2) А що в Україні? У першому кварталі ВВП очікувано впав - серйозно постраждали промисловість, транспорт та будівництво, трохи менше - сільське господарство. В плюсі лише роздрібна торгівля (+10,6%), але це, скоріше за все, ефект карантинних закупів у березні.

Проте загалом економіка України в 1-му кварталі скоротилася менше (-1,5%) за середній показник по ЄС (-2,7%). Звичайно ж, основний масштаб падіння стане зрозумілим за підсумками другого кварталу.

Що стримало більш різке падіння економіки та коли чекати відновлення, Сергій аналізує в новому #MacroBits:

https://bit.ly/MacroBitsVol2

➡️ Чи намацала українська економіка дно у квітні й наскільки воно глибоке?
➡️ Що змушує гривню коливатися в межах 26.5-27 грн/$?
➡️ Куди підуть кошти, які Україна отримає за новою програмою МВФ?
➡️ Чому виріс попит банків на ОВДП?

Традиційно в понеділок новий випуск #ICUweekly - аналітика та прогнози цього тижня за посиланням: https://bit.ly/ICUWeekly250520

Тягар карантинних обмежень призвів до втрати українською економікою 12% ВВП у квітні порівняно з 2019 роком - про це свідчать оперативні дані Держстату. І якщо в березні падіння ще можна було назвати помірним, квітень, скоріш за все, показав нам дно кризи (звісно, якщо не доведеться знову посилювати карантин).

За винятком сільського господарства всі сфери економіки минулого місяця скоротилися на понад двозначні цифри. Промисловість продовжила падати, пасажирські перевезення зупинилися. Не пожалів квітень і торговий роздріб, який зростав у березні на хвилі карантинних закупівель.

Що далі? Ймовірно, що найближчим часом економіка продовжуватиме скорочуватися, але вже не через обмеження, які поступово знімають, а через так званий пригнічений попит - втрачені доходи останніх місяців, острах другої хвилі карантину та слабка підтримка з боку держави псуватимуть купівельні настрої та гальмуватимуть економічне відновлення.

Читайте аналіз перших даних провального квітня та розбір можливих наслідків розморожування економіки в травні у #MacroBits від голови департаменту макроекономічних досліджень ICU Сергія Ніколайчука:

https://bit.ly/MacroBitsVol3

​​Друзі, якщо ви цікавитеся довгостроковими заощадженнями та формуванням пенсійного капіталу, не пропустіть сьогодні о 17:00 Zoom-воркшоп за участі керуючого локальними активами ICU Григорія Овчаренка "Як підприємцям накопичити на пенсію".

Реєстрація та деталі за посиланням: https://bit.ly/UEW-pension

Буде корисно навіть для непідприємців;)

Захід проходить в межах "Ukraine Economy Week: Ринок праці та нова економіка" - серії заходів Kyiv School of Economics та НБУ спільно із VoxUkraine.

​​Банки (особливо державні) часто стають першим вибором інвестора, який шукає надійні інструменти заощаджень. Але що лежить в основі надійності банків?

Спрощено, банки заробляють видаючи кредити та інвестуючи в цінні папери. Зазвичай це депозитні сертифікати НБУ та, увага, облігації внутрішньої державної позики (ОВДП).

Якщо брати дані по всій банківській системі, то портфель ОВДП банків відповідає розміру близько 30% всіх залучених депозитів від юридичних та фізичних осіб. Для найнадійніших державних банків цей показник складає майже 45%.

Вловлюєте? Банки забезпечують свою надійність, зокрема, через ОВДП, виплати за якими гарантовані державою на 100%. До цієї надійності додається мікс ризиків інших інвестицій та кредитної діяльності банку, і на виході маємо той чи інший рівень безпечності вашої банківської інвестиції.

Але ви можете не додавати зайві банківські ризики, а інвестувати частину коштів в ОВДП напряму. Тим більше дохідності ОВДП зараз подекуди навіть перевищують банківські депозити. А ви ще й не сплачуєте 18% податку на доходи та можете в будь-який момент вийти з ОВДП, чого ви не можете зробити зі строковими депозитами.

ОВДП - ефективний спосіб диверсифікації ваших заощаджень. Створіть свою наднадійну ОВДП-подушку, як це роблять банки, та не переймайтесь за можливі непереливки, в які банк може втрапити (або ні).

Залишити заявку на купівлю ОВДП можна за посиланням: https://bit.ly/buyOVDP

Все про інвестиції в ОВДП читайте на нашому сайті: https://online.icu/

​​У країнах Центрально-Східної Європи (Словаччина, Словенія, Чехія, Польща, країни Балтії та ін.) менше зафіксованих випадків COVID-19, аніж у Західній Європі, але вони можуть більше постраждати від економічних наслідків карантину, пише The Economist.

Чому? Основні три причини вразливості:
➡️ Експортозалежність. Частка експорту у ВВП коливається від 96% у Словаччини до 61% в Латвії. В Іспанії, для порівняння, цей показник складає 35%. Таким чином, відновлення країн Центральної Європи буде більше залежати від попиту інших країн, який в постпандемічний період може бути непередбачуваним.
➡️ Менші пакети підтримки. Країни ЦСЄ мають менше ресурсу на щедрі фіскальні пом'якшення та пряму підтримку населення та бізнесу. І вони не можуть різко нарощувати дефіцити, адже це впливає на їх кредитний рейтинг. Втрачати його зараз - велика розкіш, адже настрій інвесторів щодо цих країн не дуже райдужний. В Австрії втричі більший борг, аніж у Болгарії, проте кредитний рейтинг S&P Австрії - АА+, а Болгарії - ВВВ.
➡️ Падіння туризму. Багато країн ЦСЄ залежні від туристичних надходжень. В Хорватії це 25% ВВП - очікується, що її економіка в 2020 році скоротиться на 11%.

Сильними сторонами для країн ЦСЄ в постпандемічний період можуть стати:
➡️ їхня пов'язаність з економікою Німеччини, яка, за прогнозами експертів, досить швидко відновиться (+6.4% у 2021);
➡️ тренд на так званий "nearshoring" - рішення європейських виробників переносити виробництва з Китаю ближче до дому;
➡️ зростання онлайн продажів, де країни ЦСЄ можуть виступати логістичними та сервісними центрами.

Хоч у статті й не аналізується Україна, очевидно, що ми стикнемося зі схожими викликами й можливостями. Але наші вихідні умови роблять швидке відновлення "задачею із зірочкою".

Рекордний з 2004 року профіцит зовнішньої торгівлі, гривня продовжує триматися нижче 27 грн/$, Мінфін сподівається знайти покупців на півторарічні ОВДП.

Детально про головне на фінансових ринках України у тижневику #ICUWeekly: https://bit.ly/ICUWeekly010620

Ви не отримуватимете гідну пенсію від держави. Це факт та сувора правда життя. Українська солідарна пенсійна система, де платники податків утримують пенсіонерів, просто не здатна забезпечити достатні виплати.

Чому так виходить? Дивіться відео, де керуючий локальними активами ICU Григорій Овчаренко на пальцях (точніше, на тенісних кульках) пояснює, чому математика українського пенсійного забезпечення не працює:

https://youtu.be/OA9Hp07O1Ak

​​0% - саме стільки податків ви тепер сплачуватимете зі своїх інвестицій в ОВДП!

Ще в січні Верховна Рада ухвалила відповідні зміни в податкове законодавство, які скасовують стягнення військового збору в розмірі 1.5% з доходів від ОВДП. А 23 травня ці зміни набули чинності.

Тож інвестувати в ОВДП стало ще вигідніше - окрім 100% гарантії виплати від держави та привабливої дохідності (≈11%), ви заощаджуєте більше, адже не платити ані податок на доходи фізичних осіб, ані військовий збір. Весь дохід - ваш;)

Скористайтеся вигодами ОВДП прямо зараз, залишивши заявку за посиланням: https://bit.ly/buyOVDP

​​Кредити 5-7-9% вочевидь "не зайшли" бізнесу - охочих отримати кошти може й багато, але от тих, кому вдалося задовольнити досить високі банківські вимоги, - обмаль.

"Одне з вузьких місць програми – застава. У багатьох підприємців її недостатньо, тому серед лідерів за отриманими кредитами – АПК і торгівля. Хотілося б ширшого переліку галузей", – вважає фінансовий аналітик ICU Михайло Демків.

5-7-9 планують розширити, додавши державну гарантію на 80% кредиту. Це дозволить залучити до програми значно ширше коло позичальників, яким зараз банки не можуть видати кредити через брак застави.

Попри ще привабливіші умови, як і з попередньою програмою, "диявол" критиметься в деталях. Якщо держава буде ставити надто високі вимоги до позичальників, то кількість виданих кредитів знову буде низькою. У випадку надто ліберальних вимог є ризик, що кредити отримають неплатоспроможні позичальники. Тоді втрачатиме бюджет та платники податків.

Як би старанно банки не підходили до оцінки позичальників, неповернення кредитів будуть, прогнозує Михайло.

"Це комерційна діяльність, і успіх не гарантований. У такому випадку банк буде стягувати іншу заставу, яку надав позичальник. Держава в цьому випадку матиме витрати, які потім будуть компенсуватися коштами від продажу стягненого майна. Вочевидь – частково, не в повному обсязі", - відзначає експерт.

Чи "зайде" підприємцям новий підхід до пожвавлення кредитування, з допомогою Михайла досліджувала Економічна правда: https://bit.ly/new-money-old-problems

Гривня нарощує м'язи, НБУ рекордно скуповує валюту, карантин сповільнює будівництво, іноземні інвестори повільніше, але все ще виходять з ОВДП.

Все, що варто знати про фінанси цього тижня, в дайджесті #ICUweekly:

https://bit.ly/ICUWeekly090620

​​Нова облікова ставка - вниз, але наскільки? Чергове опитування #ICUбарометр вже тут: https://bit.ly/barometrJune

На фоні нового пакета допомоги МВФ та наднизьких темпів інфляції НБУ стоїть перед прірвою можливостей для продовження монетарного пом'якшення, так необхідного для підсилення економіки після карантину.

Яке рішення ухвалить регулятор - прискорювати й так швидкі темпи зниження облікової ставки чи обережно знижувати ставку на 0,5-1%?

Залишайте свої варіанти за посиланням до завтрашнього ранку: https://bit.ly/barometrJune

​​Організація економічного співробітництва та розвитку (OECD) розрахувала свій сценарій втрат світової економіки від пандемії.

На думку експертів, світ втратить 6% ВВП, якщо вірус продовжуватиме спадати нинішніми темпами. А у випадку хвилі повторних спалахів COVID-19, яку вони вважають такою ж ймовірною, - ще 1.6%.

Детально: https://bloom.bg/2YoUsDg

#ГрафікДня

​​Результати вчорашнього опитування #ICUбарометр:

- найбільше респондентів (37%) прицілюються на 2-очкове зниження облікової ставки - до 6%
- трохи більше чверті - очікують повільнішого 1-очкового зниження до 7%, ще 20% - цілять десь посередині - на 6.5%
- 2% відчайдухів націлилися на 3-очкове зниження до 5%

Вдячні всім, хто проголосував!

Минулого разу всього декілька опитаних правильно передбачили різке зменшення ставки з 10% до 8%. Чи поцілила фінансова спільнота точніше цього разу, дізнаємося о 14:00 за посиланням: https://youtu.be/QbZ2-bAP6Wc

⚡️⚡️⚡️ Нацбанк знизив облікову ставку до рекордно низького значення в 6% - більшість учасників #ICUбарометр вгадала 😉

​​V, U, L, Z, W, √ та навіть значок Nike - намагання аналітиків зобразити невизначеність відновлення економіки після кризи стають все більш креативними.

Але "міцний горішок" наслідків коронакризи розкусити дуже й дуже нелегко - незрозуміле майбутнє все ще cпохмурює не такі вже й погані поточні показники відновлення.

Наскільки вірогідні прогнози швидкого повернення в норму та в чому песимісти мають рацію, аналізував Олександр Мартиненко, #ICUresearch в колонці для Європейської правди:

https://bit.ly/economy-sick-leave

Надлишок робочої сили = повільніший ріст зарплат.

Як профіцит робочої сили впливає на економіку, пояснює Михайло Демків #ICUresearch в коментарі 5 каналу:

https://youtu.be/6nav6Cwjcmg

Минулий фінансовий тиждень був дуже насиченим: рекордне зниження облікової ставки, нові дані щодо темпів інфляції, старт нової програми з МВФ, чергове успішне розміщення ОВДП.

Підводимо риску та робимо прогнози на найближчий тиждень в традиційному #ICUWeekly:

https://bit.ly/ICUWeekly160620

​​Одне з упереджень щодо недержавних пенсійних фондів - начебто це якісь мало регульовані фінансові організації, яким ви надсилаєте на рахунок свої кошти, а вони роблять з ними "що хочуть" і можуть в будь-який момент зникнути разом з вашими заощадженнями.

Насправді описане вище - це повна протилежність тому, як влаштовані НПФ. Пенсійні фонди в Україні та їхні інвестиції надзвичайно жорстко регулюються державою і в їхній роботі є безліч запобіжників, які не залишають шансів для будь-якого незаконного використання пенсійних коштів.

Навіть сам процес роботи пенсійних фондів "заточений" під безпечність та взаємний контроль. Ось, як це виглядає:

➡️ Пенсійний фонд - організовує процес примноження заощаджень вкладників, обирає компанію, яка інвестуватиме кошти, але при цьому самими інвестиціями не займається.

➡️ Компанія з управління активами (КУА), яку обирає НПФ, інвестує кошти вкладників фонду. КУА може інвестувати кошти в обмежений перелік найбільш надійних інструментів - переважно це ОВДП та високоякісні депозити.

➡️ Адміністратор - окрема структура, яка займається оформленням та обліком пенсійних рахунків, обраховує дохідність та веде бухгалтерський супровід роботи пенсійного фонду.

➡️ Банк-зберігач - фінансова установа, на рахунках якої зберігаються заощадження. Саме банк несе відповідальність за збереження коштів вкладників НПФ. Хороші НПФ зберігають свої активи в висококласних банках з іноземним капіталом.

Як ви бачите, робота НПФ - складний, багаторівневий процес за участі декількох незалежних інституцій, які контролюють одна одну.

Чи зацікавлений хороший банк дозволяти НПФ робити сумнівні операції з активами на його рахунках та псувати власну репутацію? Чи зацікавлений НПФ зберігати кошти в малонадійному банку, який відлякуватиме клієнтів? Чи зацікавлені КУА та адміністратор погано виконувати свою роботу та втрачати авторитет на ринку фінансових послуг? Відповіді очевидні.

Саме така законодавчо закріплена система стримувань і противаг закладає фундамент надійності недержавних пенсійних заощаджень. І вона працює, адже ви, мабуть, не чули про жоден скандал, пов'язаний з шахрайством в НПФ.

- Як почати пенсійні заощадження за допомогою НПФ, читайте тут: http://bit.ly/39nrZlV
- Яку дохідність забезпечують недержавні пенсійні фонди: https://bit.ly/3fC4SXr
- Як НПФ убезпечують вас від емоційних покупок: http://bit.ly/how-to-NPF

Вічно можна дивитися на вогонь, воду і на те, як вводять та пом'якшують карантинні обмеження.

Як змінювався топ-10 найсуворіших карантинів у Європі з початку року, дивіться у відеоінфографіці за посиланням:

https://youtu.be/bDW6lP_lSpE

Дані: Oxford COVID-19 Government Response Tracker

Новий випуск аналітики #ICUweekly вже тут:

➡️ Іноземні інвестори вперше з початку карантину купили ОВДП на 144 млн грн
➡️ Держстат покращив показник падіння ВВП в 1-му кварталі 2020 року до 1.3% - далі буде гірше
➡️ Гривня тримається коридору 26.5-27 грн/$, але коливання можуть стати активнішими

Деталі та прогнози на цей тиждень за посилання: https://bit.ly/ICUWeekly220620