової війни. Хто буде в Києві - дуже рекомендую відвідати. Анонс за посиланням:
https://ukrpohliad.org/news/anons-publichna-lekcziya-bizhenstvo-nevidoma-deportacziya-ukrayincziv.html

Ця тема для мене довгий час була маловідомою, зокрема на фоні інших трагічних подій нашої історії ХХ ст. Але дізнався я про неї у 2015 році - як не дивно, в контексті дослідження історії громад польсько-литовських татар на польсько-білорусько-українському прикордонні.

Якщо коротко, то влітку 1915 р., коли австрійсько-німецькі війська прорвали російський фронт, сотні тисяч жителів Холмської, Волинської та Гродненської губерній вимушені були покинути свої домівки під формальним приводом "примусової евакуації". Насправді, пізніше стало відомо, що це виселення було лише черговою спробою втілити російську тактику "випаленої землі" й згону населення. Хто слідкує за моїм каналом той знає, що цей прикордонний регіон століттями населяли польсько-литовські татари, нащадки служивих татар Речі Посполитої. Виселення торкнулось і їхнії громад в околицях Білостоку, Крушинян та інших населених пунктів.

Польська дослідниця Анета Примака-Онішк, яка документувала свідчення очевидців цих подій, зафіксувала зокрема й спогади Стефана Мустафи Ясінського, колишнього імама польських татар в Малавічах Гурних.
Він згадує, що на момент "Біженства" у 1915 р. йому було лише 4 роки. Тоді їх родину через білоруські землі відправили в товарному потязі у Сімферополь, де вони якийсь час жили у одного зі своїх родичів. В Криму він запам'ятав красиві сади, дівчат біля чешме, а також небачену ним раніше екзотику - верблюдів.

З Криму їх невдовзі перевезли до Казані. Однією з притчин такого повороту було те, що клімат на півострові сильно відрізнявся від звиклого полісся - для його батька він був занадто теплий і шкодив здоров'ю. Після кількох років життя у Казані їм все із великими випробуваннями вдалось повернутись додому. Але чимало таких вимушених переселенців нажаль осіли на території Росії, розчинившись у місцевій людності. Це, загалом, і була одна з прични такого "згону" населення.
Детальніше історії інших таких "Біженців" можна почитати тут. Хоча із польских татар ця історія, здається, єдина:
#татари_липки #текст #чтиво #анонс #Крим
https://biezenstwo.pl/co-nam-zostalo-z-biezenstwa/stefan-mustafa-jasinski-imam-z-malawicz-gornych-zmarl-4-wrzesnia-2015/