Коли бійці отримують наступне в черзі авто, на яке чекали 4 місяці з моменту запиту, найцінніше для мене бачити, як вони реагують, коли ми наголошуємо, що на цю тачку їм надонатили люди.
Всі поводять себе по-різному.
Одні затихають і мовчки ходять колами біля машини, сідають за кермо і ніжно водять по ньому руками.
Інші - зніяковіло бурмотять під ніс щось на кшталт "як же ми відчуваємо цю підтримку народу...".
Треті - носяться по всім закапелкам тачки, смикають всі важелі, зазирають під капота і посмішки не сходять з їхніх облич.

Я бачив ці ситуації вже дясятки разів, але досі не можу втямити одну річ.
Дивіться. От ситуація по сьогодні.

Ми з Оксана Бондарь мчимо у 116 бригаду і передаємо їм тачку 19/42 Nissan Navara.
Бійці дивуються, наче це якийсь космольот, і потім навіть викладають дуже і дуже теплу подяку за авто.
https://www.facebook.com/permalink.php?story_fbid=pfbid0N3XXhEqKuyyigXiphBmBNKgLYAsbPCXJV1EPpKWMchsKUGLuAoQ5ypuczCmwB5Ugl&id=100025337237451

Потім, ввечері, Мартин Брест пише пост, в якому повідомляє, що ми знайшли живий Mitsubishi Pajero (до речі, я не знав, що він читається як Пахеро, а не Паджеро, дяка Олексію Пилипенко) і треба його викупити на наступну в черзі бригаду.
https://www.facebook.com/permalink.php?story_fbid=pfbid02htbpRNUqLi3YZf2NeeSEkdi7UBCxcrktQRA1ger5yRQnPaVP1HXDHuNpgMQCvg5Sl&id=100006448650648

І що в цей момент стається?
Ви усього за 19 хвилин - дев'ятнадцять - накидуєте йому на банку 24 тисячі гривень.
За 4 години - 117 тисяч.
Кидаєте гроші на мій картковий рахунок і на мій пейпал з коментарями "На Паджер".
Пишете в особисті, що "отой донат в 20 тисяч гривень - то ж на Паджер, не переплутайте!"

І ти сидиш такий зараз... розумієш, що Паджер ми ВЖЕ беремо і механіки в понеділок почнуть його длубати своїми паяльниками та викрутками, щоб Костянтин Бакуемський невдовзі вигнав машину на тест-драйв.

Але в голові не вкладається: як так виходить, що як тільки ми переганяємо чергову тачку у війська, Ви робите все для того, щоб наступна тачка заїхала на ремонт?
От як?

Люди, Ви чудові.
Абсолютгно фантастичні.

Гляньте сюди, що Ви наробили в проєкті 42 тачки на ЗСУ:
1/42 - Nissan Patrol - 241 бригада - в ремонті.
2/42 - Mazda BT-50 - 241 бригада - передано в війська.
3/42 - Volkswagen Transporter T4 - 118 бригада - передано в війська.
4/42 - Ford Ranger - 71 єгерська бригада - передано в війська.
5/42 - Mitsubishi L200 - 68 єгерська бригада - передано в війська.
6/42 - Volkswagen Transporter T4 - 5ОШБр - передано в війська.
7/42 - Nissan X-Trail - ГУР - передано в війська.
8/42 - Kia Sorento - ГУР - передано у війська.
9/42 - Toyota Land Cruiser Prado - 65 бригада - передано у війська.
10/42 - Mitsubishi L200 - 65 бригада - передано у війська.
11/42 - Volkswagen Transporter T5 - 65 бригада - передано в війська.
12/42 - Mitsubishi L200 - 125 бригада - передано в війська.
13/42 - Nissan Navara - 3ОШБр - передано в війська.
14/42 - Mitsubishi L200 - 112 Бригада - передано в війська.
15/42 - Ford Ranger - 119 бригада - передано в війська.
16/42 - Jeep Cherokee - 82 бригада - передано в війська.
17/42 - Mitsubishi L200 - 112 Бригада - передано в війська.
18/42 - Jeep Cherokee - 82 бригада - передано в війська.
19/42 - Nissan Navara - 116 ОМБр - передано в війська.
20/42 - Mitsubishi L200 - 43 ОМБр - ремонт.
21/42 - Volkswagen Transporter T5 - 67 ДУК - ремонт.
22/42 - Nissan Navara - 120 бригада ТрО - ремонт.
23/42 - Ford Ranger - 78 ПСП - перегон.
24/42 - човен Powerboat -124 бригада - передано у війська.
25/42 - Паджер - 33 бригада - знайшли завдяки Вам
26/42 - Volkswagen Transporter T5 - 124 бригада - ремонт
43/42 - 61 бригада - ремонт

Дякуємо Вам.

По тачці 19/42 - її купівля була повністю проспонсорована Park Lane - агентство нерухомості (спасибі Віталій Пенц).
Повністю відремонтована - Вами.
Машина укомплектована шинами від таємної київської родини.
Цілою коробкою кави для турки - від Інституту фізики НАН України.
Саперною лопатою від Lopata Zubata і Лисенко Віталій.
Книгою Дугласа Адамса від Olexii Ignatenko.

Спасибі.

Вся ситуація тут https://docs.google.com/spreadsheets/d/1cKesJl5vFXJV5-SadywJIAyVR0CD6d4M5xBZwFaxXTY/edit#gid=0
І тут https://42trucks.vercel.app/

Дякуємо, що рухаєте світ.
Дякуємо, що даруєте свободу гнучко, оперативно та якісно допомагати Силам оборони.
Якщо хочете підтримати проєкт, реквізити тут:

Картка Приват - 5168 7451 0561 4421 (Антон Сененко)
PayPal - senenkoanton@gmail.com
Детальні реквізити:
Установа банку - ПриватБанк МФО банку - 305299
Отримувач платежу - СЕНЕНКО АНТОН ІГОРОВИЧ IBAN - UA953052990000026201691360906
Рахунок отримувача - 26201691360906
Валюта картки - UAH
РНОКПП отримувача - 3136215494
Призначення платежу - Поповнення рахунку СЕНЕНКО АНТОН ІГОРОВИЧ, безповоротна фінансова/благодійна допомога ЗСУ)
Принагідно лишаю реквізити Мартин Брест, з яким ми разом реалізуємо проєкт:
Моно: 4441114443028624
PayPal: Oleg.boldyriev@gmail.com
Приват: 4149499371016518

Ну, і банка на Пахеро!)))
https://send.monobank.ua/jar/8GA4d2wcNw

Майте тиху ніч.

Шановні, є важлива інформація для сімей ВПО з дітьми, які переїхали в Київ.
Причому інформація дуже актуальна, бо ж минуло 1 вересня і мене сьогодні в Епіцентрі ледь з ніг не збив натовп маленьких слоненят, що мчали розгрібати зошити і якісь популярні рюкзаки у відділ канцтоварів.

Сьогодні бачився на каву зі своєю доброю подругою Інною Дьоміною.
Вона є директоркою приватної школи.
І якось так склалося, що родина, яка покриває навчання власної дитини у цій школі, готова оплачувати навчання дитини ВПО.
Отак вони намагаються волонтерити, бо інакше це не назвеш.

Школа в самісінькому центрі, Dominion.School.
Там і онлайн, і офлайн-формат навчання, але місце якраз для офлайну.

Тому якщо у Вас є родини, що підходять під цей опис - покажіть їм оцей пост Інни з подробицями

Там треба лишень мотиваційний лист і бажання навчатися.
Хоча, наскільки я зрозумів, останнє - не обов'язково, бо обіцяють це бажання прищепити.

Хтозна, може комусь ця інформація допоможе в нинішні непрості часи.

Майте гарний вечір.

Три дні тому Мартин Брест звернувся до Вас із закликом допомогти викупити тачку 25/42 для проєкту 42 тачки на ЗСУ.
Шикарний повнопривідний Mitsubishi Pajero (нагадую, що читається не паджеро, а пахеро), кожаний салон, пулімьот, вертикальний зліт і посадка, великий багажник.

Ви впорались фактично за одну ніч і ще чуть-чуть.
Вистачило і на машину, і на її теоретично обгрунтований ремонт.

Дякуємо Вам за підтримку.
І дякуємо колишньому власнику за те, що машина жива.

Таким чином, проєкт вже розміняв 26 номерів з 42 плюс тачка 43/42.

Ви неймовірні.

Майте тихий вечір.

Та ти шо.
Шановні, тут бійці відвантажили усім добрим людям подяку за тачку 19/42.
Чесно кажучи, аж ніяк не очікував побачити її в таких професійних димах.
Як і те, що бійці назвуть машину Park Lane - за найменням ключового спонсора пєпєлаца.

Дякую за підтримку, шановні.

Співчуття рідним та близьким загиблих в Костянтинівці.
Лють має бути холодною.
Підтримуйте Сили оборони та майте тихий вечір.

Пост бійця Олександра Дідовича

https://www.facebook.com/100025337237451/posts/pfbid0nnDrmrz76xAQDZmrbjBqJodgxMrrkdXkYbtSFWzYxiJEdBFoupmf4SGW9kWkaz5el/?

«Антон Сененко, як обіцяв фотозвіт)))

Тепер автівка повністю відповідає нашим потребам💪

Наташа Пидкова, дякую за "позашляховий набір" (болотна гума, багажник та 2 запасні диски) та запасний ключ.

Вова Катеренчук, дякую за маскувальну сітку, вона під осінь краще всіх підходить»

Вогні великого міста намагалися вчепитися за капот стареньких жигулів п'ятої моделі, вифарбуваних в сірий фельдграу.
Але їхні спроби були марні.

Взагалі, знаєте, в житті чоловіка є багато прекрасних хвилин.
Краса дружини. Сміх дитини. Жовті соняхи під синім небом. Момент, коли міномет росіян затихає. Чи-то від закінчення БК, чи-то від вдалої роботи контрбатарейки.
Нормальна кава. Секунда, коли зняв черевики.

А ще оце стрімке мереживо відблисків вуличних ліхтарів на блискучому капоті автівки, коли летиш нічним містом по проспекту.

Військові машини позбавлені цієї принади.
Їхня нудна матована олива, фельдграу, цемент віником, мультикам, піксель - наче всмоктують в себе світло і ніколи назад не повертають.
У них такою задача і є.

Нічний сяючий Київ дуже красивий. І дивний водночас.
Особливо, коли кілька днів поспіль після роботи по кільцю довжиною в 61 кілометр (Столичне шосе - Академіка Заболотного - Кільцева - Академіка Палладіна - Велика Окружна - Богатирська - Бандери - Набережно-Рибальська - Набережне шосе - Наддніпрянське шосе) наїжджаєш тих кілометрів рівно одну тисячу.
Бо двигун після капіталки. Нова ходова. І гальма. Завжди нові гальма.

Жигулі їдуть неспішно, адже незалежно від їхньої швидкості пункт призначення один - фронт. Хоч і в тиловій службі.
Де-не-де цю недолугу сіру автівку (яку я сам для себе лагідно називаю "чудовисько", бо ламається воно швидше, аніж ми встигаємо його лагодити), підрізають шашечники на блискучих БееМВе та Ауді.
І спортивні мотоцикли, що виють, як беземпатичні шматки лайна.

Є щось трохи дивне у тому, що старі камуфльовані машини їдуть на фронт, щоб нові і блискучі іграшки циніків розривали тишу нічного міста своїм басистим ревінням.

Хоча ні, чого це я. Ми точно знаємо, що вони не для того туди прямують, правда?

А ще ремонти.
Повсюдні ремонти доріг, заміна стовпів, будівництво розв'язок, нові бордюри.
На фронті ці машини такого більше не побачать.
Вражає.
Вражає питанням - чи на часі?

Телефонує Оксана Бондарь.
Кілька годин тому потрапила під обстріл під Чугуєвим.
Військові встигли затягти її в бліндаж і довелося перечікувати там.

Єдиний жарт, який я зміг з себе вичавити в телефон:
- Та ти то таке. Бус хоч цілий? Нам його ще повертати власнику.

Сміялись обоє.
Хоча не смішно.

А біля під'їзду зустрів сусідку, у якої воює племінник.
Зламався останній джип. Треба тягти на Київ на ремонт, бо в околицях фронту немає сенсу навіть потикатися. На ходу лишився тільки старий ЗіЛ. УАЗи погоріли під час минулого обстрілу.
В єдиному марафоні, мабуть, картина трохи більш оптимістична.

А на "десерт" нове розслідування журналістів на ютьюбі про елітні авто нардепів, які вони собі придбали за останній рік.

Кучно лягло. Кучно. Визнаю.

Жигулі пройшли випробування, хоч і потік патрубок антифриза.
Дрібниці.
Машина невдовзі поїде до хлопців, а їй на заміну на "київський Ле-Ман" виїде черговий відремонтований корч.
Виїде не заради прогорілих глушників і бруківки, а щоби вірою і правдою служити хлопцям і дівчатам, що бережуть красу, сміх і соняхи.

І ще смак хорошої опівнічної кави, звісно.

Майте тиху ніч.

Шановні, тут Вам через мене передали подяку.
Конкретно Вам за ремонт цієї машини і конкретно глядачам каналу Alpha Centauri за її придбання для проєкту 42 тачки на ЗСУ.
Кентавр. Mitsubishi L200. Тачка номер 12/42. 125 бригада.
Працює.

Я Вам більше скажу.
Бійці ластівочці роблять ТеОшечку, ремонтують підвісочку, яка на шляхах лінії бойового зіткнення дуже швидесенько закінчується.
Стежать, одним словом.

Дякую Вам за підтримку.

Майте гарний вечір.

Пензлик в моїй руці натякав, що слід щось намалювати.
Натовп до мене на сотнях лопат мистецтвував тризубці, прапори, Крим, побажання військовим, хаймарси.

Я намалював один ф-16, одну хижу усмішку і закляк.
Фантазія випарувалася так само, як закінчились жовті і сині фарби, які організатори мистецького двіжу завбачливо не придбали відрами.

Штош.
Я взяв білу фарбу. Намалював смугу.
Взяв синю. Додав ще одну.
А далі…

А далі слід було діяти швидко із червоною фарбою, щоб встигнути і смугу прималювати, і до коричневого кольору перейти, а між цими етапами не отримати по голові лопатою від випадкового свідка мого лайнопису.

Челендж комплітед.

Дякую Наталці Ковальчук за фото.
І тримайте ще світлин.
Сподіваюсь, бійці усміхатимуться, коли отримуватимуть це речове майно.

Тачки 20/42-27/42 будуть укомплектовані лопатами від Lopata Zubata за фінансової підтримки Лисенко Віталій (який, насправді, викупив всю серію аж до 42-ї тачки).

Майте тиху ніч.

P.S. Кстаті, палаючий Кремль теж важко було малювать. Але і з цим я впорався. Хоча смак у моєї кави був такий, наче туди хтось плюнув.