ICU — інвестиції, капітал, Україна – Telegram
ICU — інвестиції, капітал, Україна
6.4K subscribers
320 photos
88 videos
1.01K links
📈 Придбати ОВДП: https://utm.guru/ovdpTG
📊 Всі інвестиційні продукти ICU: https://utm.guru/investTG

Рекламу не розміщуємо
➡️ З питань співпраці пишіть на media@icu.ua
Download Telegram
​​Бентега щодо можливої рецесії в США накриває світові ринки. Сигнали щодо кризи, проте, залишаються двоякими.

З одного боку, ВВП США негативний два квартали поспіль, інфляція продовжує показувати зуби, скоротилися інвестиції та витрати бізнесу. З іншого боку, економіка продовжує бадьорими темпами створювати нові робочі місця, а рівень безробіття сягнув 3,6% — показника, близького до п’ятирічних мінімумів.

В який бік коливнуться шальки, стане зрозуміло в найближчі місяці.

Для України світова криза може вилитися в сповільнення надання допомоги з боку західних партнерів, на яких будуть тиснути економічні проблеми вдома.

Як визначають чи є рецесія, чи ні, та як вона може вплинути на світову та українську економіку, читайте в колонці Олександра Мартиненка для Мінфін:

https://bit.ly/ghost-of-recession
​​➡️ Чи незворотна воєнна девальвація гривні й долар нижче 30 нам вже не побачити?
➡️ Що станеться, якщо відпустити курс гривні просто зараз?
➡️ Які фактори визначатимуть ситуацію на валютному ринку до кінця війни?

Про передумови повернення до плаваючого курсу та післявоєнні перспективи гривні читайте в матеріалі Економічної правди з коментарями Віталія Ваврищука, #ICUresearch:

https://bit.ly/3bKGiHB
​​За щоденними зведеннями з воєнного та економічного фронтів важливо не випадати з глобального контексту, який продовжує впливати на теперішнє й майбутнє України.

Чим живуть світові ринки акцій та сировини? Що відбувається з глобальною інфляцією? Чи буде світова криза та як вона може вплинути на Україну? Щотижня керівник департаменту корпоративного аналізу ICU Олександр Мартиненко тримає руку на пульсі новин від ФРС та ЄЦБ, декодує головні сигнали ринків зі звітності та статистики та аналізує тренди основних фондових індексів.

Висновки Олександр збирає в ґрунтовний щотижневий огляд для РБК-Україна - перший випуск серії можна почитати за посиланням: https://bit.ly/3PjQ7d2

Колонки Олександра виходитимуть щотижня, а коротку версію огляду можна читати щопонеділка в нашому тижневику #ICUWeekly.
Сповільнення інфляції в США, зростання інфляції в Україні, +4% до держборгу, успішна реструктуризація єврооблігацій та відкриття ринку ОВДП - чим жили світові та українські фінансові ринки останні 7 днів, читайте в #ICUWeekly за посиланням: https://bit.ly/ICUWeekly150822
​​Вперед - до перемоги та процвітання!

З Днем Незалежності України 🇺🇦🇺🇦🇺🇦
В останньому випуску #ICUWeekly цього літа читайте:

➡️ холодний душ для глобальних ринків від голови ФРС Джерома Пауелла - ставки будуть зростати;
➡️ НБУ продовжує фінансувати бюджет, себто друкувати гроші
➡️ На валютному ринку зберігається крихкий, проте баланс

Читайте за посиланням: https://bit.ly/ICUWeekly290822
​​Інфляція 20%+ вже тут й не планує нікуди йти.

Війна, обмеження експорту, високі світові ціни на енергоносії, хиткий баланс на валютному ринку, високі потреби воєнного бюджету, які доводиться покривати "друком" грошей, - такий "букет" інфляційних факторів створює умови, за яких темпи зростання цін будуть вищими 20% до кінця 2023 року.

Читайте огляд воєнного інфляційного тренду з коментарями Віталія Ваврищука, #ICUresearch в матеріалі 24 каналу:

https://bit.ly/long-infla

На тему інфляції читайте також:
➡️ Колонка Михайла Демківа від 2019 року про те, як психологія впливає на наше сприйняття цін: http://bit.ly/2kqwhV9
➡️ Які перестороги потрібно мати щодо офіційної статистики по зростанню цін у час війни, пояснює Віталій Ваврищук: https://bit.ly/war-infla
​​➡️ Які основні перешкоди на шляху до нової програми України та МВФ?
➡️ Чи є у Міжнародного валютного фонду досвід співпраці з країнами в умовах війни?
➡️ Чи може фонд вимагати реформи в умовах війни та на що фонд звертатиме особливу увагу?
➡️ Які табу є у МВФ щодо надання кредитів?

Deep-dive в особливості співпраці України та МВФ слухайте в подкасті "Що з економікою?" від Центру економічної стратегії за участі Віталія Ваврищука, #ICUresearch:

https://bit.ly/3e99BEs
😱Паніка та істерика на європейському ринку газу цього тижня сягнула піку з рекордними цінами на рівні $3700/тис. куб. м.

Газпрому своєю риторикою та скороченнями поставок газу в ЄС вдалося накрутити ринок, що все буде погано. Свідомо чи несвідомо підхопила хвилю "все-пропало" хайпу й частка західних аналітиків та журналістів. Такий інформаційний фон розжарив ринки до межі.

Підіграли росії й пасивні європейські регулятори, які просто спостерігали за пожежею на ринку.

Проте чи є економічні підстави для цін під $4000/тис. куб. м?

Рівень запасів газу в європейських сховищах сягає 80%, що на 1% вище ніж у середньому за останні п’ять років. Такий показник допомогли забезпечити, зокрема, заходи жорсткої економії - споживання газу в ЄС за перші п’ять місяців цього року впало на 11%. Окрім того, за перші півріччя на 55% зросло постачання скрапленого газу.

➡️ Тож критичного дефіциту газу поки немає, але росія активно працює над створенням його видимості.

Проте нахабство росії може зіграти проти неї, адже воно вже змусило ЄС анонсувати надзвичайні заходи з обмеження росту цін в енергосекторі. Їх оголошення вмить змусило "ринкові" ціни на початку цього тижня впасти відразу на 20%.

Своїми діями росія також продовжує підсилювати політичну волю щодо більшої газоефективності ЄС та пошуку альтернативних шляхів забезпечення енергією.

Черговий раунд російських газових ігор у колонці для НВ аналізує Олександр Мартиненко, #ICUresearch:

https://bit.ly/3wPTa6D
​​Чи буде гривня девальвувати далі й наскільки далеко від 36.6 грн/$?

➡️ Корекція офіційного курсу до 36.6 грн/$ спрацювала й дала досить помітний та швидкий ефект, адже вдалося стабілізувати готівковий курс. Проте вжитих Нацбанком заходів не достатньо, щоб повністю вирівняти валютний ринок й дисбаланси залишаються значними.

🤔 Попри рекордну підтримку партнерів в кінці літа обсяг інтервенцій на валютному ринку зараз становить близько $400–500 млн на тиждень, або $2 млрд на місяць. Це значно менше, ніж до липневої девальвації, але все ще досить багато.

💸Окрім нестачі валюти на ринку через дефіцит зовнішньої торгівлі, навіть після реструктуризації зовнішніх боргів Україна має платити значні суми на користь офіційних кредиторів. Наприклад, тільки Міжнародному валютному фонду потрібно у вересні повернути понад $600 млн. Ці боргові платежі разом із регулярними інтервенціями продовжують тиснути на резерви НБУ.

😔Тож подальше ослаблення гривні невідворотне. Ініціативи щодо податкових зборів на купівлю валюти або підвищення імпортних мит могли б частково відтермінувати цей процес, але суттєво знизити дисбаланси й досягти тривалого ефекту можна тільки через нове ослаблення гривні.

Яким може бути наступний етап девальвації

➡️ Ми прогнозуємо, що до кінця 2023 року офіційний курс ослабне в межах 25% - аналогічно до першого етапу девальвації, який відбувся в липні.
➡️ Це може відбутися водночас або у кілька кроків. Якщо НБУ й далі буде дотримуватись логіки скорочення розриву з готівковим ринком, перший крок девальвації становитиме близько 10%.
➡️ Ймовірність двох сценаріїв до кінця поточного року – утримання офіційного курсу незмінним чи помірна девальвація в межах 10% – приблизно однакові.

🕛 Визначальними факторами будуть динаміка надходження міжнародної допомоги у 2022 році та очікування щодо її надходження у 2023-му. Якщо Україна у 2023 році гарантовано отримає принаймні $25 млрд допомоги, Нацбанк може не поспішати з девальвацією. Якщо ця сума буде значно нижчою, ніж $20 млрд, доведеться скорочувати інтервенції й знов девальвувати гривню.

🤫 Про перехід до гнучкого курсу говорити зарано, про що активно комунікують регулятори. За нашими прогнозами Україна житиме в умовах фіксованого курсу ще принаймні до кінця першого кварталу 2023 року. Але час від часу цей фіксований рівень може змінюватись.

Більше читайте в матеріалі Forbes-Україна з коментарями Віталія Ваврищука, #ICUresearch за посиланням: https://bit.ly/3enMh65
↘️ На світових ринках третій поспіль тиждень падіння
↘️ Українські єврооблігації втратили понад 10% і впритул наблизилися до мінімальних значень
🔄 Валютний ринок в хиткій рівновазі без особливих коливань на міжбанку та готівковому ринку
↘️ Державний борг України через перерахунок по курсу 36.6 грн/$ зменшився на 8%
↗️ Значний дефіцит торгівлі у липні перекрили перекази мігрантів та міжнародні гранти

Детально кожен з пунктів аналізуємо в #ICUWeekly за посиланням: https://bit.ly/ICUWeekly050922
​​➡️ Три місяці облікової ставки 25% - чи є простір для змін? Долучайтеся до опитування #ICUбарометр: https://bit.ly/3RB7tUo

Інфляція міцно закріплюється вище 20%, ставки за депозитами ледь перевищують 10%, за ОВДП сягають 16%, валютний ринок хитко врівноважується близько 40 грн/$ - 90 днів жорсткої монетарної політики слабко відобразилися на фінансовому ринку.

Чи варто "закрутити гайки" ще трошки? Чи накопичені воєнні дисбаланси занадто сильні, щоб регулювати їх традиційними методами? Чи, можливо, варто наблизити ставку ближче до реалій ринку?

Цього тижня також цікавимося вашою думкою щодо необхідності подальшої девальвації гривні та валюти прив'язки офіційного курсу. Залишайте свої думки за посиланням:

https://bit.ly/3RB7tUo
​​Фінансова спільнота не бачить перспектив зміни облікової ставки на сьогоднішньому засіданні правління НБУ - збереження 25% прогнозують 90%+ опитаних, тож інтрига мінімальна. Графік голосування можна побачити за посиланням: https://bit.ly/3TOrjxo

Набагато більш інтригуючі результати щодо питання по курсу. Відносна більшість опитаних 42% вважає, що "температуру" на валютному ринку варто тримати на 36.6 грн/$. Проте майже третина спільноти вважає, що курс має бути ближчим до вулиці, а ще понад 10% - що навіть вищим за поточні готівкові рівні. Ще майже 15% респондентів впевнені, що курс готовий до вільного плавання.

Щодо прив'язки до долара чи євро понад 60% проголосували консервативно за американську валюту. Графік - тут: https://bit.ly/3RGhorM

Вдячні всім, хто проголосував! Чекаємо рішення щодо облікової ставки та інші оголошення щодо монетарної політики від НБУ сьогодні о 14:00 за посиланням: https://youtu.be/yazS2H9K3ac
⚡️ НБУ очікувано залишив ставку на рівні 25% ⚡️
​​Емісія (друк) грошей - надзвичайно гірка пігулка для економіки. Вона штовхає інфляцію догори, тисне на валютні резерви та загалом розбещує уряд грошима з повітря, які завжди можна додрукувати, коли "дуже треба".

Проте під час війни цю гіркоту доводиться терпіти, адже кошти на військові та гуманітарні видатки потрібні тут і зараз. Чекати, поки західна допомога пройде всі кола пекла бюрократії, означає недофінансовувати критично важливі видатки бюджету.

Емісія дозволяє швидко закривати розриви ліквідності уряду, коли такі виникають, - запустити "верстат" та "надрукувати" кошти можна менш як за добу. Жодне інше джерело фінансування не дає такої швидкості.

На жаль, війна створює умови за яких доводиться повертатися до шкідливих звичок заради перемоги. Проте уряду потрібно постійно нагадувати, що емісія - не панацея й потрібна перехідна політика поступового повернення до більш ринкових методів фінансування бюджету, зокрема, через нарощування підтримки партнерів та активізацію ринку ОВДП.

Про "плюси" та мінуси друкарського верстата читайте в матеріалі 24 каналу з коментарями Віталія Ваврищука, #ICUresearch:

https://bit.ly/emit-or-lose
📈 Українці вперше з початку війни почали купувати більше валюти, аніж продавати. Але це не означає, що вони стали багатші та масово побігли скуповувати долар.

💵 Насправді поступове зменшення обмежень на валютному ринку нарешті створило пропозицію валюти, яка насичує відкладений попит спраглих до заощаджень в міцній валюті українців.

🏛 Нагадаємо, що НБУ поступово дозволяв банкам продавати спочатку 50%, а зараз вже 100% купленої в населення безготівкової валюти. Також регулятор проводить інтервенції, обмінюючи безготівковий долар на готівковий. Окрім того, влітку українці отримали можливість купувати валюту онлайн з розміщенням на депозит.

Всі ці послаблення роблять валюту доступнішою й тренд на її закупи буде тривати.

Дивіться відеокоментар @DemkivM, #ICUresearch про ситуацію на валютному ринку на телеканалі Еспресо: https://youtu.be/N20yAupZOm8
​​Невеликий тізер нашого чергового макроекономічного звіту - суворі цифри української економічної реальності та найближчого майбутнього.

Українська економіка вистояла нищівні удари війни, але зазнала тяжких втрат. Відновлення буде довгим та складним процесом з багатьма викликами та перешкодами.

Детальний макрозвіт українською опублікуємо найближчими днями. Англійську версію можна завантажити вже зараз за посиланням: https://bit.ly/3BxzMhe
➡️ Поки ЗСУ блискуче виганяли окупанта з Харківщини, НБУ зберіг облікову ставку та підтвердив наміри зберігати фіксований курс 36.6 грн/$. Також були опубліковані нові дані щодо інфляції (вона зростає) й валютних резервів (вони теж виросли, що добре). Світові ринки тим часом відновили зростання після трьох тижнів падіння.

Читайте детальний огляд з фінансового фронту в #ICUWeekly за посиланням:

https://bit.ly/ICUWeekly120922
​​Як і обіцяли, публікуємо наш докладний макроекономічний огляд про складний шлях, який пройшла українська економіка за 200+ днів повномасштабної війни, та про не менш складну дорогу до відновлення попереду.

Коротке резюме:

↘️ У середньостроковій перспективі динаміка реального ВВП матиме L-подібну форму - втрата матеріальних активів та людського капіталу в поєднанні зі складною безпековою ситуацією означає, що відновлення ВВП буде дуже повільним.
📈 Інфляція очікувано прискорилася, проте не вийшла з-під контролю. Наразі переважає очікування, що вона почне уповільнюватися з початку 2023 року.
⚖️ Зовнішні дисбаланси залишаються дуже великими, оскільки економіка втратила частину експортного потенціалу, а відтік капіталу зберігається в значних обсягах.
💵 Однокрокова девальвація гривні наприкінці липня мала швидкий позитивний ефект для валютного ринку, проте до кінця 2023 року може знадобитися ще кілька раундів девальвації, щоб знизити надлишковий попит на іноземну валюту.
🤝 Українська економіка залишатиметься критично залежною від міжнародної фінансової допомоги протягом наступних років. Іноземні гранти й кредити будуть необхідні для фінансування видатків бюджету та поповнення резервів НБУ.
💰 Зовнішнє фінансування сягне близько $30 млрд у 2022 році, проте його притік, імовірно, знизиться наступного року. За нашими оцінками, економіка потребуватиме не менше $20 млрд у 2023 році, щоб працювати без значних шоків. Суттєва частина такого фінансування, ймовірно, буде надана МВФ.

Повний звіт авторства Віталія Ваврищука, #ICUresearch, завантажуйте за посиланням:

https://bit.ly/3RIhxvr