Новий випуск аналітики #ICUweekly вже тут:

➡️ Іноземні інвестори вперше з початку карантину купили ОВДП на 144 млн грн
➡️ Держстат покращив показник падіння ВВП в 1-му кварталі 2020 року до 1.3% - далі буде гірше
➡️ Гривня тримається коридору 26.5-27 грн/$, але коливання можуть стати активнішими

Деталі та прогнози на цей тиждень за посилання: https://bit.ly/ICUWeekly220620

​​Основа магії ОВДП - це, звісно, 100% державна гарантія виплати. Проте дохідність державних облігацій теж може бути дуже навіть привабливою, особливо на великих цифрах інвестицій.

Підготували для вас невеличке порівняння різниці прибутку від інвестиції 500 000 грн в ОВДП та депозит з дохідністю 10%. Цифри говорять самі за себе - за співмірних ставок ОВДП можуть бути прибутковішими.

Нагадаємо, що з доходу за ОВДП ви не сплачуєте жодних податків. Єдині витрати - комісія банку за переказ коштів та брокерська комісія. Зі збільшенням інвестиції ці витрати стають все менш помітні.

Також жодних додаткових прихованих платежів! Відкриття рахунку, а також облік та зберігання ОВДП при покупці через ICU абсолютно безкоштовні.

Спробуйте магію на собі, адже придбати ОВДП дуже просто - зв'яжіться з нами зручним для вас способом:
- за телефоном +380 (44) 377 70 30
- через електронну пошту sales@icu.ua
- заповнивши форму або написавши в чат за посиланням: https://bit.ly/buyOVDP

​​Щотижня ми тримаємо вас в курсі економічних та фінансових реалій України та даємо короткострокові прогнози в наших #ICUweekly тижневиках.

Проте декілька разів на рік ми готуємо великі макроекономічні огляди, мета яких - підвести риску під поточним станом економіки та поглянути вперед у довгостроковій перспективі.

Нещодавно вийшов черговий макроекономічний звіт #ICUresearch, сфокусований на впливі коронавірусу на українську економіку.

Всередині 34-сторінкового документа:
➡️ Як пандемія вплинула на світову економіку?
➡️ Як економічна політика України стала заручницею коронакризи?
➡️ Чому державні фінанси лишаються стабільними попри кризу?
➡️ Що буде зі ставками за депозитами, ОВДП та кредитами в найближчий рік?
➡️ Що драйвитиме та гальмуватиме відновлення економіки після карантину?
➡️ Ціни - чи вдасться стримати інфляцію?
➡️ Платіжний баланс - що буде з експортом та імпортом в новій реальності? Чи відновляться інвестиції в Україну?
➡️ Чи ослабне гривня та наскільки?
➡️ Річні прогнози на 2020-2021 роки.

Ваш гайд щодо розуміння економічних трендів найближчого часу за посиланням:

https://bit.ly/ICUMacro2020

​​Коронакриза показала, що українці переважно живуть сьогоднішнім днем, плануючи максимум на декілька місяців. Пострадянський спадок все ще малює багатьом з нас в голові образ "чарівника у блакитному гелікоптері", який прилетить і зробить добре для всіх. Але не прилетить і не зробить.

Перший крок до розв'язання проблеми - її усвідомлення. Отже, вихідна позиція - у вас або не буде державної пенсії, або ж вона буде надто малою, щоб забезпечити вам гідний рівень життя.

Другий крок - пошук способу вирішення. Варіантів заощадження зараз безліч - банки, недержавні пенсійні фонди, страхові компанії. Вкладати можна в депозити, облігації, акції, ETF. З цим усім вам допоможуть розібратися фінансові радники та інвестиційні компанії. Головне - почати.

Тому третій крок - перетворення заощаджень на пенсію у звичку. Налаштуйте автоматичний платіж, ставте нагадування на телефоні, відмітьте день заощаджень в календарі. Нехай щомісячні навіть невеликі суми стануть для вас чимось на рівні рефлексу.

Повторюємо третій крок 20-30 років і вуаля - ваші пенсійні перспективи точно будуть набагато кращі. Попри інфляцію, валютні коливання та інші можливі фінансові негаразди.

Керуючий локальними активами ICU в Україні Григорій Овчаренко спільно з професором Київської школи економіки Володимиром Вахітовим підготували короткий огляд можливостей для пенсійних заощаджень в колонці для Liga.net: https://bit.ly/startpensionNOW

"Головне: не чекайте. Ви нікому не потрібні. Ніхто, ні держава, ні родичі, ні роботодавець, ні друзі не будуть вас постійно витягувати з бідності в старості", - таке суворе, але правдиве резюме роблять автори.

Дивіть також коментар Григорія щодо переваг приватної пенсії 24 каналу: https://youtu.be/4EaXSRmkyL0

Детальніше про недержавні пенсійні фонди:
- Яку дохідність забезпечують НПФ: https://bit.ly/3fC4SXr
- Як НПФ убезпечують вас від емоційних покупок: http://bit.ly/how-to-NPF
- Чому НПФ - це надійно: https://bit.ly/why-NPF-safe
- Стати клієнтом НПФ Династія від ICU: http://bit.ly/join-dynasty

Гривня міцно засіла в коридорі 26.5-27грн/$, нові дані вказують на поступове зменшення темпів падіння економіки, а попит на держоблігації продовжує коливатися від тижня до тижня.

Тижневий огляд головних фінансових тем #ICUweekly вже тут:

https://bit.ly/ICUWeekly070120

​​Дуже сумна новина щодо можливої відставки Голови НБУ Якова Смолія.

Проте варто пам'ятати, що відставка - це не одномоментна подія, а цілий процес, на кожному етапі якого конкретні люди ухвалюють конкретні рішення.
І варто розуміти, хто ухвалює ці рішення та як вони (не)намагаються зреагувати на першопричину відставки.

Підготували схему, яка допоможе зрозуміти основні етапи, учасників процесу та рішення, які вони мають прийняти.

UPD. 16:00 - Комітет з питань фінансів підтримав постанову про звільнення Якова Смолія з посади Голови НБУ - 16 голосів "за"

⚡️⚡️⚡️286 голосами Верховна Рада підтримала звільнення Якова Смолія з посади Голови НБУ.

Відставка голови Нацбанку Якова Смолія визначила минулий фінансовий тиждень й, скоріш за все, матиме значний вплив на фінсектор найближчим часом.

➡️ Які головні "невідомі" майбутнього української економіки після зміни керівництва Нацбанку?
➡️ Як зреагувала гривня та чого очікувати від курсу?
➡️ Як вплинула відставка на ринки українських облігацій?

Відповіді на ці та інші запитання наші аналітики дають в традиційному #ICUweekly:

https://bit.ly/ICUweekly070620

Хочете перейти на просунутий рівень інвестування? Радимо звернути увагу на інвестиційні фонди.

Їх можна вважати аутсорсингом ваших інвестицій - замість того, щоб самим слідкувати за постійними коливаннями ставок валюти, депозитів, облігацій чи акцій, ви перекладаєте інвестиційні рішення в руки професіоналів. Вони щодня "в ринку" й можуть значно гнучкіше й швидше реагувати на всі виклики та зміни.

Й не дивно, що інвестиційні фонди надзвичайно популярні у світі. Наразі існує понад 130 000 різних інвестиційних фондів, які керують понад $50 трлн (!!!). В Україні вони теж поступово набирають популярності. Наприклад, через ICU можна інвестувати в недержавний пенсійний фонд "Династія" або в інвестиційний "Фонд Облігацій".

Як працюють інвестиційні фонди у світі та в Україні та в чому їх переваги в порівнянні з самостійним інвестуванням, пояснює керуючий локальними активами ICU Григорій Овчаренко:

https://youtu.be/X28KdI0GRtQ

​​Ринки відреагували на відставку голови Нацбанку негативно, але досить стримано. Окрім вимушеного скасування розміщення євробондів на $1.75 млрд, ставки інших українських єврооблігацій лише трохи полихоманило, а валютний ринок після невеликого відскоку повернувся до рівня близько 27 грн/$.

Чому падіння не стало різкішим та глибшим? Очевидно, що інвестори бачать Нацбанк, перш за все, як стабільну інституцію, ефективність якої не залежить суто від керівника.

До жорсткого виходу інвесторів та "бану" зі сторони міжнародної фінансової спільноти може призвести знищення інституційної спроможності регулятора. Якщо, наприклад, за нового керівництва НБУ стане політизованим інструментом досягнення короткострокових цілей.

Що чекатиме на нашу фінансову систему у випадку такого альтернативного сценарію, читайте в колонці трейдера ICU Віталія Сівача для НВ.Бізнес:

https://bit.ly/why-NBU-matters

​​"Наша економіка переживає цю кризу не гостріше, ніж інші країни, як це було, скажімо, в кризу 2008-2009 років. Або не так глибоко, як кризу 14-го року.

Причин тому декілька. Перша – специфіка структури української економіки. Вона виявилася вдало пристосованою до особливостей коронакризи: ми маємо досить високу частку у ВВП агросектору «плюс» зростаючий IT-сектор. А це як раз ті сектори, які вийшли переможцями з нинішньої ситуації.

Україна є чистим імпортером енергоресурсів. Значне падіння цін на нафту і газ стало дуже сильним згладжуючим фактором.

І, нарешті, у структурі нашого національного продукту найбільш постраждалі від кризи галузі займають не такі великі частки, як в інших країнах. Наприклад, туризм.

У структурі нашої економіки частка послуг значно менша, ніж у розвинених країнах. А нинішня криза – перш за все, криза сфери послуг.

Але не менш важливою є і друга причина, через яку наша економіка зараз не виглядає найбільшим лузером: завдяки системній роботі НБУ до кризи ми підійшли без значних макроекономічних дисбалансів."

Ваш макро лонгрід на вихідні - велике інтерв'ю з головою департаменту макроекономічних досліджень групи ICU Сергієм Ніколайчуком для Мінфіну:

https://bit.ly/macro-what-next

Невизначеність щодо кадрових перестановок в НБУ продовжує лихоманити український фінансовий ринок.

Хоча гривня й стабілізувалася близько 27 грн/$, вона може знову коливатися на новинах щодо можливих кандидатів на посаду голови регулятора. А інвестиції в ОВДП, як і минулого тижня, не обіцяють бути надто активними.

Фінансові підсумки минулих 7 днів та прогнози на наступні - в нашому традиційному #ICUweekly:

https://bit.ly/ICUweekly071320

​​Пам'ятаєте пекельце на нафтовому ринку наприкінці квітня - від'ємні ціни, жарти про декілька барелів за копійки, паніку, що світ вже не буде тим самим.

Що ж, як то часто буває, життя виявилося прозаїчнішим за меми - ситуація стабілізувалася, ціна марки Brent за три місяці майже подвоїлася з $20 до $43 за барель. Ралі триває.

Проте ринковий оптимізм все ж трохи випереджає ринкову реальність: мобільність людей все ще наднизька, попит на нафтопродукти попри полегшення карантинних обмежень росте не дуже швидко, переробники нафти зазнають збитків і скорочують купівлю сирої нафти.

Проте інвестори та нафтотрейдери, швидше за все, продовжать очікувати подальшого руху ринку до дефіциту нафти й вищих цін, покладаючись на те, що навіть в разі посилення пандемії, уряди навряд чи підуть на відновлення жорстких обмежувальних заходів.

Активне стимулювання економіки в США й поступове повернення глобальних інвестицій в більш ризикові активи додають впевненості адептам цін $45+ за барель.

Як ринок нафти перейшов від "аааааааааа" до стриманого оптимізму, в колонці для Liga.net розбирав Олександр Мартиненко, #ICUresearch:

https://bit.ly/oil-not-great-not-terrible

На початку дев'яностих років Україна та Польща починали свій пострадянський шлях з приблизно рівних позицій - тоді ВВП країн на душу населення складав близько третини середньоєвропейського.

За 30 років Польща змогла більш як подвоїти свій показник. За цим стояли складні структурні реформи, співпраця з МВФ, зближення та вступ до ЄС. З 1999 року в країні інфляційне таргетування та гнучкий курс злотого, який не корегують в ручному режимі.

Україна ж під проводом "міцних господарників" та часто з гаслами держпідтримки олігархічного бізнесу з перемінним успіхом стагнувала всі ці десятиліття й навіть втратила позиції у порівнянні з 1992-м роком.

Зараз як спосіб перезапуску економіки розглядають суттєву емісію, девальвацію та нарощування інфляції - кроки, які Польща уникала на своєму шляху.

Що варто робити Україні, щоб почати рухатися вектором Польщі, а не стагнувати далі, читайте в #MacroBits від Сергія Ніколайчука, голови департаменту макроекономічних досліджень ICU:

https://bit.ly/MacroBitsVol4

​​Замкнуте коло економічної кризи - падіння доходів пригнічує попит через що ділова активність падає, що призводить до подальшого падіння доходів. Далі йдуть звільнення, знецінення активів, які є заставою в банку, продаж знецінених активів, подальше падіння доходів та вартості активів.

Вихід - центробанки знижують ставки та накачують ринки грошима, щоб у бізнесу була можливість обслуговувати свої зобов'язання та кредити без зниження ділової активності.

Побічний ефект - астрономічна кількість нових грошей в системі, які мають кудись йти. З'являється попит на акції та облігації. Оцінка активів часто відривається від реальності. На виході маємо бульбашку.

Ці три абзаци - надзвичайно спрощений опис суворої, але сповненої можливостями реальності світової економіки в останні декілька місяців.

Як вона працює та чи чекати хвилі дефолтів вже восени, аналізує трейдер ICU Віталій Сівач у своїй колонці для Мінфіну:

https://bit.ly/fall-defaults

​​За попередні два роки валюти в українських банках стало вдвічі більше, що дозволило їм підтягнути показники та, загалом, стати надійнішими. Важливими "помічниками" для банків самі того не усвідомлюючи, стали українські aйтівці.

Як це відбувається? ІТ-шники отримують валюту за свою зовнішньоекономічну діяльність на ФОП-рахунки й часто знімають лише частину коштів. Залишки заробленого продовжують лежати на поточних рахунках під 0% як свого роду заощадження. Це така собі сучасна альтернатива долару під матрацом.

В останні роки залишки на рахунках ФОП в іноземній валюті зростають на понад 50% за рік і становлять майже $500 млн - це приріст вдвічі за півтора року на $238 млн.

Як програмісти укріплюють банківську систему України, досліджував фінансовий аналітик ICU Михайло Демків в колонці для Економічної правди:

https://bit.ly/why-IT-matters

​​Новий голова НБУ = зміни в монетарній політиці? Саме це непросте рівняння доведеться розгадати учасникам нашого традиційного опитування #ICUбарометр.

Чи продовжиться за нового голови Нацбанку курс на пришвидшення економічного пом'якшення і ставка продовжуватиме падати? Можливо, ще різкіше, аніж очікувалося?

Чи можливо правління НБУ обере вичікувальну позицію на перехідний період й ставка залишиться на тому ж, вже достатньо низькому рівні.

Ваші варіанти залишайте за посиланням:

https://bit.ly/RateJul20

​​Стрілка #ICUбарометра цього тижня коливається - 70% опитаних розділилися між прогнозами зниження облікової ставки до 5.5% та 5%.

Ще близько 10% впевнені, що ставка лишиться незмінною. Десь така сама частка респондентів чекає більш різкого зменшення ставки нижче 5%.

То ж 5.5% чи 5%? Чи все-таки буде несподіванка і нижче 5%?

Дізнаємося сьогодні о 14:00 за посиланням: https://youtu.be/s7AR8rjhFk0

➡️ Нацбанку вдалося приборкати падіння гривні, але, можливо, це ненадовго
➡️ Падіння ВВП в червні вповільнилося до 8% рік до року завдяки покращенню показників промисловості та торгівлі
➡️ Правління НБУ зберегло ставку на рівні 6% і це рішення має економічне підґрунтя
➡️ З другої спроби Україна завершила угоду з викупу та розміщення єврооблігацій навіть з трохи кращими умовами

Деталі та прогнози фінансового тижня в #ICUweekly за посиланням:

https://bit.ly/ICUweekly072820

​​Коронакриза + торговельні війни = гримуча суміш.

Хоча пандемія зменшила увагу до торговельних воєн США та Китаю, останнім часом протистояння Вашингтону та Пекіну все частіше захоплює перші шпальти міжнародної преси й псує нерви інвесторам по всьому світу.

Ще в докризовому 2019 році торговельні війни коштували світовому ВВП понад 1%. А наразі вони залишаються ключовим каталізатором глибшого падіння світової економіки та турбулентності на фінансових ринках.

"І США, і Китай стрімко рухаються до подальшого економічного і технологічного розмежування, залучаючи до нього решту світу. І поки немає жодних підстав очікувати, що цей процес може повернути назад або хоча б пригальмувати", - відзначає Олександр Мартиненко, #ICUresearch.

Хроніки поляризації світу та особливу роль Євросоюзу у протистоянні двох суперекономік, Олександр аналізує у своїй колонці для Європейська правда:

https://bit.ly/US-China2020

​​Де-валь-ва-ці-я - термін, який останнім часом заполонив фінансовий медіа-простір.

І, як часто буває, цитати з заголовків впливають на реальні рішення учасників ринку, які ослаблюють гривню, хоч об'єктивних причин для цього зараз небагато. Результат таких поведінкових ігор ми бачимо на табло обмінників останні декілька тижнів.

Які перспективи курсових гойдалок та чи стане курс 30 грн/$ реальністю у 2020 році, читайте в матеріалі Громадського з коментарями голови департаменту макроекономічних досліджень групи ICU Сергія Ніколайчука:

https://bit.ly/rate-swings