Sayaka Murata. Earthlings

До прочитання я була впевнена, що в книзі є фантастичний елемент, тому спочатку дивилася через цю призму. Так, зазначено, що там є магічний реалізм, але в мене інша думка, яку напишу нижче.

Головна героїня, Нацукі, дуже схожа на Кейко з «Крамнички», бо так само не вписується в оточення та намагається мімікрувати, асексуалка та чайлдфрі, але водночас і відрізняється від неї. Ще в дитинстві вона переживає страшний досвід, але й у дорослому віці простіше не стає. Нацукі впевнена, що вона — прибулиця з планети Попінпобопія, як і її кузен та чоловік, а ще в неї є друг-їжачок, наділений магічними властивостями.

Моєю першою гіпотезою було те, що це книга про потойбіччя, бо родичі збираються на Обон, свято вшанування мертвих, кузен, який не виріс за рік, шастає на горищі, а сама Нацукі відчуває себе зайвою в родині і дивиться на неї відсторонено. Мені, в принципі, ця ідея подобається. Можливо, і в кінці вони — просто голодні духи.

Друга та більш достовірна гіпотеза: в Нацукі шизофренія, на яку наклався посттравматичний синдром. Ймовірно, в кузена теж, і в чоловіка теж щось таке. Ще в Нацукі відбувається дисоціація як захисний механізм під час зґвалтування. Очевидно, що космічний корабель, який забрав їх в кінці — це швидка, яка доправить їх до психіатричної лікарні. І може, Попінпобопія — це збірна назва для психрозладів.

Щодо трапези в кінці та деяких ідей чоловіка: впевнена, що це написано під впливом філософа Фурʼє та маркіза де Сада. Ідея про суспільство як фабрику — це теж щось явно з того періоду. Тому в цілому не шокував цей момент, але місцями піднуджувало.

Книгу треба читати дуже обережно, бо тут купа травмуючих триґерів, незважаючи на милу обкладинку, але то, певно, всі знають.
#прочитане2025 #sayakamurata #earthlings

Тематична цитата 🥲

Повертаюсь нарешті до Вітакера. Тут, до речі, є спільна тема з Earthlings — самотні діти проти світу. Нацукі каже, що може подбати про себе, і Дачесс занадто рано доводиться взяти відповідальність за себе та брата. Нацукі вважає себе інопланетянкою, а Дачесс знаходить розраду в тому, що її предок був поза законом, та й себе називає розбійницею.

Дачесс впевнено стає однією з моїх найулюбленіших книжкових героїнь 😀
Цікаво, як це в українському перекладі виглядає)

#читаю_зараз #chriswhitaker #webeginattheend

І ще одна гарна добірка 🌺

Разом з чудовою авторкою каналу Books deals reviews вирішили підхопити ініціативу просування цікавих книжкових каналів

Ми створили папку з різноманітними каналами, до якої зможуть доєднуватися усі ті, в кого є свій канал і бажання - варто лише написати під цим дописом. Щотижня будемо надсилати оновлені посилання на теку, адже автоматично, на жаль, не відбуваються зміни
! Але додавати до папки канали, які просувають піратські електронні книги не будемо !

Діліться цим дописом, щоб більше людей дізнавалися про чудові і затишні блоги

Всім відомо, що читати книги та купувати книги — це дві різні речі. Я б ще додала «вигадати щось про ще не прочитану книгу на основі анотації, а потім засмутитися/зрадіти, що насправді все не так» та «прочитати книгу через свою власну призму». У мене таке періодично буває 😀 Наприклад, чомусь думаю, що книга гумористична, а виявляється, що це якийсь лютий треш 🌚

Побачила на goodreads цікаву добірку сучасної історичної прози про ХХ століття, розбиту за десятиріччями. Щось вже було в моїх планах, але треба буде ще покопатися, бо відчуваю, що там багато перлин. Проте бачу там принаймні пару книжок, які відразу ж йдуть у бан: Франзен та «Джентльмен з москви» 🤬

#списки

Вітакера дочитала, скоро буде відгук, а тепер Кінґ, як і планувала (а після його нового допису це ще приємніше).

#читаю_зараз #підкуполом

11 років триває російсько-українська війна. Сьогодні 3 роки, відколи почалася її нова — повномасштабна — фаза.

Це час великого болю, переосмислення та перетворення всередині кожного. Водночас щоденного утвердження нашої гідності. Понад усе хочемо висловити подяку всім, завдяки кому проживаємо цей день. І вічну шану й скорботу за загиблими.

Сьогодні ділимося з вами добіркою поезії, написаної військовими.

👉 Підписатися на Читомо в телеграмі

Ніякі слова сьогодні не будуть промовистішими за дії, тому тримайте добірку актуальних зборів, спрямованих на допомогу тим, хто віддано боронить нашу землю 👇

📍Збір від Варварів для повітряної розвідки на Харківському напрямку.

📍Збір на авто для бригади чоловіка моєї колеги.

📍Збір для морської піхоти на Покровському напрямку.

📍Збір на автівку.

📍Збір на антену Avenger.

📍Памʼятний збір на дрони та машину для 93 омбр.

Безмежна вдячність Збройним Силам України. Вічна пам’ять тим, хто віддав свої життя у боротьбі за нашу свободу.

Слава Україні! 🇺🇦

*Зайшла в книжковий просто подивитись*
Розмістила стратегічно, бо «Пікнік» та ГП-розмальовка були по акції, і там наліплені цінники прямо спереду, треба буде чи феном, чи відпарювачем зняти.

Chris Whitaker. We Begin at the End

Перше, що хочу сказати про цю книгу: не треба читати її як трилер. Так, таємниці та розслідування там є, але головне — це історії людей. З чим би я порівняла, так це з античною або шекспірівською драмою (Шекспір, певно, більше підходить, бо тут вдало поєднуються трагічні та комічні моменти). Ще за атмосферою мені нагадало Кінґа (але без містики), ну й, звісно, різні твори про маленькі американські містечка. Дописую, бо забула: ще є паралель з жанром вестерну, та й у тексті це прямо згадується, але я думаю, що вестерн якраз із класичної драми й походить.

Починається все з того, як 30 років тому знаходять тіло маленької Сіссі Редлі, і за її вбивство увʼязнюють Вінсента Кінґа, хлопця її старшої сестри Стар, а посприяв арешту його друг Вок. І ось вже сучасність, Вінсента випускають, а Стар тим часом вже має двох дітей, Вок працює поліцейським та намагається приховати серйозні проблеми зі здоровʼям, і чи прийме місто колишнього увʼязненого?

Моєю улюбленою героїнею стала Дачесс, донька Стар, бо в неї просто неймовірний чорний гумор (не всім зайде, але то 100% моє). Маючи бунтівний характер, вона, тим не менш, є більш зрілою, ніж багато хто з дорослих персонажів, і повністю турбується про молодшого брата Робіна. Стар, якщо чесно, мене бісила (але недовго) через свою інфантильність та безвідповідальність, та й Робін теж, бо цей невдячний малий сам створював проблеми, а потім кидався на сестру, все йому не так (зло сподіваюсь, що він потім згадає все). Грубість Дачесс легко пояснити, бо вона боїться привʼязуватися до когось, боїться, що їй розібʼють серце, але все ж їй зустрічаються справді хороші люди і, певно, зрештою вона відтане. Взагалі дуже складно прописати таку героїню, щоб викликала симпатію, але Вітакеру вдалося.

Ще мені дуже сподобався Томас — один із найчарівніших книжкових хлопців, ну дуже милий! Також приємні персонажі — Гел (дідусь Дачесс) та Доллі (не Партон).

Імена тут досить символічні, і наприкінці стало зрозуміло, чому у Вінсента прізвище Кінґ (зі Стівеном це не повʼязано).

Головні теми в романі — це сімʼя (рідна та віднайдена) і фатум. Хтось з героїв йде за своєю долею, а хтось робить майбутнє сам (не без помилок, але все одно).

Ще зазначу, що книга зовсім не токсично-маскулінна, тому Вітакер здається адекватною людиною. І ще з хорошого: є український переклад (але щось не памʼятаю, щоб цей роман якось піарили, але він вартий визнання).

Ледь не забула: правоохоронна та опікунська системи в Америці — то капець (не те що б це було несподіванкою).

#chriswhitaker #webeginattheend #прочитане2025

Останнім часом дуже хотілося, щоб видали «Жінку французького лейтенанта» Фаулза, і от побачила, що букшеф планує. І от щось мені не подобається, що назву переклали як «Коханка», бо є підозра, що то не з англійської перекладали 😐

Оновлена добірка цікавих книжкових каналів

https://news.1rj.ru/str/addlist/pODJ9Rhb0gNkZTAy

Якщо ви обожнюєте книжки, і маєте бажання ділитися своїми враженнями з іншими людьми, запрошуємо стати учасником добірки "bookdiary"

Організатор, модератор - книжкова коза
Організаційна підтримка - books deals reviews

Будемо вдячні за поширення цього допису ❤

Набір авторів на збірку оповідань!

Нема часу на красиві картинки, ми всі бачили вчора, що світ не чекатиме на нас. Тому я прийняла рішення, на яке довго не наважувалася, — РОБИМО НОВУ ЗБІРКУ ОПОВІДАНЬ ЗА ДОНАТ. Попередня тут.

Тому до всіх, хто пише, хто мріяв спробувати написати щось, хто хоче, щоб історії приносили користь. Хто чує, що культура внє палітікі, давайте доведемо, що література в палітікі!

Строки: 1 березня — 31 березня (подача готового оповідання)

Об'єм: 1500-1800 слів± (більші об'єми мають обговорюватися окремо)

Тема: весна

Жанри будь-які (!): мітологія, романтика, казка, горор, магічний реалізм, квірні герої вітаються особливо, ура репрезентаціям різних досвідів

Мета: створення збірки оповідань в електронному форматі (epub, pdf, doc, txt), яку можна отримати за донат в перевірені збори на будь-яку* суму.

Писати: liralisauthor@gmail.com або тут коментар. ОБОВ'ЯЗКОВО ПОВІДОМИТИ ТУТ ЧИ НА ПОШТУ МЕНІ, ЩО ВИ БЕРЕТЕ УЧАСТЬ У ЗБІРЦІ, БУДУ УЧАСНИКАМ ОКРЕМО НАДАВАТИ ДОДАТКОВУ ІНФОРМАЦІЮ.

Репости, донати та підтримка не просто вітаються, а обов'язкові, дякую 💜 розкажіть про цю ініціативу у себе, друзям, які пишуть, буду вдячна!

Апдейт: можна присилати на участь оповідання, які вже були десь опубліковані, але коли збірка буде готова, їх треба буде прибрати з публічного доступу або лишити ознайомчий* фрагмент.

«Під куполом» — найбільш політичний з усіх романів Кінга, тому читається актуально та боляче.