🇸🇪 «Речі, які змінили світ» – так називається виставка, що відкрилась у Музеї Нобелівської премії в Стокгольмі. Двісті п’ятдесят експонатів, які належали нобеліатам різних років. Ніби звичайні предмети: одяг, листи, валізи, навіть велосипед, але вони допомагали своїм власникам творити, жити й навіть рятувати життя.
🎧 Рада, що захопливі історії про це можна буде почути й українською, бо наш проєкт аудіогідів українською розповсюдився й на цей музей.
🇦🇹 Тим часом за півтори тисячі кілометрів, у віденському палаці Гофбург, також звучить українська. Тут вона розповідає історію імператриці Сісі – дружини імператора Франца Йосифа, особистість якої вже давно стала туристичним брендом Австрії. Дякуємо керівництву музею та пану Клаусу Пангольцеру особисто за підтримання ідеї аудіогіду українською.
📍Загалом уже 82 об’єкти в 44 країнах готові звернутися до відвідувачів українською, щоб переповісти історію людства, людського духу та невмирущості культури.
🤝 Вдячна посольствам України в Республіці Австрія та Королівстві Швеція за всебічну підтримку та реалізацію проєкту.
Перефразуючи назву стокгольмської виставки, можна сказати: мова теж неабияк змінює світ. І навіть у тяжкі часи дає йому порозуміння, а нам – розуміння самих себе.
© Nobel Prize Outreach. Photo: Nanaka Adachi
© Schloß Schönbrunn Kultur- und Betriebsges.m.b.H., Severin Wurnig
🎧 Рада, що захопливі історії про це можна буде почути й українською, бо наш проєкт аудіогідів українською розповсюдився й на цей музей.
🇦🇹 Тим часом за півтори тисячі кілометрів, у віденському палаці Гофбург, також звучить українська. Тут вона розповідає історію імператриці Сісі – дружини імператора Франца Йосифа, особистість якої вже давно стала туристичним брендом Австрії. Дякуємо керівництву музею та пану Клаусу Пангольцеру особисто за підтримання ідеї аудіогіду українською.
📍Загалом уже 82 об’єкти в 44 країнах готові звернутися до відвідувачів українською, щоб переповісти історію людства, людського духу та невмирущості культури.
🤝 Вдячна посольствам України в Республіці Австрія та Королівстві Швеція за всебічну підтримку та реалізацію проєкту.
Перефразуючи назву стокгольмської виставки, можна сказати: мова теж неабияк змінює світ. І навіть у тяжкі часи дає йому порозуміння, а нам – розуміння самих себе.
© Nobel Prize Outreach. Photo: Nanaka Adachi
© Schloß Schönbrunn Kultur- und Betriebsges.m.b.H., Severin Wurnig
❤226👍16
«Та ти геть безрукий!» — іноді на емоціях кажуть людині, яка щось робить незграбно. І не те щоб це порівняння було приємним.
То чому ж ми дозволяємо собі називати так людину, яка втратила руку?
Є хороше правило толерантного спілкування: коли ви не впевнені, що не образите людину словом або звертанням, приміряйте їх на себе. І серцем відчуєте відповідь.
❌ Некоректно: безногий, безрукий, одноногий, однорукий, ампутант, людина з ампутацією, інвалід-ампутант.
👍🏻 Людина з ампутованими кінцівками – тільки таке визначення допустиме. І якщо у певному випадку необхідно акцентувати, про які саме кінцівки йдеться, то так варто і сказати: людина з ампутованою ногою / рукою.
Але, як і в усіх інших випадках, коли говоримо про інвалідність, дотримуємося принципу «Спочатку людина». На перше місце ставимо особистість, і лише потім згадуємо її риси чи ознаки, якщо про них варто згадати.
Інші правила безбар’єрної мови зібрані у «Довіднику безбар'єрності» – гіді з толерантної комунікації.
То чому ж ми дозволяємо собі називати так людину, яка втратила руку?
Є хороше правило толерантного спілкування: коли ви не впевнені, що не образите людину словом або звертанням, приміряйте їх на себе. І серцем відчуєте відповідь.
❌ Некоректно: безногий, безрукий, одноногий, однорукий, ампутант, людина з ампутацією, інвалід-ампутант.
👍🏻 Людина з ампутованими кінцівками – тільки таке визначення допустиме. І якщо у певному випадку необхідно акцентувати, про які саме кінцівки йдеться, то так варто і сказати: людина з ампутованою ногою / рукою.
Але, як і в усіх інших випадках, коли говоримо про інвалідність, дотримуємося принципу «Спочатку людина». На перше місце ставимо особистість, і лише потім згадуємо її риси чи ознаки, якщо про них варто згадати.
Інші правила безбар’єрної мови зібрані у «Довіднику безбар'єрності» – гіді з толерантної комунікації.
❤257👍38😢8
Олена Зеленська | Olena Zelenska
Photo
📢 Одне з гасел нашої Всеукраїнської програми ментального здоров’я – «Перетворити біль на силу». Це саме те, що робить наша сучасна культура.
На третій рік ворожого вторгнення наша культура розвивається. В містах, де постійно звучать сирени, водночас заповнені театри. І мабуть, ніколи ще не було такої потужної Шевченківської премії, як цьогорічна.
💬 Говорила про це на VII Міжнародному форумі «Креативна Україна». Його цьогорічна назва – «Rethinking. Culture», переосмислення культури.
Протягом дня підприємці, міжнародні експерти у сфері культури та економіки, представники органів державної влади та громадянського суспільства обговорюватимуть стратегію української культурної дипломатії.
⬛️ Кожен крок тут важливий. Зокрема, деколонізація імен і спадку, які сторіччями привласнювала імперія. В цьому сенсі кожен підпис під полотном Малевича, що це був український художник, – це не просто відновлення історичної справедливості. Це ще один потужний голос України у світі.
📍Важливо, що повернулося на батьківщину скіфське золото. Що Україна має офіційне представлення на світових мистецьких майданчиках, як-от Венеційська бієнале та Венеційський кінофестиваль, Берлінале, а також на першій Мальтійській бієнале. І долучилася до участі в дев’яти книжкових ярмарках світового рівня – у Варшаві, Лондоні, Франкфурті, Латинській Америці тощо.
📚 За час спротиву Український інститут книги підтримав видання понад 130 найменувань нових книжок. І пишаюся тим, що вони будуть доступні по всьому світу – на українських книжкових поличках, які ми відкрили вже у 190 бібліотеках 46 країн і бібліотеці ЮНЕСКО. Разом це 47 тисяч книжок, які теж стануть нашими голосами.
Культура – це також про порозуміння. Що краще нас зрозуміють, то легше буде тим, хто зараз на фронті.
🎬 Саме про це цьогорічна премія «Оскар» за документальний фільм, яку отримала група Мстислава Чернова. І, перефразуючи самого Мстислава, ми б усі хотіли, щоб приводу для цього фільму, тобто трагедії Маріуполя, не було. Але ми вдячні героїчним людям, які дали голос цій трагедії, які змусили світ її побачити.
Культура – це також наші свідчення. Потрібно свідчити про Україну і нас, звучати, не боятися власного голосу й робити його чутним. Дякую всім, хто це робить.
На третій рік ворожого вторгнення наша культура розвивається. В містах, де постійно звучать сирени, водночас заповнені театри. І мабуть, ніколи ще не було такої потужної Шевченківської премії, як цьогорічна.
💬 Говорила про це на VII Міжнародному форумі «Креативна Україна». Його цьогорічна назва – «Rethinking. Culture», переосмислення культури.
Протягом дня підприємці, міжнародні експерти у сфері культури та економіки, представники органів державної влади та громадянського суспільства обговорюватимуть стратегію української культурної дипломатії.
⬛️ Кожен крок тут важливий. Зокрема, деколонізація імен і спадку, які сторіччями привласнювала імперія. В цьому сенсі кожен підпис під полотном Малевича, що це був український художник, – це не просто відновлення історичної справедливості. Це ще один потужний голос України у світі.
📍Важливо, що повернулося на батьківщину скіфське золото. Що Україна має офіційне представлення на світових мистецьких майданчиках, як-от Венеційська бієнале та Венеційський кінофестиваль, Берлінале, а також на першій Мальтійській бієнале. І долучилася до участі в дев’яти книжкових ярмарках світового рівня – у Варшаві, Лондоні, Франкфурті, Латинській Америці тощо.
📚 За час спротиву Український інститут книги підтримав видання понад 130 найменувань нових книжок. І пишаюся тим, що вони будуть доступні по всьому світу – на українських книжкових поличках, які ми відкрили вже у 190 бібліотеках 46 країн і бібліотеці ЮНЕСКО. Разом це 47 тисяч книжок, які теж стануть нашими голосами.
Культура – це також про порозуміння. Що краще нас зрозуміють, то легше буде тим, хто зараз на фронті.
🎬 Саме про це цьогорічна премія «Оскар» за документальний фільм, яку отримала група Мстислава Чернова. І, перефразуючи самого Мстислава, ми б усі хотіли, щоб приводу для цього фільму, тобто трагедії Маріуполя, не було. Але ми вдячні героїчним людям, які дали голос цій трагедії, які змусили світ її побачити.
Культура – це також наші свідчення. Потрібно свідчити про Україну і нас, звучати, не боятися власного голосу й робити його чутним. Дякую всім, хто це робить.
❤231👍13
This media is not supported in your browser
VIEW IN TELEGRAM
🇺🇦 Сьогодні взяла участь у VII Міжнародному форумі «Креативна Україна». Цьогорічна тема – «Rethinking. Culture».
Говорили про те, як розвивати креативну економіку України, як звучатиме голос її культурної дипломатії у світі.
Ми не хочемо, щоб від нашого імені говорила лише зброя. Україна мусить себе захищати і захищає, але ми не маємо асоціюватись у світі лише з війною, бо не ми її розвʼязали. Ми хочемо говорити голосом творчості, асоціюватися з потужною культурою та гуманістичними цінностями, за які, зокрема, й боремося зараз.
Говорили про те, як розвивати креативну економіку України, як звучатиме голос її культурної дипломатії у світі.
Ми не хочемо, щоб від нашого імені говорила лише зброя. Україна мусить себе захищати і захищає, але ми не маємо асоціюватись у світі лише з війною, бо не ми її розвʼязали. Ми хочемо говорити голосом творчості, асоціюватися з потужною культурою та гуманістичними цінностями, за які, зокрема, й боремося зараз.
❤273👍16😢4