Взагалі зараз би всерйоз обговорювати думку чєла, який використовує словосполучення "перезрілий вік" стосовно людей, творчість (та стать, давайте будемо чесними) яких йому не подобається

Я головний хейтер Винничука ще з другого курсу філфаку, якщо хтось не знав

Ніщо не вбиває мою ще не народжену письменницьку кар'єру так, як навчання на філфаці

Крик душі

Власне, чим науковець відрізняється від митця мені не варто вам розказувати – більшість із вас краще за мене це знає. Але я висловлю думку, яка може здатися дещо контроверсійною, тож, як завжди, відкрита до дискусії у коментарях:

За 4 роки навчання на філфаці я усвідомила, що письменнику краще взагалі не мати філологічної освіти. Це все добре – бути начитаним, з чим, звичайно, допоможе філфак, могти критично оцінити та розібрати текст – проте якщо це все, чим займається людина протягом... Ну, допустимо, років чотирьох, то у мене для неї погані новини.

У мене для себе самої дуже погані новини.

Бо окрім літературних предметів там є ж ще мовознавчі – а глибоке занурення в них, яке вимагає філфак, на мою думку, може заважати письменнику почуватися вільно у власному ж, бляха, тексті! Бо він буде сидіти і думати, як би то начисто виписати текст, замість того, аби роздумувати над, власне, самим текстом!

Стежте за руками: попервах (якщо дуже щастить) у письменника так чи інакше є інша, "мирська" робота, і з неї волею-неволею він черпає натхнення для прозових текстів або віршів. Зараз взагалі неважливо, в якому жанрі творить письменник. Але чи буде він мати додаткові джерела інформації про навколишній світ (якщо, звичайно, сам не буде їх шукати), з яких черпатиме натхнення, якщо сидить по вуха в Чижевському?

Чим відрізняється письменник-філолог від письменника-фізика, наприклад? Або письменника-біолога? Журналіста? Вчителя? Айтішника? Археолога?

Тим, що теми творів падають на нього самі. Що він пізнає інший світ, не пилово-книжковий, а справжній, реальний, без длубання в займенниках і прислівниках, структурах речень і методах аналізу текстів.

І так, звичайно, можна спихнути все на письменника – що хороший автор і в пості кулінарного тгк побачить, про що писати, але навіщо так ускладнювати собі життя?

Крик душі стишено, криза четвертого кусу, якщо така взагалі існує, ковтнула мене з окулярами, можете прогортувати. Всім піс

#софіягудовсек

Софія Гудовсек потім вигадає назву

P.S: Мої юні читачі та читачки, не сприймайте мій досвід за істину. Якщо ви відчуваєте бажання вступити на філфак наступного року – не дозволяйте ниттю та скигленню Софії Сергіївни Гудовсек із месенджеру Телеграм стати вам на заваді

"Стас вже сидів на лавці біля електрощитової будки і курив"

Через декілька абзаців:

"От і зараз він, поставивши одну ногу на лавку, як капітан судна, пихтів паровозом"

🫣🫣🫣

#соборні_норни

Отже, «Соборні норни»

Чорнова версія рукопису готова.

Прям от повністю. Всі дванадцять глав. Чесне слово – сама в шоці вже третій день 😳

Але чи кінець на цьому? Хооо, це лише початок!

Далі рукопис чекають як мінімум три серії правок:

• сюжетна правка (яку я вже почала), де я подивлюся, чи все окей, чи всі лінії завершені, чи нікого не забули і чи всі персонажі отримали свої фінали. Додам сцени, яких не вистачає, доповню описи та, що найголовніше, вижму з тексту воду;

Після цього я почну шукати бета-рідерів для тексту, тож якщо ви бажаєте долучитися до видання «Соборних норн», допомогти роману стати кращим або попрактикуватися в бета-рідерстві, слідкуйте за анонсами в каналі 💓 Я кожному щиро вдячна, ви найкращі!!

• друге редагування чекатиме рукопис вже після того, як його прочитають усі бета-рідери та дадуть свої коментарі. Я його називаю «правка живим оком», оскільки читач не бачить роман так, як бачу його я – зі всіма підсюжетами і нитками, простягнутими між персонажами та подіями. Усі зауваження, сказані бета-рідерами, будуть прийняті до уваги на цьому етапі;

• третє редагування – це редакторське. До нього ще далеко. Якщо на етапі бета-рідерського читання зірки зійдуться і ми з моїм видавництвом знайдемо одне-одного, це буде вже правка у співпраці. Якщо ні – це буде правка редактором, якому я віддам рукопис сама.

Чи маю я хоча б приблизне уявлення, до якого видавництва стукати? Ні найменшого. Взагалі. У моєму списку «точно не візьмуть» більше назв, чим я знала видавництв, коли починала цей список складати 😅

Тож я буду дуже вдячна за ваші поради в коментарях!

#соборні_норни

Софія Гудовсек потім вигадає назву

Подивилася новий фільм про Яремчука на Нетфліксі

Давно не мала такого трепетного суму на душі після перегляду 💔

#гуд_дивиться

Дивлюся я на ці естетичні літературно-письменницькі канали, де люди і смайлики підбирають, і фотографії в одній кольоровій гаммі постять, і хочеться запитати - ви не знуджуєтеся?

Люди, в яких канали схожі на папку з нотатками, щоденник сумашедшего і смітник для скидання дивних постів, до вас питань немає

Якою буде ваша реакція, якщо вам скажуть, що хтось використовуватиме для промоутингу своєї dark romance історії образ реального сучасного живого вбивці і казатиме: “Якщо вам подобаються гарячі кримінали, то вам точно сподобається моя нова книга?” 👀

Героїнею нашого сьогоднішнього довгочиту є авторка Cassie Reffle, яка опублікувала у своєму TikTok-акаунті ролики із засудженим до смертної кари убивцею Вейдом Вілсоном задля піару своєї історії. Що було далі?

Читайте в нашому новому довгочиті: https://drukarnia.com.ua/articles/yak-peretvoriti-piar-u-skandal-konflikt-iz-avtorkoyu-kecci-refl-cassie-reffle-_kU2K

#письменницьке

Дуже домашнє читання «Арістотель і Данте розкривають таємниці Всесвіту» вже в ТікТоці 🙈

Відео весняне, публікація осіння, моя голова після дощу кучерява і не причесана 🐥

https://vm.tiktok.com/ZMhFtbfJS/

Якщо я не потраплю у жодне видавництво...

З віком людина стає песимістичнішою реалістом. Не знаю, чи всяка, і не знаю, чи людина, проте це точно стосується мене і мого погляду на тексти. І так як поки що апдейтів по редагуванню "Соборних норн" немає (ну як, взагалі то є: я редагую вже третю главу, 83 авторських листка сумарно), то ми піднімемо тему про дещо близьке кожному з нас.

Сьогодні я хочу поговорити з вами про страх. І не так про страх подавати свої рукописи у видавництва, страх посилати їх на пошту etc, як про страх відмови. І про те, що до цього людина теж повинна готуватися.

Як любить казати моя психологиня, усі ми - просто рептилії із занадто розвиненим мозком. І коли цій рептилії два роки, а мама відмахується від намальованого нею сонечка на листочку, то це сприймається, як кінець світу.

Так от, найважливіша навичка, яку я здобула за свої не дуже довгі роки життя - це усвідомлення, що як тільки ти надаєш чомусь одному самовизначального значення, воно тебе губить. Це стає твоєю ахілесовою п'ятою рівно так само, як і стовпцем, на який ти можеш спертися. І про це потрібно пам'ятати завжди.

Тому що дитина із цим сонечком - одне ціле, вона вкладає в це сонечко свою душу і, отримуючи критику, сприймає її за критику себе як живої істоти. І якщо ти, ти-автор, сприймаєш свій текст самовизначальним - велика вірогідність, що, отримавши не дай Бог відмову, ти сприймеш її дуже близько до серця (можливо, вона розбудить в тобі звіра, всі нервові системи різні, а, може ти, як я, ридатимеш п'ять днів підряд).

Звичайно, ми не можемо контролювати наші емоції, але ми можемо трішки параноїдальненько підготувати собі подушки безпеки - саме тому всі ці відоси в ТікТоці говорять про "побудову опор", от тільки ці опори треба будувати поступово, а не коли припекло! Щоб в графі "розкажіть про себе" не було одне-єдине слово. Письменник, студент, син, брат, друг, хлопець, жартівник, господар свого собаки, лижник, знавець бродвейських мюзиклів, любитель збитня - та що завгодно може стати вашою опорою, головне, щоб ви її любили і щоб вона була не одна.

І відмова може підкосити вашого творця (а може і не підкосити), проте якщо ви будете мати інші іпостасі, дрейдл матиме знаки і на інших своїх гранях - ви від того не розвалитеся.

Я, звичайно, дуже хочу потрапити у видавництво. І ти теж. Але чи видавництва захочуть мене - це питання. Питання, відповідь на яке від мене залежить лише побічно. Як і від тебе.

Комусь я не підійду своїми висловлюваннями, комусь - малою кількістю підписників у каналі. Комусь не підійду жанрово, комусь не сподобаюся як людина. Комусь здамся хвальком, комусь занудою, комусь текст мій буде перевантаженим непотрібними конструкціями, комусь - занадто простим.

Але найголовніше - навіть, якщо "Соборні норни" не візьме жодне видавництво, у мене завжди буду я. Так, я-письменник валятиметься в агоничних конвульсіях, проте я-робітник, наприклад, все ще зможе стояти на ногах. А я-любитель-мюзиклів взагалі почуватиметься прекрасно - бо нарешті буде час подивитися те, що він так любить.

Загалом, як я завжди підсумовую: немає погано написаних текстів або поганих авторів. Є невичитаний текст, неграмотний текст, композиційно невірно побудований текст або неправильно підібраний інструментарій сторітелінгу, невдалі архетипи, недостатньо прописані персонажі або, банально, не в той час випущений текст, тому сприйнятий неналежне.

Проте ми прийшли в цей світ вчитися, вчити і залишати щось по собі - тож не бійтеся; просто будьте обачними, коли діло стосується чогось, що вам важливо.

#софіягудовсек

Софія Гудовсек потім вигадає назву

Пара з польської бі лайк: 😁