Робота сьогодні особливо продуктивна

(колись я собі також хочу паличку від Сайбо, але не сьогодні, ех)

В рекламній справі є надзвичайно відома історія про те, як в 1951 році до Девіда Огілві — того самого "батька реклами" — звернувся маленький, нікому на той час не відомий бренд чоловічих сорочок CF Hathaway. Засновник попросив придумати для них рекламну кампанію з бюджетом всього-навсього в $30,000. (Так, повірте мені — для США це дуже мало.) Натомість він пообіцяв Огілві дві речі: 1) що ніяк не буде вмішуватися в творчий процес, 2) а також що ніколи не найме іншого рекламщика, якого б успіху не сягнула його компанія.

Огілві прийняв пропозицію. Розробивши 18 різних концептів, він врешті-решт зупинився на образі літнього джентльмена, який нічим би не виділявся з сотень таких самих образів, якби не одне "але": праве око джентльмена скривала пов'язка.

Через тиждень після виходу реклами всі сорочки CF Hathaway розкупили.

Що особливого в цьому образі? Огілві перетворив звичайну рекламу на "історію". Читачам газети, в котрій з'явилася реклама сорочок, хотілося знати — хто цей чоловік? Як він втратив око? Нагадую, що на дворі стояв 1951 рік: ветеранів, котрі втратили ту чи іншу частину тіла, в суспільстві було багато.

Рекламна кампанія CF Hathaway мала приголомшливий успіх. Коли я вперше про неї дізналася — а це був, мабуть, 2018 чи 2019 рік, — то задумалася: чому в Україні досі немає такої ж реклами з воїнами АТО? Так, навряд чи успіх буде настільки ж вражаючий, але все одно — це тема, що близька і знайома кожному українцю, на таку рекламну кампанію обов'язково звернуть увагу.

Ця думка промайнула та забулася. Але ось настав 2023-ій, річниця повноцінного російського вторгнення в Україну, — і київське ательє чоловічих костюмів Indposhiv Bespoke зробило обличчям своєї нової кампанії Іллю Самойленко, ветерана полку «Азов».

Висновків не буде. Шкодую лише про одне: жодне медіа, яке написало про цей фотосет, не згадало Огілві, — а між тим навіть якщо автор цієї рекламної кампанії гадки не мав про "одноокого джентльмена" з реклами CF Hathaway, це надто яскрава паралель, щоб пройти повз.

#история

Нарешті знайшла ідеальне привітання з восьмим березня. Вітаю, мої любі! ^_^

(листівка авторства Тетяни Копилової)

Хороших вам новин на ніч

З інтересом спостерігаю за науковими баталіями щодо чергового "біохакінгу" про позитивні впливи холодних водних процедур. Мій особистий confirmation bias тягне мене бути скептиком, бо я так і не знайшла у собі сил спробувати.

Баталії науковців - це щось. Але найголовніше для мене у цих баталіях те, що там є група практиків хелс коучингу типу мене, які більше займають позицію спостереження, але мають чітку позицію, що ми не бачимо лісу за деревами.

Є люди, які приймають льодові ванни, бігають по 20 км кожний другий день, стрибають з парашутом та випробовують себе усіма можливими способами. Але. Це спосіб розважитися для окремих людей. У більшості ж проблема не вийти із зони комфорту, а хоч якось до неї потрапити і триматися у ній.

Ми намагаємося перефокусувати людей на прості дії: більше гуляти, вчасно лягати спати, їсти більше овочів та фруктів, вживати менше алкоголю.

Коли починається "науково обґрунтований біохакінг", люди тонуть у неважливих, несуттєвих деталях, які дають, може 1-2% до результатів. І чи дають - теж питання, бо часто наукові сенсації мають проблеми з методологією досліджень.

Я маю справу (включно із самою собою) із втомленими, задовбаними, знервованими людьми, які мають замало простору для відпочинку і забагато відповідальності та різноманітних ризиків і боротьби за життя, щоб додатково ще провокувати якісь сплески адреналіну "для заґартовування тіла і духу".

Я розумію, чому на Заході так популярна ідея to be comfortable with being uncomfortable. У них занадто нудне і ситне життя. Але коли наші місцеві гуру починають щось казати про те, як треба себе випробовувати, це вже звучить цинічно.

Знаєте, у нас тут трохи війна. І від неї штирить навіть у Карпатах. Якось складно вигадати щось більш uncomfortable ніж війна і пов'язані з нею економічні, соціальні, психологічні негаразди.

Моя порада: шукайте більше комфорту і відпочинку, але намагайтеся при цьому не розтринькати здоров'я. Надмірна кількість солодощів та алкоголю і нерухомий спосіб життя - це не відпочинок, а навпаки чинники ще більшої втоми і виснаженості, навіть якщо вони дають ілюзорну розраду.

Міцний сон, прогулянки на свіжому повітрі, дозовані вправи без екстриму і надриву, якісне живе спілкування, смачна, різноманітна, нутрієнтно багата їжа, походи у театри та музеї, взагалі споглядання краси природи і мистецтва, читання гарних книжок, масаж та спа-процедури, комфортні водні процедури, секс з приємним партнером, скидання із себе максимально побутової та іншої відповідальності, волонтерство без виснаження та соціально корисна робота, обмеження часу у соцмережах і споживання там тільки практично корисного і приємного для себе - все це про комфорт і підзарядку водночас. Вам не треба робити все це, оберіть доступне з цього переліку, додайте своє.

Це про те життя, яке ми зараз можемо собі дозволити.

Зайвий власноруч організований дискомфорт, почуття провини за неідеальність, зайва навішана на себе відповідальність, нелікування травм і психологічних проблем, зайві страждання - це розкіш, яку українець собі зараз дозволити не може.

Нездоровий спосіб життя теж розкіш, але на нові звички потрібний ресурс і розуміння технології змін, яких теж може не бути.

#бегущей_строкой

Ви маєте знати, що кіт Спіноза без жодного попередження тільки що вкусив мене за сраку.

#попурри

Класна стаття про хронічні запізнення :)

https://www.bbc.com/ukrainian/vert-cul-38959886

Вчора наречений моєї близької подруги загинув на фронті. В квітні ми разом мали їхати справляти їх весілля, святкувати життя серед смерті, робити всраті фото на БТР-і та робити весільну арку з двох самих високих бійців роти.
Натомість це будуть похорони.
І це неймовірно важкий удар для неї, а я навіть не можу бути поряд, бо закордоном.
Darina Momot, наша спільна подруга (багато з вас її знають, а я за неї ручаюсь), організовує збір, щоб дати можливість людині прийти до тями і не хвилюватись за їжу якийсь час. Цей час їй дуже потрібен.
Прошу підтримати, прошу як для себе.
https://send.monobank.ua/jar/7FeQgV2FG4
Ім'я подруги не вказую з етичних причин. Дякую.

Якщо раптом хтось шукає 1к квартиру в Києві не за всі гроші світу з адекватним орендодавцем - маякніть мені @annchern, плз 🙃

Лайк, шер, обіймаю ❤️

#попурри

Я вже не пам'ятаю хто і коли порадив мені цю статтю, але вона справді цікава: це соціально-антропологічні роздуми на тему різниці чоловічої та жіночої культури. Раджу і вам

https://archiveofourown.org/works/43822822?view_adult=true

#кино_сериалы

АААААААА!!!
*крики захвату*
*багато*

https://www.youtube.com/watch?v=PIOnrEujKl8

робоче-навчальний процес як є

Ееееее, бля, а може не треба?..

Коти.
Ситуація наступна.
Наша Лара @Kengulara, яку ви всі знаєте як ще одну голову багатоголового дракона нашої МГ має проблему - в неї тяжко захворіла мама.
Потрібна операція і прям вже (бо є ризик залишитись без ноги).
З грошима все дуже не дуже, тому, якщо у вас є можливість її підтримати - ми будемо дуже вдячні!

"Мамі на ноги"

🎯 Ціль: 35 000 ₴

🔗Посилання на банку
https://send.monobank.ua/jar/2QuwHYmnAX

💳Номер картки банки
5375 4112 0428 5790

Дякуємо всім, ваші ми!

#музыка

Оскільки я вважаю, що свіжий реліз Hozier дуже переоцінений і, як зазвичай, найкраще запхнули у промо, тримайте іншу новинку.
Ноель Галахер не дав нам такого щастя як новий альбом чи оригінальний реліз, але ремікс його власної пісні "Pretty boy" також чудовий. Особливо якщо ви любите атмосферу флоатинг-камери.
І барабани! Тільки послухайте барабани, вони чудові!
Також, у зв'язку з цим релізом вперше почула про Роберта Сміта і ще його послухаю, він класний.

https://youtu.be/KBMjCzA8ayY