Спроба кинути слухати ютуб відео на фоні номер мільйон двісті десять.

Кожен ранок проведений в тиші і без телефона це маленька перемога.

А в Харкові ще ж не можна поставити собі якийсь обмежувач наприклад щоб заблокувати собі телеграм на півдня, чи прибрати телефон з доступу, бо вночі коли тривога потрібно ще дивитися що пишуть в каналах моніторингу, що саме летить і куди.

Кожен раз, коли бачу лист від Таїс з рекламою її курсу, хочеться забубенити власний.

А шо, думаєте я не можу давати письменницькі поради за 5к гривень? (чи скільки зараз). Думаю не тільки я, але і половина моїх підписників можуть. Допишу книгу — треба бігом запускати.🤔

Я жартую. Або ні. Або так. 🙃

Я взагалі така людина, що можу можу давати поради не тільки за 5к, але і за 7 і навіть за 10. 😄

Ви б знали як мені хочеться взяти і переписати UWUREAD з нуля 😆

*бʼє себе по руках*

Сьогодні ділова красива

А що у мене є... 🤭

Давайте так, з вас 20 вподобайок, а тоді я покажу інший бік

В першу секунду я навіть злякалася

Ми склали план підготовки до книжкової країни, і хоча справ багато, їх виявилося менше, ніж я боялася.

Головне нічого не забути

3 письменницькі правила, які я пропоную вам забути

😴 ”Інфодампи — зло”

Автори сайфаю, кіберпанку і високого фентезі, підсажуйтеся ближче. Інфодампи — це фундамент ваших жанрів. Є сотні читачів, які в принципі беруть в руки ваші книжки, щоб по 10 сторінок вичитувати хімічний склад атмосфери невідомої планети.

Якщо ви пишете їх нудно, навчіться писати цікаво. Пошукайте приклади лекторів, які класно розповідають складні теми, приклади гарного представлення світів і технологій в книгах. Зробіть 20 письменницьких вправ — попишіть інфодампи для ваших улюблених книжок. Перевіряйте на друзях і знайомих, чи вдалося розповісти цікаво.

Коротше, проведіть аналіз і набийте руку, і буде вам щастя.

—-

👁👄👁 “Показуйте, а не розказуйте”

Це стосується всіх. Спробуйте знайти якомога більше вдалих книжкових прикладів різних рівнів деталізації. Від абстрактного переказу подій (наративу), де роки минають за один абзац; і до сцен — низько деталізованих (де зображується тільки основний конфлікт) і високодеталізованих (де ви знаєте, як хто вигнув брову).

Поекспериментуйте з власними творами, спробуйте писати один і той самий епізод/події на чотирьох рівнях деталізації. Коротше, знову практика.

Ви можете *раптово *****виявити, що “розказувати” це не завжди сухо і нецікаво констатувати факти і перелічувати події.

—-

🦄 ”Не наділяйте персонажів фіолетовими очима і власними рисами”

З половини класичних творів стирчать вуха авторів. Я проти правил “їм можна тобі ні”. Як ви дізнаєтеся, чи можна вам, якщо не спробуєте? Те саме з персонажами-особливими-єдиними в своєму роді зірочками.

Більшість персонажів відомих книжок особливі і незвичайні. Геніальні Шерлоки Голмси, сини богів Персі Джексони, могутні Геракли. Більшість авторів вкладає в свої тексти щось особисте, пережите, що їх турбує.

Замість тривожитися “а чи не селф-інсерт у мене”, краще насолоджуйтесь процесом письма і пишіть так, щоб щонайменше вам самім було цікаво це прочитати.

В рамку і на стіну

20 вподобайок є, а значить час показувати зворот!

О, буде мені послухати на вечір

Смішне зізнання: я довго думала, що Любко Дереш і Люко Дашвар — це одна людина, а я просто постійно забуваю як імʼя пишеться правильно...

✨ МИ ЇДЕМО НА КНИЖКОВУ КРАЇНУ... І ЗБИРАЄМО ЛІТЕРАТУРНЕ ЗІРКОВЕ НЕБО ✨

У кожного з нас є книга українського автора, яка залишила слід у серці. А тепер у вас є шанс розповісти йому про це 💌

📍 На нашій ятці ви зможете написати кілька теплих слів письменнику, чия історія вас зачепила.
Ми зберемо всі ці листівки у баночку зірочок і передамо авторам наприкінці фестивалю. Як справжня письменницька пошта!

Ваша підтримка — магія, яка надихає творити далі. Приходьте і лишіть свою зірку на літературному небі 🌟

Чекаємо на вас 25-28 вересня на ВДНГ, на фестивалі «Книжкова країна»!

Я заведу напевно рубрику "Ні дня без вигадування письменницьких заборон на рівному місці"

*шепоче*
Якщо дуже хочеться шось забороняти, можна взагалі заборонити собі писати

Мені сподобалася думка Кінга з його "Про Письменство", що всі ці письменницькі техніки потрібно сприймати як набір інструментів або як можливості.

Іноді здається що всі ці поради спускають як закон: "роби так, інакше мама не любитиме читач експерт-літературознавець не оцінить".

Уявіть що ваша ідея, ваша творчість — це дорогоцінний камінь. Йому потрібна оправа, перстень. У вас є два варіанти — або накупити собі готових оправ, наприклад під камень-серце, і всі свої рубіни і сапфіри незалежно від того які вони самі по собі обрізати під серденька одного розміру... або уважно вивчити камінь, яка форма йому підійде найбільше, мінімально його обробити, натомість підлаштувати оправу так, щоб вона найкраще пасувала його унікальності.

Я за те щоб підбирати правильні оправи, а не стесувати всі камені під одну форму.

Несправедливість життя: всі глобальні амбітні плани на вихідні руйнує необхідність прибирати хату і купувати продукти...

Боже, як іноді не вистачає ще одного UI/UX в команді 😭