Іноді я замикаюся на думці: а як привернути увагу читачів? Не для себе, для всього україномовного письменницього простору. Як зробити класно, весело, як луснути стінки бульбашки, в якій ми всі ніби заточені?

Напевно це те, як почувалися україномовні автори і видавці всі ці роки, а я от лише пару років як завітала на цю вечірку і переживаю все те, що вони пройшли вже сто разів.

Бачили новини? От і я теж. Якщо шукаєте куди задонатити: ось збір знайомої мого колеги, фірма, де я працювала донатить їй вже кілька років, тому волонтерка перевірена

Євгенії Духопельникової потрібна допомога — розплатитися за ремонт джипа, віддати гроші ще за одну машинку та інше. Давайте допоможемо?

https://www.facebook.com/jane.dukh.3/posts/pfbid02v6g5rRjU8ydie8tDKDcEAsw6xKdAQm5LkBfnN6f8CnciPV4kZ54YVvii6G5JPU72l

5168 7422 3448 5484

5375414135872645 моно

Якщо чесно, половина задач, які люди "автоматизують за допомогою chatGPT, щоб підвищити свою продуктивність" — це просто марна робота, яка нікому не приносить користі і існує заради бездумного виконання корпоративних ритуалів.

В РФ знову блокують Фікбук. І я про це пишу тому що вже ЧОТИРИ людини принесли мені цю новину зі словами "Тань, ти бачила?"

Це такий російськомовний сервіс для фанфіків, на якому і досі можна знайти купу наших співгромадян. (О, скільки разів в твіттерських срачах вони доводили, що компанія "насправді латвійська". Ну не суть.)

Це вже сильно не перший раз. Ще в 22 році їм виписували попередження за наявність ЛГБТ-літератури. А це не як в паперових книжках де вона дай боже щоб займала 8%, в фанфічному середовищі це хліб і масло, це основа основ. Тоді вони викрутилися тим, що створили "дзеркало" — куди переїхали всі романи про геїв і лесбійок, а на основному аккаунті залишилася тільки радість праворадикала — хоча все ще не дуже радість, бо там і фемінізм, і бдсм і про америку гарно іноді пишуть.

Але цього виявилося мало, і от тепер його банять знову. Цікаво, чи серйозно це?

До цього з росії таким самим чином "пішли" теж "не російський" додаток Клуб Романтики (по документах молдовський, ви що). Це такий симулятор побачень + візуальні новелли в телефоні. Тільки на відміну від фікбука, у КР було більше однієї мови — і основний їх ринок все ж став західний... ну точніше як. По кількості аудиторії може РФ і була для них найбільшим регіоном (треба дивитися), але вони масово гру піратили, тобто не приносили доходу.

І все, будь ласка, більше не кидайте мені цих новин. У мене та ситуація, коли я їх вже давно не мониторю, але до мене все одно долітає

Якщо вам цікаво, де оновлення сайту

1. Трошки скоро будуть
2. Ми займаємося інфраструктурою сайту це трошки довго і боляче. По простому: переїздимо на кращий сервер і готуємо підґрунтя під нові плюшки для вас ♥️

Тим часом почала вести ЛінкедІн. Якщо цікаво, на яку тему перший пост, то підказка в прикріпленому зображенні.

Лінкедін то страшна соцмережа. Треба робити контент, треба робити контент про книжки, але не можна нічого "контраверсійного". Ну який книжковий контент без контраверсій і скандалів? Що там залишиться? Вітання з днем письменника?

Думаю як додавати тро-о-ошечки перчинки.

До інших новин, я майже домучила новий сервер, тепер будемо якомога швидше і безболісніше переносити сайт

Це не у нас, це в світі. Чоловіки читають менше і це факт.

Вчора Юлія Орлова запостила цікаву статистику - з'ясувалося, що 85,9% покупців в книгарнях Vivat - жінки. Можна було б сказати, що це специфіка аудиторії конкретного видавництва, але ж йдеться про книгарні, у яких продаються книжки більшості видавництв 🤔

У мене схожа статистика каналу: тут 80,9% жінок. І плюс-мінус така тенденція по усіх книжкових каналах - в тому числі по тих, які ведуть чоловіки.

Розумію, що чоловіки на фронті, але не настільки ж. Цікаво, чому у нас такий провал в читаючих чоловіках. Думаю, з цим треба якось працювати - бо це ж величезна потенційна аудиторія. Але як? 🤔

Ха, я тільки що зрозуміла, чому. За іншим дослідженням, жінки читають книги за авторством як жінок так і чоловіків, а чоловіки майже завжди обирають книги авторів-чоловіків. От і виходить різниця майже в два рази.

Вчора розмовляла з подругою, прийшла до такого висновку

#філософське

У мене є трошки романтичний затик на минулому. Не на тих його аспектах, які "висока смерть від дитонародження", "освіта доступна тільки багатіям", "жінки не наслідували майно", а на аспектах, повʼязаних з якимись життєвими ноу-хау, зручностями, виробництвом речей.

Наприклад, виробництво одягу. Ми маємо змогу купувати набагато більше одягу, ніж наші батьки і бабусі/дідусі, але водночас останні 100+ років доступний одяг неперервно псувався. Фан-факт: ткацькі верстати, проти яких боролися луддити виробляли тканину гіршої якості — менш щільну, яка швидше втрачала свої якості від носіння та прання. Але виробляти її було швидше і дешевше. Поступово логіка "швидше і дешевше" розповсюдилася на всі аспекти виробництва одягу: стандартизовані розміри, пластикові гудзики, акрилові тканини, навіть сам спосіб пошиття змінився. Ще 50 років тому круглий комір футболок зшивали так, щоб він завжди лягав рівно і без зморшок, навіть без прасування, зараз у багатьох виробів він постійно викручується.

Я не з тих, хто боре технології і прогрес. Але підхід до прогресу коли все зводиться до "швидше і дешевше" не здається мені раціональним. Мені хочеться взяти з минулого концепцію вправних майстрів що роблять якісно. Так, можливо таким способом не виробиш мільярд товарів для аліекспресу. Але чи потрібно нам їх аж стільки?

Амазон такий підступний, ви б знали.
Якщо що, вони надають послуги віртуального хостингу, серверів, баз даних і всього що може знадобитися сайту. І в них начебро є безкоштовний період. Але незрозумілі формулювання + складні підрахунки... Опа, чхнули — і ми вже вилізли за те, що входить в безкоштовний період.

Отакі сумні новини.

Така зараз тенденція: все більше книгарень відкривається в центрі Києва, поки в містечках, селищах і селах закриваються не тільки книгарні, але і бібліотеки. Залишається розраховувати на інтернет. Хоча мені здається, що в молодшому віці паперова книжка привабливіша, і створює той самий перший контакт, що може привести людину в літературний світ

Нарешті дорвалася до коду, зараз сяду зроблю, щоб на головній сторінці сортувалося по датах і не треба було всі 100500 робіт промотувати щоб до футера дістатися.

Я сама себе вчора загнала в оцю ситуацію

Той момент, коли треба розумна людина, щоб розібралася, але розумна людина то нажаль я...

Залізла в пошту, а там спам. При чому наші видавництва і книгарні присилають мені листи по декілька разів на тиждень. І що там в змісті? "Ось дивіться, ми ще видали це, це і це, а на ці книжки знижка". Мені тепер цікаво: а як багато людей реально відкривають ці листи, а не видаляють їх автоматично, як я?

Як ви ставитеся до таких листів?

І ще я згадала, як одного разу підписалася на розсилку якої реально чекала щотижня. Це був блог по саморозвитку (так, я от з тих самих людей) і кожен лист містив в собі міні-статтю на нову тему. Звісно, це були інші часи але тоді було приємно.

А зараз я найбільше чекаю листів від AO3. Як зі школи чарівників 😄

В письменництві все, що ти робиш, кожне написане слово бачить читач. Кожне вдале і невдале рішення. Ти як на долоні.

В програмуванні твій єдиний читач — це машина. Тільки машина знає, наскільки вдалим чи невдалим є твій текст, вона як може переказує свої враження реальним людям, але часто переповідає їм лише маленьку частину, і геніальні метафори або крінжові безглузді вирази залишаються таємницею для кінцевого користувача...

Ви чули про інфляцію рейтингів?

Мовляв, ще 30 років тому в десятибальних системах оцінювання ігор 5 означало що ігра посередня. Так само в книжках 3 з 5 зірок означало що книга непогана, але зірок з небес не ловить... А зараз оцінка 4 це вже "нічого цікавого", а 3 це прямо "погано".

Є думка, що багатьом людям просто не зручно "занижувати рейтинги". Інша — що на нас впливає синдром відмінника, що тягнеться зі школи, в якому є одна оцінка "відмінно" а всі інші "чому не відмінно?".

Це до чого? Я думаю над тим, чи потрібна на UWU система рейтингів, і що вона дасть, якщо буде? Можливо спробувати замість виставлення оцінок книжкам збирати враження читачів? Я накидала приблизну форму, яка могла б зʼявлятися після прочитання книжки. Звісно, вона не повна. Але ідея в тому, що не для всіх 5 балів значать "я хочу перечитати цю роботу сто разів", і не для всіх вони означають, що книгу хочеться порадити друзям і вивчати в школі.

Капці і обговорення не тільки приймаються, але і заохочуються