​​Long та deep read на майбутні вихідні - що буде з глобальними цінами після послаблення карантинних обмежень?

Макроекономісти розділилися на два табори. Одні впевнені, що небачені раніше програми фінансової допомоги на тлі перебоїв у постачанні викличуть постпандемічний стрибок інфляції. Інші вважають, що навпаки - за таких умов нас чекає слабка інфляція або навіть дефляція (падіння цін).

Чому дефляційний сценарій більш вірогідний та як він вплине на Україну, пояснює голова департаменту макроекономічних досліджень ICU Сергій Ніколайчук у своїй колонці для Vox Ukraine:

💸 https://bit.ly/deinflation

Новий тиждень - новий випуск аналітики та прогнозів #ICUWeekly до вашої уваги:

➡️ Як послаблення карантину підсилює гривню?
➡️ Що стало запорукою чергового успішного ОВДП-аукціону минулого тижня та чи вдасться повторити успіх цього тижня?
➡️ Чому попри карантинні обмеження інфляція продовжує падати?
➡️ Чи варто перейматися про зміну формату співпраці України та МВФ з EFF на stand-by?

Відповіді - за посиланням: https://bit.ly/ICUWeekly120520

​​Поширене упередження щодо ОВДП - хоч держава й гарантує 100% виплату за облігаціями, завжди "може щось статися". Але, на щастя, надійність ОВДП - не лише обіцянка держави. Для неї є об'єктивні підстави - варто лише проаналізувати, хто є власниками ОВДП в Україні.

➡️ По-перше, майже 40% усіх ОВДП (325 млрд грн) належать Національному банку України.
➡️ Ще майже 360 млрд грн ОВДП належать банкам, 85% цієї суми - в портфелях державних банків.
➡️ Тобто разом держбанки та НБУ володіють десь 70% ОВДП в обігу. Інші 30% належать комерційним банкам, фізособам, підприємствам, іноземцям.

За такої структури власності бізнесу та простим вкладникам в ОВДП немає чого перейматися за надійність їх інвестицій - гіпотетичний сценарій, що все "згорить" і "пропаде" переходить в розряд фантастики. Це ні в чиїх інтересах.

Та й прецедентів невиконання державною зобов'язань за ОВДП не було ніколи. З 2000 року Україна робить виплати по ОВДП без затримок, а невиплат взагалі не зафіксовано.

Ну й, звичайно, страшне слово на літеру "Д" вже не таке страшне, оскільки Верховна Рада сьогодні ухвалила банківський закон, який відкриває шлях до нової програми МВФ та подальшої макростабільності України.

Не втрачайте можливість інвестувати зі 100% гарантією - залишайте заявку на купівлю ОВДП за посиланням: https://bit.ly/buyOVDP

Детальніше про інвестиції в держоблігації на нашому сайті: https://online.icu

​​Швидка аналітика про ухвалений сьогодні банківський закон від Михайла Демківа, #ICUresearch. Три речі, які варто знати:

➡️ Ухвалений закон стосується не лише Приватбанку, а й всієї банківської системи. Окрім Привату, неплатоспроможними були визнані до 80 банківських установ, просто розмір найбільшого в країні банку – величезний, й часто, говорячи про цей закон, згадують тільки його.

➡️ Функцією НБУ є слідкувати за банківською системою й виводити з ринку неплатоспроможні банки. Їх вже колишні акціонери можуть оскаржувати дії НБУ, але за цим законом не можуть претендувати на повернення банку, лише на компенсацію, якщо регулятор допустив помилку. Це є загальноприйнятою міжнародною практикою й вона значно логічніша, ніж попередня.

Раніше могло бути так: Фонд гарантування вкладів розраховується з вкладниками збанкрутілого банку, а його колишні акціонери потім забирають активи цього банку назад через суд. А згодом вища інстанція підтверджувала правоту регулятора. В результаті Фонд виплачував депозити, але не мав вже що продавати, щоб покрити свої витрати.

➡️ Іншим важливим моментом нового закону є оцінка збитку, завданого акціонерам збанкрутілого банку. Основною претензією до виведених з ринку банків була неплатоспроможність, іншими словами - капітал банку був недостатнім, як правило, від’ємним – активи банку були меншими, ніж його зобов’язання. Тобто банк був винен вкладникам більше, ніж мав.

Природно, що робити таку оцінку за новим законом можуть кваліфіковані міжнародні аудиторські фірми, які цим і займаються в професійній діяльності. А суд дає правову оцінку вчинкам сторін. Закон не обмежує суд, а вимагає, щоб економічну оцінку рішень на сотні мільярдів гривень робили саме професіонали.

​​Уряду пропонують розглянути можливість випуску паперових облігацій - тих самих олдскульних казначейських гербових папірців.

Вони не оподатковуються, не потребують рахунку в цінних паперах, їх можна подарувати чи продати без жодних документів. Але... вони ніколи не були популярними серед населення, а державі, скоріш за все, несли лише збитки.

Чому краще діджиталізувати та спрощувати купівлю ОВДП, а не сподіватися на раптовий попит на "папірці у шафі", пояснює Тарас Котович, #ICUresearch у своїй колонці для НВ:

https://bit.ly/back-to-the-paper

Вжуууух і у ваших стрічках свіжий звіт #ICUWeekly:

➡️ Що продовжує підсилювати гривню на валютному ринку?
➡️ Чому падіння ВВП в Україні у 2020 поки дещо м'якше в порівнянні з Європою?
➡️ Чи є ймовірність блокування банківського закону в Раді?
➡️ Чи стануть іноземні інвестори прихильніші до українських ОВДП?

Фінансова аналітика та прогнози цього тижня - за посиланням: https://bit.ly/ICUWeekly180520

​​"Не може не турбувати відсутність чітких економічних орієнтирів нинішнього уряду" - читайте ексклюзивне інтерв'ю засновника ICU Макара Пасенюка для Liga.net: https://bit.ly/MPmacro

➡️ Чому відновлення споживчого попиту після пандемії в Україні може тривати довше, аніж в інших країнах?
➡️ Чому дешеві кредити - не єдине, що потрібно бізнесу?
➡️ Наскільки міжнародні інвестори чутливі до заяв української влади?
➡️ Що більше цікавить інвесторів - бізнес-клімат чи дешева робоча сила?

Без зайвих емоцій, лише найважливіше про макроекономіку та інвестиції в часи кризи - читати тут: https://bit.ly/MPmacro

Сьогодні пірнаємо глибше в тему негативного впливу карантинних заходів на ВВП й аналізуємо перші макропідсумки 2020 року в Європі та Україні.

1) Європа. Загалом у січні-березні 2020 року ВВП 27 країн Європейського Союзу впав на 2,7% у річному вимірі до відповідного кварталу попереднього року. Але, як це часто буває в Європі, дані окремих країн надзвичайно різнорідні - якщо у Франції ВВП впав на 5.4%, то в Литві - зріс на 2.5%.

Чим викликана така різниця та наскільки глибоким буде падіння у 2-му кварталі, аналізує керівник департаменту макроекономічних досліджень #ICUresearch Сергій Ніколайчук у своєму огляді для Європейської правди:

https://bit.ly/CoronaGDP-EU

2) А що в Україні? У першому кварталі ВВП очікувано впав - серйозно постраждали промисловість, транспорт та будівництво, трохи менше - сільське господарство. В плюсі лише роздрібна торгівля (+10,6%), але це, скоріше за все, ефект карантинних закупів у березні.

Проте загалом економіка України в 1-му кварталі скоротилася менше (-1,5%) за середній показник по ЄС (-2,7%). Звичайно ж, основний масштаб падіння стане зрозумілим за підсумками другого кварталу.

Що стримало більш різке падіння економіки та коли чекати відновлення, Сергій аналізує в новому #MacroBits:

https://bit.ly/MacroBitsVol2

➡️ Чи намацала українська економіка дно у квітні й наскільки воно глибоке?
➡️ Що змушує гривню коливатися в межах 26.5-27 грн/$?
➡️ Куди підуть кошти, які Україна отримає за новою програмою МВФ?
➡️ Чому виріс попит банків на ОВДП?

Традиційно в понеділок новий випуск #ICUweekly - аналітика та прогнози цього тижня за посиланням: https://bit.ly/ICUWeekly250520

Тягар карантинних обмежень призвів до втрати українською економікою 12% ВВП у квітні порівняно з 2019 роком - про це свідчать оперативні дані Держстату. І якщо в березні падіння ще можна було назвати помірним, квітень, скоріш за все, показав нам дно кризи (звісно, якщо не доведеться знову посилювати карантин).

За винятком сільського господарства всі сфери економіки минулого місяця скоротилися на понад двозначні цифри. Промисловість продовжила падати, пасажирські перевезення зупинилися. Не пожалів квітень і торговий роздріб, який зростав у березні на хвилі карантинних закупівель.

Що далі? Ймовірно, що найближчим часом економіка продовжуватиме скорочуватися, але вже не через обмеження, які поступово знімають, а через так званий пригнічений попит - втрачені доходи останніх місяців, острах другої хвилі карантину та слабка підтримка з боку держави псуватимуть купівельні настрої та гальмуватимуть економічне відновлення.

Читайте аналіз перших даних провального квітня та розбір можливих наслідків розморожування економіки в травні у #MacroBits від голови департаменту макроекономічних досліджень ICU Сергія Ніколайчука:

https://bit.ly/MacroBitsVol3

​​Друзі, якщо ви цікавитеся довгостроковими заощадженнями та формуванням пенсійного капіталу, не пропустіть сьогодні о 17:00 Zoom-воркшоп за участі керуючого локальними активами ICU Григорія Овчаренка "Як підприємцям накопичити на пенсію".

Реєстрація та деталі за посиланням: https://bit.ly/UEW-pension

Буде корисно навіть для непідприємців;)

Захід проходить в межах "Ukraine Economy Week: Ринок праці та нова економіка" - серії заходів Kyiv School of Economics та НБУ спільно із VoxUkraine.

​​Банки (особливо державні) часто стають першим вибором інвестора, який шукає надійні інструменти заощаджень. Але що лежить в основі надійності банків?

Спрощено, банки заробляють видаючи кредити та інвестуючи в цінні папери. Зазвичай це депозитні сертифікати НБУ та, увага, облігації внутрішньої державної позики (ОВДП).

Якщо брати дані по всій банківській системі, то портфель ОВДП банків відповідає розміру близько 30% всіх залучених депозитів від юридичних та фізичних осіб. Для найнадійніших державних банків цей показник складає майже 45%.

Вловлюєте? Банки забезпечують свою надійність, зокрема, через ОВДП, виплати за якими гарантовані державою на 100%. До цієї надійності додається мікс ризиків інших інвестицій та кредитної діяльності банку, і на виході маємо той чи інший рівень безпечності вашої банківської інвестиції.

Але ви можете не додавати зайві банківські ризики, а інвестувати частину коштів в ОВДП напряму. Тим більше дохідності ОВДП зараз подекуди навіть перевищують банківські депозити. А ви ще й не сплачуєте 18% податку на доходи та можете в будь-який момент вийти з ОВДП, чого ви не можете зробити зі строковими депозитами.

ОВДП - ефективний спосіб диверсифікації ваших заощаджень. Створіть свою наднадійну ОВДП-подушку, як це роблять банки, та не переймайтесь за можливі непереливки, в які банк може втрапити (або ні).

Залишити заявку на купівлю ОВДП можна за посиланням: https://bit.ly/buyOVDP

Все про інвестиції в ОВДП читайте на нашому сайті: https://online.icu/

​​У країнах Центрально-Східної Європи (Словаччина, Словенія, Чехія, Польща, країни Балтії та ін.) менше зафіксованих випадків COVID-19, аніж у Західній Європі, але вони можуть більше постраждати від економічних наслідків карантину, пише The Economist.

Чому? Основні три причини вразливості:
➡️ Експортозалежність. Частка експорту у ВВП коливається від 96% у Словаччини до 61% в Латвії. В Іспанії, для порівняння, цей показник складає 35%. Таким чином, відновлення країн Центральної Європи буде більше залежати від попиту інших країн, який в постпандемічний період може бути непередбачуваним.
➡️ Менші пакети підтримки. Країни ЦСЄ мають менше ресурсу на щедрі фіскальні пом'якшення та пряму підтримку населення та бізнесу. І вони не можуть різко нарощувати дефіцити, адже це впливає на їх кредитний рейтинг. Втрачати його зараз - велика розкіш, адже настрій інвесторів щодо цих країн не дуже райдужний. В Австрії втричі більший борг, аніж у Болгарії, проте кредитний рейтинг S&P Австрії - АА+, а Болгарії - ВВВ.
➡️ Падіння туризму. Багато країн ЦСЄ залежні від туристичних надходжень. В Хорватії це 25% ВВП - очікується, що її економіка в 2020 році скоротиться на 11%.

Сильними сторонами для країн ЦСЄ в постпандемічний період можуть стати:
➡️ їхня пов'язаність з економікою Німеччини, яка, за прогнозами експертів, досить швидко відновиться (+6.4% у 2021);
➡️ тренд на так званий "nearshoring" - рішення європейських виробників переносити виробництва з Китаю ближче до дому;
➡️ зростання онлайн продажів, де країни ЦСЄ можуть виступати логістичними та сервісними центрами.

Хоч у статті й не аналізується Україна, очевидно, що ми стикнемося зі схожими викликами й можливостями. Але наші вихідні умови роблять швидке відновлення "задачею із зірочкою".

Рекордний з 2004 року профіцит зовнішньої торгівлі, гривня продовжує триматися нижче 27 грн/$, Мінфін сподівається знайти покупців на півторарічні ОВДП.

Детально про головне на фінансових ринках України у тижневику #ICUWeekly: https://bit.ly/ICUWeekly010620

Ви не отримуватимете гідну пенсію від держави. Це факт та сувора правда життя. Українська солідарна пенсійна система, де платники податків утримують пенсіонерів, просто не здатна забезпечити достатні виплати.

Чому так виходить? Дивіться відео, де керуючий локальними активами ICU Григорій Овчаренко на пальцях (точніше, на тенісних кульках) пояснює, чому математика українського пенсійного забезпечення не працює:

https://youtu.be/OA9Hp07O1Ak

​​0% - саме стільки податків ви тепер сплачуватимете зі своїх інвестицій в ОВДП!

Ще в січні Верховна Рада ухвалила відповідні зміни в податкове законодавство, які скасовують стягнення військового збору в розмірі 1.5% з доходів від ОВДП. А 23 травня ці зміни набули чинності.

Тож інвестувати в ОВДП стало ще вигідніше - окрім 100% гарантії виплати від держави та привабливої дохідності (≈11%), ви заощаджуєте більше, адже не платити ані податок на доходи фізичних осіб, ані військовий збір. Весь дохід - ваш;)

Скористайтеся вигодами ОВДП прямо зараз, залишивши заявку за посиланням: https://bit.ly/buyOVDP

​​Кредити 5-7-9% вочевидь "не зайшли" бізнесу - охочих отримати кошти може й багато, але от тих, кому вдалося задовольнити досить високі банківські вимоги, - обмаль.

"Одне з вузьких місць програми – застава. У багатьох підприємців її недостатньо, тому серед лідерів за отриманими кредитами – АПК і торгівля. Хотілося б ширшого переліку галузей", – вважає фінансовий аналітик ICU Михайло Демків.

5-7-9 планують розширити, додавши державну гарантію на 80% кредиту. Це дозволить залучити до програми значно ширше коло позичальників, яким зараз банки не можуть видати кредити через брак застави.

Попри ще привабливіші умови, як і з попередньою програмою, "диявол" критиметься в деталях. Якщо держава буде ставити надто високі вимоги до позичальників, то кількість виданих кредитів знову буде низькою. У випадку надто ліберальних вимог є ризик, що кредити отримають неплатоспроможні позичальники. Тоді втрачатиме бюджет та платники податків.

Як би старанно банки не підходили до оцінки позичальників, неповернення кредитів будуть, прогнозує Михайло.

"Це комерційна діяльність, і успіх не гарантований. У такому випадку банк буде стягувати іншу заставу, яку надав позичальник. Держава в цьому випадку матиме витрати, які потім будуть компенсуватися коштами від продажу стягненого майна. Вочевидь – частково, не в повному обсязі", - відзначає експерт.

Чи "зайде" підприємцям новий підхід до пожвавлення кредитування, з допомогою Михайла досліджувала Економічна правда: https://bit.ly/new-money-old-problems

Гривня нарощує м'язи, НБУ рекордно скуповує валюту, карантин сповільнює будівництво, іноземні інвестори повільніше, але все ще виходять з ОВДП.

Все, що варто знати про фінанси цього тижня, в дайджесті #ICUweekly:

https://bit.ly/ICUWeekly090620

​​Нова облікова ставка - вниз, але наскільки? Чергове опитування #ICUбарометр вже тут: https://bit.ly/barometrJune

На фоні нового пакета допомоги МВФ та наднизьких темпів інфляції НБУ стоїть перед прірвою можливостей для продовження монетарного пом'якшення, так необхідного для підсилення економіки після карантину.

Яке рішення ухвалить регулятор - прискорювати й так швидкі темпи зниження облікової ставки чи обережно знижувати ставку на 0,5-1%?

Залишайте свої варіанти за посиланням до завтрашнього ранку: https://bit.ly/barometrJune

​​Організація економічного співробітництва та розвитку (OECD) розрахувала свій сценарій втрат світової економіки від пандемії.

На думку експертів, світ втратить 6% ВВП, якщо вірус продовжуватиме спадати нинішніми темпами. А у випадку хвилі повторних спалахів COVID-19, яку вони вважають такою ж ймовірною, - ще 1.6%.

Детально: https://bloom.bg/2YoUsDg

#ГрафікДня