Вузли

В якийсь момент я перестала розуміти, куди я взагалі рухаюсь. Якщо раніше моє життя склалося з прямих ліній, чорних та білих, в яких завжди були початки і кінці, то тепер воно нагадує безкінечну сіру нитку, зав'язану вузлами, не розплутавши які не можна рухатися далі.

І от стою я, розплутую вузли, і бачу, що від кожного руху вони лише сильніше затягуються.

#софіягуд

Так, і для чого голосування?

Насправді, я не очікувала аж такої уваги і активності, дякую всім дуже за інтерес 💋

Хто не знає, я – Софія Гуд(овсек), і я пишу «Соборні норни» – роман у новелах у стилі емоційного реалізму. Його уривки гуляють Друкарнею, Твітером і в деяких групах у Фейсбуці (🫨). Всі його доступні глави ви можете почитати ось туть, а підтримати мене та почитати також іншу мою творчість туть

Для чого я вас всіх тут зібрала?

Дехто з вас правильно здогадався – у листопаді стартує NaNoWriMo. І я хочу зібрати однодумців, щоб разом прийняти у ньому участь 🫂

NaNoWriMo (National Novel Writing Month) – письменницький челендж, учасники та учасниці якого повинні (або будуть дуже старатися чесно-чесно) написати 50,000 слів майбутнього роману за 30 днів. Це 1667 слів на день 🫡

І, судячи з опитування, дехто з вас також зовсім не проти приєднатися. Я, на жаль, не знайшла якогось організованого українського чату або українського гештегу, щоб приєднатися, тому вирішила: чому б і не заснувати свої? ✨

ЩО Я ПРОПОНУЮ:

Протягом листопада ми з вами публікуємо наші уривки та напрацювання під гештегами #ukrNaNoWriMo та #NaNoWriMo. Це може бути будь-яка соцмережа, челендж розповсюджується на все: від Фейсбуку до Друкарні, від Твітера до Аркуша і до АО3. Само собою, ми репостимо собі на сторінки також роботи інших учасників, щоб підняти одне-одному активність. Ми ж велика команда 🫂 У кінці місяця ми підводимо підсумки і пишемо пост/тред, скільки в результаті ми змогли написати і чи виконали ми умови.

Детальніше про сам челендж ви можете почитати туть

ЧЕЛЕНДЖ СТАРТУЄ З ЛИСТОПАДА!

Ступимо перший крок до мрії разом? 🫀
Поширюйте цей пост, а також тред у Твітері, приєднуйтеся до чатику, діліться враженнями, чернетками та натхненням. Всіх люблю!

ТЕЛЕГРАМ-ЧАТ, СТВОРЕНИЙ ДЛЯ СПІЛКУВАННЯ, ОБМІНУ ІДЕЯМИ, (САМО)РЕКЛАМИ ТА ПРОСТО ТОМУ ЩО Я НЕ ЗНАЙШЛА ІНШІ ЧАТИ ПО NANOWRIMO: https://news.1rj.ru/str/+XqHBOUh5v3s2YWEy

#софіягуд

Завершилась реєстрація на два звичайних ланцюжки, тож тепер ми оголошуємо ще один, але незвичайний!👀

Обмін відгуками на міді-роботи в 2023 році.

Приймаємо роботи від 10к слів, змушуємо читати їх повністю😁 та за місяць написати великий-великий відгук.
Є нюанс? Звісно є нюанс. Для цього обміну ланцюжок будуватиметься не в хронології реєстрації. Натомість ми постараємося підібрати цікавий для вас твір з поданих на обмін.

Як ми це зробимо? Читайте в правилах!

Реєстрація триватиме до 20.11. Обмін стартує 26.11, дедлайн на відгук 26.12.

Щоб податися на обмін, заповніть гугл-форму.

На всі питання відповідатимемо в коментарях наших соцмереж.

Не написала сьогодні жодного слова на NaNoWriMo, любі друзі і вороги, проте писала інше – текстовку на цікавий проєкт. Вже в кінці цього місяця я його вам покажу 🤗✨

А поки поставте 👍 за те, що я щиро стараюся не відходити від графіку((

#ukrNaNoWriMo #NaNoWriMo День 9

Росіянин

Я майже перестала вживати слово "орки". Я не використовую його ні в своїх текстах, ні в проєктах, ні в буденному житті.

Тому що це не орки знищують нас. Це не орки вилізли із фентезійних книжок і пішли палити Бахмут. Це роблять росіяни. Цілком реальні, звичайні, прості росіяни. Із Тюмєні, Москви, Сиктивкара, Уфи, інших міст росії. Росіяни. Не "жителі боліт", не "запорєбєржанє", не "узкіє". А росіяни. Громадяни російської федерації.

Я хочу, щоб саме це слово - "росіянин" - закостеніло як лайка, як образа. Саме по собі. Не "орк", не "москаль", не "московит", а "росіянин". Такий собі простий звичайний Пєтя із народа. І те, що тебе назвуть цим простим звичайним Пєтьой повинно стати найгіршою образою зі всіх можливих. Більшою, чим орк, москаль і московит.

Тому що простий звичайний Пєтя із народа пускає на Україну ракети, простий звичайний Пєтя із народа віддає накази стріляти по полонених, простий звичайний Пєтя ґвалтує жінок, дівчат, дітей, простий звичайний Пєтя несе смерть в рюкзаку і пишається тим, що йому дана така можливість. Пєтя не має честі, не має совісті.

А якщо у когось із Пєть таки є чи честь, чи совість, чи сховані, чи раптово з'являться - нас уже не хвилює.

Я пишу цей текст під гул сирени. І це не орки змушують мене сидіти за двома стінами, не від жителів боліт ми спускаємося у підвали. А від росіян. Простих, звичайних росіян.

#софіягуд

Я написала рівно 0 слів 🫀

Зате в мене є фотка з Рогатою Жабою

День 10 і 11

Про талант

Минуло дванадцять днів NaNoWriMo. За цей час я написала 10763 слова «Соборних норн» – мого наразі пріоритетного твору. Довгочит.

Можу сказати, що цей челендж виявився значно складнішим, ніж здавався на перший погляд. Не знаю, чим я думала, дивлячись на число "п'ятдесят тисяч слів" (а це майже 120 сторінок) і погоджуючись на цю дику авантюру, зважаючи, що я пишу максимум триста в день, але маємо те, що маємо. Завдяки моєму хлопцю і нашому мінічату робота іде трішечки швидше, але все стопориться зовнішніми обставинами і тим, що я не вмію у тайм-менеджмент. Я відчуваю, як моя звичка писати по натхненню на деякий час перетворилася на "писати кожен день за будь-яких умов", а потім стала "не писати взагалі".

Приємно знову познайомитися із власними ж персонажами. Це як зустріти старих друзів через багато років – вони змінилися, виросли, хто порозумнішав, хто отупішав, хто спився, але в душі вони залишилися тими самими близькими і рідними тобі людьми. Роман пишеться вже чотири роки, і цих чотири роки я щоразу бачу його героїв по-новому.

Особливо Едіка. Але це можна вважати за спойлер.

Сьогодні говорила зі знайомою, поки їхала в електричці додому. Розповідала, що намагаюся писати якомога більше слів в день, щоб завершити NaNoWriMo і «Соборні норни» і не опозоритися перед самою собою. А в результаті не пишу вже декілька днів, бо маю проєкт на Польщу, і Форум, і купу домашніх завдань. На що вона розсміялася і сказала: «Нащо ж ти так себе мучиш, талант все одно не проп'єш!».

Так от, що я скажу. Талант і сховаєш, і проп'єш, і навіть обміняєш по прейскуранту на привілеї. І втопиш у мисці з брудними трусами, і змиєш з каламутною водою з посуду. Я бачу це кожного дня і стаю на цей шлях кожен тиждень.

Його ж по суті не існує, таланту. Це ж не лише про муз і натхнення, і те, як божа матінка вам в тім'ячко дмухає, а в першу чергу про важкий труд, інтелектуальний і моральний. Спобуй вигадай, склади, опиши, пропиши, продумай...

– Хитровиїбана ти.
– Що?
– Ну, можна було просто сказати, що «не пишеться». А не декламувати філософський трактат. Хитро ти.

Я хотіла щось відповісти – але в електричці зник зв'язок.
Можливо, і на краще.

#софіягуд

Всі вдихнули - видихнули - і дружно запищали

Як тебе не любити, Києве мій? 🤍

Сподіваюся, ти принесеш натхнення багато, щоб вистачило і на нотатку, і на «Соборні норни»

Хто з Києва або часто буває, поділіться найкращими місцями, точно вартими того, щоб їх відвідати 🤗👇

Мені сьогодні знову в дорогу, у протилежний бік, однак я все ще заходжуся під диким потрясінням після молодіжного форуму. Відіспалася, відігрілася після купе укрзалізниці, але все одно не можу зв'язати докупи думки і слова. А ви знаєте, що зі мною таке трапляється вкрай рідко.

Я нечасто пишу пости з подій - але тут не могла не мазнути пару слів.

Люди, які зібрали в одному кришталевому залі молодь з усієї України. Люди, які ділилися з нами досвідом, закуліссям роботи, люди, які подарували нам незабутні два дні. Люди, які стали нам друзями 🫂

Просто шалений досвід, купа нової інформації та ідей, які тільки і чекають, коли їх втілять у життя ✨

Команда "Шляху нескорених" - титани. Ви назавжди тут 🫀 і тут 🧠

Підпишіться на їхній Інстаграм, хлопцям буде дуже приємно.

#софіягуд

Зараз я покажу вам уривок зі свого виступу для післязавтрашньої конференції. Спробуйте вгадати, чому він так і не потрапив у фінальний варіант

Соціально-правові аспекти піклування не можуть обговорюватися тоді, коли діти не мають доступу до своїх прав, передбачених Конвенцією ООН. Коли замість права на вільне пересування їх вивозять під Сизрань і віддають людям, для яких життя коштує менше, ніж старий побитий жигуль. Коли замість права на безперешкодне отримання медичної допомоги діти помирають в муках, тому що лікарів до них просто не пускають. Коли замість права на любов, повагу та турботу їх ґвалтують та катують. Коли замість права на ім’я їх переназивають на російський манер, переписують прізвища та біографії. Коли замість права на повноцінне життя діти отримують смерть.

Піклування ‒ це не про циферки на діаграмах. Піклування не вимірюється словами, не описується розумними термінами із наукових книжок, тому що піклування ‒ це те, що йде від бажання робити краще. І для українських дітей найкраще піклування ‒ це захист. Захист їхнього фізичного та ментального здоров’я, захист їхнього майна, їхніх сімей, мрій, надій, захист їхнього життя. В піраміді Маслоу безпека займає другу сходинку після базових потреб людини: потреб в їжі, воді, відпочинку. Захистити сама себе дитина не в силах. Це спроможні зробити лише дорослі.

Але дорослі краще будуть малювати діаграми того, скільки обіймів в день дитині потрібно, щоб повноцінно розвиватися. От тільки кого цій дитині обіймати, якщо маму розстріляли в Маріуполі, а в татів окоп влетіла міна? Про це в діаграмках не напишуть. А варто було би. Дякую.

#софіягуд

Вчора на своєму виступі в Легніці я наголошувала, що війна почалася не у 2022 році.

Що вона почалася набагато раніше, тоді, коли українці почали відчувати Україну в своєму серці. Тоді, коли мирні протести облили кров'ю, тоді, коли нога російського солдата вперше ступила на українські землі. Тоді, коли закордоном і знать не знали, що за Польщею є щось, окрім випаленої Чорнобилем землі.

Сьогодні чудовий день згадати всіх, кому ми завдячуємо нашою свободою.
Слава всім полеглим за Україну, душею і тілом
Слава Небесній Сотні
Слава ЗСУ

Виходячи зі школи Роза побачила, як Алія висмикує пелюстки у величезного букету ромашок. Крутить, вертить, щось промовляє. Дівчинка спантеличено зупинилася, але гострий, як кинджал, погляд Алії змусив її піти. Від нього по спині бігали дрижаки.

Що з нею, блін, взагалі не так?

#NaNoWriMo #ukrNaNoWriMo День 11 - 24
#соборні_норни
челенджу кабзда, але це не означає, що я здаюся

Кожного разу, перечитуючи ваші відгуки, бачачи ваші донати, лайки і кудоси, підписки тут і в Інстаграмі я відчуваю себе найщасливішою людиною на планеті

Дякую, що ви зі мною 🫀

​​Йшов 2017 рік. Софія, тоді ще Софа, малювала в блокнотиках із котиками персонажів гри Sally Face, вважала, що сьомий клас - це вже глибока старість, плакала над першими рівняннями з хімії, боролася з акне і інколи писала твори. Але якби не було тієї семикласниці Софи - не було би теперішньої Софії Гуд.

От нишпорилася я просторами своєї флешки - єдиної за все життя. Мені здається, у всіх така є: із фотками з Судака за 2007 рік, резервними копіями галерей зі всіх телефонів, які тільки були, і з дивними вордовськими документами. Коли ти письменник, то така флешка на 90% складається із вордок і пдфок.

І наткнулася я в результаті своїх скитань на цікавий, давно забутий текст. Насправді, із Натаніелем пов'язано багато приємних дитячих спогадів - саме з цього твору почалася моя епоха епосу, саме під час його написання я зрозуміла, що мені варто рухатися у бік лаконічності і прози. Разом із цим твором я перемагала у міських юнацьких конкурсах, він став першим прозовим твором, який я декламувала на сцені. Пам'ятаю, як старші учні нашого літературного гуртка сиділи зі мною і допомагали розставляти інтонаційні акценти, бо тоді я ще не вміла робити того сама.

Всі ми з чогось починаємо. І у всіх спочатку виходить криндж. І у мене, і у вас, і у Жадана, і у Кафки, і у підставте-будь-яке-прізвище - спочатку завжди виходить погано.

В той час "Натаніел" вважався вершиною моєї творчості. Я публікую цей текст в мережу і показую його вам не для того, щоб показати, який сором я писала у сьомому класі. А для того, щоб донести одну важливу річ - якщо у вас зараз щось не виходить, це не означає, що так буде завжди. Праця і наполегливість, крупиця терпіння - і повірте, вже зовсім скоро результат буде зовсім іншим. Таланту не існує - є лише старання, бажання і час.

Це проста інстина і її всі знають, але нам так рідко трапляються приклади того самого "з часом ти навчишся" і "всі ми з чогось починали". Бо в епоху успішного успіху всі успішні. Навіть, якщо кажуть, що так було не завжди - здебільшого ні за що в світі не покажуть, що за цим "не завжди" ховалося. А я покажу.

Тому - ось.

Залишаю текст у первозданному вигляді, щоб ви могли порівняти тодішній стиль і теперішній. Чи соромно мені? Зовсім ні, тому що це була одні із сходинок до того, як я пишу зараз. І через деякий час мені не буде соромно за тексти, написані сьогодні - тому що це будуть ще одні сходинки до того, як я писатиму завтра.

А ось так писала і так думала Софія Гуд зразка 2017 року:
p.s: хто-скільки кліше нарахував? 🥰

#софіягуд

Так і шо, і всьо?

Давненько від мене не було тут новин. Я добряче так злягла з температурою на початку тижня і навіть не мала сил написати вам результати NaNoWriMo 😢

Але ось, силушка потроху повертається, а значить варто таки розповісти, що ж я з ✨ вашою допомогою та підтримкою ✨ написала за минулий місяць:

За місяць челенджу #NaNoWriMo, з якого активна фаза письменництва тривала днів 13, бо потім був форум у Києві, а ще потім - конференція у Польщі (я живу життя ось тут в інсті, можете підписатися, щоб не пропустити новини) ми з вами подолали відмітку у 13 тисяч слів! Це значно більше, ніж я очікувала від себе, але значно менше, ніж очікували від нас автори челенджу - бо за планом повинно було бути п'ятдесят. Але це не страшно, головне - це цілі, які ви самі ставите перед собою.

😏 А така в мене була:

Я планувала цим челенджем завершити одну із нових новел у циклі "Соборні норни". І я це зробила! Багато хто, певне, помітив, що уривки, які публікувалися у листопаді, стосуються маленької Рози, Лізи та Едіка...

Зовсім скоро новий розділ-новелу можна буде прочитати ось тут, на моєму buymeacoffee, безкоштовно, у розділі "Пости", а поки можете підписатися на нього за дві єврогривні або скинути одноразовий донат за одну єврогривню, щоб вам приходило сповіщення про нові розділи та роботи прямісінько на пошту 💋 Половина донату, як ви знаєте, летить на ЗСУ, а половина - мені на шматок піци з "Аміго" (да-да, той самий Аміго з тексту).

Або можете просто запросити друзів до цього каналу - це навіть краще, вам простіше і мені приємно ;) Як тільки тут збереться 140 підписників, я опублікую новий розділ в той же день.

SPOILER: Він вийшов дуже великим, більшим навіть за "Балерину", тому вийде аж у трьох частинах 🫨

Тільки тому що я вас люблю, негідники 👺🫀

#софіягуд