Бережіть себе 🫂

Якщо в світі є щось, що я люблю більше, ніж душнити про креативне письмо, то це душнити про креативне письмо у письмовому (тавтологія єссс) вигляді!

І я вдячна UWU, що я можу цим бавитися, скільки влізе 💓

Наша нова стаття на Друкарні про архетип трикстера: хто це такий, з чим його їдять та чому не так і погано інколи порушувати ці всі ваші дурнуваті правила?

Прочитати можна тут: https://drukarnia.com.ua/articles/triksteri-khto-sho-chomu-i-navisho-X7liS

Усім дуже дякую за підтримку моїх літературознавчих починань 🙏😭

#письменницьке

Підпишіться на мої інші соціальні мережі, про всяк випадок, щоб не втрачати зв'язок:

Інстаграм: https://www.instagram.com/sofie_hood/profilecard/?igsh=anhhZThycm5vNGgy

Твітер: https://x.com/sofie_hood?t=ZIaWH9qLdTdxX_BRLKSRBg&s=09

ТікТок: https://www.tiktok.com/@sofie_hood?_t=8pDJhgX5Udq&_r=1

Друкарня: https://drukarnia.com.ua/sofie_hood

Поки я писала цей пост почалася тривога, бережіть себе 🙏

Львів'яни, а порадьте, де у вас відбуваються письменницько-літературні заходи? Можливо, є якісь ініціативні команди або організації, які цим займаються? 👀

Як ви поняли, я на Дайсконі)

P.S: Це прапор Індії

Натрапила на тікток букблогерки, де вона ділилася своїми враженнями про бестселер. Я вже не згадаю ні букблогерку, бо вони живуть в мене в рекомендаціях і я просто по обличчях вже їх запам'ятала, ні, власне кажучи, сам бестселер. Але сьогодні мова не про них. Сьогодні мова піде про одну із тез, яку я хочу з вами обговорити.

Фраза звучала приблизно так: «Я очікувала сапфічну історію, а в результаті, якщо змінити персонажам стать, нічого суттєво не зміниться». І я в цю секунду впала в ступор.

Розгорніть будь-який посібник по письменницькій майстерності і одним із основних правил ви побачите: «Прописуйте персонажа так, щоб від зміни його статі суттєво не змінився би сюжет». Очевидно ми не говоримо про історії, де стать або гендер мають важливу роль в конфлікті (наприклад, якщо сюжет зав'язаний на вагітності або трансгендерному переході).

І ось яке питання я хочу з вами сьогодні обговорити: якщо у творі головна любовна лінія – сапфічна (або будь-яка інша негетеро, неважливо), проте сетинг жодним чином не заакцентовує на цьому увагу (тобто не передбачено, що якимсь чином в сетингу раніше це засуджувалося/не підтримувалося), то чим ця любовна лінія в такому сетингу у прописуванні та побудові відрізнятиметься від гетеро лінії?

Нагадую, що ми зараз не посилаємося на вищезгадане відео, бо я далі його не дивилася XD Тож це обговорення у вакуумі.

Також, якщо серед вас є автори та авторки, які пишуть ЛГБТК+ історії, то розкажіть про ваш досвід у коментарях – на чому ви робите акцент, коли прописуєте любовні лінії? Чи маєте ви у ваших сетингах гомофобію (внутрішню або зовнішню)? Загалом, які теми у своїй творчості ви піднімаєте найбільше та чому?

P.S: За будь-який прояв неповаги у коментарях буду банити

#софіягудовсек

Софія Гудовсек потім вигадає назву

Дивлюся на те, як поети зараз активно проводять поетичні вечори і напружую мозок, щоб вигадати, як провести свій власний вечір

Щоб це не було просто посиділи почитали

Якщо у вас є якісь пропозиції/ідеї або власний досвід, буду дуже вдячна за ваші коментарі!

Сьогодні на нашому виставковому столі архетип, який найбільше звинувачують у “пластиковості” – це архетип героя!

Архетип героя є одним із найбільш упізнаваних архетипів персонажів. Він був основоположним елементом оповіді з початку часів. Але інколи може бути складно включити його у текст, не перетворюючи на “клішоване кліше”.

Гадаю, варто почати з того, що не всі герої зліплені з одного тіста. Вони можуть походити з різних верств населення, по-різному ставитися до оточуючих, мати нестерпний характер або, наприклад, бути дуже саркастичними. Герой – це зовсім не обов'язково і далеко не завжди приязний хлопчина або весела дівчина.

Проте є кілька рис, які об'єднують їх усіх і роблять героя – героєм.
І я принесла вам наш новий догочит про це:

Читати: https://drukarnia.com.ua/articles/geroyi-vid-super-do-ne-duzhe-cXrD3

#письменницьке

У мене нема слів щодо трагедії у Полтаві. Співчуття постраждалим і родинам загиблих.

Єдине, що може зарадити: робімо хоч щось, бо в бездіяльності родиться безнадія.

Наприклад:

🔻на дрон засновнику фестивалю "Аль Мор" і його побратимам (Донецький напрямок, лишилося десь 12 600 зібрати):

https://send.monobank.ua/jar/5tvdrUDhJs

🔻вічна банка для 17-ї бригади (Харківський напрямок), з якої я скоро робитиму нові закупи (і ще 8 тисяч з нею у мене на моно; сума на банці умовна, але зважайте, спочатку вона була 50 — тобто 17 ми вже зібрали — до речі, непоміченим пройшов звіт про доставку книжок із розіграшу, хай буде лінк тут):

https://send.monobank.ua/jar/3HAPxBPJj8

🔻 отут ще завжди актуальна банка на батареї до FPV на Покровський напрямок, збирає Настя Теплякова, яка допомагала нам із покупкою машини для 56-ї:

https://send.monobank.ua/jar/27BBEX4cfR

Тримаймося.

Збір на евакуатор для тата моєї подруги!
Побратими бригади батька потребують евакуатор для вивезення і‌хніх авто для бои‌ових завдань. Наразі вивезти та відремонтувати авто набагато дешевше та іноді! швидше, ніж купувати нове.
Фронт - місце, де рахунок и‌де на хвилини, тому саме завдяки евакуатору нашим віи‌ськовим буде легше та комфортніше пересуватися.
100 тисяч гривень - сума, яка необхідна вже! На вчора!
Вона особисто буде забирати та відвозити хлопцям евакуатор.
Згадаи‌мо завдяки кому кожен з нас має можливість на випиту каву зранку та на відпочинок ввечері.
Пам'ятаи‌те, з маленьких донатів складаються великі суми! Також прошу поширити збір - адже цеи‌ збір НАДЗВИЧАИ‌НО важливии‌ для неї 🥺🙏
Збір на евакуатор
🎯 Ціль: 100 000 ₴
🔗Посилання на банку також знаходиться в шапці профілю
https://send.monobank.ua/jar/9b7yXX41mz
💳Номер картки банки
5375 4112 2189 4442

Натяк зрозумілий)

Знову актуально

Вчора на ніч проглядала книжкові новини (шкідлива звичка) і дізналося, що NaNoWriMo (щорічний челендж для письменників, що проходить в листопаді, мета якого написати 50 тисяч слів за 30 днів) допускає використання учасниками челенджу ChatGPT.

“NaNoWriMo does not explicitly support any specific approach to writing, nor does it explicitly condemn any approach, including the use of A.I.,”

Це обурило певну частину комьюніті челенджу, бо виконати поставлену задачу, коли за тебе пише чат, набагато легше. В результаті стався срач з пригадуванням всіх гріхів організації що проводить NaNoWriMo, і про цей срач написали навіть такі відомі видання, як Нью Йорк Таймс,

А ви як думаєте? Чесно чи нечесно?

Переповнені крикливими дітьми вулиці двохтисячних після сутужних дев'яностих особливо дратували стару бабу Марту. Вона називала нас верескливими поросятами і малолітніми наркоманами. Казала, що в її часи діти гралися паперовими корабликами із огризків партійних газет і не носилися із палицями по двору. А раз в пару годин вона визирала з балкону третього поверху в засаленому зеленому халаті, щоб сповістити, що наші батьки повинні були витерти нас об тюль.

Ми з Марком росли в сусідніх під'їздах. Його старший брат зустрічався з моєю двоюрідною сестрою, за що баба Марта нарекла її повією, а мою тітку – сутенеркою. Чому ніяких претензій не було до Маркового брата я тоді не розумів.

У Марка було два велосипеда – брат віддав йому свій і почав копити на мотоцикл, бо моя сестра заявила, що хоче, щоб він підвозив її в школу. Через ті велосипеди ми і подружилися. Каталися разом спочатку навколо двору, потім – вулицею і парком. За межі парку мама не дозволяла мені виходити. Через що Марко неодноразово з мене сміявся.

– Але ти боягуз, – казав він, змащуючи і собі, і мені цепа на велосипедах.

Я ображався. Я вважав несправедливим, що Маркові можна ходити будь-куди і не питати дозволу. Моя мама казала, що це тому що у Марка п'ятеро братів, а їхньому татові цікавіше в морі з крабами, ніж з власною дружиною, і вона, бідолашна, волокла їх усіх на собі. Але я вважав, що мама просто прикривається. І ображався ще дужче.

Батька, на відміну від Марка, у мене зовсім не було. Якось сестра мені сказала, що він «сидить на норах». Через це я всім розповідав, що він мисливець на борсуків. А всі і не переконували мене в чомусь протилежному.

#оповідання
ЧАСТИНА 1/3

Софія Гудовсек потім вигадає назву