​​🤔 Хочете краще розуміти, що відбувається з українською економікою?

Підписуйтесь на канал наших колег з Центру економічної стратегії — Що з економікою? 🤜🤛

Економісти пишуть про найгарячіші теми: зміни в економіці під час війни, роботу бізнесу в умовах відключень електроенергії та міжнародну підтримку.

Також — регулярно випускають власні дослідження.

Наприклад, вони порахували, наскільки змінився вплив олігархів під час війни.

Про курс, ціни, ринки й не тільки - аналізуємо минулий фінансовий тиждень в #ICUWeekly:

💰 Майже за рік після початку війни валютні резерви стали вищими за довоєнні
🥚 Інфляційний тиск починає вщухати - темпи зростання цін пішли на спад раніше за прогнози
📊 Гривня продовжує слабко коливатися в комфортному коридорі навколо 40 грн/$
😞 Світові ринки забігли вперед в оптимізмі щодо майбутнього падіння ставок й ралі останніх тижнів пішло на спад

Детально про це й більше - за посиланням: https://bit.ly/ICUWeekly130223

Квіти, цукерки та інші подарунки це звісно приємно, але ніщо зараз не гріє душу наших коханих, як забезпечене військо, палаюча техніка агресора та новенькі оселі на місці знищених ворогом будинків.

Цього року конвертуємо теплі почуття у найважливіше:

➡️ Компетентна допомога ЗСУ: https://savelife.in.ua/donate/
➡️ Пряма підтримка бюджету Перемоги: https://online.icu/investments/

Чи "загубив" Євросоюз арештовані російські активи та чи заробляють в ЄС на "заморожених" коштах агресора? Пояснюємо чергову хвилю гучних заголовків, які ви могли бачити останнім часом:

🤯 Ще нещодавно будь-які розмови про передачу російських активів Україні видавалися фантастичними. Проте схоже крига вже скресла і європейські партнери активно працюють над механізмами такої компенсації. Це складна багаторівнева робота, адже подібних прецедентів у фінансовій історії раніше не було.

🔍 Поточний етап цього процесу - інвентаризація заявлених раніше сотень мільярдів євро. ЄС просить банки звести цифри, де і скільки фактично є російських коштів, щоб потім почати з ними працювати. Наприклад, швейцарський Credit Suisse на днях заявив про еквівалент $19 млрд російських активів у себе на рахунках.

🚣 Через те, що російські активи були розпорошені по різних банках в різних юрисдикціях, дійсно можна очікувати, що якусь невелику частину активів росіянам вдалося врятувати. Тому нинішня інвентаризація і є такою важливою. Вона покаже невідповідності між раніше заявленими та фактичними сумами. Це може спричинити репутаційні (й потенційно не тільки) наслідки для країн, які не дуже старанно "морозили" активи.

➡️ До завершення інвентаризації говорити про системну "втрату" російських активів зарано. Проте на нас точно чекає багато новин, пов’язаних із замороженими активами, подекуди й курйозних. Наведемо приклад.

🫰🏻 Російська влада розміщувала свої резерви не лише в банках, а й в іноземних цінних паперах, щоб заробляти на відсотках. Це звичайна практика для більшості країн. Після блокування за цими цінними паперами продовжували йти погашення й відсотки, які "зависали" на Euroclear - одному з елементів біржової інфраструктури, через який обліковуються цінні папери в ЄС.

🛑 Віддавати росіянам їх прибутки компанія не могла через санкції. Відповідно, ці кошти «до запитання» почали накопичуватися й на кінець 2022 року їх назбиралося аж €93 млрд. Отримавши такий неочікуваний сюрприз, Euroclear зміг згенерувати додатковий дохід у вигляді відсотків на цей "залишок" на своїх рахунках - понад €800 млн за минулий рік. Й ці кошти звісно також не дістануться росіянам.

Дуже хочеться сподіватися, що максимум активів агресорів у цій війні ввійдуть до майбутнього пакету відбудови України та компенсації для союзників, що зараз їй допомагають.

Тонкощі розморожування російських активів в ефірі Еспресо.TV прокоментував фінансовий аналітик ICU @DemkivM: https://youtu.be/baUeDF9c8Nc

​​9000 км замість 3000 км - російським танкерам з Балтики у 2023 році доводиться плисти втричі довше, щоб доставити токсичну нафту РФ охочим її купувати.

🚢 Довші подорожі означають більше часу в морі й потребують більшої кількості суден для забезпечення доставки. За розрахунками Bloomberg танкеру потрібно 66 днів, щоб виконати рейс в обидва кінці з Балтики або Арктики до західного узбережжя Індії, якщо немає значних затримок у розвантаженні.

⏳ Більшість поставок до Китаю розвантажуються в портах провінції Шаньдун. Шлях туди з Балтики в обидва кінці займає 123 дні або понад чотири місяці

🛢️ Для прикладу, у січні 2023 року Росія експортувала 91 вантаж сирої нафти зі своїх експортних терміналів у Балтійському, Арктичному та Чорному морях, з яких 68 - до Індії та ще дев'ять - до Китаю. Враховуючи довші подорожі танкерів, підтримання експорту на цьому рівні в тих самих напрямках протягом наступних місяців потребуватиме флоту з 203 нафтових танкерів.

🌊 Російська державна судноплавна компанія ПАТ "Совкомфлот" має флот, що складається з 10 танкерів типу Suezmax і 32 танкерів типу Aframax. Цього далеко не достатньо, щоб перевезти весь російський експорт нафти з західних портів. Навіть якщо додати тіньовий флот суден з країн, дружніх до агресора, підтримати експорт навіть на поточному рівні буде складно.

Джерело: Bloomberg

​​Бестселери в ICU Trade цього тижня - дворічні ОВДП з дохідністю 22% річних та випуски з погашенням у листопаді цього року під 18%. 

⚖️ Інвестори диверсифікують свої інвестиції між більш прогнозованими коротшими облігаціями та довшими паперами з максимальними ставками на ринку.

📉 Аргументів рішенню інвестувати та тримати папери до погашення додали нещодавні заяви НБУ про відчутне скорочення інфляції у 2023 році (попередній прогноз - 18.7%). За таких умов, окрім підтримки бюджету Перемоги держоблігації дозволять вберегти заощадження від зростання цін та потенційно їх примножити.

Огляд трендів ринку держоблігацій цього тижня - в колонці заступниці директора ICU Євгенії Грищенко: http://bit.ly/3k4x1y2

Реєструйтеся в ICU Trade та інвестуйте в Перемогу України: https://online.icu/investments/

▶️ Світові регулятори нагадали, що ставки можуть й далі зростати та лишатися високими довго. Як ринки сприйняли ці повідомлення?
▶️ Готівковий курс гривні з початку року посилюється, наближаючись до карткових/офіційних курсів. Про що це свідчить?
▶️ Українські єврооблігації втратили 7-11% вартості за тиждень. Що відбувається?

Відповідаємо на ці та інші питання у черговому випуску нашого аналітичного щотижневика: https://bit.ly/ICUWeekly210223

Нацбанк пропонує заборонити держбанкам закривати відділення під час війни. Чи на часі таке рішення?

📱 Закриття банківських відділень - глобальний тренд, який відображає реалії сучасної економіки. Як би нам не хотілося мати більше живого спілкування, дуже багато операцій повинні здійснюватися дистанційно. Просто так дешевше.

🧐В таких умовах рішення змушувати держбанки зберігати відділення виглядає неоднозначним. Усі державні банки мають управлінську автономію, незалежний менеджмент та наглядові ради експертизи яких більш ніж достатньо, щоб прийняти реалістичні та зважені рішення щодо скорочення чи збереження мережі відділень.

🏦 Окрім того, накладання мораторію суто на держбанки стане кроком назад у впровадженні політик єдиних правил для всіх фінустанов та зменшення втручання держави в банківську сферу. Чому держбанки повинні впроваджувати потенційно збиткові для себе рішення, поки комерційні банки продовжують працювати за бізнесовою логікою?

Чому державі не варто втручатися в операційну діяльність банків, коментує фінансовий аналітик ICU @DemkivM: https://youtu.be/siIsd7Ha7ZQ

⚖️ Чому гривня продовжує рухатися в бік 39 грн/$?
📉 Чи вплинуло оголошення майбутньої програми з МВФ на ціни українських єврооблігацій?
🥊 Наскільки жорстко в США планують приборкувати інфляцію?

Зібрали мозаїку фінансового тижня в новому випуску #ICUweekly за посиланням:

https://bit.ly/ICUWeekly270223

​​Чому українська економіка не обвалилася так глибоко, як пророкували на початку війни рік тому? Декілька неочевидних причин:

🚁 Важливим фактором стримування падіння ВВП стало відчутне зростання зарплат військовослужбовців та широка соціальна допомога. Державні виплати, профінансовані як міжнародною допомогою, так і з бюджету, стимулювали споживання всередині країни та попит на різноманітні товари та послуги. Без цих виплат, які зросли в рази, економіка б обвалилася на ті 40%, про які говорили в лютому-березні.

🌍 Масова міграція українців, які тікали від війни, також неочікувано сприяла послабленню тиску на економіку. Замість українського бюджету соціальна підтримка мільйонів переселенців лягла на країни, які їх приймають. Оскільки багато секторів зараз працюють на половину потужностей, залучити всіх переселенців в економіку всередині країни було б складно. Зростала б кількість безробітних, які не роблять внеску й вимагають допомоги держави.

Про підсумки воєнної економіки минулого року та перспективи майбутнього економічного зростання України читайте в матеріалі РБК-Україна з коментарями Віталія Ваврищука, #ICUresearch:

http://bit.ly/41qBv33

​​Сьогодні день нарахування виплат за черговими вчасно погашеними випусками державних облігацій! 

І найбільше в такі дні нас тішить, коли клієнти реінвестують отримані кошти, допомагаючи державі з тягарем воєнних витрат й далі примножуючи свій власний капітал.

Враховуючи, що ставки зараз подекуди сягають 23% річних, а дохід з облігацій не оподатковується, ОВДП є оптимальним гривневим інструментом для патріотичних інвесторів 💙💛

Ще не інвестуєте в Перемогу України? Реєструйтеся в ICU Trade за посиланням: https://online.icu/investments/

📫 Світові ринки сподіваються, що криза пройде повз, гривня сезонно укріпляється, держборг продовжує зростати під тягарем воєнних кредитів.

Перший весняний випуск нашого аналітичного щотижневика вже чекає на вас за посиланням:

https://bit.ly/ICUWeekly060323

​​Збита з ніг війною українська економіка виходить з реанімації й навіть несміливо поглядає в бік зростання. 

📊 Згідно з консенсус-прогнозом колег з Центру економічної стратегії за участі аналітиків ICU (див. повідомлення нижче), після стрімкого піке у 2022 році зростання/падіння цього року економіки коливатиметься довкола 0%. 

📈 Більшість аналітиків вважають, що НБУ протягом року триматиме валютний ринок під контролем й гривня, якщо й девальвує, то не набагато вище вже знайомих українцям 41 грн/$. 

🧮 Консенсус експертів щодо інфляції (16.9%) вже нижчий за раніше озвучений оптимістичний прогноз НБУ 18.7%.

Прогнози нашої аналітичної команди трошки оптимістичні за консенсус (ріст ВВП - 2%, курс - 40.2 грн/$, інфляція - 15%). За умови збереження підтримки міжнародних партнерів та успішного запуску програми з МВФ й без відчутного погіршення безпекової ситуації Україна має пройти цей рік без значних економічних втрат та з хорошими макропоказниками. В умовах другого року повномасштабної війни це вже дуже позитивний результат.

Розбір консенсус-прогнозу читайте в матеріалі Forbes: http://bit.ly/3L2GqBu

​​⛅ Українська економіка так активно оклигує, що на валютний ринок навіть повернувся фактор сезонності. 

🔽 Ви, мабуть, помітили, що на табло обмінників красуються незвичні для останніх місяців цифри нижче 39 грн/$. Гривня потихеньку укріплялася після Нового року, а останніми тижнями прям активізувала рух в сторону офіційного курсу.

👨‍🌾 Наші аналітики припускають, що відчутним фактором цього укріплення став початок підготовки аграріїв до весняно-польових робіт. Великі агровиробники продають більше валюти на міжбанківському ринку, а дрібні фермери продають готівкову валюту для закупівлі пального, підготовки техніки тощо. Саме тому зросла пропозиція валюти в усіх сегментах валютного ринку.

🤔 Разом з тим, зростає спред між цінами купівлі та продажу долара - минулого тижня він зріс з 67 копійок до 98 копійок. Тож банки не дуже поспішають знижувати курс продажу валюти. Це може свідчити, що вони наразі не переконані, що укріплення курсу є стійким трендом.

У будь-якому випадку сезонні коливання навіть в умовах фіксованого курсу є додатковим позитивним дзвіночком оздоровлення економіки.

Що окрім сезонності може тягнути курс вниз, читайте в розборі від Liga.net: http://bit.ly/3kYLzQm

😰 Паніка та зневіра довкола банкрутства Silicon Valley Bank, 🏋️‍♂️ продовження укріплення гривні, 📉 закріплення тренду падіння інфляції та ще три головні теми минулого фінансового тижня - у нашому аналітичному щотижневику за посиланням:

https://bit.ly/ICUWeekly130323

📢 ICU - Інвестиції, капітал, Україна 📢

​​Питання, з яким не справляється штучний інтелект, але яке під силу нашій фінансовій спільноті - чи почне Нацбанк завчасно коригувати облікову ставку: https://bit.ly/BarometrMar23

З одного боку, регулятор прогнозував жорстку монетарну політику до завершення бойових дій не раніше наступного року. З іншого боку, інфляція вже декілька місяців падає й продовжить це робити. Є ризик опинитися в ситуації відчутного розриву між ставкою та інфляцією вже в найближчі місяці, що теж не є бажаним. Чи буде регулятор гнучко підлаштовувати ставку під зміни інфляції зараз чи робитиме більш відчутні кроки пізніше?

У традиційному додатковому запитанні цікавимося у вас, чи довго, на вашу думку, триватиме досить неочікуване укріплення готівкового курсу гривні?

Залишайте свої думки за посиланням до ранку четверга: https://bit.ly/BarometrMar23

​​Колапс Silicon Valley Bank - ознака системної фінансової кризи чи наслідок недбалого управління активами? Коротко про найбентежнішу тему останнього тижня:

➡️ Стратегія залучати від технологічного сектору депозити та вкладати їх в довгострокові казначейські зобов'язання США зіграла з SVB злий жарт, коли ставки почали зростати. З одного боку, корпоративним клієнтам стало вигідніше купувати нові дохідніші боргові папери, аніж тримати кошти на низькодохідних депозитах, й вони почали їх знімати. Водночас системне зростання ставок ФРС призвело до здешевшання облігацій в портфелі банку.

➡️ Спроби банку компенсувати відтік депозитів шляхом продажу паперів з портфеля вилилися в збитки в $1,8 млрд. Спроба залучити кошти для стабілізації ситуації через продаж акцій банку додатково налякала клієнтів банку й відтік депозитів набрав панічних масштабів. В дуже короткі терміни банк збанкрутував. Плюс-мінус схожа ситуація відбулася в меншому банку Signature.

➡️ Чи можна сказати, що ці банки - перші шальки доміно, які призведуть до падіння інших фінустанов США та ширшої кризи? Навряд. Згубна структура балансу SVB притаманна дуже небагатьом американським банкам. Й американські регулятори відразу кинулися "гасити пожежу" - уряд вже гарантував компенсувати 100% незастрахованих депозитів проблемних банків. У ФРС в арсеналі також є варіант тимчасово знизити ставки для заспокоєння ринків. Це, звісно, може негативно вплинути на все ще високу інфляцію та підвищити невизначеність щодо рецесії. Але не факт, що до цього взагалі дійде.

➡️ Чи може це вплинути на Україну? В короткостроковій перспективі невеликий шторм на американських ринках не зачепив ринки, що розвиваються, зокрема, українські єврооблігації. Прямого впливу на курс валют чи ціни в Україні це не матиме через майже повну виключеність зі світових ринків у зв'язку з війною. У випадку поглиблення кризи в довшій перспективі фінансові проблеми можуть змістити фокус уваги з війни в Україні на внутрішні фінансові негаразди, але знову ж не факт, що ситуація набере аж таких обертів.

Про тонкощі перипетій довкола SVB:
- читайте в колонці керівника департаменту корпоративного аналізу ICU Олександра Мартиненка: http://bit.ly/3Lqb3kl
- дивіться у відеокоментарі Михайла Демківа: https://youtu.be/c43-BwCm9Cs

​​UPD: Нацбанк зберіг облікову ставку на рівні 25%

​​Нацбанк поки не знижуватиме облікову ставку, але сентимент ринку щодо послаблення монетарної політики поступово зростає - такі результати опитування #ICUбарометр.

🔭 Попри те, що понад 80% респондентів впевнені, що сьогодні ставку збережуть на рівні 25%, впродовж останніх декількох голосувань ми бачимо, що частка опитаних, які чекають від Нацбанку більш рішучих кроків з калібрування монетарної політики стабільно зростає.

🧮 Від жовтня 2022 року до сьогодні відсоток "голубів" зріз з близько 5% до понад 40%, а частка тих, хто на місці НБУ зберігав би ставку й надалі впала з майже 90% до трохи більш як 50%.

💵 До відчутного укріплення гривні спільнота ставиться стримано. Чверть опитаних чекає на кінець року курс 40-41 грн/$, ще по 20% рівномірно розподілилися трохи нижче (39-40 грн/$) та вище (41-42 грн/$). Графік валютних очікувань - за посиланням.

Вдячні всім, хто долучається до голосувань! Рішення Нацбанку стане відомим сьогодні, традиційно о 14:00.

👻 "Привид" банківської кризи перекинувся з США в Європу
🛑 Нацбанк де-факто зменшив облікову ставку, де-юре не змінивши її
⏹️ Укріплення гривні зупинилося після двох місяців зростання
🫰 Нерезиденти активізувалися на ринку ОВДП

Розбір головних фінансових тем тижня та прогнози - в щотижневику #ICUWeekly за посиланням:

https://bit.ly/ICUWeekly200323

​​Видатки бюджету-2023 планують збільшити на рекордні 537 млрд грн - це констатація відходу від оптимістичного сценарію попередньої версії бюджету, згідно з якою бойові дії в Україні мали б тривати до осені. Де взяти додаткові понад пів трильйона на Перемогу?

💰 Безальтернативним варіантом залишаються пільгові кредити або гранти від міжнародних партнерів - їх потрібно буде більше. Останні оцінки потреби України в зовнішньому фінансуванні наразі коливаються в діапазоні $40-48 млрд. Окрім відносно гарантованих близько $30 млрд від США та ЄС, серед невикористаних наразі джерел фінансування залишається програма співпраці з МВФ. Окремі країни, такі як Норвегія, Канада, Японія теж обіцяли надавати фінансову підтримку Україні.
🫱 Є ресурс для збільшення залучень до бюджету й всередині країни. Зокрема, НБУ змінами нормативів щодо резервів та іншими політиками всіляко "мотивуватиме" банки трансформувати рекордну ліквідність на їх рахунках в купівлю державних облігацій. За перші повні місяці 2023 року попередній бюджетний план за ОВДП був виконаний на понад 90%, тож простір для подальшого зростання залучень існує.
🏦 Ще плюсик до бюджету - додаткові доходи від держбанків, які мають скласти близько 19 млрд грн. Переважно це будуть дивіденди від Привату, який продемонстрував кращі за очікувані фінансові показники.
💵 Полегшуватиме тягар поповнення бюджету й стабільна ситуація на валютному ринку. В попередньому варіанті бюджету був закладений курс понад 42 грн/$, який наразі виглядає песимістичним. За сильнішої гривні доларовий борг буде меншим й витрати на його обслуговування зменшаться приблизно на 50 млрд грн.
🧾 "Друкувати чи не друкувати" додаткові гривні, як минулого року, поки не виглядає актуальним питанням. Якщо уряду вдасться реалізувати вищезазначені політики, то емісії вдасться уникнути. Тут, звісно завжди є простір для форс-мажору.

Детальний розбір теми в матеріалі Forbes з коментарями Віталія Ваврищука, #ICUresearch: http://bit.ly/3FAjExh

Дивіться також відеокоментар від Михайла Демківа, #ICUresearch: https://youtu.be/gBfpvBHLRps