Вітер витер сніг,
Брудною водою залив поріг.
Не осінь, не зима,
І смаку в їжі і пиття нема.
Сотні ігор, сотні масок,
Сотні рухів, сотні слів...
Найсіріша серед казок —
Чи се та, що ти хотів?

Всі розходимось,
Миші з'їли понеділок.
Завтра зродимось,
Відбудуєм, що згоріло.
Всі веселі і сумні думки
Ген рознесли птахи.
Завтра буде завтра, а як ні —
Хай простять нам гріхи.

Ну, куди ти звеш?
Друже, в мене мертві очі.
Ти все знав, авжеж,
Бачив це у снах пророчих.
Нині просто день без дати,
Завтра буде середа.
Що іще мені віддати,
Якщо все уже віддав?

Не іди туди,
Ліс і місто пахнуть стервом.
Губляться сліди
Мрій, що там так страшно вмерли.
Завтра буде все в порядку,
Післязавтра — поготів,
Ось на загадку розгадка,
Чи се та, що ти хотів?
#вірші_стиха

#груші
Читаю "Змієву дочку", записану Борисом Грінченком.

Згадалося старе. Актуальне. ТВ, кому треба: російська