Понеже от него [от славенского языка] аки от источника неисчерпаема, прочим многим произыти языком, сиречь, польскому, чешскому, сербскому, болгарскому, литовскому, малороссийскому и иным множайшим всем есть явно.

Къ Южно-Русскому (неправильно называемому Мало-Россійскимъ) нарѣчію, въ Россіи, Царствѣ Польскомъ, Галіціи и Сѣверной Венгріи, принадлежатъ до 20,000,000 жителей; (къ Сѣверно-Русскому до 22 милл.). Столь цѣльно-огромнаго племени нѣтъ ни въ одной странѣ Европы. Отъ единообразія въ нарѣчіи происходитъ великая выгода, ибо пѣсенка сочиненная въ Люблинѣ или въ Замостьи, родная и въ Харьковѣ; что поютъ около Перемышля въ Галіціи, то поймутъ и въ Глуховѣ; что сочинено подъ Каменецемъ-Подольскимъ, то можетъ принадлежать и Воронежцамъ, и Черноморцамъ. Такимъ образомъ Украинскіи Народныя Пѣсни Г. Максимовича принадлежатъ не однимъ Украинцамъ, а всей Южной Руси *.

Малороссійское нарѣчіе. Броды.

Въ Бродахъ я забывалъ, что нахожусь за границей. На улицахъ всѣ крестьянѣ говорили по малороссійски. Я легко ихъ понималъ, но они съ большею трудностію выразумѣли то, что я старался имъ объяснить малороссійскимъ нарѣчіемъ. Слѣдственно, есть нѣкоторая разница между малорусс. и такъ называемымъ руснякскимъ, однако не большая. Таковыя измѣненія въ малороссійскомъ языкѣ замѣчены уже и на западной сторонѣ Днѣпра. Такъ на пр., Украинцы (киевскiе), Подольцы и Волынцы говорятъ сходнымъ нарѣчіемъ, особливо послѣднiе два. Но жители Полесскіе (на южн. стор. Припети) особливо въ Ровенскомъ и Луцкомъ повѣтахъ, говорятъ сходно съ Литовскимъ (т. е. Бѣлорусскимъ). Въ этомъ увѣрялъ меня нашъ Кіевскiй хозяинъ, присовокупивъ къ тому, что Волынцы и Подольцы смирнѣе украинцевъ. Не знаю справедливо ли послѣднее, а замѣчьніямъ его о нарѣчьяхъ можно повѣрить. Такимъ образомъ и въ Черниговской губерніи говорятъ тремя разными нарѣчіями, Малороссійскимъ, Русскимъ и Бѣлорусскимъ (что справедливо замѣтилъ и сообщиль мнѣ бывшiй въ (?) учителемъ Г. Панченко).

Но не въ однихъ только предѣлахъ ннѣшней Россіи говорятъ малороссійскимъ нарѣчіемъ: и въ Галиціи, и въ самой Венгріи пришельцы съ береговъ Кубани (Черноморскій козакъ) могутъ объясняться какъ дома. Въ Галиции я самъ за р. Саномъ еще разговаривалъ съ Русняками (малороссіянами) и говорятъ, что они живуть по самую р. Вислоку (до мѣста Кросно: слова Модеста Гриневѣцкаго во Львовѣ). Въ Венгріи же сiи малороссіяне, которыхъ и въ Галиции иныхъ называютъ хохлами, живуть по р. Тейсу. (Слова Ходаковскаго).

Въ Венгрiи говорятъ еще 3 или болѣе руснякскими нарѣчiями.

...

К-нъ разбираетъ мнѣнiе о происхожденiи слова Бугъ—Богъ и приходитъ къ выводу что „Богъ и Бугъ одно и тоже, ибо польское ó въ произношенiе есть краткое у (u) (ein kurzes u), а Bóg въ род. падежѣ Boga. Точно такимъ же образомъ на малороссiйскихъ нарѣчiяхъ: вмѣсто конь, волъ и волкъ и пр.

степныхъ: кинь, вилъ, вивкъ
около Чернигова: куонь, вуолъ, вуолкъ
въ Галиціи: кюнь, вюлъ, вюлкъ

...

Поклик до братів Славян

Чи довго ще кривді й надсилі тлумити
Святе наше право розвою?
Невже не одної ми матері діти,
Невже не брати між собою?

Завіщо ж зневага? для чого не милі
Братам наші щирі жадання?
Кого ми чіпали, кому ми вчинили,
Чи кривду, чи зле руйнованя ?

Ми тільки боролись за власную хату,
За те, що нам дорого й нині;
Бажаємо ми i тепер не багато —
Рідного розвою родині!

Щоб дума славутня і мова співоча
Ширіла й пишалась в народі!
Ми всіх пригорнули б до серця охочо,
Як би нам хоч трохи слободи!

Чому не ймеш віри ти, брате, москалю,
Невже ти лякаєшся зради?
З тобою недолi нас крiвне з'єднали —
Не буде між нами розради.

З тобою давно ми працюєм на полі
Розросту науки й освіти,
З тобою давно ми шукаємо волі —
Її нам з тобою ділити!