Forwarded from Starodruk
🔸 Відкриваємо серію публікацій, присвячених майстрам гравюри.
Олександр Тарасевич — одна з ключових фігур в історії українського мистецтва XVII століття.
Професійний художник-гравер, педагог і чернець Києво-Печерської лаври, він став засновником української школи мідеритної гравюри, що об'єднала ренесансний гуманізм, барокову символіку та локальні традиції.
Навчався в місті Аугсбург у майстерні братів Кіліанів — знаних європейських граверів. Це сформувало його виразну графічну мову: глибоку, точну, з увагою до реалій побуту та анатомії.
Працював переважно в техніці різцевої гравюри на міді. Його графічна мова поєднує барокову експресію, символічну глибину та високу майстерність у передаванні портретної індивідуальності.
Тарасевич — не лише митець, а й носій цілого художнього мислення, що поєднало Київську духовну школу, європейську технічну досконалість і локальні стилістичні коди.
Його творчість стала підґрунтям для формування національної ідентичності української графіки XVII-XVIII століття.
Далі буде.
Олександр Тарасевич — одна з ключових фігур в історії українського мистецтва XVII століття.
Професійний художник-гравер, педагог і чернець Києво-Печерської лаври, він став засновником української школи мідеритної гравюри, що об'єднала ренесансний гуманізм, барокову символіку та локальні традиції.
Навчався в місті Аугсбург у майстерні братів Кіліанів — знаних європейських граверів. Це сформувало його виразну графічну мову: глибоку, точну, з увагою до реалій побуту та анатомії.
Працював переважно в техніці різцевої гравюри на міді. Його графічна мова поєднує барокову експресію, символічну глибину та високу майстерність у передаванні портретної індивідуальності.
Тарасевич — не лише митець, а й носій цілого художнього мислення, що поєднало Київську духовну школу, європейську технічну досконалість і локальні стилістичні коди.
Його творчість стала підґрунтям для формування національної ідентичності української графіки XVII-XVIII століття.
Далі буде.
❤34👍12❤🔥6🗿2🥰1
Нашим підписникам-поліщукам до уваги:
Русінски лементар, 1907
| Літопис |
ПРЕДМОВА
На том лементарі повинни учитиса читати всі Полешуки, бо іх мова кришку інша як Украінска або Білоруска, так в своіой мові повинни науперш научитиса читати, писати, раховати і Бога хвалити.
Етий лементар писан двоякими знаками, то єст литерами; на етой сторони литери латински, а на тамтой російски. Латинскими литерами пишуть всі народи на світи: французи, англики, поляки, німци, американци і інши — російскими только росіяни, то єст москалі, і булгари. Хто знає латински литери, тому легче і заграничніоі мови научитиса.
Так ви брати Полешуки вибирайте сами яки литери вам ліпш сподобаютса і тими учитесь читати і писати.
Помагай Боже!
Русінски лементар, 1907
| Літопис |
👍33😁6❤4🤔3🥰2🤯2👎1
ЛІНЬ як СПОСІБ ОПОРУ
Доволі часто російські автори 19 століття описують українців як "лінивих". Для нас це звучить дивно, адже в українській культурі працьовитість, навпаки, завжди була чеснотою.
Чому ж українці здавалися росіянам лінивими?
Один спостережливий російський автор висловив підозру, що українці просто не хочуть працювати... на росіян:
Аксаков И.С. Украинские ярмарки. Русская беседа, Москва, 1858 (№2, т. 10)
| Літопис |
Доволі часто російські автори 19 століття описують українців як "лінивих". Для нас це звучить дивно, адже в українській культурі працьовитість, навпаки, завжди була чеснотою.
Чому ж українці здавалися росіянам лінивими?
Один спостережливий російський автор висловив підозру, що українці просто не хочуть працювати... на росіян:
Ленив или нет малороссиянин от природы, решить трудно; но нет сомнения, что теперь он ленится, что он, как будто отдыхая после напряженной исторической деятельности, еще не пускает в ход всей своей внутренней силы. Упорно держась своего быта, создавшагося под воздействием исключительных исторических обстоятельств, он с удивлением и недоумением смотрит на все, совершающееся с ним, и сам себе не решил вопроса о своем гражданском призвании.
Если б, после Петра I, сама Великая Русь шла путем самобытного развития, Малороссия вероятно бы легко присоединилась к общерусскому делу; но трудно было ей принять искреннее участие в направлении лживом.
Болезнь, которая, по крайней мере, в Великой России являлась своею болезнью, законною, понятною для народного исторического смысла, была для Малороссии, так сказать, похмельем в чужом пиру.
Вторжение российско-немецкого правительственного элемента и великорусской народной порчи, укрепление крестьян, учреждение дворянства, в смысле Екатерининской грамоты, — все эти явления вполне объясняют нам и недоумение малороссиянина, и невольное беспокойство его воспоминаний, и тогдашнюю неприязнь к москалю, ныне уже не существующую.
Аксаков И.С. Украинские ярмарки. Русская беседа, Москва, 1858 (№2, т. 10)
| Літопис |
😁43👍17🤔4❤2
Forwarded from Ruthenian Reformation
ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ ЛЮДОЖЕР
Пᴀʙᴧᴏ Гᴩиᴦᴏᴩᴏʙич Шуᴧьжᴇнᴋᴏ нᴀᴩᴏдиʙᴄя ʙ ᴄᴇᴧі Кᴏᴧіᴄниᴋи Пᴩиᴧуцьᴋᴏᴦᴏ ᴨᴏᴧᴋу, щᴏ ʙ ᴄучᴀᴄній Чᴇᴩніᴦіʙᴄьᴋій ᴏбᴧᴀᴄᴛі. У ʍᴀᴛᴇᴩіᴀᴧᴀх ᴄᴧідᴄᴛʙᴀ йɯᴧᴏᴄя ᴨᴩᴏ ᴛᴇ, щᴏ ʙін буʙ ʙиᴄᴏᴋиʍ, іɜ ɯиᴩᴏᴋиʍи ᴨᴧᴇчиʍᴀ ᴛᴀ ᴄᴧідᴀʍи ʙід бᴀᴛᴏᴦіʙ нᴀ ᴄᴨині, ᴄіᴩиʍи ᴏчиʍᴀ, ʍᴀʙ ᴛᴇʍнᴏᴩуᴄяʙᴇ ʙᴏᴧᴏᴄᴄя ᴛᴀ дᴏʙᴦий ніᴄ. Суᴄіди ᴨᴩᴏɜʙᴀᴧи Шуᴧьжᴇнᴋᴀ Мᴀцᴀᴨуᴩᴏʍ, ᴛᴀᴋ уᴋᴩᴀїнᴄьᴋі ᴄᴇᴧяни нᴀɜиʙᴀᴧи нᴇᴏхᴀйних ᴧюдᴇй. Іɜ ᴄіʍᴇйниʍ жиᴛᴛяʍ у Пᴀʙᴧᴀ нᴇ ᴄᴋᴧᴀᴧᴏᴄя, ʙін ᴋинуʙ дᴩужину і бᴧуᴋᴀʙ хуᴛᴏᴩᴀʍи, чᴀᴄ ʙід чᴀᴄу ᴨᴇᴩᴇбиʙᴀючиᴄь ʙиᴨᴀдᴋᴏʙиʍи ᴨідᴩᴏбіᴛᴋᴀʍи. У 1735 ᴩᴏці Мᴀцᴀᴨуᴩᴀ ᴨᴩиєднᴀʙᴄя дᴏ бᴀнди 40-ᴩічнᴏᴦᴏ Михᴀйᴧᴀ Міщᴇнᴋᴀ, ʙ яᴋій ᴛᴀᴋᴏж буᴧи дʙᴏє ʍᴏᴧᴏдих хᴧᴏᴨціʙ - Яᴋиʍ Піʙнᴇнᴋᴏ ᴛᴀ Андᴩій Пᴀщᴇнᴋᴏ. Кᴏᴧиɯні нᴀйʍиᴛи ᴋᴩᴀᴧи ᴋᴏнᴇй і ᴦᴩᴀбуʙᴀᴧи ᴨᴏдᴏᴩᴏжніх у ᴄᴛᴇᴨᴀх ʍіж ʍіᴄᴛᴀʍи Пᴩиᴧуᴋи ᴛᴀ Зᴏᴧᴏᴛᴏнᴏɯᴀ. Кᴏнᴇй ᴨᴩᴏдᴀʙᴀᴧи нᴀ яᴩʍᴀᴩᴋᴀх, ᴀ нᴀᴦᴩᴀбᴏʙᴀнᴇ дᴏбᴩᴏ ɜдᴀʙᴀᴧи ɯинᴋᴀᴩці Дудній. Однієї ɜ нᴏчᴇй Мᴀцᴀᴨуᴩᴀ ᴏбіᴋᴩᴀʙ будинᴏᴋ «ɜнᴀчᴋᴏʙᴏᴦᴏ ᴛᴏʙᴀᴩиɯᴀ» Дᴏʍᴀᴩᴀцьᴋᴏᴦᴏ, яᴋий буʙ нᴀбᴧижᴇниʍ ᴦᴇᴛьʍᴀнᴀ. Зᴀ цᴇй ɜᴧᴏчин ʙін ᴨᴏᴛᴩᴀᴨиʙ дᴏ Пᴩиᴧуцьᴋᴏї ʙ'яɜниці, дᴇ ᴋᴏнᴏᴋᴩᴀдᴀ «биᴧи бᴀᴛᴏᴦᴀʍи», ᴀᴧᴇ йᴏʍу ʙдᴀᴧᴏᴄя ʙᴛᴇᴋᴛи. Тᴩи ᴩᴏᴋи Мᴀцᴀᴨуᴩᴀ ᴨᴩᴏʍиɯᴧяʙ ᴩᴏɜбᴏєʍ і 1738 ᴩᴏᴋу ʙиᴋᴩᴀʙ ᴋᴏнᴇй ɜі ᴄᴛᴀйні «бунчуᴋᴏʙᴏᴦᴏ ᴛᴏʙᴀᴩиɯᴀ» Андᴩія Гᴏᴩᴧᴇнᴋᴀ, ᴀ цᴇ ʙжᴇ буᴧᴏ ᴄᴇᴩйᴏɜниʍ ᴨᴩᴏᴄᴛуᴨᴋᴏʍ іɜ ʙᴇᴧиᴋиʍи нᴀᴄᴧідᴋᴀʍи. Зʙᴀння бунчуᴋᴏʙᴏᴦᴏ дᴀʙᴀᴧи ʙідᴄᴛᴀʙниʍ ᴨᴏᴧᴋᴏʙниᴋᴀʍ і Гᴏᴩᴧᴇнᴋᴏ ʙ Гᴇᴛьʍᴀнᴄьᴋій Уᴋᴩᴀїні ʙʙᴀжᴀʙᴄя ᴧюдинᴏю ʙᴨᴧиʙᴏʙᴏю. Сᴧуᴦи Гᴏᴩᴧᴇнᴋᴀ ᴋᴏнᴏᴋᴩᴀдᴀ ʙідɯуᴋᴀᴧи і ᴨᴏᴋи ᴋᴏні нᴇ ɜнᴀйɯᴧиᴄя, Мᴀцᴀᴨуᴩу ᴩіᴋ ᴛᴩиʍᴀᴧи ʙ ᴨᴏᴧᴋᴏʙій ʙ'яɜниці Пᴩиᴧуᴋ. Іɜ ɜиʍи 1739 ᴩᴏᴋу Пᴀʙᴧᴏ ᴄᴛᴀʙ «ɜᴀᴨᴧічних ᴄᴨᴩᴀʙ ʍᴀйᴄᴛᴩᴏʍ» ᴀбᴏ, ᴨᴩᴏᴄᴛіɯᴇ ᴋᴀжучи, ᴛюᴩᴇʍниʍ ᴋᴀᴛᴏʍ. Аᴧᴇ нᴀ Вᴇᴧиᴋий ᴨіᴄᴛ ɜᴧᴏчинᴇць уᴛіᴋ.
Сᴨᴏчᴀᴛᴋу Мᴀцᴀᴨуᴩᴀ ᴏᴄіʙ нᴀ хуᴛᴏᴩі Рᴏʍᴀнихᴀ, дᴇ ɜ ɯіᴄᴛьʍᴀ ʙідʍᴏᴩᴏɜᴋᴀʍи ᴄᴋᴏᴧᴏᴛиʙ бᴀнду. Нᴀ нᴇжінᴏчᴏʍу ɯᴧяху ᴩᴏɜбійниᴋи ᴨᴏᴦᴩᴀбуʙᴀᴧи ᴋᴀᴩᴀʙᴀн ᴋуᴨціʙ, щᴏ ᴨᴇᴩᴇʙᴏɜиʙ ʙᴀнᴛᴀж ᴦᴏᴩіᴧᴋи. Сіʍᴏх ᴛᴏᴩᴦᴏʙціʙ убиᴧи, їхні ᴛᴩуᴨи ɜᴀᴋᴏᴨᴀᴧи ʙ ᴄніᴦу. Нᴀ ᴄᴧідᴄᴛʙі Мᴀцᴀᴨуᴩᴀ ɜіɜнᴀʙᴀʙᴄя, щᴏ ᴧюбиʙ ᴋᴀᴛуʙᴀᴛи бᴩᴀнціʙ і ᴨідᴄʍᴀжуʙᴀᴛи їʍ ᴨ'яᴛи. Нᴀᴦᴩᴀбᴏʙᴀнᴇ дᴏбᴩᴏ бᴀндиᴛи діᴧиᴧи, чᴀᴄᴛину ᴦᴏᴩіᴧᴋи ʙиᴨиʙᴀᴧи, ᴀ ᴩᴇɯᴛу ɜдᴀʙᴀᴧи ʙ нᴀдійні ɯинᴋи. Кᴏнᴇй ɜᴀдᴇɯᴇʙᴏ ᴨᴩᴏдᴀʙᴀᴧи нᴀ яᴩʍᴀᴩᴋᴀх. Нᴀʙᴇᴄні 1740 ᴩᴏᴋу дᴏ бᴀнди ʙᴧиᴧиᴄя чᴇᴛʙᴇᴩᴏ ɜᴀᴨᴏᴩіɜьᴋих ᴋᴏɜᴀᴋіʙ - Михᴀйᴧᴏ Мᴀᴋᴀᴩᴇнᴋᴏ,
Дᴇниᴄ Гᴩицᴇнᴋᴏ, Мᴀᴩᴛин Рᴇʙицьᴋий і ᴦᴀйдᴀʍᴀᴋ Іʙᴀн Тᴀᴩᴀн. Гᴩᴀбіжниᴋи ᴏᴄіᴧи нᴀ ᴏᴋᴏᴧицях ᴄᴇᴧᴀ Мᴏᴋіїʙᴋᴀ, ᴀ ᴄʙᴏєю бᴀɜᴏю ᴏбᴩᴀᴧи ᴋуᴩᴦᴀн Тᴇᴧᴇᴨᴇнь, нᴀᴩиᴛий щᴇ ɜᴀ ᴨᴏᴧᴏʙціʙ. У ᴨᴇᴩɯᴏʍу ж нᴀᴧьᴏᴛі нᴀ ᴛᴏᴩᴦᴏʙціʙ, щᴏ ᴨᴩᴏїжджᴀᴧи ᴨᴏʙɜ, ʙᴏни ʙɜяᴧи ᴨ'яᴛь ʙᴏɜіʙ, нᴀʙᴀнᴛᴀжᴇних ᴦᴏᴩіᴧᴋᴏю. Тᴩьᴏх жᴇᴩᴛʙ ɜᴀбиᴧи ᴨᴀᴧицяʍи нᴀ ᴄʍᴇᴩᴛь, дʙᴏх ʙідᴨуᴄᴛиᴧи ɜᴀ ʙиᴋуᴨ.
Читати статтю...
Пᴀʙᴧᴏ Гᴩиᴦᴏᴩᴏʙич Шуᴧьжᴇнᴋᴏ нᴀᴩᴏдиʙᴄя ʙ ᴄᴇᴧі Кᴏᴧіᴄниᴋи Пᴩиᴧуцьᴋᴏᴦᴏ ᴨᴏᴧᴋу, щᴏ ʙ ᴄучᴀᴄній Чᴇᴩніᴦіʙᴄьᴋій ᴏбᴧᴀᴄᴛі. У ʍᴀᴛᴇᴩіᴀᴧᴀх ᴄᴧідᴄᴛʙᴀ йɯᴧᴏᴄя ᴨᴩᴏ ᴛᴇ, щᴏ ʙін буʙ ʙиᴄᴏᴋиʍ, іɜ ɯиᴩᴏᴋиʍи ᴨᴧᴇчиʍᴀ ᴛᴀ ᴄᴧідᴀʍи ʙід бᴀᴛᴏᴦіʙ нᴀ ᴄᴨині, ᴄіᴩиʍи ᴏчиʍᴀ, ʍᴀʙ ᴛᴇʍнᴏᴩуᴄяʙᴇ ʙᴏᴧᴏᴄᴄя ᴛᴀ дᴏʙᴦий ніᴄ. Суᴄіди ᴨᴩᴏɜʙᴀᴧи Шуᴧьжᴇнᴋᴀ Мᴀцᴀᴨуᴩᴏʍ, ᴛᴀᴋ уᴋᴩᴀїнᴄьᴋі ᴄᴇᴧяни нᴀɜиʙᴀᴧи нᴇᴏхᴀйних ᴧюдᴇй. Іɜ ᴄіʍᴇйниʍ жиᴛᴛяʍ у Пᴀʙᴧᴀ нᴇ ᴄᴋᴧᴀᴧᴏᴄя, ʙін ᴋинуʙ дᴩужину і бᴧуᴋᴀʙ хуᴛᴏᴩᴀʍи, чᴀᴄ ʙід чᴀᴄу ᴨᴇᴩᴇбиʙᴀючиᴄь ʙиᴨᴀдᴋᴏʙиʍи ᴨідᴩᴏбіᴛᴋᴀʍи. У 1735 ᴩᴏці Мᴀцᴀᴨуᴩᴀ ᴨᴩиєднᴀʙᴄя дᴏ бᴀнди 40-ᴩічнᴏᴦᴏ Михᴀйᴧᴀ Міщᴇнᴋᴀ, ʙ яᴋій ᴛᴀᴋᴏж буᴧи дʙᴏє ʍᴏᴧᴏдих хᴧᴏᴨціʙ - Яᴋиʍ Піʙнᴇнᴋᴏ ᴛᴀ Андᴩій Пᴀщᴇнᴋᴏ. Кᴏᴧиɯні нᴀйʍиᴛи ᴋᴩᴀᴧи ᴋᴏнᴇй і ᴦᴩᴀбуʙᴀᴧи ᴨᴏдᴏᴩᴏжніх у ᴄᴛᴇᴨᴀх ʍіж ʍіᴄᴛᴀʍи Пᴩиᴧуᴋи ᴛᴀ Зᴏᴧᴏᴛᴏнᴏɯᴀ. Кᴏнᴇй ᴨᴩᴏдᴀʙᴀᴧи нᴀ яᴩʍᴀᴩᴋᴀх, ᴀ нᴀᴦᴩᴀбᴏʙᴀнᴇ дᴏбᴩᴏ ɜдᴀʙᴀᴧи ɯинᴋᴀᴩці Дудній. Однієї ɜ нᴏчᴇй Мᴀцᴀᴨуᴩᴀ ᴏбіᴋᴩᴀʙ будинᴏᴋ «ɜнᴀчᴋᴏʙᴏᴦᴏ ᴛᴏʙᴀᴩиɯᴀ» Дᴏʍᴀᴩᴀцьᴋᴏᴦᴏ, яᴋий буʙ нᴀбᴧижᴇниʍ ᴦᴇᴛьʍᴀнᴀ. Зᴀ цᴇй ɜᴧᴏчин ʙін ᴨᴏᴛᴩᴀᴨиʙ дᴏ Пᴩиᴧуцьᴋᴏї ʙ'яɜниці, дᴇ ᴋᴏнᴏᴋᴩᴀдᴀ «биᴧи бᴀᴛᴏᴦᴀʍи», ᴀᴧᴇ йᴏʍу ʙдᴀᴧᴏᴄя ʙᴛᴇᴋᴛи. Тᴩи ᴩᴏᴋи Мᴀцᴀᴨуᴩᴀ ᴨᴩᴏʍиɯᴧяʙ ᴩᴏɜбᴏєʍ і 1738 ᴩᴏᴋу ʙиᴋᴩᴀʙ ᴋᴏнᴇй ɜі ᴄᴛᴀйні «бунчуᴋᴏʙᴏᴦᴏ ᴛᴏʙᴀᴩиɯᴀ» Андᴩія Гᴏᴩᴧᴇнᴋᴀ, ᴀ цᴇ ʙжᴇ буᴧᴏ ᴄᴇᴩйᴏɜниʍ ᴨᴩᴏᴄᴛуᴨᴋᴏʍ іɜ ʙᴇᴧиᴋиʍи нᴀᴄᴧідᴋᴀʍи. Зʙᴀння бунчуᴋᴏʙᴏᴦᴏ дᴀʙᴀᴧи ʙідᴄᴛᴀʙниʍ ᴨᴏᴧᴋᴏʙниᴋᴀʍ і Гᴏᴩᴧᴇнᴋᴏ ʙ Гᴇᴛьʍᴀнᴄьᴋій Уᴋᴩᴀїні ʙʙᴀжᴀʙᴄя ᴧюдинᴏю ʙᴨᴧиʙᴏʙᴏю. Сᴧуᴦи Гᴏᴩᴧᴇнᴋᴀ ᴋᴏнᴏᴋᴩᴀдᴀ ʙідɯуᴋᴀᴧи і ᴨᴏᴋи ᴋᴏні нᴇ ɜнᴀйɯᴧиᴄя, Мᴀцᴀᴨуᴩу ᴩіᴋ ᴛᴩиʍᴀᴧи ʙ ᴨᴏᴧᴋᴏʙій ʙ'яɜниці Пᴩиᴧуᴋ. Іɜ ɜиʍи 1739 ᴩᴏᴋу Пᴀʙᴧᴏ ᴄᴛᴀʙ «ɜᴀᴨᴧічних ᴄᴨᴩᴀʙ ʍᴀйᴄᴛᴩᴏʍ» ᴀбᴏ, ᴨᴩᴏᴄᴛіɯᴇ ᴋᴀжучи, ᴛюᴩᴇʍниʍ ᴋᴀᴛᴏʍ. Аᴧᴇ нᴀ Вᴇᴧиᴋий ᴨіᴄᴛ ɜᴧᴏчинᴇць уᴛіᴋ.
Сᴨᴏчᴀᴛᴋу Мᴀцᴀᴨуᴩᴀ ᴏᴄіʙ нᴀ хуᴛᴏᴩі Рᴏʍᴀнихᴀ, дᴇ ɜ ɯіᴄᴛьʍᴀ ʙідʍᴏᴩᴏɜᴋᴀʍи ᴄᴋᴏᴧᴏᴛиʙ бᴀнду. Нᴀ нᴇжінᴏчᴏʍу ɯᴧяху ᴩᴏɜбійниᴋи ᴨᴏᴦᴩᴀбуʙᴀᴧи ᴋᴀᴩᴀʙᴀн ᴋуᴨціʙ, щᴏ ᴨᴇᴩᴇʙᴏɜиʙ ʙᴀнᴛᴀж ᴦᴏᴩіᴧᴋи. Сіʍᴏх ᴛᴏᴩᴦᴏʙціʙ убиᴧи, їхні ᴛᴩуᴨи ɜᴀᴋᴏᴨᴀᴧи ʙ ᴄніᴦу. Нᴀ ᴄᴧідᴄᴛʙі Мᴀцᴀᴨуᴩᴀ ɜіɜнᴀʙᴀʙᴄя, щᴏ ᴧюбиʙ ᴋᴀᴛуʙᴀᴛи бᴩᴀнціʙ і ᴨідᴄʍᴀжуʙᴀᴛи їʍ ᴨ'яᴛи. Нᴀᴦᴩᴀбᴏʙᴀнᴇ дᴏбᴩᴏ бᴀндиᴛи діᴧиᴧи, чᴀᴄᴛину ᴦᴏᴩіᴧᴋи ʙиᴨиʙᴀᴧи, ᴀ ᴩᴇɯᴛу ɜдᴀʙᴀᴧи ʙ нᴀдійні ɯинᴋи. Кᴏнᴇй ɜᴀдᴇɯᴇʙᴏ ᴨᴩᴏдᴀʙᴀᴧи нᴀ яᴩʍᴀᴩᴋᴀх. Нᴀʙᴇᴄні 1740 ᴩᴏᴋу дᴏ бᴀнди ʙᴧиᴧиᴄя чᴇᴛʙᴇᴩᴏ ɜᴀᴨᴏᴩіɜьᴋих ᴋᴏɜᴀᴋіʙ - Михᴀйᴧᴏ Мᴀᴋᴀᴩᴇнᴋᴏ,
Дᴇниᴄ Гᴩицᴇнᴋᴏ, Мᴀᴩᴛин Рᴇʙицьᴋий і ᴦᴀйдᴀʍᴀᴋ Іʙᴀн Тᴀᴩᴀн. Гᴩᴀбіжниᴋи ᴏᴄіᴧи нᴀ ᴏᴋᴏᴧицях ᴄᴇᴧᴀ Мᴏᴋіїʙᴋᴀ, ᴀ ᴄʙᴏєю бᴀɜᴏю ᴏбᴩᴀᴧи ᴋуᴩᴦᴀн Тᴇᴧᴇᴨᴇнь, нᴀᴩиᴛий щᴇ ɜᴀ ᴨᴏᴧᴏʙціʙ. У ᴨᴇᴩɯᴏʍу ж нᴀᴧьᴏᴛі нᴀ ᴛᴏᴩᴦᴏʙціʙ, щᴏ ᴨᴩᴏїжджᴀᴧи ᴨᴏʙɜ, ʙᴏни ʙɜяᴧи ᴨ'яᴛь ʙᴏɜіʙ, нᴀʙᴀнᴛᴀжᴇних ᴦᴏᴩіᴧᴋᴏю. Тᴩьᴏх жᴇᴩᴛʙ ɜᴀбиᴧи ᴨᴀᴧицяʍи нᴀ ᴄʍᴇᴩᴛь, дʙᴏх ʙідᴨуᴄᴛиᴧи ɜᴀ ʙиᴋуᴨ.
Читати статтю...
🤯49❤8👍6🤔3🤬1😢1
Litopys Journal, issue 11.pdf
3.9 MB
11 номер журналу Літопис!
У випуску:
- чий генштаб вигадав хозарський міф,
- звідки насправді взялися східняки,
- стаття з дуже простою схемою
| Літопис |
У випуску:
- чий генштаб вигадав хозарський міф,
- звідки насправді взялися східняки,
- стаття з дуже простою схемою
| Літопис |
❤31❤🔥2🗿2👍1
Litopys 🚛
Litopys Journal, issue 11.pdf
Такс такс такс що тут у нас ахахахаха журнал Літопису нарештііі
👍18😁5😇2❤1🗿1
Плач Ярославни — молитва дружини за спасіння чоловіка-воїна
Новгород-Сіверський князь Ігор Святославич програє битву з половцями та потрапляє в полон. Його дружина тужить за своїм коханим. Вона бажає перетворитись на зозулю, полетіти до місця битви, щоби промити рани свого чоловіка:
Вона звертається до вітру, дорікаючи стихії у насиланні стріл на руське військо:
Княгиня просить Дніпро повернути її коханого з Половецької землі, щоби їй не довелося посилати чоловіку сліз:
Вона молить сонце не мучити спрагою княже військо на посушливих половецьких степах:
Її молитви були почуті – зовсім скоро князь зміг вибратися з полону та повернутися в рідний край.
Ироическая пѣснь о походѣ на половцовъ удѣльнаго князя Новагорода-Сѣверскаго Игоря Святославича, писанная стариннымъ русскимъ языкомъ въ исходѣ XII столѣтія съ переложеніемъ на употребляемое нынѣ нарѣчіе, Москва, 1800
| Літопис |
Новгород-Сіверський князь Ігор Святославич програє битву з половцями та потрапляє в полон. Його дружина тужить за своїм коханим. Вона бажає перетворитись на зозулю, полетіти до місця битви, щоби промити рани свого чоловіка:
Ярославнынъ гласъ слышитъ:
зегзицею незнаемь, рано кычеть:
Полечю, рече, зегзицею по Дунаеви;
омочю бебрянъ рукавъ въ Каялѣ рѣцѣ,
утру Князю кровавыя его раны
на жестоцѣмъ его тѣлѣ.
Вона звертається до вітру, дорікаючи стихії у насиланні стріл на руське військо:
Ярославна рано плачетъ
въ Путивлѣ на забралѣ, аркучи:
О вѣтрѣ, вѣтрило!
Чему, Господине, насильно вѣеши?
Чему мычеши Хиновьскыя стрѣлкы
на своею нетрудною крилцю
на моея лады вои?
Мало ли ти бяшетъ горъ облакы вѣяти,
лелѣючи корабли на синѣ морѣ?
Чему, Господине, мое веселіе
по ковылїю развѣя?
Княгиня просить Дніпро повернути її коханого з Половецької землі, щоби їй не довелося посилати чоловіку сліз:
Ярославна рано плачеть
Путивлю городу на заборолѣ, аркучи:
«О Днепре вловутицю!
Ты пробилъ еси каменныя горы
сквозѣ землю Половецкую.
Ты лелѣялъ еси на себѣ Святославли носады
до плъку Кобякова:
Възлелѣй, господине, мою ладу къ мнѣ,
а быхъ неслала къ нему слезъ
на море рано.
Вона молить сонце не мучити спрагою княже військо на посушливих половецьких степах:
Ярославна рано плачетъ
въ Путивлѣ на забралѣ, аркучи:
Свѣтлоє и тресвѣтлоє слънце!
Всѣмъ тепло и красно еси:
чему, господине, простре горячюю свою лучю
на ладѣ вои?
Въ полѣ безводнѣ жаждею имь лучи съпряже,
тугою имъ тули затче?
Її молитви були почуті – зовсім скоро князь зміг вибратися з полону та повернутися в рідний край.
Ироическая пѣснь о походѣ на половцовъ удѣльнаго князя Новагорода-Сѣверскаго Игоря Святославича, писанная стариннымъ русскимъ языкомъ въ исходѣ XII столѣтія съ переложеніемъ на употребляемое нынѣ нарѣчіе, Москва, 1800
| Літопис |
👍25❤12🫡2
Реклама кримських вин
По центру зображено Воронцовський палац в місті Алупка. Це головний маєток дворянського роду Воронцових-Дашкових, яким належало винне підприємство. Зверху – герб цього роду, що містить латинський вислів SEMPER IMMOTA FIDES, що означає - Завжди Непохитна Віра. Позаду справа - схили гори Ай-Петрі.
Крымские вина Воронцовскаго имения Алупка склад Одесса, Воронцовский пер. 2. — [Одесса] : Лит. О. Буфе и Г. Каплан,
| Літопис |
По центру зображено Воронцовський палац в місті Алупка. Це головний маєток дворянського роду Воронцових-Дашкових, яким належало винне підприємство. Зверху – герб цього роду, що містить латинський вислів SEMPER IMMOTA FIDES, що означає - Завжди Непохитна Віра. Позаду справа - схили гори Ай-Петрі.
Крымские вина Воронцовскаго имения Алупка склад Одесса, Воронцовский пер. 2. — [Одесса] : Лит. О. Буфе и Г. Каплан,
| Літопис |
👍26🤔6❤4🤬1
Forwarded from Спільнота Стерненка
Черговий терористичний обстріл. Комбінована атака по наших містах та сплячих людях…
У Києві вбито 14 людей. Ракета зрівняла з землею цілий підʼїзд у Соломʼянському районі… Більше 55 поcтраждалих. 27 локацій у різних районах столиці опинилися під вогнем. Серед них — житлові будинки, освітні заклади, об’єкти критичної інфраструктури.
В Одесі станом на 6:30 шпиталізовано 13 осіб. Рятувальники досі розбирають завали, під якими ще залишаються люди.
По Запоріжжю теж здійснено щонайменше 4 удари. Горіли підприємства, пошкоджені багатоповерхівка й гуртожиток.
Єдине, на що заслуговують росіяни — це бути знищеними.
Конвертуйте свій гнів у допомогу Силам Оборони.
У Києві вбито 14 людей. Ракета зрівняла з землею цілий підʼїзд у Соломʼянському районі… Більше 55 поcтраждалих. 27 локацій у різних районах столиці опинилися під вогнем. Серед них — житлові будинки, освітні заклади, об’єкти критичної інфраструктури.
В Одесі станом на 6:30 шпиталізовано 13 осіб. Рятувальники досі розбирають завали, під якими ще залишаються люди.
По Запоріжжю теж здійснено щонайменше 4 удари. Горіли підприємства, пошкоджені багатоповерхівка й гуртожиток.
Єдине, на що заслуговують росіяни — це бути знищеними.
Конвертуйте свій гнів у допомогу Силам Оборони.
🤬33🫡3👍2👎1
Forwarded from Моє коріння : генеалогія
Ексклюзив - вчора побував у сховищах Державного архіву Київської області😎
Як воно - за посиланням:
https://telegra.ph/SHCHo-tayat-shovishcha-Kiivskogo-oblasnogo-arh%D1%96vu-06-11
#цікавинки
Як воно - за посиланням:
https://telegra.ph/SHCHo-tayat-shovishcha-Kiivskogo-oblasnogo-arh%D1%96vu-06-11
#цікавинки
Telegraph
Що таять сховища Київського обласного архіву?
Дякую працівникам архіву за цікаву екскурсію, поділюсь з Вами враженнями, роздумами та інсадйами: 1)Скани яких справ очікувати: Погосподарські книги по Київській області за 1946-47 роки (у 2026 році) Записи з РАЦС за 1947 рік (у 2026 році) Бачив як оцифровують…
👍18🔥6❤2
Вибрані вірші Шевченка, перекладені на марiупольський діалект грецької мови до 150-річчя поета.
Рукопис підготували Леонід Кір'яков та Антон Шапурма. Ілюстрував збірку Л. Кузьмінков.
Погортати можна на сайті Вернадки:
https://irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_ir/cgiirbis_64.exe?Z21ID=&I21DBN=ELIB&P21DBN=ELIB&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=online_book&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=FF=&S21STR=00008268
Тарас Шевченко. Кобзар. Вибрані твори. Рукописне видання грецькою мовою (маріупольський діалект). Жданов, 1964
| Літопис |
Рукопис підготували Леонід Кір'яков та Антон Шапурма. Ілюстрував збірку Л. Кузьмінков.
Погортати можна на сайті Вернадки:
https://irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_ir/cgiirbis_64.exe?Z21ID=&I21DBN=ELIB&P21DBN=ELIB&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=online_book&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=FF=&S21STR=00008268
Тарас Шевченко. Кобзар. Вибрані твори. Рукописне видання грецькою мовою (маріупольський діалект). Жданов, 1964
| Літопис |
❤48🤯9👍8🤔2❤🔥1