https://youtu.be/uguGXIe0rzE?si=tFOLc21aJ5PNDaxc

Раджу цього хлопця. Комік за професією, зараз у лавах ЗСУ. Гарний гумор, часто на військодотичні теми. Гарна мова)

Мені дуже заходить)

Як вам?

Із вчорашньої (03.02) акції @groshi_na_zsu під КМДА.
Більше фото тут.

Далі моя стаття👇

#стаття
Гроші на ЗСУ

Цієї суботи 3 лютого Київ виглядав сіреньким і плаксивим, втім, попри сльотаву погоду, о 10 годині коло КМДА стали збиратися люди на задовго заплановану акцію Ініціативної групи Гроші на ЗСУ. Остання така акція відбулася на тому ж самому місці 16 грудня, за кілька днів по прийняттю міського бюджету на 24 рік. Відповідно до нього з понад 85 млрд гривень на потреби армії, зокрема на програму “Захисник Києва” виділено 1 млрд, себто 1.2% всього бюджету.

Активісти були незгодні з таким розподілом міських коштів, відтак на акції в суботу 16 грудня призначали новий день збору — 3 лютого, коли у КМДА вноситимуться правки до бюджету і можна буде щось змінити.

Чим же займалась команда Ініціативної групи Гроші на ЗСУ протягом цих 1,5 місяця? Окрім змінити лого і до “Гроші на ЗСУ” доставити Ініціативна група, за словами одного з членів організації, Мирослава Гаврищука, за цей час команда проаналізувала, чого їм вдалося досягти за усі попередні мітинги (з кінця вересня 23 року їх було з десяток), серйозно збільшила свою пізнаваність у соц. мережах та докладно вивчила прийнятий на 24 рік бюджет.

Щодо досягнень, то активістам, далебі, є чим пишатися: їхніми заходами фінансування програми “Захисник Києва” на 24 рік збільшено з 13,2 млн до 1 млрд 260 млн гривень, а за кінець 23 року з міського бюджету було виділено додаткових близько 2 млрд гривень на потреби численних підрозділів, зареєстрованих у м. Київ. Зрештою, 16 січня КМДА оголосила, що самостійно закупить дрони сумою в 500 млн гривень, чого доти робити начисто відмовлялась, покликаючись на законну неможливість цього. Натомість, уся допомога йшла через субвенції військовим підрозділам. Цей процес юридично дуже складний і забюрократизований, через що більшість частин не можуть скористатися виділеними коштами, які лишаються незасвоєними.

Проблема засвоєння, а точніше НЕзасвоєння коштів дуже критична. Станом на жовтень 23 року, відповідно до оприлюднених групою даних, з 5,5 млрд гривень, виділених на програму “Захисник Києва”, засвоєно було лише 599 млн. Гадаю, через це сьогодні пролунала нова речівка. Поруч із добре відомими “гроші на ЗСУ”, “прозорий бюджет — сильна країна” чи більше загальною “сильна, єдина, соборна Україна”, ми почули нову: “виділив, засвоїв, відзвітував”. Саме ці три слова, на думку активістів, уособлюють завдання уряду (як міського, так і державного).

“КМДА нас чує, зрушення є, але не такі швидкі, як хотілось би. Це еволюція, не революція. Втім відповідно до змін у КМДА адаптуємось і ми у своїх вимогах.” — стверджує Мирослав Гаврищук. “Для нас ці акції — це передусім про більшу допомогу військовим, але також про обізнаність нашу і містян. Якщо в питаннях інклюзії ми достатньо добре розбираємося, то проблему реабілітаційних закладів і їхнього стану нам ще треба вивчати. Ми тут не для того, щоб протестувати, а щоб працювати разом.”

За яких 15 хвилин невеличка купка активістів з плакатами й телефонами в руках переросла у масу людей, що зайняла сходи до КМДА а також майже весь хідник обабіч. На тротуарі перед сходами тупцювала молода команда найближчих до “невдовзі-організації” Гроші на ЗСУ. Бравий юнак, на позивний Філ, як завше з мікрофоном у руці та кепкою, розвернутою назад, заводив народ руками та речівками, а час від часу промовці давали йому передихнути, беручи коротке слово та… його мікрофон.

Перший з них, одразу оголосив усім 3 головні вимоги акції (поточної і, ймовірно, наступних):
⁃ 20% міського бюджету на потреби ЗСУ;
⁃ прозорість і публічність у витратах;
⁃ створення інклюзивності в місті та приведення до ладу реабілітаційних центрів.

Інклюзія сьогодні дійсно стала пріоритетною темою. Велика війна лишила сотні тисяч людей інвалідами. По реабілітації вони повернуться в міста, де житимуть далі. Неприлаштованість столиці до інвалідів дедалі більше турбує пересічних містян. Артем, двадцятичотирилітній шеф-кухар родом із Донецька, що нині живе в столиці, найбільше дорікає міській владі саме відсутністю інклюзивності. На акції Гроші на ЗСУ він уперше, але чув про них уже давно. На питання, чому йому важливо було прийти сьогодні, відповів так:

“щоб донести голові міста, що такою політикою він ризикує пропустити собі удар в очко!”

Його товариш Олексій каже, що хотів би, щоб від міського уряду більший фокус зараз ішов саме на армію, а не на будівництво.

“Я розумію, що мене можуть мобілізувати. Хотілося б, щоб ми були забезпечені. Тут уже кожен за себе думає.”

Олексій на акції другий раз. До цього він думав, що виходити на такі заходи не варто, позаяк це може розхитати владу і створити прецедент для бучі. Втім після першого акції каже, що зрозумів, що це мирні зібрання, і їхні організатори не проти влада, а за те, щоб її покращувати і працювати з нею.

“Є такі, що не ходять, бо думають, що в цьому немає сенсу, що це нічого не змінить.”
“Ви так не думаєте?” — питаю.
“Авжеж змінить! Помаранчева революція змінила, Майдан змінив.” — відповідає Олексій. “Просто заїбало, додає Артем, коли волонтери збирають для військових більше, ніж КМДА!”

Плани ініціативної групи Гроші на ЗСУ на 24 рік?

“Усе залежить від уряду. Щойно буде суттєвий прогрес і міська влада до нас дослухається й ефективно запрацює, ми перестанемо виходити. А поки виходитимемо далі. Я б волів, продовжує Мирослав, щоб не було потреби виходити, але поки так. Будемо також покращувати обізнаність і освідомленість громадян через соц. мережі. Що більше людей приходять на акції, то більше чиновники чують на собі тиск.”

За годину широкий хідник знову спорожнів. У голові мені бриніли слова пані Наталі, 48-річної жінки, яка вкотре прийшла сюди:

“не важко виділити 15-20 хвилин, не обовʼязково стояти всю годину. Але коли б кожен десятий киянин був тут, депутати б побачили, наскільки ми небайдужі.”

На сходах вже не стояли ряди людей. По них ходила Єлизавета, лишивши позаду візочок і назирцем слідуючи за своїм півторарічним Мстиславчиком. Її чоловік зараз на фронті, а вона з дитиною, думаючи про відповідальність тилу, сьогодні була на акції.

Неймовірно)

Великомученице кумо! Дурна єси та нерозумна! В раю веселому зросла, Рожевим цвітом процвіла І раю красного не зріла, Не бачила, бо не хотіла Поглянути на божий день, На ясний світ животворящий! Сліпа була єси, незряща, Недвига серцем; спала день І спала ніч. А кругом тебе Творилося, росло, цвіло, І процвітало, і на небо Хвалу творителю несло. А ти, кумасю, спала, спала, Пишалася, та дівувала, Та ждала, ждала жениха, Та ціломудріє хранила, Та страх боялася гріха Прелюбодійного. А сила Сатурнова іде та йде, І гріх той праведний плете, У сиві коси заплітай, А ти ніби недобачаєш: Дівуєш, молишся, та спиш, Та матір божію гнівиш Своїм смиренієм лукавим. Прокинься, кумо, пробудись Та кругом себе подивись, Начхай на ту дівочу славу Та щирим серцем, нелукаво Хоть раз, сердего, соблуди.

2 декабря [1860, С.-Петербург]