А ви знали, що в Херсоні було консульство Перу до Революції 1917 року?
На фото - ліпнина на будівлі консульства.
@bagnenkoDaily
На фото - ліпнина на будівлі консульства.
@bagnenkoDaily
❤18👍6🤔3
Forwarded from Психолог під час війни
Найважче - втрачати найближчих. Кіт - мій співрозмовник. Сором, що живий.
*
Відчуваю сором, що живий.
А хлопці померли.
Сняться бої.
І інколи хлопці просять про допомогу.
Реалістичні сни. БК постійно закінчується.
Прокидаюсь.
Всі сни сконцентровані на той вихід.
Хлопці. Бій.
Саме та подія, яка сталась.
3 доби там були.
Спершу хлопці були поранені. Наклали турнікети.
Нас дуже сильно засипало.
Робочий простір засипало.
Нас відкопали на 4 добу.
На все життя запамятаю ці фрази: 7 і 8.
Бо це були наші. Вони нас відкопували. Сказали Слава Україні. І потім 78.
*
Раніше були героями
Зараз всі відвертаються
Паралельна реальність
Тут плачуть світла немає.
А там кабздець.
Там пацани в окопах замерзають, не можуть вийти.
Я вже подаю на розлучення. Бо непорозуміння з жінкою дуже сильне. Я говорив-говорив, але вона просто закривається, мовчить і нічого не говорить.
Стара гвардія. Всі майже вже загинули
Зараз нас лишилось троє
Мені не страшно померти
Тільки щоб моє тіло повернули до батьків.
4 роки це багато
*
Є глибоке розуміння, що майбутнього немає.
Я знаю наступний
4 щасливх білетика витягнув
4 рази мене виносили.
*
Спогади мучать.
Просинаюсь. Руки в крові.
Буквально вчора ворони клювали.
Це із спогадів.
Коли не міг забрати хлопців. І спостерігаєш за тим, як ворони їх клювали.
Роздратованість сильна.
Дзвін у вухах.
Багато контузій було. Достатньо багато.
***
Чи хотів би я опрацювати травматичний спогад, як ми наїхали на міни?
Так, хотів би.
Тільки з комбатом. Який втік.
*
Відчуваю труднощі з пригадуванням.
Не памʼятаю вибух, як дрон прилетів в дах.
Я не чув вибух. Але він точно був.
Втрата інтересу до того, що цікавило раніше.
Хочеться бути одному часто.
Відчуваю відрізаність від інших
мало спілкуюсь з іншими.
**
Бойовики зараз — це комедія.
Починає рахувати магазин.
Давно не передзаряджав.
Він би не дійшов з ткким грузом
Сенс втрачається тоді, коли ти був за грані смерті. І ти вже готовий померти.
Дуже радий поговорити з вами.
З психологом один раз пересікався в секторе.
Треба було поставити + в табличці.
Перед психологами бетонна стіна намалювалась.
Що мене найбільше вибиває з колії?
Більше за все загиблі побратими - це травмівний спогад.
Побратима засипало в бліндажі, задохнувся і помер.
А ми в 2022 році були разом.
І це вибиває в колії.
В телефонній книжці через один нікого немає.
І це дуже вибиває.
Нашого побратима на позиції вбив снайпер.
І не дозволили його врятувати.
І лікар сказав, що без варіантів - не врятувати.
І ми не попробували.
І це мучить, провина.
Коли ти міг попробувати і не попробував.
Часто про це думаю.
Міг щось зробити і не зробив.
*
Найважче - втрачати найближчих
Я заблокував цю думку. Про втрату.
Він поїхав у відпустку.
Бо він був для мене найріднішим братом.
І в цьому житті ми з ним не побачимось.
Це дуже важко, коли нема того, з ким ріс 39 років.
Турбує нервове напруження постійне.
Останній рік не можу адекватно поводити себе серед людей. Хочеться кричати і бити вже.
Я просто пустий. Я зневірився.
Не довіряю нікому.
В мене є кіт:
Ми з ним говорим дуже часто.
Він спить біля мене.
Він як мій антистрес. Приходить кожен день і мурчить: внколи здається що він говоритб зі мною.
Вночі прокидаюсь. А він мурчить.
Це дуже підтримує.
*
Думки військових - це рубрика, де я розміщую шматочки бесід з клінічним психологом без імен і деталей, щоб просто показати про що живуть і думають військові. Моя мета - щоб прірва між військовими і цивільними зменшувалась. Інформація почищена, прибрана обсценна лексика, локації і дати, залишаються тільки думки.
Важливо відмітити, що кожна історія розміщається з дозволу.
*
Якщо хочете підтримати роботу для хлопців - закупку ліків, книг, необхідного і пальне на дорогу до хлопців - то ось постійна банка:
🔗Посилання
https://send.monobank.ua/jar/6ScUbedaAP
*
А якщо хочете вчитись як взаємодіяти військовим і цивільним - запрошую на серію майстер-класів.
Запис буде. Реєстрація: https://forms.gle/t8QzCK3BpLnRhHMZ7
Якщо це корисно — поставте 💔
І дякую всім за підтримку, донати, репости, коментарі.
#ДумкиВійськових
@BagnenkoPsy
*
Відчуваю сором, що живий.
А хлопці померли.
Сняться бої.
І інколи хлопці просять про допомогу.
Реалістичні сни. БК постійно закінчується.
Прокидаюсь.
Всі сни сконцентровані на той вихід.
Хлопці. Бій.
Саме та подія, яка сталась.
3 доби там були.
Спершу хлопці були поранені. Наклали турнікети.
Нас дуже сильно засипало.
Робочий простір засипало.
Нас відкопали на 4 добу.
На все життя запамятаю ці фрази: 7 і 8.
Бо це були наші. Вони нас відкопували. Сказали Слава Україні. І потім 78.
*
Раніше були героями
Зараз всі відвертаються
Паралельна реальність
Тут плачуть світла немає.
А там кабздець.
Там пацани в окопах замерзають, не можуть вийти.
Я вже подаю на розлучення. Бо непорозуміння з жінкою дуже сильне. Я говорив-говорив, але вона просто закривається, мовчить і нічого не говорить.
Стара гвардія. Всі майже вже загинули
Зараз нас лишилось троє
Мені не страшно померти
Тільки щоб моє тіло повернули до батьків.
4 роки це багато
*
Є глибоке розуміння, що майбутнього немає.
Я знаю наступний
4 щасливх білетика витягнув
4 рази мене виносили.
*
Спогади мучать.
Просинаюсь. Руки в крові.
Буквально вчора ворони клювали.
Це із спогадів.
Коли не міг забрати хлопців. І спостерігаєш за тим, як ворони їх клювали.
Роздратованість сильна.
Дзвін у вухах.
Багато контузій було. Достатньо багато.
***
Чи хотів би я опрацювати травматичний спогад, як ми наїхали на міни?
Так, хотів би.
Тільки з комбатом. Який втік.
*
Відчуваю труднощі з пригадуванням.
Не памʼятаю вибух, як дрон прилетів в дах.
Я не чув вибух. Але він точно був.
Втрата інтересу до того, що цікавило раніше.
Хочеться бути одному часто.
Відчуваю відрізаність від інших
мало спілкуюсь з іншими.
**
Бойовики зараз — це комедія.
Починає рахувати магазин.
Давно не передзаряджав.
Він би не дійшов з ткким грузом
Сенс втрачається тоді, коли ти був за грані смерті. І ти вже готовий померти.
Дуже радий поговорити з вами.
З психологом один раз пересікався в секторе.
Треба було поставити + в табличці.
Перед психологами бетонна стіна намалювалась.
Що мене найбільше вибиває з колії?
Більше за все загиблі побратими - це травмівний спогад.
Побратима засипало в бліндажі, задохнувся і помер.
А ми в 2022 році були разом.
І це вибиває в колії.
В телефонній книжці через один нікого немає.
І це дуже вибиває.
Нашого побратима на позиції вбив снайпер.
І не дозволили його врятувати.
І лікар сказав, що без варіантів - не врятувати.
І ми не попробували.
І це мучить, провина.
Коли ти міг попробувати і не попробував.
Часто про це думаю.
Міг щось зробити і не зробив.
*
Найважче - втрачати найближчих
Я заблокував цю думку. Про втрату.
Він поїхав у відпустку.
Бо він був для мене найріднішим братом.
І в цьому житті ми з ним не побачимось.
Це дуже важко, коли нема того, з ким ріс 39 років.
Турбує нервове напруження постійне.
Останній рік не можу адекватно поводити себе серед людей. Хочеться кричати і бити вже.
Я просто пустий. Я зневірився.
Не довіряю нікому.
В мене є кіт:
Ми з ним говорим дуже часто.
Він спить біля мене.
Він як мій антистрес. Приходить кожен день і мурчить: внколи здається що він говоритб зі мною.
Вночі прокидаюсь. А він мурчить.
Це дуже підтримує.
*
Думки військових - це рубрика, де я розміщую шматочки бесід з клінічним психологом без імен і деталей, щоб просто показати про що живуть і думають військові. Моя мета - щоб прірва між військовими і цивільними зменшувалась. Інформація почищена, прибрана обсценна лексика, локації і дати, залишаються тільки думки.
Важливо відмітити, що кожна історія розміщається з дозволу.
*
Якщо хочете підтримати роботу для хлопців - закупку ліків, книг, необхідного і пальне на дорогу до хлопців - то ось постійна банка:
🔗Посилання
https://send.monobank.ua/jar/6ScUbedaAP
*
А якщо хочете вчитись як взаємодіяти військовим і цивільним - запрошую на серію майстер-класів.
Запис буде. Реєстрація: https://forms.gle/t8QzCK3BpLnRhHMZ7
Якщо це корисно — поставте 💔
І дякую всім за підтримку, донати, репости, коментарі.
#ДумкиВійськових
@BagnenkoPsy
💔13🙏1
Херсон. Запуск першого тролейбусного маршруту з Таврійського.
На тролейбусі написано дату запуску - це 1984 рік.
#херсон #україна #фото
@bagnenkoDaily
На тролейбусі написано дату запуску - це 1984 рік.
#херсон #україна #фото
@bagnenkoDaily
❤11💔2
Forwarded from Психолог під час війни
🔥14❤4👍4❤🔥1
«Ретро-панорама Херсона зразка 1960 року. Погляд з балкона новенької «сталінки» на вулицю Перекопську: попереду видніється перехрестя з Чорноморською, ліворуч розгортається Придніпровський парк, а на самому горизонті, за дахами Воєнки, височіє силует Елеватора».
#херсон #україна #історія
Фото взяте на сайті Моє місто Херсон
Фото Білоносова Віктора
@bagnenkoDaily
#херсон #україна #історія
Фото взяте на сайті Моє місто Херсон
Фото Білоносова Віктора
@bagnenkoDaily
❤7🙏3❤🔥2💔2
🙏7❤2👏1
Херсон, бульвар Мирний.
Тут херсонці завжди збирались культурно провести час.
А в 2000х тут збирались представники неформальних субкультур а також бмх-сери скейтери.
@bagnenkoDaily
Тут херсонці завжди збирались культурно провести час.
А в 2000х тут збирались представники неформальних субкультур а також бмх-сери скейтери.
@bagnenkoDaily
👍8🙏3💔2
До 200-річчя Херсона, яке радянська влада намагалась відсвяткувати якомога більш помпезно, від театру вниз збудували сходи: вони поєднали площу перед театром із вулицею Суворова.
Ці сходи містяни назвали потьомкінськими, хоча офіційної назви вони не мали. Але схожість із Одесою була, хоч і невелика. Схожими були і плани архітекторів: сходи хотіли збудувати такими самими величними, як і в Одесі, подовживши аж до самого берега Дніпра! Уявляєте собі це? Але цього не сталось. Може воно і на краще?
31 березня 2012 року на місці сходів відкрили ТРЦ «Суворовський». Його будівництво супроводжувалось численними скандалами, а знавці архітектури та історії ще на стадії ідеї робіт говорили про те, що центр не працюватими: тутешні особливості грунту не дозволять. Так і вийшло: сьогодні це напівзакинута будівля.
Але дуже дивно, що всюди навкруги прилітає, а в ТРЦ Суворовський — ні.
#херсон #історія #україна
@bagnenkoDaily
Ці сходи містяни назвали потьомкінськими, хоча офіційної назви вони не мали. Але схожість із Одесою була, хоч і невелика. Схожими були і плани архітекторів: сходи хотіли збудувати такими самими величними, як і в Одесі, подовживши аж до самого берега Дніпра! Уявляєте собі це? Але цього не сталось. Може воно і на краще?
31 березня 2012 року на місці сходів відкрили ТРЦ «Суворовський». Його будівництво супроводжувалось численними скандалами, а знавці архітектури та історії ще на стадії ідеї робіт говорили про те, що центр не працюватими: тутешні особливості грунту не дозволять. Так і вийшло: сьогодні це напівзакинута будівля.
Але дуже дивно, що всюди навкруги прилітає, а в ТРЦ Суворовський — ні.
#херсон #історія #україна
@bagnenkoDaily
👍6🙏5🤔3❤1
Як проходили випробування Антонівського мосту перед введенням експлуатацію.
https://www.facebook.com/share/p/1AdeJ4sRiA/
Прийомні статичні та динамічні випробування мосту. Грудень 1985 року.
Фото 1 — Тетяна Завалій, фото 2 — із книги «Проспект над Дніпром» (автор Афанасій Дерменжі).
Уривок із книги:
«21 та 22 грудня 1985 р. відбулися традиційні прийомні статичні та динамічні випробування мосту. 55 багатотонних КамАЗів, завантажених піском, рушили мостовим переходом з боку Олешок на Херсонський берег. Щільною групою у шість рядів автомобілі пройшли мостом, зупиняючись на вимогу мостобудівників у зазначених місцях міжпрогонового простору, створюючи нерівномірний тиск.
Під час статичного випробування прогонової будови тензометри зафіксували показники прогину прогону 19 мм, тоді як за проєктним розрахунком було визначено прогин у 21 мм. Головний інженер проєкту мостів Б. Д. Маріков перебував під прогоновою будовою, спостерігаючи за показаннями приладів. Випробування пройшли успішно».
Цікаво, що фактичний прогин виявився меншим за розрахунковий — це свідчить про високу міцність та запас надійності конструкції.
@bagnenkoDaily
https://www.facebook.com/share/p/1AdeJ4sRiA/
Прийомні статичні та динамічні випробування мосту. Грудень 1985 року.
Фото 1 — Тетяна Завалій, фото 2 — із книги «Проспект над Дніпром» (автор Афанасій Дерменжі).
Уривок із книги:
«21 та 22 грудня 1985 р. відбулися традиційні прийомні статичні та динамічні випробування мосту. 55 багатотонних КамАЗів, завантажених піском, рушили мостовим переходом з боку Олешок на Херсонський берег. Щільною групою у шість рядів автомобілі пройшли мостом, зупиняючись на вимогу мостобудівників у зазначених місцях міжпрогонового простору, створюючи нерівномірний тиск.
Під час статичного випробування прогонової будови тензометри зафіксували показники прогину прогону 19 мм, тоді як за проєктним розрахунком було визначено прогин у 21 мм. Головний інженер проєкту мостів Б. Д. Маріков перебував під прогоновою будовою, спостерігаючи за показаннями приладів. Випробування пройшли успішно».
Цікаво, що фактичний прогин виявився меншим за розрахунковий — це свідчить про високу міцність та запас надійності конструкції.
@bagnenkoDaily
👍10
Forwarded from Психолог під час війни
❤🔥9🙏6💔1
Навколо долі легендарного барка «Товариш» (колишній Gorch Fock) існує багато емоцій, але якщо говорити мовою фактів, то це не був звичайний продаж чи добровільна передача. Це була складна комбінація економічної безвиході та юридичного повернення.
Ось як це відбувалося насправді:
1. Контекст: чому судно опинилося в тупику?
Після розпаду СРСР барк відійшов Україні (порт приписки — Херсон). У 90-х роках судно потребувало капітального ремонту, на який у держави не було коштів.
• У 1993 році «Товариш» вирушив до Великої Британії, але через незадовільний технічний стан йому заборонили вихід у море.
• Судно роками стояло в англійському порту Ньюкасл, а згодом у німецькому Вільгельмсгафені, накопичуючи величезні борги за стоянку та обслуговування.
1. «Продаж» за символічну ціну
Ситуація вирішилася не через прямий державний продаж «заради вигоди», а через викуп німецьким товариством «Tall-Ship Friends».
• Сума угоди: У 2003 році німецька організація викупила барк у Міністерства освіти і науки України. Сума була символічною (називають цифру близько 500 000 євро), але головною умовою було те, що німці погашають усі борги судна, які на той момент вимірювалися мільйонами.
• Чому німці? Для Німеччини це судно мало колосальну історичну цінність, адже це був оригінальний Gorch Fock, побудований у Гамбурзі в 1933 році.
1. То це продаж чи віддача?
Це був вимушений продаж під тиском обставин. Україна фактично не могла утримувати судно, і воно ризикувало просто згнити в іноземному порту або бути проданим на металобрухт за борги.
Підсумок подій:
| Етап | Що відбулося |
|---|---|
| Причина | Відсутність фінансування на ремонт та арешт за борги в Європі. |
| Механізм | Договір купівлі-продажу між Україною та німецьким благодійним товариством. |
| Результат | Судно повернулося до Штральзунда (Німеччина), було відремонтоване та перетворене на музей під своєю першою назвою Gorch Fock I. |
Хоча для багатьох херсонців це була болюча втрата символу міста, саме цей крок дозволив зберегти корабель від утилізації.Ретро Херсон.
Оригінал зображення в коментарях,
Знайшов https://www.facebook.com/share/p/1FPQwuoUzb/
Ось як це відбувалося насправді:
1. Контекст: чому судно опинилося в тупику?
Після розпаду СРСР барк відійшов Україні (порт приписки — Херсон). У 90-х роках судно потребувало капітального ремонту, на який у держави не було коштів.
• У 1993 році «Товариш» вирушив до Великої Британії, але через незадовільний технічний стан йому заборонили вихід у море.
• Судно роками стояло в англійському порту Ньюкасл, а згодом у німецькому Вільгельмсгафені, накопичуючи величезні борги за стоянку та обслуговування.
1. «Продаж» за символічну ціну
Ситуація вирішилася не через прямий державний продаж «заради вигоди», а через викуп німецьким товариством «Tall-Ship Friends».
• Сума угоди: У 2003 році німецька організація викупила барк у Міністерства освіти і науки України. Сума була символічною (називають цифру близько 500 000 євро), але головною умовою було те, що німці погашають усі борги судна, які на той момент вимірювалися мільйонами.
• Чому німці? Для Німеччини це судно мало колосальну історичну цінність, адже це був оригінальний Gorch Fock, побудований у Гамбурзі в 1933 році.
1. То це продаж чи віддача?
Це був вимушений продаж під тиском обставин. Україна фактично не могла утримувати судно, і воно ризикувало просто згнити в іноземному порту або бути проданим на металобрухт за борги.
Підсумок подій:
| Етап | Що відбулося |
|---|---|
| Причина | Відсутність фінансування на ремонт та арешт за борги в Європі. |
| Механізм | Договір купівлі-продажу між Україною та німецьким благодійним товариством. |
| Результат | Судно повернулося до Штральзунда (Німеччина), було відремонтоване та перетворене на музей під своєю першою назвою Gorch Fock I. |
Хоча для багатьох херсонців це була болюча втрата символу міста, саме цей крок дозволив зберегти корабель від утилізації.Ретро Херсон.
Оригінал зображення в коментарях,
Знайшов https://www.facebook.com/share/p/1FPQwuoUzb/
💔6❤2