⚡⚡⚡ НБУ зберіг облікову ставку на рівні 25%

​​Курс 36.6 грн/$, інфляція 30+%, облікова ставка 25% надовго - суворі реалії воєнної економіки України, коли всі рішення регуляторів жорсткі й доступні альтернативи знаходять у спектрі між "поганим" та "ще гіршим" сценарієм.

Як новий етап регуляцій вплине на коротко- та середньострокове майбутнє української економіки? Зібрали для вас основні матеріали з коментарями аналітиків #ICUresearch:

➡️ Від 29 до 40? Що означає новий офіційний валютний курс: https://bit.ly/3RQKaqB
➡️ Гривня падає, ціни ростуть. Що чекає економіку України найближчі пару років: https://bit.ly/3olf0dl
➡️ Усе буде 36,6. Чому НБУ підвищив курс долара та до чого це може призвести: https://bit.ly/3v8c9rX
➡️ Курс підняли, обмеження посилили, облікову залишили. Що несуть в собі ці зміни від НБУ: https://bit.ly/3PR7h2B
➡️ Опитування фінансових експертів про наслідки останніх рішень НБУ: https://bit.ly/3zpuIut

Зібрали головне з надважливого минулого фінансового тижня у нашому тижневику #ICUweekly - про новий курс, нову-стару ставку, перше підвищення ставок за гривневими ОВДП з початку війни, відтермінування держборгу + глобальний контекст читайте за посиланням:

https://bit.ly/ICUWeekly250722

Які проблеми ліквідує новий фіксований курс 36.6 грн/$ та яких турбот він навпаки може додати економіці?

Дивіться відеокоментар фінансового аналітика ICU @DemkivM за посиланням:

https://youtu.be/bsv_D5_i9cM

​​Війна - це марафон, й в кожного - своя дистанція. Хтось досі має ресурс донатити та підтримувати ЗСУ, як в перші місяці. Для тих, хто відчуває фінансовий тиск війни, держава дає можливість допомогти зараз й повернути кошти пізніше з відсотками, придбавши військові облігації.

Все, що потрібно, - завантажити додаток ICU Trade або пройти просту реєстрацію онлайн. Після цього можна інвестувати на строк від 3-х місяців до 1 року. Держава гарантує повернення коштів з відсотками (від 9.5% до 14% річних). Це позика країні в складні часи з гарантією повернення.

Наразі державні облігації - друге за обсягом джерело фінансування воєнного бюджету України й будь-яка допомога важлива! Всі інвестовані кошти йдуть безпосередньо в бюджет й дають державі ресурси на реалізацію масштабних військових та соціальних проєктів.

Допомагайте державі та захищайте свої заощадження! Підключайтеся до системи ICU Trade за посиланням:

https://online.icu/war-bonds/

​​Готівковий ринок валюти сприйняв новий рівень долара як трамплін й вже розігнався до 40+грн/$ під тиском начебто постійно зростаючого попиту на валюту.

Нацбанк в таких умовах пішов на досить несподівані валютні послаблення - дозволив банкам через каси продавати 50% безготівкової валюти, купленої в населення з середини весни. Звідки ж банки візьмуть паперові долари, якщо вони придбали валюту безготівково?

Річ у тому, що банкам вдалося відновити завезення готівкової валюти з-за кордону. Поки літала цивільна авіація, безготівкові долари та євро обмінювали на паперові в західних банках й доставляти їх в Україну повітрям. Після початку прильоту російських ракет, цей шлях став закритим. Зараз банки знайшли спосіб і після двомісячної паузи завезли $72 млн у травні та $343 млн у червні. У липні імпорт може бути ще більшим, тож додаткова валюта мала би збити ажіотаж та понизити курс.

Але така дерегуляція має ризик для резервів, захист яких і був першочерговою метою підвищення курсу до 36.6 грн/$. Який?

Банки, викуповуючи безготівкову валюту в населення останні місяці, накопичили валютну ліквідність. Тепер вона може бути спрямована на покупку готівкової валюти, попит серед населення на яку дуже високий.

Водночас імпортери, які раніше купували валютну безготівку у банків, можуть зіштовхнутися з її нестачею. В таких умовах імпортери купують безнал у НБУ, який для цього продає валюту з резервів.

Тож можливий негативний сценарій, за якого нової готівкової валюти, яку продадуть банки, буде недостатньо, щоб збити температуру курс з 40 ближче до 36.6, й водночас постійна потреба імпортерів у безготівці додатково виснажуватиме резерви.

На якій позначці зупиниться ринок й чи не замайоріє попереду ще один перегляд фіксованого курс, стане зрозуміло в найближчі тижні.

Детально про нові правила на готівковому ринку читайте у матеріалі Forbes з коментарями Михайла Демківа, #ICUresearch: https://bit.ly/3cAYtiP

Лихоманка на готівковому ринку валюти, надії на сповільнення росту ставок у США, вичікування на ринку єврооблігацій, нетипові випуски ОВДП та червневий відтік капіталу з України - перший серпневий випуск #ICUWeekly чекає на вас за посиланням:

https://bit.ly/ICUWeekly010822

​​Щоб пройти важку зиму 2022-2023 в умовах війни Україні потрібні значні фінансові вливання від західних партнерів. Критично важливою є нова програма з МВФ, яка наразі знаходиться на стадії консультацій.

Гальмують діалог невизначені економічні перспективи України - Фонду важко оцінити фінансові параметри надання кредитів країні у стані повномасштабної війни.

Програма у будь-якому випадку буде нетиповою, враховуючи кількість невідомих у фінансовому рівнянні сучасної України. Яку б рамку не обрали у МВФ, її доведеться корегувати на льоту.

Тож для старту нової сторінки у співпраці Україна-МВФ потрібна, скоріше, політична воля, яка дозволить гнучко реагувати на виклики.

Про МВФ та інші джерела наповнення військового бюджету читайте в матеріалі РБК з коментарями Віталія Ваврищука, #ICUresearch:

https://bit.ly/3d36Kwm

​​Після "лихоманки" понад 40 грн/$ жар на валютному ринку поступово спадає - ринок намацує вже набагато менш "гарячий" баланс ближче до офіційного курсу.

Зокрема, випустити пару ринку допоміг дозвіл НБУ банкам продавати більше готівкової валюти населенню. Збіглося заспокоєння й з неоднозначно сприйнятим рішенням НБУ заборонити курси на табло обмінників.

Що найбільше допомогло приборкати паніку та чи не настав вже час дозволити ринку врівноважуватися самостійно? Читайте огляд РБК-Україна з коментарями Тараса Котовича, #ICUreserch:

https://bit.ly/3bBc2if

Ринок ОВДП повертається в довоєнний стан, спека на валютному ринку згасла, резерви НБУ в липні зменшилися дуже помірно, а в США майоріє ще одне агресивне підвищення ставок.

Ваша збалансована доза фінансової аналітики в #ICUweekly за посиланням: https://bit.ly/ICUWeekly080822

​​Бентега щодо можливої рецесії в США накриває світові ринки. Сигнали щодо кризи, проте, залишаються двоякими.

З одного боку, ВВП США негативний два квартали поспіль, інфляція продовжує показувати зуби, скоротилися інвестиції та витрати бізнесу. З іншого боку, економіка продовжує бадьорими темпами створювати нові робочі місця, а рівень безробіття сягнув 3,6% — показника, близького до п’ятирічних мінімумів.

В який бік коливнуться шальки, стане зрозуміло в найближчі місяці.

Для України світова криза може вилитися в сповільнення надання допомоги з боку західних партнерів, на яких будуть тиснути економічні проблеми вдома.

Як визначають чи є рецесія, чи ні, та як вона може вплинути на світову та українську економіку, читайте в колонці Олександра Мартиненка для Мінфін:

https://bit.ly/ghost-of-recession

​​➡️ Чи незворотна воєнна девальвація гривні й долар нижче 30 нам вже не побачити?
➡️ Що станеться, якщо відпустити курс гривні просто зараз?
➡️ Які фактори визначатимуть ситуацію на валютному ринку до кінця війни?

Про передумови повернення до плаваючого курсу та післявоєнні перспективи гривні читайте в матеріалі Економічної правди з коментарями Віталія Ваврищука, #ICUresearch:

https://bit.ly/3bKGiHB

​​За щоденними зведеннями з воєнного та економічного фронтів важливо не випадати з глобального контексту, який продовжує впливати на теперішнє й майбутнє України.

Чим живуть світові ринки акцій та сировини? Що відбувається з глобальною інфляцією? Чи буде світова криза та як вона може вплинути на Україну? Щотижня керівник департаменту корпоративного аналізу ICU Олександр Мартиненко тримає руку на пульсі новин від ФРС та ЄЦБ, декодує головні сигнали ринків зі звітності та статистики та аналізує тренди основних фондових індексів.

Висновки Олександр збирає в ґрунтовний щотижневий огляд для РБК-Україна - перший випуск серії можна почитати за посиланням: https://bit.ly/3PjQ7d2

Колонки Олександра виходитимуть щотижня, а коротку версію огляду можна читати щопонеділка в нашому тижневику #ICUWeekly.

Сповільнення інфляції в США, зростання інфляції в Україні, +4% до держборгу, успішна реструктуризація єврооблігацій та відкриття ринку ОВДП - чим жили світові та українські фінансові ринки останні 7 днів, читайте в #ICUWeekly за посиланням: https://bit.ly/ICUWeekly150822

Слабша гривня, негативні світові ринки, пасивний ринок єврооблігацій та повернення нерезидентів на ринок ОВДП - читайте тижневик #ICUWeekly за посиланням:

https://bit.ly/ICUWeekly220822

​​Вперед - до перемоги та процвітання!

З Днем Незалежності України 🇺🇦🇺🇦🇺🇦

В останньому випуску #ICUWeekly цього літа читайте:

➡️ холодний душ для глобальних ринків від голови ФРС Джерома Пауелла - ставки будуть зростати;
➡️ НБУ продовжує фінансувати бюджет, себто друкувати гроші
➡️ На валютному ринку зберігається крихкий, проте баланс

Читайте за посиланням: https://bit.ly/ICUWeekly290822

​​Інфляція 20%+ вже тут й не планує нікуди йти.

Війна, обмеження експорту, високі світові ціни на енергоносії, хиткий баланс на валютному ринку, високі потреби воєнного бюджету, які доводиться покривати "друком" грошей, - такий "букет" інфляційних факторів створює умови, за яких темпи зростання цін будуть вищими 20% до кінця 2023 року.

Читайте огляд воєнного інфляційного тренду з коментарями Віталія Ваврищука, #ICUresearch в матеріалі 24 каналу:

https://bit.ly/long-infla

На тему інфляції читайте також:
➡️ Колонка Михайла Демківа від 2019 року про те, як психологія впливає на наше сприйняття цін: http://bit.ly/2kqwhV9
➡️ Які перестороги потрібно мати щодо офіційної статистики по зростанню цін у час війни, пояснює Віталій Ваврищук: https://bit.ly/war-infla

​​➡️ Які основні перешкоди на шляху до нової програми України та МВФ?
➡️ Чи є у Міжнародного валютного фонду досвід співпраці з країнами в умовах війни?
➡️ Чи може фонд вимагати реформи в умовах війни та на що фонд звертатиме особливу увагу?
➡️ Які табу є у МВФ щодо надання кредитів?

Deep-dive в особливості співпраці України та МВФ слухайте в подкасті "Що з економікою?" від Центру економічної стратегії за участі Віталія Ваврищука, #ICUresearch:

https://bit.ly/3e99BEs

😱Паніка та істерика на європейському ринку газу цього тижня сягнула піку з рекордними цінами на рівні $3700/тис. куб. м.

Газпрому своєю риторикою та скороченнями поставок газу в ЄС вдалося накрутити ринок, що все буде погано. Свідомо чи несвідомо підхопила хвилю "все-пропало" хайпу й частка західних аналітиків та журналістів. Такий інформаційний фон розжарив ринки до межі.

Підіграли росії й пасивні європейські регулятори, які просто спостерігали за пожежею на ринку.

❓Проте чи є економічні підстави для цін під $4000/тис. куб. м? ❓

Рівень запасів газу в європейських сховищах сягає 80%, що на 1% вище ніж у середньому за останні п’ять років. Такий показник допомогли забезпечити, зокрема, заходи жорсткої економії - споживання газу в ЄС за перші п’ять місяців цього року впало на 11%. Окрім того, за перші півріччя на 55% зросло постачання скрапленого газу.

➡️ Тож критичного дефіциту газу поки немає, але росія активно працює над створенням його видимості.

Проте нахабство росії може зіграти проти неї, адже воно вже змусило ЄС анонсувати надзвичайні заходи з обмеження росту цін в енергосекторі. Їх оголошення вмить змусило "ринкові" ціни на початку цього тижня впасти відразу на 20%.

Своїми діями росія також продовжує підсилювати політичну волю щодо більшої газоефективності ЄС та пошуку альтернативних шляхів забезпечення енергією.

Черговий раунд російських газових ігор у колонці для НВ аналізує Олександр Мартиненко, #ICUresearch:

https://bit.ly/3wPTa6D

​​Чи буде гривня девальвувати далі й наскільки далеко від 36.6 грн/$?

➡️ Корекція офіційного курсу до 36.6 грн/$ спрацювала й дала досить помітний та швидкий ефект, адже вдалося стабілізувати готівковий курс. Проте вжитих Нацбанком заходів не достатньо, щоб повністю вирівняти валютний ринок й дисбаланси залишаються значними.

🤔 Попри рекордну підтримку партнерів в кінці літа обсяг інтервенцій на валютному ринку зараз становить близько $400–500 млн на тиждень, або $2 млрд на місяць. Це значно менше, ніж до липневої девальвації, але все ще досить багато.

💸Окрім нестачі валюти на ринку через дефіцит зовнішньої торгівлі, навіть після реструктуризації зовнішніх боргів Україна має платити значні суми на користь офіційних кредиторів. Наприклад, тільки Міжнародному валютному фонду потрібно у вересні повернути понад $600 млн. Ці боргові платежі разом із регулярними інтервенціями продовжують тиснути на резерви НБУ.

😔Тож подальше ослаблення гривні невідворотне. Ініціативи щодо податкових зборів на купівлю валюти або підвищення імпортних мит могли б частково відтермінувати цей процес, але суттєво знизити дисбаланси й досягти тривалого ефекту можна тільки через нове ослаблення гривні.

❓ Яким може бути наступний етап девальвації ❓

➡️ Ми прогнозуємо, що до кінця 2023 року офіційний курс ослабне в межах 25% - аналогічно до першого етапу девальвації, який відбувся в липні.
➡️ Це може відбутися водночас або у кілька кроків. Якщо НБУ й далі буде дотримуватись логіки скорочення розриву з готівковим ринком, перший крок девальвації становитиме близько 10%.
➡️ Ймовірність двох сценаріїв до кінця поточного року – утримання офіційного курсу незмінним чи помірна девальвація в межах 10% – приблизно однакові.

🕛 Визначальними факторами будуть динаміка надходження міжнародної допомоги у 2022 році та очікування щодо її надходження у 2023-му. Якщо Україна у 2023 році гарантовано отримає принаймні $25 млрд допомоги, Нацбанк може не поспішати з девальвацією. Якщо ця сума буде значно нижчою, ніж $20 млрд, доведеться скорочувати інтервенції й знов девальвувати гривню.

🤫 Про перехід до гнучкого курсу говорити зарано, про що активно комунікують регулятори. За нашими прогнозами Україна житиме в умовах фіксованого курсу ще принаймні до кінця першого кварталу 2023 року. Але час від часу цей фіксований рівень може змінюватись.

Більше читайте в матеріалі Forbes-Україна з коментарями Віталія Ваврищука, #ICUresearch за посиланням: https://bit.ly/3enMh65