📑 Вже 274 справи про сексуальне насильство, вчинене щодо українців загарбниками, веде Генеральна прокуратура України.

З кожним місяцем дедалі більше людей наважується говорити про свій тяжкий досвід. Це стає можливим, коли постраждалі почуваються захищеними, перестають боятися.

Вони дуже відважні люди. І деякі з них знаходять сили, щоб не лише свідчити, але й допомагати іншим. Зокрема, це жінки й чоловіки, які пройшли катівні, російський полон, тортури, розлуку з близькими, відчай і невідомість, а нині адвокатують питання постраждалих від насильства, працюють у громадських організаціях і лікарнях, знімають документальне кіно, привертаючи увагу до російського насильства та його жертв.

Спеціально не називаю імен, щоб не перешкоджати слідству. Але мені дуже відгукнулася думка одного із правозахисників: що всі люді з досвідом полону, насильства, катувань стикаються далі з майже однаковими труднощами. І це не лише психологічні труднощі, але й соціальні, юридичні та, звісно, економічні.

Щоб відновитися, потрібен ресурс. Це стосується як країни, так і окремих людей. Постраждалі від сексуального насильства під час війни не можуть чекати на «класичні» репарації, коли війна закінчиться чи коли Росія погодиться сплатити відшкодування. Діяти треба негайно.

📍 Тому на сьогоднішній Київській міжнародній конференції «Відновлення прав постраждалих від сексуального насильства, пов’язаного з конфліктом: елемент миру та світової безпеки» за участі представників уряду та парламенту, громадських організацій і широкого кола міжнародних партнерів ми говорили про Проєкт з надання невідкладних проміжних репарацій.

🇺🇦 Це спільна робота багатьох структур: Офісу віцепрем’єрки, урядової уповноваженої, Глобального фонду тих, хто пережили насильство, та інших урядових, громадських і міжнародних організацій. Найважливіше, що ця робота здійснюється в тісній співпраці з постраждалими.

👉 Але репарації – не лише економічна підтримка. Вони ще й важливий крок до відновлення справедливості. Така справедливість потрібна не тільки Україні, але й світу, для якого людяність – одна з базових цінностей.

Тому, доки не створено міжнародний компенсаційний механізм і конфісковані активи Росії не спрямовані на підтримання України, нам дуже важлива відповідна допомога країн-партнерів.

🫂 Ми не можемо скасувати той біль, якого вже завдав агресор. Але можемо бути для цього болю знеболювальним. Показати, що не всі у світі вбивці й ґвалтівники, що допомога та підтримка є. Є справедливість. І завжди є заради чого жити.

🇺🇦 Сьогодні в Києві взяла участь у міжнародній конференції, на якій ішлося про допомогу тим, хто постраждав від сексуального насильства, вчиненого російськими окупантами.

❕ Украй важлива тема, адже мова про відновлення гідності людей, відновлення справедливості. В межах заходу віцепрем’єрка Ольга Стефанішина презентувала перший в Україні Проєкт з надання невідкладних проміжних репарацій постраждалим від сексуального насильства під час війни.

Не «колись», не «після перемоги» – Україна відстоюватиме права своїх людей уже зараз. І сподіваюся, міжнародна спільнота підтримає цей крок.

🧒 Гратися, але так, щоб не боятися. Чи є така можливість зараз в українських дітей? Коли повітряні тривоги лякають, коли сумуєш, бо відчуваєш, як стурбовані війною батьки.

Наші діти чутливі й не завжди можуть упоратися зі своїми емоціями. Тож завдання дорослих – підтримати їх і навчити давати раду всім почуттям. 🫂

🎞 У серії відеороликів «Гратися і не боятися» батьки дітей 2–6 років дізнаються, як відволікти малечу від переживань і зацікавити. Як навчити дітей розрізняти емоції й екологічно впоратися з негативними. Як заспокоюватися під час повітряних тривог і як допомогти дитині у кризових ситуаціях.

Так, щоб гратися і не боятися.

🇺🇳 Проєкт ініційований Представництвом Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) в Україні в межах Всеукраїнської програми ментального здоров’я «Ти як?». А представлять ці рекомендації дитяча психологиня Світлана Ройз і співачка Світлана Тарабарова разом з експерткою дошкільної освіти Соломією Бойкович. 🤍

👉 Усі матеріали доступні за посиланням: https://numo.mon.gov.ua/gratisya-i-ne-boyatisya

🎙Минулого разу спілкувалася з британським журналістом і ведучим Пірсом Морганом улітку 2022 року, коли він приїздив до Києва в перші місяці повномасштабного російського вторгнення.

🇬🇧 Тепер зустрілися під час мого візиту до Лондона. Зізналася в інтерв’ю, що не відчуваю часу, який минув: для українців, які щодня й щомиті борються із загарбником, він іде інакше.

Водночас важлива складова української стійкості – це підтримка партнерів. Так було з першого дня, так і залишається. У Великій Британії відчуваєш її на кожному кроці – починаючи з королівської родини, родини Прем’єр-міністра до звичайних британців.

🤝 Вдячна цій країні та її жителям за послідовність, яка так підсилює. Такої ж рішучості, а головне – швидкості хотілося б зараз від партнерів з усього світу. Бо, поки ухвалюються рішення, в Україні гинуть люди. Дуже хочеться, щоб ті, хто їх ухвалює, розуміли: йдеться не про кошти, не про політичний вплив, а про людські життя, які нищить країна-агресор – Росія.

Якщо хтось у світі втомився від війни, він може просто перемкнути новини. Бо це точно не наш союзник. Українці тим часом продовжують боронити життя – своє та своїх дітей. І не втомляться це робити.

Реформа успішна лише тоді, коли втілюється навіть у найменших громадах. Неможливо «спустити згори» те, що не відгукується людям. Тому хочу поділитися історією подружжя – сімейних лікарів із Черкащини, чия робота для мене є і прикладом, як працює Всеукраїнська програма ментального здоров’я, і натхненням і далі її реалізовувати.

👨‍⚕️ Олександр Прокопчук, директор Золотоніського міського центру первинної медико-санітарної допомоги, продовжує вести прийоми та має 1500 укладених декларацій. Його дружина Алла працює в тому ж центрі сімейною лікаркою, а ще здобуває другу вищу освіту за спеціальністю «психологія».

Пан Олександр подбав про те, щоб 100% персоналу закладу, який він очолює, пройшли навчання за програмою ВООЗ mhGAP. Усім лікарям замовили посібники для роботи, у штаті є психолог, центр також має власного тренера з цієї програми. Керівник наголошує, що саме від фахівця «первинки» залежить правильна побудова маршруту пацієнта з ментальними розладами.

💭 «Я надзвичайно зрадів, коли нам дозволили користуватися міжнародними протоколами лікування, а дізнавшись, що курс ВООЗ mhGAP став доступним в Україні в режимі онлайн, одним із перших пройшов навчання та скерував на нього всіх медичних працівників центру: і лікарів, і медичних сестер», – розповідає Олександр Прокопчук.

Його палко підтримує дружина, яка в останні дев’ять років працювала у трьох містах України: «У кожному з них були свої особливості, та незмінним лишалося одне: на будь-якому робочому місці до мене зверталися пацієнти, які потребували психологічної підтримки».

🏥 Нині базову психологічну допомогу можна отримати у сімейних лікарів у 71% комунальних закладів «первинки». Це близько 17 тисяч лікарів по всій країні. І я вдячна кожному медику, який відгукнувся та пройшов відповідне навчання. Рятувати ментальне здоров’я українців нині означає рятувати їх, зокрема, від війни.

💬 «Коли надто багато страшних подій тривають так довго, у декого можуть опускатися руки, з’являтися відчуття безсилля, неможливості змінити ситуацію на краще. Така втрата надії може бути дуже небезпечним моментом для суспільства. Тому важливо продовжувати робити те, що нам під силу, щоб зберегти відчуття власної спроможності. І не припиняти контакту з іншими людьми, долучатися до спільних дій».

🎙 Таку формулу стійкості вивів Бессел ван дер Колк – психіатр зі світовим ім’ям, який майже 50 років вивчає травму. Він став гостем другого епізоду сезону «Наука стійкості» подкасту «Простими словами» від The Village Україна, що виходить у межах Всеукраїнської програми ментального здоров’я «Ти як?».

❕ Не кожна жахлива подія призводить до психологічної травми. Але якщо людина відчуває безпорадність, якщо світ навколо її не підтримує, може відбутися сильна травматизація, каже науковець.

🫂 Окрім маленьких кроків, що наповнюють життя сенсом, як-от волонтерство чи піклування про когось, автор радить шукати приклади, що надихають і підтримують. Це і сильні лідери, і люди, які мали схожий досвід. Наважитися говорити про пережите й не ділити травми на «справжні» та «несправжні» – ще один крок, що допоможе відновити стійкість.

🎧 Розмова доступна для прослуховування на всіх подкаст-платформах:
▫️Apple Podcasts - https://apple.co/3I8UKWl
▫️Google Podcasts - https://bit.ly/3T6ybI9
▫️SoundCloud - https://bit.ly/49ouKSG
▫️Spotify - https://spoti.fi/42R7jio
▫️YouTube - https://www.youtube.com/watch?v=m-Do9S4xAaI