Нещодавно наснився той паралельний світ з «Не озирайся і мовчи», таке було страшне відчуття від всього того( все ж в плані жаху ця книга написана дуже майстерно.

А ці мемуари буду читати в бібліотеці, бо щось не хочу тримати вдома ще одну книгу про дитячі страждання 😢 але подивимось.

😐
1. Сподіваюсь, ШІ хоч помилки виправляє.
2. А нащо тоді писати, якщо не можеш?
3. Згадала ту історію про грибний довідник.

Але дякую таким людям, зайвий раз переконуюсь, що читати треба тільки надійних перевірених авторів.

З хорошого: побачила в бібліотеці купу цікавих графічних романів, які мені жаба давить купувати за свої гроші, але там чому б і не почитати (тим більше, що бібліотека в одному приміщенні з робочою конторою, тобто, бувати там можу часто).

Ще почала читати An unauthorised fan treatise, цікаво (це моє автобусне чтиво з телефону).

А це окремо винесу.
🥲

Звісно, очікую, що в An unauthorised fan treatise буде якийсь плот-твіст, але поки що головна героїня викликає бажання зробити щось нехристиянське 😐 Бо одна справа — писати в інтернеті теорії, чи зустрічаються актори (хоча аргументи там переважно на кшталт «Вони все заперечують, значить, точно пара»), а інша — сталкерити людей в інтернеті та в реальному житті. Ну й спроби аутинґу — то таке собі.
Але книга (?) мені подобається, ну й подібних персонажів я зустрічала, все дуже правдоподібно.
#читаю_зараз

Схоже, що це маскінґ і в Алісії аутизм, це я при першому читанні не помітила. А також зараз бачу багато турбуючих деталей, які перекреслюють перше сприйняття до того самого моменту. Ну типу, воно відразу так і було.