Коли подруга використовує всі канали як кайндлі ремайндер, щоб я пішла вже нарешті писать ту книгу😂

А скажіть, ви читали Сніжний Ізюм?

Я поки вирішила призупинити купівлю книжок, після того, як з дому привезла їх овердофіга і ще овердофіга залишила, бо не влізли. Але у Видавництва дуже гарне оце зимове видання і мені здається, що я читала лише позитивні відгуки на книгу. Як вам, діліться?

Коли записуєш відео після довгої перерви

Знаєте, що мені найбільше подобається в цих постах? Те, що оці люди, які обурюються і їм в коментах натикують, всім відповідають, що нікого не хочуть образити і взагалі хотіли б читати так само багато.

Але як тільки в коменти приходить людина, яка теж пише, що це все піздьож, провокація і стільки сюжетів за рік не запамʼятати — автори постів одразу такі «дадададададада, 100%, саме так».

Мої ж ви бусінки послідовні)

#коментуютредс

Щас, кароче, дочитаю Промені Аласі й піду інтегрувати досвід виживання в отруйній пустелі в своє життя. А то як лох якийсь.

#коментуютредс

Давайте останнє про Крістоффа і про вестернів загалом.

Крістофф у сториз (мабуть, щоб в пості знову не натикали) дав відповідь, де сказав, що контракти на видання книг в росії підписував давно. Всіх людей він ненавидіти не може, а гроші у 2023 році задонатив Лікарям без кордонів.

Відповідь дуже беззуба і загальна. Чисто, щоб було. Але чогось такого я й очікувала, тому взагалі не здивована.

Проблема не конкретно в Крістоффі. Вестерни, переважно, не можуть дати нам того, чого ми хочемо. Вони не можуть і не хочуть ненавидіти всю русню без винятків. Так, є приклади Кінга, СенЛінЮ, але вони одиничні.

Та що там говорити, не всі українці, які живуть під обстрілами, з блекаутами та постійними тривогами — вважають росіян поганими. Вишукують же хороших, грають разом в онлайн-ігри, дивляться їхній контент і захищають лєто в піанерскам галстукє. А це ж кардинально інший досвід, ніж те, що бачать вестерни у ЗМІ.

Чи хотілося б мені, щоб всі одномоментно почали ненавидіти русню і все російське? Звісно, що так. Чи буде таке колись? На жаль, ні.

Читати чи не читати Крістоффа далі — вибір кожного. Він не перший, він не останній. У них нема протиріч у тому, щоб підтримувати Україну в цій війні і водночас робити контент для росіян.

Я взагалі не підтримую оцю думку «не треба у нас видавати всіх, хто видається на росії». Бо ми таким чином себе заженемо в добровільну резервацію і проспонсоруємо розквіт російських піраток.

Тому, нам своє робити. Писати коменти й доносити свою точку зору до таких письменників, просувати наш контент та наші книжки. Начебто незначні кроки, але якщо вони змусять хоч одну людину задуматися — це вже маленька перемога.

Перша прочитана цього року книжка.

Вирішила зробити цей місяць — місяцем українських авторок на авторів.

Ця книга — це просто разйоб, я вам кажу. Тепер треба дочекаться продовження, бо дууууже хочеться читать далі.

Родзинка видавництва вживати «такі слова». Які такі? Українські?

Сил моїх вже нема на цих борцунів з перекладами.

Прочитала половину Нерухомості.

Поки що є враження, що ця книга, наче великий павук — обплітає тебе павутиною інертності та безвиході.