🧑‍🍳 Минулий рік був дуже динамічний для реформи шкільного харчування. Її результати стали можливими завдяки спільнодії команди реформи та наших міжнародних партнерів, що підтримали безліч важливих ініціатив.

📍 ЮНІСЕФ. Завдяки підтримці організації запрацював проєктний офіс реформи, за три роки було проведено величезну кількість освітніх заходів для дітей і батьків.

📍 За підтримки Фундації Говарда Баффета відкрилася перша в Україні фабрика-кухня у Бучі.

📍 Наші партнери зі Всесвітньої продовольчої програми фінансують у цьому навчальному році 30% щоденних гарячих обідів для учнів 1–4-го класів у 420 школах різних областей.

📍 За підтримки проєкту DECIDE було розроблено Стратегію реформи. Нині його представники активно працюють із громадами.

Цю динаміку змін важливо зберегти, щоб іще більше дітей мали доступ до якісного харчування. Тож днями команда реформи зібрала міжнародних партнерів, щоб презентувати наші нові напрацювання, зокрема ті, що допоможуть посилити спроможність громад у реалізації реформи.

🥗 Формат зустрічі: практичне занурення в реформу. На додачу до обговорення учасники з шеф-кухарями Національної асоціації громадського харчування та Євгеном Клопотенком готували страви зі шкільного меню й тестували техніку.

🤝 Дякую організаторам і всім представникам міжнародних організацій, що прилучилися. Бо приклад одного ліцею показав, якою має бути їдальня та кухня в кожній школі країни, щоб їжа була смачною та корисною для всіх наших дітей.

📖 Десятитомну «Історію України-Руси» Михайло Грушевський писав 38 років. І це не лише праця його життя – це перша академічна історія України як окремої держави, що веде початок від Київської Русі.

Для, нас сучасних українців, – ніби звичний факт. Але в часи, коли починав роботу Грушевський, доба Київської Русі була давно «монополізована» Російською імперією як початок власної державності.

Отже, Михайло Грушевський кардинально змінив імперський фокус, відкривши історію цілого народу світу і йому самому.

І сьогодні, коли Росія вкотре намагається переписати історію й викреслити з неї Україну, праця професора Грушевського – знову на захисті фактів та історичної правди.

📚 Дуже тішуся, що десять комплектів «Історії» англійською мовою тепер поповнять «Українські книжкові полички» – проєкт із поширення української літератури, який ми розвиваємо в бібліотеках усього світу і який налічує вже понад 190 поличок у 46 країнах.

🇨🇦 Якісний сучасний переклад англійською здійснив Центр досліджень історії України імені Петра Яцика при Канадському інституті українських студій Університету Альберти.
Презентацію та передачу видання провели сьогодні в Софії Київській за підтримки Міністерства закордонних справ України, Міністерства освіти і науки, Києво-Могилянської академії та Посольства Канади в Україні.

📍Важливо, що в заході взяли участь і знані сучасні історики України, США, Канади: Ярослав Грицак, Сергій Плохій, Франк Сисин. Кожен із них у своїх роботах продовжує справу Грушевського – досліджує та розкриває світові українську історію.

Бо, як казав Михайло Грушевський: «Завдяки історичній пам'яті людина стає особистістю, народ – нацією, країна – державою».

🦽 Лінійку адаптивного одягу для людей, що пересуваються на кріслах колісних, створює Анна Павлусь – модельєрка-конструкторка з Київщини. Знає, як важливо, щоб цей одяг був зручний і водночас красивий, бо й сама користується кріслом колісним після травми спинного мозку.

💳 Анна – одна з понад 14 тисяч українців, які отримали грант в урядовій програмі «Власна справа». Підприємство з пошиття одягу, яке створює модельєрка, буде унікальним для України й дуже потрібним з огляду на те, що людей з інвалідністю, на жаль, більшає. А ідея підприємиці набагато більше, ніж про зручний одяг: вона й про ментальну безбар’єрність.

💬 «Наш психологічний стан значно залежить від того, наскільки комфортно ми почуваємося, сидячи в колясці. А коли людина впевнена в собі, вона зовсім по-іншому сприймає навколишній світ. Я хочу, щоб люди з інвалідністю, гуляючи в будь-якому ТРЦ, могли зайти до магазину одягу й купити собі саме адаптивний одяг. Ми маємо на це право», – ділиться Анна.

👩‍💻 Отримати грант «Власна справа» може як той, хто лише планує відкрити перший бізнес, так і досвідчений підприємець. Сума гранту – від 50 до 250 тис. грн, відповідно до запиту. На лендингу проєкту є всі деталі. А ще там є історії підприємців, яким вдалося. Тож, якщо сумніваєтеся, раджу послухати їх і перейти до аплікаційної форми.

📈 Вже понад 3,3 млрд грн отримали українці в межах програми. А це майже 32 тисячі нових робочих місць. Реалізовані мрії та відновлення бізнесу, що постраждав через війну. Власне, це ще одне свідчення нашої стійкості та впевненості в перемозі.

«The Eye of the Storm» – вислів, що означає водночас центр катаклізму та його найспокійніше місце. Але це оманлива тиша. Бо небезпека для життя поряд, навіть якщо небо здається ясним.

🇦🇹 «In the Eye of the Storm. Modernism in Ukraine» називається виставка, яка відкрилася у віденському палаці Бельведер і присвячена українським художникам-модерністам початку ХХ століття. Ці люди жили й творили в «центрі бур» Першої світової та громадянської війн, Української революції, під час більшовицького терору і сталінських репресій.

🇺🇦 Наприклад, глядачі побачать розмаїття кольорів і силу ліній на стінописах легендарного Михайла Бойчука. І який же контраст – знати, що автор, творець власної школи, людина, що могла дати світовій культурі так багато, був розстріляний з учнями та дружиною за звинуваченням у націоналізмі.

Ось що значить перебувати в епіцентрі бурі – це щохвилини ризикувати життям, але знаходити сили творити.

⬛️ Весь світ знає Казимира Малевича, але наскільки більше українських художників тієї доби він би знав, якби їх не нищила тодішня імперська буря. Зараз в епіцентрі такої ж бурі опинилася й сучасна українська культура та всі, хто її творять. Та сама руйнівна імперська сила, що вбила Бойчука за націоналізм, тепер нищить сучасних митців – своїми ракетами, дронами.

Художники мають малювати, а не воювати. Коли десь гинуть митці, знищують музеї – втрачає весь світ. Тож зараз ми всі в епіцентрі бурі. Сучасного варварства.

🤝 Тому вдячна Бельведеру, директорці Стеллі Ролліг за підтримку українських митців та мистецтва. Українському посольству й НАМУ – за організацію виставки (вона доступна українською, англійською та німецькою мовами). І я вдячна уряду Австрії за всю їхню підтримку України та українців.

Лише так можна протистояти бурі – разом, підтримуючи одне одного. Тоді ми всі точно врятуємося.