Про культуру відміни на жаль так і є (ну або вона діє дуже вибірково).

Щось удруге за останні дні трапляється згадка про Біллі Айліш у книжках, ще й біографію анонсують.

Olivia A. Cole “Dear Medusa”
16-річна Алісія Ріверс має репутацію поганої дівчини через своє бурхливе статеве життя, але ніхто не знає, що призвело до цього. Алісія боїться скаржитися на те, що її обзивають та домагаються, бо їй дорікатимуть, що вона й сама винна — не так одягається, не так себе поводить, і у стосунках з дорослими чоловіками (у тому числі зі вчителем) наче ніхто її не примушував ні до чого, наче й сама могла здогадатися, що станеться.

І отак Алісія проживає все на самоті, тільки мріє про те, що знайде споріднену душу (бо оцей потік хлопців та чоловіків — це аж ніяк не справжні людські стосунки, вони її й людиною не вважають, бачать тільки функцію). Як вона каже, травмовані люди часто навмисно знову травмуються, щоб відчути себе живими. Алісія кинула спорт, посварилася з подругою, має проблеми зі школою та просто пливе за течією. Але, на щастя, зміни можливі.

Вчитель-збоченець, який має прізвисько Полковник на честь полковника Сандерса, у книзі активно не діє та присутній як незриме зло, та й більшість отих чоловіків та хлопців представлені лише як співрозмовники у повідомленнях. Натомість у центрі уваги сама Алісія та її намагання знайти себе. І ще мені дуже сподобалася її подружка-асексуалка (це не та, що з каблучкою). І на щастя, Алісія не поринає у безодню безнадійності, бо в її житті є й нормальні, хороші люди, і є сподівання на те, що все зрештою буде добре.

Книга, в принципі, невелика за обсягом, але дуже багато важливих проблем зачіпає — і різне ставлення до хлопців та дівчат (типу того, що дівчата начебто дорослішають раніше), і расизм, і ставлення як до бісексуальності, так і до асексуальності. Описів сексу немає, тому підліткам можна спокійно читати.

#прочитане2024 #dearmedusa

Мені ліньки дивитися інтервʼю Соловій про німфеток, але на всяк випадок хочу нагадати, що не лолітою єдиною — педотема з наданням трибуни педофілу в принципі притаманна роснявій класичній літературі (достоєвський, наприклад). Чи ото сране піонєрскоє лєто, яке я не читала, але нащось знаю, що там роман між повнолітнім юнаком та якраз піонєром, який типу досягнув віку згоди, але я поґуґлила, що в тій організації були діти до 14. Тому роблю висновок, що то педофік з віком, штучно натягнутим, щоб обійти цензуру.

«Цирцея» прегарна, мені подобається стиль перекладу❤️ Треба буде й «Ахіллеса» з «Ґалатеєю» якось почитати, та й взагалі взятися за ретелінґи.

https://www.listchallenges.com/books-mentioned-in-fun-home

Ще цікавий список — книжки з графічного роману ”Fun Home” (але я про більшість тих, що там згадувалися, не памʼятаю).

#списки #funhome