Litopys 🚛 – Telegram
Litopys 🚛
4.3K subscribers
1.36K photos
22 videos
15 files
682 links
Шукаємо історичні доки про наші землі. І не тільки.

Тепер також випускаємо свій аматорський журнал.

Тіпнути адміну на каву можна тут: https://send.monobank.ua/jar/6JTPh4vWB6

Бот зворотнього зв'язку для пропозицій та підтримки: @Litopys_support_bot
Download Telegram
Продовжуємо грати в диксит гравюрами Івана Филиповича.

Иѳіка ієрополітіка. Львів, 1760 (перше видання — Київ, 1712)


І Літопис І
1❤‍🔥35👍61😁1🤯1
Litopys 🚛 pinned «До речі, ми я тут пропустили вихід журналу минулої п'ятниці, тож цей во... Автори, бумласка, накидайте нам в бота ваших статей на тему історії: @Litopys_support_bot Насправді, ви можете також надсилати поезію, прозу чи навіть малюнки, аби на історичну тему.…»
«Навчай для України» шукає молодь, яка готова змінювати освіту в малих громадах країни в межах програми лідерського розвитку «Навчай». Учасники програми на 1 або 2 роки поїдуть вчителювати у малі громади Київщини й Одещини.

Під час програми «Навчай» ти отримаєш:

простір для розвитку себе, нового досвіду і викликів у спільноті однодумців;
індивідуальну менторську підтримку;
підтримку стипендією за виконання умов програми + офіційна зарплата вчителя;
змогу зробити внесок у розвиток України та потенціалу майбутнього покоління;
комплексний професійний і лідерський розвиток разом з обміном досвіду учасників мережі Teach For All (63 країн світу).

Детальніше про програму «Навчай» — за посиланням https://teachforukraine.org/fellows/

Перша хвиля реєстрації триває до 31 березня. Стань частиною освітніх змін💛
Реєстрація на програму за посиланням 💻
👍11🫡1
Московський мандрівник опинився в 1810 році у Полтаві і зробив для себе певні висновки про мову та кордони:

Здесь уже я почитал себя в чужих краях, по самой простой, но для меня достаточной, причине: я переставал понимать язык народный; со мной обыватель говорил, отвечал на мой вопрос, но не совсем разумел меня, а я из пяти его слов требовал трём переводу.

Не станем входить в лабиринт подробных и тонких рассуждений; дадим волю простому понятию, и тогда многие, думаю, согласятся со мною, что где перестает нам быть вразумительно наречие народа, там и границы нашей родины, а по-моему, даже и отечества.

И.М. Долгорукий. Славны бубны за горами, или Мое путешествие кое-куда 1810 года. Москва, 1870


І Літопис І
🔥54👍16😁1
Реклама у львівському журналі "Нова Хата", 1938 рік, №19

А щодо реклами у нас пишіть на @Litopys_support_bot


І Літопис І
1👍48🥰4🗿1
Петро Могила пояснює, чому він спочатку видав православний катехизис польским діалектом, а потім — руським діалектом:

<...> книжка побликованая єст диалектом полским для певних і поважних причин, чительнику ласкавий, а немній для тоєй, аби уста невстидливих помовцов затамовани били, коториє, будучи неприятелями головними Церкви Всходней, диалектом полским сміли і важилися, розними герезіами Церков Православнокатолическую мажучи, світу огижати, аби таким же диалектом (ґди правдивоє визнаниє Церкви читати будут) зражени і поганьбени вічне зоставали.

Тепер зась повторе тая самая книжечка о вірі Православнокатолической на нікоторих містцех троха обширне ісправлена, діалектом руским през
друк світу публікуєтся для самих синов Церкви Православнокатолической Всходней, в тот цель і конец, аби не тилко самиє иєреє <...> леч аби теж і свіцкіє православниє уміючиї читати неуміючим і простійшим з повинності християнскої єднаковим способом науку преподаючи заправовали. А найбарзій родичі — дітей своїх, панове — челядь, преложониє — собі подлеглих, особлившим єднак способом, аби по школах всі дидаскалове яко найпилній своїх учнев заправовали, приказуючи їм того напамять учитися, што в той книжці єст написано і виражено.

<...> А тим часом, чителнику ласкавий, тую маленкую книжечку, яко найчастій і найпилній з уважениєм читай і, в памяти своєй пилно заховуючи, будь здоров і ласкав.


Петро Могила, Ісайя Трофимович-Козловський. Събраніе короткои науки о артикулах віры православнокафолическои хрістіянскои (Малий катехизис). Київ, 1645


І Літопис І
👍283🔥1
Випадок на постоялому дворі неподалік Веприка Полтавської області:

Я спросил у хозяйки кувшин молока; она отвечала: "ні́коли; я не второпаю, що ти кажеш, москалю."
<...>

Чуть было и не забыл сказать, что туземцы насмешливы и не любят ни москалей, ни задесенцев, или по их названию литвинов.

Увидя проезжих, оставляют работу, затягивают насчет их ругательные и сатирические песни, сопровождаемые громким смехом и продолжительными отголосками.


Сбитнев И. Поездка в Харьков / Вестник Европы. Т. 172. № 15/16. 1830


І Літопис І
😁8210👍2