Почала читати нову книгу — самвидав фентезі від української авторки — і поки що мені дууууже не вистачає редактури.

Ну типу:

📌Обличчя його бороздили глибокі, рвані зморшки, що безперечно свідчило лише про одне: чоловік прожив довге та неспокійне життя. А безтурботний вираз обличчя натякав на те, що спокій він усе ж таки знайшов…

📌- Мертвий, — констатував молодший брат померлого.

📌 Джерело дрімало. Роланд відчував його спокійне дихання, хай вогонь і не вмів дихати.

📌 Із неба сипав дрібний сніг, який тут же танув, залишаючи на рукавах дублета рясні краплі. Сіре небо опустилося низько, зависло, ніби норовило розчавити цей світ, що вмирав. Небо було важким, неповоротким і давило на плечі.

Це прям дуже сильно треба вичищати від повторів🫠

30 книг до 30 років

Я вам вже місяць обіцяю список з 30 книг, які так чи інакше на мене вплинули за все моє життя. Ось, виправляюсь і публікую список у більш-менш хронологічній послідовності й з невеличкими примітками. Я старалася! Тому з вас реакції👀

💚Всеволод Нестайко «Тореадори з Васюківки» – саме тоді почалася моя ера любові до затишних книг про дружбу, сімʼю та село.
💚Олександр Довженко «Зачарована Десна» та «Україна в огні» – обожнюю кіноповісті, це настільки фактурно. І я досі на памʼять можу цитувати уривки з Зачарованої Десни.
💚Клайв Стейплз Льюїс «Хроніки Нарнії» – це був мій прекрасний чарівний світ з королями, магією та відданістю.

🖤Франц Кафка «Перевтілення» – у підлітковому віці ця книга справила на мене неабияке враження і я досі вважаю її неймовірно сумною.
🖤Джордж Орвелл «1984»
🖤Вільям Ґолдінґ «Володар мух»
🖤Ентоні Берджес «Механічний апельсин» – це була моя ера антиутопій про все жахливе й про найтемніші сторони людської душі.
🖤Оскар Вайлд «Портрет Доріана Грея» – зовнішня краса і внутрішня потворність. Тоді суцільний гедонізм головного героя мені здавався чимось абсолютно новим та трохи лякаючим.

🧡Еріх Марія Ремарк «На Західному фронті без змін» – не знаю, чи сприйняла я б зараз цю книгу так само, але тоді оця безвихідь на війні вразила мене до глибини душі.
🧡Кен Кізі «Над зозулиним гніздом» – досі одна з моїх улюблених історій, глибока й багатошарова.
🧡Деніел Кіз «Таємнича історія Біллі Міллігана» та «Квіти для Елджернона» – Кіз пречудово пише і змушує тебе ридати як тварина. Болючі, але прекрасні історії.

🤍Брем Стокер «Дракула»
🤍Роберт Льюїс Стівенсон «Історія Джекілла та Гайда» – моя ера готичної літератури й це досі одні з моїх улюблених книжок. Моторошно, гротескно, атмосферно.

❤️Дж. К. Ролінґ «Гаррі Поттер» – я прочитала цю серію десь лише після 24 років і абсолютно в неї закохалася.
❤️Фредрік Бакман «Бабуся просить її вибачити» – читала цю книгу якраз невдовзі після смерті прабабусі, тому пережила всі можливі й неможливі емоції. Загалом у цьому списку могли б бути всі книги Бакмана – бо він пише як боженька.

💖Джордж Орвелл «Нехай квітне Аспідистра» – книга, яка накличе на вас депресію та змусить зненавидіти головного героя, але це було потужно.
💖Антуан де Сент-Екзюпері «Маленький принц» – так, я попсово люблю цю дитячо-недитячу казку про відповідальність та любов.
💖Стівен Кінг «Зелена миля» – не фанатка Кінга і дуууже важко мені йшла ця книга, але я досі повертаюсь до неї думками, хоча й прочитала її років 6 тому.
💖Мері Енн Шаффер, Енні Берроуз «Клуб пирогів з картопляного лушпиння» – складна та болюча, але водночас дуже надихаюча повість.
💖Маркус Зузак «Крадійка книжок» – як я плакала над цією історією, вам не передати. Якби я могла змусити всіх прочитати лише одну книгу – це була б вона.
💖Фенні Флегг «Смажені зелені помідори» – сімейна, тепла, трагічна історія одного маленького містечка та кафе. Я досі дуже люблю затишні та болючі історії.
💖Дж. К. Ролінґ «Ікабог» – дитяча книга на яку я злилася найбільше у своєму житті. Це типу казка, але насправді дуже моторошна антиутопія.

💜Чак Поланік «Колискова» та «Задуха» – це автор, якого треба читати у 20 років, тоді ти такий ваааау, це богічно. Тому я захоплювалася його ідеями й огидністю, але боюсь перечитувати зараз, щоб не зіпсувати враження.

🩵Євгенія Кузнєцова «Спитайте Мієчку» – продовження ери моїх затишних історій про сімʼю та село.
🩵Артем Чех «Район Д» – як я люблю оці камерні книги про одне місто/район і т.д. і оцю специфічну «романтику» 90-х.

І це вже не книжки, але вони мають бути у цьому списку:
💛американські детективи – я перечитала у підлітковому віці Чейза, Стаута, Брауна. І відтоді полюбила оці динамічні детективи з саркастичними бедбоями в головній ролі.
💛комікси Marvel – моя римська імперія з 11 років. Той світ, який створив Стен Лі у мене в самому серденьку. Ось ці різні герої, добро, яке перемагає і надздібності – здається, я любитиму це й тоді, коли мені стукне 60 років.

Я не дуже люблю критикувати українських сучасних письменників та письменниць, бо розумію, що це важка праця.

Але мені все ще дуже не подобається те, як написана ця книга: купа трикрапок, пасиву, зворотів, русизмів і пафосу.

І я тупо не можу вникнути в сюжет і персонажів, бо мене дратує мова🫠

Книги російською в Україні — не заборонені

Під дописом цієї пані, яка видає книгу російською, побачила коментарі людей, які думають, що це незаконно. Ну, бо ж форсили в ЗМІ, що книжки російською - заборонені. Справедливе обурення, але трохи неточне.

🧾 Що каже закон?
Маємо Закон №2309-ІХ. Багатостраждальний, між іншим: його підпису ми чекали майже рік. Це вам не з НАБУ автономію зняти.

Закон забороняє:
📌 видавати,
📌 ввозити,
📌 розповсюджувати книги російською, якщо:
– автор є громадянином рф (з 1991 року і донині),
– якщо це переклад твору такого автора, незалежно від мови.

Якщо автор не є громадянином росії, можна видавати твори російською мовою лише в оригіналі або в перекладі українською, мовами корінних народів України, офіційними мовами ЄС.

Тобто, наприклад, пушкіна чи толстого - будь ласка. А твори акуніна, як громадянина РФ – не можна видавати ані російською, ані українською

✨ У самому законі купа нюансів. Уже не раз готували додаткові постанови, які б чітко обмежили обіг будь-якої літератури російською мовою. Але поки що маємо те, що маємо.

✨АЛЕ, ще в травні з’явилася петиція.
Автор — письменник і військовослужбовець Ігор Снятинчук. Він пропонує законодавчо обмежити друк, перевидання та розповсюдження книг російською мовою в Україні, незалежно від того, хто автор.

Підтримало лише ~ 3900 з 25 000.
А залишилось — 20 днів.

Вперше склала собі план читання на цей місяць. Бо деякі книги, які присилали на огляди лежать вже хер зна скільки (колеги-блогери, а як швидко ви робите огляди на книги, які вам надсилають?)

І вже навіть встигла дві книги зі списку прочитати.

✅Марія Олекса «Кімнати Естер»
✅Злата Соловей «Уламки»
💬Український мальопис — 30% прочитано.
💬Дженніфер Сейнт «Аріадна» — 10% прочитано.
💬Хосе Карлос Сомоса «Печера ідей»
💬Наталі Гейнс «Сліпа лють»
💬Аксі О «The Floating World»
💬Майґуль Аксельссон «Квітнева відьма»

Поки впевнена, що ще три книги з цього списку точно дочитаю. Інші під питанням👀

Сьогодні був день прибирання, тому вирішила порахувати книжки.

Загалом на полицях у мене зараз 208 книжок.

З них прочитаних лише 77. Якщо викинути звідси кілька різних видань Гаррі Поттера — буде взагалі сумно.

А 131 (62.9%) — непрочитані🫠

А я до вас з крутою ініціативою👀

Ось це — Книжковий підрозділ. Вони конвертують прочитані книжки у донати для ЗСУ. Співпрацюють з 10 закладами в Києві, де гості можуть придбати книжку і всі гроші підуть на потреби армії.

Скоро вони будуть брати участь у книжковому ярмарку і тому їм треба наповнити бібліотеку, аби закрити збори для БФ "Любов і лють" на авто, дрони та аптечки.

І ви можете їм у цьому допомогти ❤️ Просто переберіть свою бібліотеку, оберіть ті книжки, якими готові поділитися і напишіть на цю сторінку, аби домовитися про відправку.

Стратегія win-win: ви розвантажуєте бібліотеку і це ще й допомагає нашим воїнам❤️

Приймають всі книги, окрім книг російською (ну, це очевидно), підручників, наукових праць, та тих книг, які були видані до 2000-х.

Я ж собі склала список читання на серпень. І що ви думаєте? Я тепер несамовито хочу читати «Буремну вись» та «Уроки грецької». А що я не хочу читати? Правильно, всее, що є в моєму списку на цей місяць 🫠

Я, бляха, як кіт, який кричить під дверима, щоб їх відкрили, а як відкривають, то йому вже туди не треба.

Сижу й дивлюся як хлопець мені все налаштовує для того, аби пограти на великому екрані👀

Скачала демку Tiny bookshop — затишна гра, де а тебе є свій фургончик і ти їздиш по узбережжю та продаєш книжки😍

Якщо сподобається і вам буде цікаво, то зможемо зробити стримчик в тіктоці.