​​"Наша економіка переживає цю кризу не гостріше, ніж інші країни, як це було, скажімо, в кризу 2008-2009 років. Або не так глибоко, як кризу 14-го року.

Причин тому декілька. Перша – специфіка структури української економіки. Вона виявилася вдало пристосованою до особливостей коронакризи: ми маємо досить високу частку у ВВП агросектору «плюс» зростаючий IT-сектор. А це як раз ті сектори, які вийшли переможцями з нинішньої ситуації.

Україна є чистим імпортером енергоресурсів. Значне падіння цін на нафту і газ стало дуже сильним згладжуючим фактором.

І, нарешті, у структурі нашого національного продукту найбільш постраждалі від кризи галузі займають не такі великі частки, як в інших країнах. Наприклад, туризм.

У структурі нашої економіки частка послуг значно менша, ніж у розвинених країнах. А нинішня криза – перш за все, криза сфери послуг.

Але не менш важливою є і друга причина, через яку наша економіка зараз не виглядає найбільшим лузером: завдяки системній роботі НБУ до кризи ми підійшли без значних макроекономічних дисбалансів."

Ваш макро лонгрід на вихідні - велике інтерв'ю з головою департаменту макроекономічних досліджень групи ICU Сергієм Ніколайчуком для Мінфіну:

https://bit.ly/macro-what-next

Невизначеність щодо кадрових перестановок в НБУ продовжує лихоманити український фінансовий ринок.

Хоча гривня й стабілізувалася близько 27 грн/$, вона може знову коливатися на новинах щодо можливих кандидатів на посаду голови регулятора. А інвестиції в ОВДП, як і минулого тижня, не обіцяють бути надто активними.

Фінансові підсумки минулих 7 днів та прогнози на наступні - в нашому традиційному #ICUweekly:

https://bit.ly/ICUweekly071320

​​Пам'ятаєте пекельце на нафтовому ринку наприкінці квітня - від'ємні ціни, жарти про декілька барелів за копійки, паніку, що світ вже не буде тим самим.

Що ж, як то часто буває, життя виявилося прозаїчнішим за меми - ситуація стабілізувалася, ціна марки Brent за три місяці майже подвоїлася з $20 до $43 за барель. Ралі триває.

Проте ринковий оптимізм все ж трохи випереджає ринкову реальність: мобільність людей все ще наднизька, попит на нафтопродукти попри полегшення карантинних обмежень росте не дуже швидко, переробники нафти зазнають збитків і скорочують купівлю сирої нафти.

Проте інвестори та нафтотрейдери, швидше за все, продовжать очікувати подальшого руху ринку до дефіциту нафти й вищих цін, покладаючись на те, що навіть в разі посилення пандемії, уряди навряд чи підуть на відновлення жорстких обмежувальних заходів.

Активне стимулювання економіки в США й поступове повернення глобальних інвестицій в більш ризикові активи додають впевненості адептам цін $45+ за барель.

Як ринок нафти перейшов від "аааааааааа" до стриманого оптимізму, в колонці для Liga.net розбирав Олександр Мартиненко, #ICUresearch:

https://bit.ly/oil-not-great-not-terrible

На початку дев'яностих років Україна та Польща починали свій пострадянський шлях з приблизно рівних позицій - тоді ВВП країн на душу населення складав близько третини середньоєвропейського.

За 30 років Польща змогла більш як подвоїти свій показник. За цим стояли складні структурні реформи, співпраця з МВФ, зближення та вступ до ЄС. З 1999 року в країні інфляційне таргетування та гнучкий курс злотого, який не корегують в ручному режимі.

Україна ж під проводом "міцних господарників" та часто з гаслами держпідтримки олігархічного бізнесу з перемінним успіхом стагнувала всі ці десятиліття й навіть втратила позиції у порівнянні з 1992-м роком.

Зараз як спосіб перезапуску економіки розглядають суттєву емісію, девальвацію та нарощування інфляції - кроки, які Польща уникала на своєму шляху.

Що варто робити Україні, щоб почати рухатися вектором Польщі, а не стагнувати далі, читайте в #MacroBits від Сергія Ніколайчука, голови департаменту макроекономічних досліджень ICU:

https://bit.ly/MacroBitsVol4

​​Замкнуте коло економічної кризи - падіння доходів пригнічує попит через що ділова активність падає, що призводить до подальшого падіння доходів. Далі йдуть звільнення, знецінення активів, які є заставою в банку, продаж знецінених активів, подальше падіння доходів та вартості активів.

Вихід - центробанки знижують ставки та накачують ринки грошима, щоб у бізнесу була можливість обслуговувати свої зобов'язання та кредити без зниження ділової активності.

Побічний ефект - астрономічна кількість нових грошей в системі, які мають кудись йти. З'являється попит на акції та облігації. Оцінка активів часто відривається від реальності. На виході маємо бульбашку.

Ці три абзаци - надзвичайно спрощений опис суворої, але сповненої можливостями реальності світової економіки в останні декілька місяців.

Як вона працює та чи чекати хвилі дефолтів вже восени, аналізує трейдер ICU Віталій Сівач у своїй колонці для Мінфіну:

https://bit.ly/fall-defaults

​​За попередні два роки валюти в українських банках стало вдвічі більше, що дозволило їм підтягнути показники та, загалом, стати надійнішими. Важливими "помічниками" для банків самі того не усвідомлюючи, стали українські aйтівці.

Як це відбувається? ІТ-шники отримують валюту за свою зовнішньоекономічну діяльність на ФОП-рахунки й часто знімають лише частину коштів. Залишки заробленого продовжують лежати на поточних рахунках під 0% як свого роду заощадження. Це така собі сучасна альтернатива долару під матрацом.

В останні роки залишки на рахунках ФОП в іноземній валюті зростають на понад 50% за рік і становлять майже $500 млн - це приріст вдвічі за півтора року на $238 млн.

Як програмісти укріплюють банківську систему України, досліджував фінансовий аналітик ICU Михайло Демків в колонці для Економічної правди:

https://bit.ly/why-IT-matters

​​Новий голова НБУ = зміни в монетарній політиці? Саме це непросте рівняння доведеться розгадати учасникам нашого традиційного опитування #ICUбарометр.

Чи продовжиться за нового голови Нацбанку курс на пришвидшення економічного пом'якшення і ставка продовжуватиме падати? Можливо, ще різкіше, аніж очікувалося?

Чи можливо правління НБУ обере вичікувальну позицію на перехідний період й ставка залишиться на тому ж, вже достатньо низькому рівні.

Ваші варіанти залишайте за посиланням:

https://bit.ly/RateJul20

​​Стрілка #ICUбарометра цього тижня коливається - 70% опитаних розділилися між прогнозами зниження облікової ставки до 5.5% та 5%.

Ще близько 10% впевнені, що ставка лишиться незмінною. Десь така сама частка респондентів чекає більш різкого зменшення ставки нижче 5%.

То ж 5.5% чи 5%? Чи все-таки буде несподіванка і нижче 5%?

Дізнаємося сьогодні о 14:00 за посиланням: https://youtu.be/s7AR8rjhFk0

➡️ Нацбанку вдалося приборкати падіння гривні, але, можливо, це ненадовго
➡️ Падіння ВВП в червні вповільнилося до 8% рік до року завдяки покращенню показників промисловості та торгівлі
➡️ Правління НБУ зберегло ставку на рівні 6% і це рішення має економічне підґрунтя
➡️ З другої спроби Україна завершила угоду з викупу та розміщення єврооблігацій навіть з трохи кращими умовами

Деталі та прогнози фінансового тижня в #ICUweekly за посиланням:

https://bit.ly/ICUweekly072820

​​Коронакриза + торговельні війни = гримуча суміш.

Хоча пандемія зменшила увагу до торговельних воєн США та Китаю, останнім часом протистояння Вашингтону та Пекіну все частіше захоплює перші шпальти міжнародної преси й псує нерви інвесторам по всьому світу.

Ще в докризовому 2019 році торговельні війни коштували світовому ВВП понад 1%. А наразі вони залишаються ключовим каталізатором глибшого падіння світової економіки та турбулентності на фінансових ринках.

"І США, і Китай стрімко рухаються до подальшого економічного і технологічного розмежування, залучаючи до нього решту світу. І поки немає жодних підстав очікувати, що цей процес може повернути назад або хоча б пригальмувати", - відзначає Олександр Мартиненко, #ICUresearch.

Хроніки поляризації світу та особливу роль Євросоюзу у протистоянні двох суперекономік, Олександр аналізує у своїй колонці для Європейська правда:

https://bit.ly/US-China2020

​​Де-валь-ва-ці-я - термін, який останнім часом заполонив фінансовий медіа-простір.

І, як часто буває, цитати з заголовків впливають на реальні рішення учасників ринку, які ослаблюють гривню, хоч об'єктивних причин для цього зараз небагато. Результат таких поведінкових ігор ми бачимо на табло обмінників останні декілька тижнів.

Які перспективи курсових гойдалок та чи стане курс 30 грн/$ реальністю у 2020 році, читайте в матеріалі Громадського з коментарями голови департаменту макроекономічних досліджень групи ICU Сергія Ніколайчука:

https://bit.ly/rate-swings

➡️ Гривня припинила падіння
➡️ Зарплати відновлюються
➡️ Експорт переважує імпорт
➡️ Великі виплати за боргами наближаються

Глибше про всі ці теми в традиційному #ICUweekly:

https://bit.ly/ICUweekly080320

У 2015 році Нацбанк взяв на себе амбітне завдання - зменшити інфляцію з тогочасних 50% до діапазону 5% плюс-мінус 1%. І це завдання вдалося виконати у 2019 році й навіть трохи перевиконати у 2020.

5% здаються низьким таргетом для України, але насправді інфляційна ціль на рівні 5% є однією з найвищих у світі. Більше серед 39 країн з режимом інфляційного таргетування має лише Гана (8%). Більшість країн, що розвиваються, таргетують на рівні 3+%, не кажучи вже про розвинені, де таргети прямують до нуля.

І хоча ціль в 5% зрозуміла в реаліях післякризового 2015 року, зараз Нацбанк може значно краще керувати інфляційними процесами та інфляційними очікуваннями, а багато фундаментальних показників України в набагато кращій формі. Тож, на нашу думку, є простір для зниження цільового діапазону інфляції.

Чому для перезапуску економіки та старту кредитування потрібно не розганяти інфляцію, а навпаки орієнтуватися на повільніше її зростання, пояснює голова департаменту макроекономічних досліджень групи ICU Сергій Ніколайчук: https://bit.ly/inflation-low-or-high

➡️ Як виникла ідея продавати "шматочки" компаній у вигляді акцій
➡️ Чим відрізняються фондові біржі NYSE та NASDAQ
➡️ Що показують індекси S&P, Dow Jones та інші
➡️ До чого тут Майнард Кейнс та Мілтон Фрідман
➡️ Чому сторітеллінг дуже важливий для успіху компаній на ринку акцій

17-хвилинний експлейнер від Vox та Netflix для всіх, кому ринок акцій завжди здавався чимось незрозумілим та недоступним:

https://youtu.be/ZCFkWDdmXG8

Як валютний ринок самостійно балансується на рівні 27,5-28 грн/$ та наскільки успішно уряд проходить серпневі боргові піки - читайте новий випуск щотижневої аналітики #ICUweekly за посиланням:

https://bit.ly/ICUWeekly081020

​​Дохід з інвестицій в ОВДП не оподатковується, тож головною витратою для інвесторів стають комісії - банківські та брокерські. Безпрограшний лайфак для економії на брокерській комісії - купувати ОВДП через інвестиційні компанії, а не банки.

У банків, як правило, комісії за обслуговування в рази вище, оскільки ОВДП для них - непрофільний бізнес й вони більше зацікавлені в депозитах. Тому комісії там іноді сягають декількох тисяч з операції, які можуть "з'їсти" всі переваги 0% оподаткування держоблігацій.

У інвесткомпаніях порядок цифр інший. Наприклад, у нас комісія складає лише 200 грн за операцію купівлі або продажу паперів.

Детальніше про витрати при купівлі ОВДП читайте тут: https://bit.ly/OVDP-math

Щоб придбати ОВДП, зв'яжіться з нами зручним для вас способом:
- за телефоном +380 (44) 377 70 30
- через електронну пошту sales@icu.ua
- заповнивши форму або написавши в чат за посиланням: https://bit.ly/buyOVDP

​​20% від середньої зарплати - приблизно стільки становитиме ваша державна пенсія через 30 років за прогнозами Інституту демографії України.

Так, прогноз далеко не оптимістичний. Але плачем чи надією на "доброго дядю", який зробить всім хорошу пенсію, тут не допоможеш.

Дві складові забезпеченої пенсії - системні заощадження впродовж 20-30 років та їх ефективне інвестування.

Перше завдання - на вас. Відкриваєте пенсійний калькулятор: http://bit.ly/calculate-your-pension, граєтеся з параметрами й розумієте щомісячну суму, яку треба заощаджувати, щоб мати пенсію мрії. І починаєте суворо відкладати - без "але" і відстрочок.

Друге завдання - інвестування - ми можемо взяти на себе. Наш недержавний пенсійний фонд "Династія" щодня працює над примноження пенсійних накопичень вже понад 40 000 українців. У 2019 році пенсії учасників фонду вдалося збільшити на 19.04%, тоді як річний показник інфляції склав 4.1%. За останні 365 днів дохідність складає понад 18%.

Стати клієнтом НПФ Династія від ICU можна, заповнивши заявку за посиланням: http://bit.ly/join-dynasty

Більше про недержавні пенсійні фонди:
- Чому НПФ - це надійно: https://bit.ly/why-NPF-safe
- Яку дохідність забезпечують НПФ: https://bit.ly/3fC4SXr
- Як НПФ убезпечують вас від емоційних покупок: http://bit.ly/how-to-NPF
- Чому пенсійна система не працює: https://youtu.be/OA9Hp07O1Ak

Як сплата квартальних податків посилює гривню, які фактори найбільше вплинули на стрімке падіння ВВП України в 2-му кварталі та чому річна інфляція не поспішає догори?

Головні фінансові теми минулого тижня та прогнози на найближчі 7 днів читайте в щотижневику #ICUweekly:

https://bit.ly/ICUWeekly081720

Вже декілька місяців Україна живе з найменшою в історії обліковою ставкою. І хоча в липні ринок очікував її подальшого зниження, Нацбанк поставив монетарне пом'якшення на паузу.

Чому така зупинка була вчасною та чому ставка надалі скоріше зростатиме, аніж падатиме, під час нещодавньої дискусії в Kyiv School of Economics пояснював керівник департаменту макроекономічного аналізу ICU Сергій Ніколайчук:

https://youtu.be/mtlntRZ0k_g

​​"Моє золотце", - шепочуть інвестори та стрімко нарощують свої портфелі у благородному металі. Вчора ціни на золото продовжили зростати, закрившись вище психологічно важливої ​​позначки в $2 тис. І, на думку експертів, це ще далеко не межа.

Чому в часи невизначеності інвестори обирають олдскульні метали замість новомодних фінансових інструментів?

По-перше, інші традиційні "тихі гавані" для інвесторів - держоблігації - наразі виглядають не такими привабливими. 20% глобального боргу торгується з від'ємною дохідністю, ще 40% - приносять інвестором до 1% в рік. І дохідності найближчим часом навряд зростуть. Це все звучить не дуже "жирно", тому інвестори схиляються до золота, очікуючи його здорожчання.

По-друге, інвесторів в золото мотивує вже майже безальтернативне майбутнє послаблення долара на світових ринках, яке має штовхати ціну на золото догори.

По-третє, інвестори обережно побоюються поки ефемерних ризиків інфляції на розвинених ринках, яку можуть спричинити "надруковані" у 2020 антикоронавірусні трильйони. Хоч експерти вважають інфляцію малоймовірною, із золотом інвесторам якось спокійніше спиться.

Детальніше нову "золоту лихоманку" у своїй колонці для Мінфіну аналізував Олександр Мартиненко, #ICUresearch:

http://bit.ly/gold-rush-2020

​​Підвищення мінімальної зарплати - важлива та потрібна соціальна ініціатива. Але воно має відповідати реальному стану економіки, а не створювати додатковий тиск на й так пригнічений пандемією реальний сектор.

Наразі уряд планує поетапне збільшення мінімальної заробітної плати: з 1 вересня - до 5000 грн, з початку 2021 - до 6000 грн, з 1 липня 2021 - до 6500 грн.

Маленьке вересневе підвищення, скоріше за все, виллється лише в невелике прискорення інфляції, яке традиційно супроводжує покращення соціальних стандартів в Україні.

Але от ще +30% до мінімалки у 2021 році можуть мати набагато більш згубний вплив на економіку: інфляція поповзе договори, податкове навантаження, особливо на малий і середній бізнес, зросте, стійкість державних фінансів погіршиться.

В чому небезпеки росту мінімалки керівник департаменту макроекономічного аналізу ICU Сергій Ніколайчук та інші експерти коментують в матеріалі НВ: http://bit.ly/minimal-threats

Детальніше на цю тему Сергій говорив у подкасті Громадського радіо та Центру економічної стратегії за посиланням: https://bit.ly/3hfYQNd