Потихеньку рухаюся з прочитанням конкурсних робіт і виставленням оцінок.
Загалом мене приємно вразив рівень робіт, я впевнена що навіть якщо мої особисті фаворити не переможуть, за збірку точно не буде соромно.
У мене непроста категорія, "оригінальність та креативність". Якщо вам цікаво за який елемент я найчастіше знижувала оцінку — то це "герой втрачає свідомість і ми пропускаємо шматок сюжету". Не один, не два і не три рази автори вирішували таким чином скоротити кульмінацію. Другий елемент, який теж скоріше за все народився з обмеження на кількість символів — це щасливі і нещасливі, але зручні для сюжету збіги. Хтось вчасно проходив повз, щоб врятувати, іншому спадала на думку розгадка.
Це все не катастрофи, але в умовах, коли загальний рівень робіт досить високий доводиться звертати увагу і на такі моменти.
Дякую всім, хто взяв участь в конкурсі, до речі. Ви класні ❤️
Загалом мене приємно вразив рівень робіт, я впевнена що навіть якщо мої особисті фаворити не переможуть, за збірку точно не буде соромно.
У мене непроста категорія, "оригінальність та креативність". Якщо вам цікаво за який елемент я найчастіше знижувала оцінку — то це "герой втрачає свідомість і ми пропускаємо шматок сюжету". Не один, не два і не три рази автори вирішували таким чином скоротити кульмінацію. Другий елемент, який теж скоріше за все народився з обмеження на кількість символів — це щасливі і нещасливі, але зручні для сюжету збіги. Хтось вчасно проходив повз, щоб врятувати, іншому спадала на думку розгадка.
Це все не катастрофи, але в умовах, коли загальний рівень робіт досить високий доводиться звертати увагу і на такі моменти.
Дякую всім, хто взяв участь в конкурсі, до речі. Ви класні ❤️
❤11
Як частина проєкту з покращення дизайну увуріда, я полізла до ШІшки за ідеями, і ось що вона нагенерувала. Що думаєте?
Звісно, тут кольори не ті, і я не всі рішення вважаю вдалими, але в мене вже є декілька думок що можна запозичити, і що можна попросити "докрутити" дизайнерку.
А вам якісь елементи запропоновані ШІшкою подобаються? Може оформлення тексту, чи статистика (і зміст) на сторінці книги праворуч? Пишіть все що думаєте ✨❤️
Звісно, тут кольори не ті, і я не всі рішення вважаю вдалими, але в мене вже є декілька думок що можна запозичити, і що можна попросити "докрутити" дизайнерку.
А вам якісь елементи запропоновані ШІшкою подобаються? Може оформлення тексту, чи статистика (і зміст) на сторінці книги праворуч? Пишіть все що думаєте ✨❤️
❤8
Яка різниця між Тетяною-суддею конкурсу і Тетяною-читачкою?
Тетяна-суддя обожнює прочитані твори, шукає за що їх можна похвалити, і пробачає ляпи, особливо якщо їх легко виправити на редактурі.
Тетяна-читачка. Ненавидить. Кожне. Написане. Слово.
Так і живем.
Тетяна-суддя обожнює прочитані твори, шукає за що їх можна похвалити, і пробачає ляпи, особливо якщо їх легко виправити на редактурі.
Тетяна-читачка. Ненавидить. Кожне. Написане. Слово.
Так і живем.
🤝5🤗2🙊2⚡1
Зараз вже не модно говорити про те, що ти чимось жертвуєш. Потрібно ж навпаки, “жити на повну”, “дозволяти собі”, прислухатися до себе, здійснювати мрії.
Але у мене обʼєктивно забагато мрій для однієї людини. Може якби мене було дві чи три ми б як раз чудово впоралися із втіленням всього цього, але мене всього лише одна штука. І хтось із нас однієї має організувати побут, заробляти, піклуватися про собаку, не забувати їсти-спати-митися а на решту *втілювати мрії*. Було б добре якби мрії були в стилі “побувати в Італії” (✅) або “купити квартиру” (✅), або “завести собаку” (✅). Мої ж мрії це величезні творчі проєкти, які в кращому випадку вимагають місяців роботи від мене, а в гіршому — років згуртованої командної роботи.
Один психолог каже: реалізація глобальної мрії потребує фокусу, а фокус — це відрізати від себе можливості. Залишати позаду шість шляхів, якими ти міг би піти, щоб пройти сьомий. І це боляче. І це засмучує.
Мене засмучує читати пости тих, хто обрав реалізуватися як письменники про те, як вони планують-пишуть-редагують-видають чергову книжку. Я стараюся більше не писати друзям про цей сум, бо знаю, що почую “нічого, в тебе ще є час, в тебе ще все вийде”, і не дуже хочу пояснювати, що я відмовляюся від цього. Кожного дня, я обираю десять речей від яких відмовляюся, щоб зробити одну. Не пишу, не знімаю тікток, не читаю те, що мені цікаво і не готую собі свіже, і все щоб закрити одну маленьку задачку, яку мало хто навіть помітить. Жертвую, так. Пріорітизую.
А в дні коли в мене немає сил чимось жертвувати, я просто прокрастиную і не робиться взагалі нічого.
Але у мене обʼєктивно забагато мрій для однієї людини. Може якби мене було дві чи три ми б як раз чудово впоралися із втіленням всього цього, але мене всього лише одна штука. І хтось із нас однієї має організувати побут, заробляти, піклуватися про собаку, не забувати їсти-спати-митися а на решту *втілювати мрії*. Було б добре якби мрії були в стилі “побувати в Італії” (✅) або “купити квартиру” (✅), або “завести собаку” (✅). Мої ж мрії це величезні творчі проєкти, які в кращому випадку вимагають місяців роботи від мене, а в гіршому — років згуртованої командної роботи.
Один психолог каже: реалізація глобальної мрії потребує фокусу, а фокус — це відрізати від себе можливості. Залишати позаду шість шляхів, якими ти міг би піти, щоб пройти сьомий. І це боляче. І це засмучує.
Мене засмучує читати пости тих, хто обрав реалізуватися як письменники про те, як вони планують-пишуть-редагують-видають чергову книжку. Я стараюся більше не писати друзям про цей сум, бо знаю, що почую “нічого, в тебе ще є час, в тебе ще все вийде”, і не дуже хочу пояснювати, що я відмовляюся від цього. Кожного дня, я обираю десять речей від яких відмовляюся, щоб зробити одну. Не пишу, не знімаю тікток, не читаю те, що мені цікаво і не готую собі свіже, і все щоб закрити одну маленьку задачку, яку мало хто навіть помітить. Жертвую, так. Пріорітизую.
А в дні коли в мене немає сил чимось жертвувати, я просто прокрастиную і не робиться взагалі нічого.
❤13
Сліпі зони #письменницьке
Соня сьогодні розпитувала мене про одну письменницю: мовляв, в тіктоку-телеграмі-інстаграмі її не бачила, таргетної реклами не бачила, книжка ледь не перша, а в трьох містах, де була презентація книжки, збирався повний зал.
Трохи пізніше я побачила публікацію Люка Дереша в Forbes і вирішила, що це гарна можливість поговорити про сліпі зони.
Зараз ми багато говоримо про Цільову аудиторію. Говоримо, думаємо, пишемо в заявках до видавців. І всі автори наче знають, що в них аудиторія різна — хтось пише для затятих фанатів фентезі, які не пропускають жодного фанкону, хтось для людей, що задовбалися від життя, хтось для поважних людей в дорогих костюмах. Але є така тенденція в будь-якому маркетингу, що коли доходить до практики, всі роблять одне і те саме. “Дивися що робить сусід і повторюй”.
Це є у дизайнерів, це є в бізнесменів і це є у письменників. Думаємо про книжковий маркетинг розуміємо:
📙 Фестивалі
📙 Презентації
📙 Тікток, Інстаграм, Ютуб, Телеграм
📙 Книжкові канали, книжкові клуби.
Бідні читачі-книголюби, за них йдуть такі жорсткі баталії, що кожна мить їхньої уваги вже розподілена між видавцями і письменниками.
Але я просто хочу нагадати, що перелічене — це не все. І близько не все. Люди схильні мати величезні сліпі зони: бачити лише книжкове комьюніті, та і то не все, якусь його крихітну частинку, до якої ми самі належимо, і сприймати її як цілий світ. І добре, якщо в цій частинці ми знаходимо собі читача, визнання і все, чого ми потребуємо. Але на випадок, якщо цього буде мало, якщо в цій частинці немає того, чого ми потребуємо, якщо нам потрібно шукати зацікавленого читача деінде, тут-то нам і доведеться згадати про “сліпі зони”.
❔ Про те, що читачі Forbs теж читають книжки і іноді навіть художні.
❔ Про мам, які останні пʼять років читали хіба що дитині на ніч, але ось в них зʼявився час, і теоретично вони хотіли б і щось для себе прочитати
❔ Про gen-X і бумерів, що пересилають у вайбері вірші нікому невідомих поетів на Великдень і День Матері
❔ Про гравців в настолки і ДНД, які не в курсі про те, що після Толкіна і Желязни хтось ще щось писав
Звісно, такі незвідані території поза книжковим комьюніті — це завжди ризик. Ніхто не може гарантувати що ваша спроба вийти до такої аудиторії принесе якийсь результат. Але ж і книжкове комьюніті гарантій не дає.
Тож я закликаю вас подумати. Раптом ваш читач чекає вас десь у сліпій зоні?
Соня сьогодні розпитувала мене про одну письменницю: мовляв, в тіктоку-телеграмі-інстаграмі її не бачила, таргетної реклами не бачила, книжка ледь не перша, а в трьох містах, де була презентація книжки, збирався повний зал.
Трохи пізніше я побачила публікацію Люка Дереша в Forbes і вирішила, що це гарна можливість поговорити про сліпі зони.
Зараз ми багато говоримо про Цільову аудиторію. Говоримо, думаємо, пишемо в заявках до видавців. І всі автори наче знають, що в них аудиторія різна — хтось пише для затятих фанатів фентезі, які не пропускають жодного фанкону, хтось для людей, що задовбалися від життя, хтось для поважних людей в дорогих костюмах. Але є така тенденція в будь-якому маркетингу, що коли доходить до практики, всі роблять одне і те саме. “Дивися що робить сусід і повторюй”.
Це є у дизайнерів, це є в бізнесменів і це є у письменників. Думаємо про книжковий маркетинг розуміємо:
📙 Фестивалі
📙 Презентації
📙 Тікток, Інстаграм, Ютуб, Телеграм
📙 Книжкові канали, книжкові клуби.
Бідні читачі-книголюби, за них йдуть такі жорсткі баталії, що кожна мить їхньої уваги вже розподілена між видавцями і письменниками.
Але я просто хочу нагадати, що перелічене — це не все. І близько не все. Люди схильні мати величезні сліпі зони: бачити лише книжкове комьюніті, та і то не все, якусь його крихітну частинку, до якої ми самі належимо, і сприймати її як цілий світ. І добре, якщо в цій частинці ми знаходимо собі читача, визнання і все, чого ми потребуємо. Але на випадок, якщо цього буде мало, якщо в цій частинці немає того, чого ми потребуємо, якщо нам потрібно шукати зацікавленого читача деінде, тут-то нам і доведеться згадати про “сліпі зони”.
❔ Про те, що читачі Forbs теж читають книжки і іноді навіть художні.
❔ Про мам, які останні пʼять років читали хіба що дитині на ніч, але ось в них зʼявився час, і теоретично вони хотіли б і щось для себе прочитати
❔ Про gen-X і бумерів, що пересилають у вайбері вірші нікому невідомих поетів на Великдень і День Матері
❔ Про гравців в настолки і ДНД, які не в курсі про те, що після Толкіна і Желязни хтось ще щось писав
Звісно, такі незвідані території поза книжковим комьюніті — це завжди ризик. Ніхто не може гарантувати що ваша спроба вийти до такої аудиторії принесе якийсь результат. Але ж і книжкове комьюніті гарантій не дає.
Тож я закликаю вас подумати. Раптом ваш читач чекає вас десь у сліпій зоні?
❤14
Forwarded from Наталя, без «і», м’якого знаку та апострофа
Учорашні протести трохи гойдають, тож замість письменницького контенту сьогодні буде маленьким підсумок по новинах, на випадок, якщо ви пропустили або не встигли розібратися чому на центральних площах зібралися люди з плакатами (бо моя мама не розібаралась і це був трошки ранковий шок).
Учора вдень Верховна Рада прийняла законопроєкт №12414, який підпорядкує НАБУ і САП Генпрокурору.
Це означає, що Національне антикорупційне бюро України і Спеціалізована антикорупційна прокуратура — основні антикорупційні органи — втрачають свою незалежність. Стривоженість щодо цього рішення висловили не лише українські журналісти та медіа-персони, але і речник Єврокомісії.
Детальніше про зміни і їхню шкоду гарно описано в пості Transparency International Ukraine. Якщо говорити менш солідно, генпрокурор тепер може згорнути будь-яке антикорупційне розслідування.
У зв'язку з цим учора в багатьох містах України, громадяни вийшли на мирний протекст проти законопроєкту №12414. Попри це, він був підписаний президентом в той же вечір.
Сьогодні плануються продовження мирних простестів. Розклад та місце збору для різних міст можете знайти в цьому пості, але слідкуйте за оновленнями, місця змінюються щоб бути ближче до укриттів. Якщо не можете приєднатися до протестів з будь-яких причин, закликаю поширювати інформацію та донатити військовим на перевірені збори, наприклад, на зарядні станції, планшети і рації для 169 БТГр.
Учора вдень Верховна Рада прийняла законопроєкт №12414, який підпорядкує НАБУ і САП Генпрокурору.
Це означає, що Національне антикорупційне бюро України і Спеціалізована антикорупційна прокуратура — основні антикорупційні органи — втрачають свою незалежність. Стривоженість щодо цього рішення висловили не лише українські журналісти та медіа-персони, але і речник Єврокомісії.
Детальніше про зміни і їхню шкоду гарно описано в пості Transparency International Ukraine. Якщо говорити менш солідно, генпрокурор тепер може згорнути будь-яке антикорупційне розслідування.
У зв'язку з цим учора в багатьох містах України, громадяни вийшли на мирний протекст проти законопроєкту №12414. Попри це, він був підписаний президентом в той же вечір.
Сьогодні плануються продовження мирних простестів. Розклад та місце збору для різних міст можете знайти в цьому пості, але слідкуйте за оновленнями, місця змінюються щоб бути ближче до укриттів. Якщо не можете приєднатися до протестів з будь-яких причин, закликаю поширювати інформацію та донатити військовим на перевірені збори, наприклад, на зарядні станції, планшети і рації для 169 БТГр.
❤4