Litopys 🚛 – Telegram
Litopys 🚛
4.29K subscribers
1.36K photos
22 videos
15 files
681 links
Шукаємо історичні доки про наші землі. І не тільки.

Тепер також випускаємо свій аматорський журнал.

Тіпнути адміну на каву можна тут: https://send.monobank.ua/jar/6JTPh4vWB6

Бот зворотнього зв'язку для пропозицій та підтримки: @Litopys_support_bot
Download Telegram
«Навчай для України» шукає молодь, яка готова змінювати освіту в малих громадах країни в межах програми лідерського розвитку «Навчай». Учасники програми на 1 або 2 роки поїдуть вчителювати у малі громади Київщини й Одещини.

Під час програми «Навчай» ти отримаєш:

простір для розвитку себе, нового досвіду і викликів у спільноті однодумців;
індивідуальну менторську підтримку;
підтримку стипендією за виконання умов програми + офіційна зарплата вчителя;
змогу зробити внесок у розвиток України та потенціалу майбутнього покоління;
комплексний професійний і лідерський розвиток разом з обміном досвіду учасників мережі Teach For All (63 країн світу).

Детальніше про програму «Навчай» — за посиланням https://teachforukraine.org/fellows/

Перша хвиля реєстрації триває до 31 березня. Стань частиною освітніх змін💛
Реєстрація на програму за посиланням 💻
👍11🫡1
Московський мандрівник опинився в 1810 році у Полтаві і зробив для себе певні висновки про мову та кордони:

Здесь уже я почитал себя в чужих краях, по самой простой, но для меня достаточной, причине: я переставал понимать язык народный; со мной обыватель говорил, отвечал на мой вопрос, но не совсем разумел меня, а я из пяти его слов требовал трём переводу.

Не станем входить в лабиринт подробных и тонких рассуждений; дадим волю простому понятию, и тогда многие, думаю, согласятся со мною, что где перестает нам быть вразумительно наречие народа, там и границы нашей родины, а по-моему, даже и отечества.

И.М. Долгорукий. Славны бубны за горами, или Мое путешествие кое-куда 1810 года. Москва, 1870


І Літопис І
🔥54👍16😁1
Реклама у львівському журналі "Нова Хата", 1938 рік, №19

А щодо реклами у нас пишіть на @Litopys_support_bot


І Літопис І
1👍48🥰4🗿1
Петро Могила пояснює, чому він спочатку видав православний катехизис польским діалектом, а потім — руським діалектом:

<...> книжка побликованая єст диалектом полским для певних і поважних причин, чительнику ласкавий, а немній для тоєй, аби уста невстидливих помовцов затамовани били, коториє, будучи неприятелями головними Церкви Всходней, диалектом полским сміли і важилися, розними герезіами Церков Православнокатолическую мажучи, світу огижати, аби таким же диалектом (ґди правдивоє визнаниє Церкви читати будут) зражени і поганьбени вічне зоставали.

Тепер зась повторе тая самая книжечка о вірі Православнокатолической на нікоторих містцех троха обширне ісправлена, діалектом руским през
друк світу публікуєтся для самих синов Церкви Православнокатолической Всходней, в тот цель і конец, аби не тилко самиє иєреє <...> леч аби теж і свіцкіє православниє уміючиї читати неуміючим і простійшим з повинності християнскої єднаковим способом науку преподаючи заправовали. А найбарзій родичі — дітей своїх, панове — челядь, преложониє — собі подлеглих, особлившим єднак способом, аби по школах всі дидаскалове яко найпилній своїх учнев заправовали, приказуючи їм того напамять учитися, што в той книжці єст написано і виражено.

<...> А тим часом, чителнику ласкавий, тую маленкую книжечку, яко найчастій і найпилній з уважениєм читай і, в памяти своєй пилно заховуючи, будь здоров і ласкав.


Петро Могила, Ісайя Трофимович-Козловський. Събраніе короткои науки о артикулах віры православнокафолическои хрістіянскои (Малий катехизис). Київ, 1645


І Літопис І
👍283🔥1
Випадок на постоялому дворі неподалік Веприка Полтавської області:

Я спросил у хозяйки кувшин молока; она отвечала: "ні́коли; я не второпаю, що ти кажеш, москалю."
<...>

Чуть было и не забыл сказать, что туземцы насмешливы и не любят ни москалей, ни задесенцев, или по их названию литвинов.

Увидя проезжих, оставляют работу, затягивают насчет их ругательные и сатирические песни, сопровождаемые громким смехом и продолжительными отголосками.


Сбитнев И. Поездка в Харьков / Вестник Европы. Т. 172. № 15/16. 1830


І Літопис І
😁8210👍2
Книга: сборник документов (составитель Иван Забила). 1679 -1745 гг.

Один из древнейших известных козацких текстов был представлен в Национальном художественном музее Украины Фондом Богдана Губского в Киеве. Титульный лист украшает печать с изображением козака. Что более интересно, в самом тексте, он подписан не как козак, а как "Войска рицєръ". Ещё более примечательной является надпись под печатью — "Sigilum Ucrainie", что переводится как "Печать Украины".

Нижний текст:
«При҆ кѡрѡлѣ Стєфанѣ Баторїи дано Гєтмана Бѡгданка и҆ СтаршынꙊ оу҆‌чрєди҆лъ мєжъ ни҆ми, и҆ далъ ГєтманꙊ БꙊлавꙊ Корѡговъ БꙊнчꙊкъ и҆ пєчать срєбрѡмъ Вѡйска ри҆цєръ ꙁꙏ самѡпаломъ, на Голѡвѣ колпакъ пєрєкри‌влєнный, и҆ рогъ при бѡкꙊ, сєй Гєтманъ крымъ повоєвал. Годꙋ 1576

1606: Петръ Конашєви҆чꙏ Сагайдачнїй Гєтманомꙏ ѡ‌звался сєй с кѡзаками҆ кафу тꙊрецкꙊю над мѡрємъ ꙁвоєвалъ, и‌ хри‌стїѧнъ оттꙊдꙊ свѡбоди‌вши‌ скори‌стви‌ повєрнꙊлсѧ.
»
#україна

Історія | Хамона 🔱
👍427🤔2👎1🤯1
Російський літературний критик ділиться зі своєю дружиною враженнями про українців і росіян:

Верст за 30 до Харькова я увидел Малороссию, хотя еще и перемешанную с грязным москальством. Избы хохлов похожи на домики фермеров — чистота и красивость неописанные.

Вообрази, что малороссийский борщ есть не что иное, как зеленый суп (только с курицею или бараниною и заправленный салом), а о борще с сосисками и ветчиною хохлы и понятия не имеют. Суп этот они готовят превкусно и донельзя чисто. И это мужики!

Другие лица, смотрят иначе. Дети очень милы, тогда как на русских смотреть нельзя — хуже и гаже свиней.


В.Г. Белинский. Письмо М.В. Белинской, Харьков, 14 июня 1846 / Полное собрание сочинений. Том XII. Письма (1841-1848). Изд. АН СССР, Москва, 1956


І Літопис І
59😁17🤯6😎5👍2🥰1
Litopys Journal, issue 9.pdf
6.5 MB
ДЕВ'ЯТЬ ЧИ ДЕСЯТЬ

9 номер журналу!

У випуску:

- де і чому сніг не тане до липня
- страшна правда про київський Поділ
- чому цибуля не лукава


І Літопис І
238👍3🔥3😁3
У 1607 році Даміан Наливайко, старший брат Северина Наливайка, видав в Острозі збірку з листами Іоанна Золотоустого і заповітом Василія Македонянина.
У передмові до збірки Наливайко пояснює, чому він вирішив подати ці твори двома мовами паралельно — церковнослов'янською і про́стою:

Придан теж єст за тим же листом тестамент цесара кгрецкого Василія до сина своєго Льва Філософа і цесара, которого тестаменту пожиток і потребу не хочу, абись з залецанья моєго, але рачей з самого читанья зрозуміл,
для того і про́стою мовою на другой стороні слово в слово, догожаючи вирозуменья того пожитку і потребі, написати важилемся.


А в післямові до того кто читал Наливайко просить вибачення, якщо раптом переклав щось не так:

Єслим теж в перекладанью на про́стую мову невласне положил альбо в чом не чом не догодил, ти яко мудрий поправ, а мні яко чоловікові перебач.


Даміан Наливайко. Лікарство на оспалий умисл чоловічий, Острог, 1607


І Літопис І
👍395🤯2