Ну, на шо тут дивитись?
Бус - він і в Африці бус.
Один і дев'ять ТеДеАй, вантажний, монопривід, дорестайл.

У якихось там ТеЦеКашників знайшли десяток ілітних автівок по 100 тисяч доларів кожна.
Працівники МСЕК можуть викупати ексклюзивні тачки прямо з конвейєра ще до їх офіційної презентації.
А оцей звичайний бус Один і Дев'ять ТеДеАй вояки чекали рівно місяць з моменту, як він приїхав в Україну.
Останні два тижні телефонували чи не через день з питанням "ну шо там?".

Бо поки держава віддає конфісковані російські активи на мільярд в приватні руки, якихось потворних депутаток-корупціонерок беруть на поруки такі само лицемірні депутати, а прокурори відслюнявлюють собі фантастичні пенсії, звичайні бійці дуже хочуть воювати і нищити ворога.

І Ви їм у цьому допомагаєте.
Дякуємо Вам.
Тачка 57/42 рушила у війська до ППОшників і стала 54-ю переданою завдяки Вам машиною.

Taras Herasymchuk, дяка за пошук і доставку тачки.
Sergiy Grishyn, Александр Барабошко, спасибі, що допомогли з документами.
Олександр Радченко, дяка за корисні ніштяки до авто (кстаті, я б ще килимків набрав).

Дякуємо, що попри весь сюр подій у країні, Ви продовжуєте підтримувати свої Сили оборони.

Реквізити для підтримки
Приват 4149499086676739 (Антон Сененко)
Увага! Відбулася зміна реквізитів!
PayPal senenkoanton@gmail.com
Криптовалюта USDT 0xdf89978Ca0F80a30DB5D140b2042e99441ec43A4 (Ethereum (ERC20))
Детальні реквізити для оплати через IBAN
Установа банку ПриватБанк
МФО банку 305299
Отримувач платежу СЕНЕНКО АНТОН ІГОРОВИЧ
IBAN UA953052990000026201691360906
Рахунок отримувача 26201691360906
Валюта картки UAH
РНОКПП отримувача 3136215494
Призначення платежу Поповнення рахунку СЕНЕНКО АНТОН ІГОРОВИЧ,
безповоротна фінансова/благодійна допомога ЗСУ
Принагідно лишаю реквізити Мартін Брест, з яким ми разом реалізуємо проєкт:
Моно 4441114443028624
PayPal Oleg.boldyriev@gmail.com
Детальні реквізити для оплати через IBAN(Мартін Брест)
Установа банку МоноБанк
МФО банку 322001
Отримувач платежу БОЛДИРЄВ ОЛЕГ ОЛЕКСАНДРОВИЧ
IBAN UA843220010000026209305820349
Рахунок отримувача 26209305820349
Валюта картки UAH
РНОКПП отримувача 2951302916
Призначення платежу Поповнення рахунку БОЛДИРЄВ ОЛЕГ ОЛЕКСАНДРОВИЧ,
безповоротна фінансова/благодійна допомога ЗСУ

Майте тихий вечір.

Чи-то осінь, чи-то мало сонця, чи-то шквал новин про прокурорів-мсеки-мільйони доларів на ліжках-розповіді тома купера на ніч, але оце дізнався про Вовіну тисячу… і от не повірив… пішов гуглити.
Таки правда.

Ви знаєте, саме ця тисяча просто зриває мені дах.
Останній, так би мовити, гвіздок. Шиферину.

Аж згадались слова відомого у вузьких колах класіка, які я почув від нього сьогодні:
«Таке враження, що наша країна з усіх сил намагається програти цю війну» (с).

Тільки не кажіть нікому, бо це демотивує.
Але треба бути геть притрушеним телемарафоном (скажіть, а на біса його взагалі досі крутять? Для кого?), щоб не бачити системних проблем в усьому.

Наскільки ж очевидною стає відсутність справжніх професіоналів у владних елітах.
Не тих, хто навчилися грати професіоналів, а саме тих, що вміють в економіку, соцпроцеси, слухають власних експертів та не роблять популістичної дичини.

І проблема ж не в тому, що все погано.
Ні, важко, але не погано.
В березні 2022 року було гірше.
Проблема в тому, що накриває від усвідомлення, як ми раз за разом після зробленого кроку вперед від прірви системно знову на крок до неї повертаємось.

І це ж при тому, що ми маємо фору у вигляді фантастичного стрибка, який здійснили для нас люди, що своїми життями закрили прорахунки тих, які вважають, що ми забудемо, хто про..бав початок війни, позиції, міста і села, евакуацію цивільних (шо там з «сидіть вдома, росіяни нікого не чіпатимуть»? Думали, ми забули?).
Хто замість кидати сили на оборону і військо, або хоча б на підтримку ВеПеО будували дороги, клумби, стадіони.

Курва, якщо Ви починаєте передвиборчі перегони з оцього популістичного трешу, то хоча б згадайте, що при Юлі тисяча гривень - це було більше 100 баксів (може й ще більше, не пам‘ятаю).
Нині…
А нині Ви смієтесь з росіян, які масло ховають з прилавків, бо його крадуть, і скромнєнько мовчите, що в наших супермаркетах на масло теж почали клеїти магнітні стікери.
Магнітні стікери на пачках масла.
Це вже російське іпсо чи ще ні?

Господи, краще б ти був, аніж усвідомлювати, що нікому і ніяк впхати мізки в ті черепні коробки, які звикли всі процеси в країні розглядати лиш з двох точок зору: будуть аплодувати/не будуть аплодувати.

«Антон, актори страшні люди» (с) - інша дуже розумна людина.

Але нічого.
Ми цей кухоль маємо досьорбати до кінця.
Такий шлях.
І велике щастя, що ми можемо сперечатися про цю дичину, а не про «в якому підвалі в батареях ще лишилась вода, щоб попити».

Тримайтесь своїх.
Донатьте на Сили оборони, коли накриває зрада.
Ми - виключно завдяки Вам - щойно повернули в стрій до 48 артбригади Додж Нітро.
От прям тільки шо.
У машини дуже цікава історія, але розкажу якось іншим разом.

Сили оборони і Україна продовжують чинити опір.
І іншого шляху у нас немає.

Майте тиху ніч.

В липні 2022 року родина Юрій Кравець передала Силам оборони свою сімейну машину - Dodge Nitro 2007 року.
Тачка була класна, угоцала на фронт і бачила своїми «очима» майже весь Донбас і Запорізький напрям.

Чесно скажу, я не вірив, що ще раз побачу цю тачку.
Все ж, напрямки дуже активні, а Нітро на автоматі - це ще та екзотика для прифронтових майстерень.

Минуло 2 роки.
Бійці як могли своїми силами тачку лагодили і тримали на плаву, але одного разу я таки отримав повідомлення від них, короткий зміст якого можна описати одним словом:

- Поможіть.

Ми з Мартин Брест прийняли машину в ремонт, відразу усвідомлюючи, що він буде важким.
Чесно сказати - в машині ми не зачіпали тільки блок двигуна і коробку (доджівські агрегати виявилися на диво живучими) і кузов (хоча задній розбитий ліхтар замінили).

Все решту - радіатори, паливну, роздатку, обидва мости, всю гальмівну, всю підвіску, купу електрики - все переробили.

Ну, насправді, робили не ми, а святі механіки СТО Автокомп Сервис.
І все робилося завдяки Вам, бо саме Ви підтримали проєкт реабіліТАЧКИ - ремонти машин, що повертаються з фронту.

Сьогодні рано вранці, коли ще було темно, тачка рушила назад - до палаючого обрію, в 48 артилерійську бригаду.

Дякую Вам.
І окремо ще раз дякую родині Кравець.
Бачите, все недарма.

Дякуємо, що рухаєте світ.
Якщо хочете підтримати проєкт, реквізити тут:

Приват 4149499086676739
PayPal senenkoanton@gmail.com
Криптовалюта USDT 0xdf89978Ca0F80a30DB5D140b2042e99441ec43A4 (Ethereum (ERC20))
Детальні реквізити для оплати через IBAN
Установа банку ПриватБанк
МФО банку 305299
Отримувач платежу СЕНЕНКО АНТОН ІГОРОВИЧ
IBAN UA953052990000026201691360906
Рахунок отримувача 26201691360906
Валюта картки UAH
РНОКПП отримувача 3136215494
Призначення платежу Поповнення рахунку СЕНЕНКО АНТОН ІГОРОВИЧ,
безповоротна фінансова/благодійна допомога ЗСУ

Принагідно лишаю реквізити Мартін Брест, з яким ми разом реалізуємо проєкт:
Моно 4441114443028624
PayPal Oleg.boldyriev@gmail.com
Детальні реквізити для оплати через IBAN(Мартін Брест)
Установа банку МоноБанк
МФО банку 322001
Отримувач платежу БОЛДИРЄВ ОЛЕГ ОЛЕКСАНДРОВИЧ
IBAN UA843220010000026209305820349
Рахунок отримувача 26209305820349
Валюта картки UAH
РНОКПП отримувача 2951302916
Призначення платежу Поповнення рахунку БОЛДИРЄВ ОЛЕГ ОЛЕКСАНДРОВИЧ,
безповоротна фінансова/благодійна допомога ЗСУ

Майте тиху ніч.

Поки Вова роздає тисячу гривень, бо грошей дуже багато, а Гетьманцев душить недощипаних гусей, бо грошей дуже мало, я не здивуюсь, що найближчим часом приватні виробники ОВТ почнуть релокуватися під парасольку НАТО.

Бо проблема не тільки в російських ракетах.
У нас все звикли прикривати «в усьому винні росіяни».
Дуже зручна формула, щоб прикривати дії та бездіяльність відвертих зрадників на посадах, просто дебілів на посадах, дебілів обраних і дебілів призначених, просто агентуру ворога.

Проблема в тому, що ворог про нас дізнається все.
Від наших же.

Зате правоохоронці у нас продовжують героїчно вистежувати онліфанщиць, самовіддано відвідувати вечірки свінгерів, відкривати справи на підприємців просто тому, шо вони не захотіли віддати свою власність чи занести данину.

Оце-во, про що пише Мартін, я побачив позавчора.
Власне тоді мене і бомбануло від Вовіной тисячі.
Розумієте мої емоції, так?
Поки фейсбук палко обговорює економічний ефект від 25 доларів кожному, ворог системно робить все для того, щоб системно винести тих, хто робить йому боляче.

Чарівний світ українських соцмереж, який ніяк не зніме рожеві окуляри і не усвідомить, шо ворог не просто перебудувався.
Він навчився використовувати наші слабкості.

Цікаво, когось хоча б знімуть з посад?
Я вже мовчу про арешти. Це фантастика.

Але нам своє робить.
Виробників дуже шкода.
Тупо злили свої.
З прапорами і тризубами в кабінетах.

Майте гарний день.

Саме хєрове, що нікого з виробників БпЛА це не здивувало.

"Це": злив противнику загальної зведеної таблиці українських БпЛА. Там все: ПІБ, адреси виробництв, телефони, фото та ттх беспілотників. Презентація на 50+ сторінок виложена у російських пабліках.

Просто у нас держчиновники не вміють в текст. Їм тре зробити презентацію, нєпрємєнно поменше текста, побільше картинок і інфографік. А, і "корпоративний стиль", в смислє фон цвєта хакі і шрифти без засічок. Тризубів, тризубів побільше.

Презентацію зробили, ну і вона опинилася у противника. Мало того - вона пішла в паблік, а це значить, що в противника є більш нова, "свіжіша" версія презентації. А ви всі пам'ятаєте, хто саме збирав інфу у кінці літа та на початку осені, да? Значить оттуда вона теж вже злита.

І саме страшне: ми знали, що так вийде. Нікого з нас це не здивувало. І якщо прилетить - не здивує. Будь який виробник ОВТ знає, що перший, хто зіллє його - це замовник.

Той чиновник в погонах, хто наказав зробити оцю зведену таблицю - вбив людей. Просто вони ще тимчасово живі.

Просто ми ще тимчасово живі.

Ми ж з Мартин Брест восени їмо буси.
Ну, в сенсі, чомусь саме так трапляється, що весь рік тягаємо у війська пікапи та джипи, а восени в нашому асортименті масово з‘являються мікроавтобуси.

Якісь з них просто возять майно і тих, хто на щиті.
Якісь - особовий склад поза зонами ураження.
Деякі стають, по суті, командно-штабними машинами з купою дисплеїв, антен, автономок.

Зовні - не відрізниш.

Буси так само потребують коліс.
Не БФ Гудріч, звісно, але хороших дисків і гуми.

І як же приємно, що інколи люди просто пишуть:
- Вам диски на т5 тре?
- тре
- заїдь

Заїжджаєш, а там шини-диски, чистенькі, хороші.
Буде змінка нашим бусам - або 57/42, або 58/42.

Дякуємо щедрій душі - Андрію Калєнченко.
І дякую Андрей Рошу, що сконтактував.

Якби нам не було важко і незрозуміло, але вся волонтерська активність тримається на ось таких епізодах.

Майте тиху ніч.

Приходить до мене якось в особисті повідомлення Олександр Рудоманов і обіцяє дати мені бєляш з вокзалу Козятин-Вантажний в обмін на незаписані CD/DVD-диски.
Я, ясно що, відмовився, але справа не в тім, що не люблю бєляші з натуральних, вигодованих на вільнопасі щурів, а просто дисків у мене немає.
А він і каже: спитай у підписників, може у них є? ЗеСеУ дуже тих дисків потребує.
Шановні, я не певен, що кожному з тих, хто дасть Саші диски, він вишле Новою поштою бєляш, але поможіть військовим, якщо маєте змогу.
Еееее... куди? Куди пішли? Встигнете.
Якщо Ви думали, що я відпущу Вас просто так без чогось цікавенького - то помилились.
В моєму дитинстві була якась ще совєцька книга, в якій дітям пояснювалися основи програмування, робототехніки тощо. Я не пам'ятаю деталей, але там був лисий професор в окулярах, який розтлумачував малечі, що навіть запрограмувати робота на чистку картоплі - то вже сама по собі неабияка задача, бо "чисть картоплю" - така команда не працює.
І от в тій книзі я вперше в своєму житті побачив штрих-код.
Тоді в принципі на теренах голодних гіперінфляційних 90-х ніяких штрих-кодів я не бачив, але згадую, як щиро я здивувався, що якийсь сканер за долю секунди може зчитати інформацію про товар і передати його касі.
По оцим смужечкам? Серйозно?
Нині штрих-коди - це не дивина.
Ба більше, кью-ар коди повсюдно нас оточили і з кожним днем їх стає все більше, а самі вони стають все більш "ємні".
Ось тут є відео, в якому дуже якісно і доступно пояснюється:
- як виникла азбука Морзе
- як виникли штрих-коди
- як виникли QR-коди
- як воно все пов'язане
- де тут покопирсалися дівіді і сіді-диски
- куди воно все котиться.
Ну, всьо, ставте на паузу, ідіть шукайте CD/DVD, пишіть Олександру та вимагайте свій бєляш.
Майте тиху ніч.
апдт. Про бєляш я, звісно, пожартував. Щоб Саша віддав бєляш? Ахахахаха.

І до хороших новин.
Росіян утискають. Знову.

Є така дуже цікава грантова програма НАТО для науковців, що зветься Наука заради миру і безпеки (Science for Peace and Security, SPS).
Краще, ніж вікіпедія, я не напишу, тому це: програма НАТО, яка першочергово націлена на посилення євроатлантичної та міжнародної безпеки шляхом застосування найкращих наукових і технічних знань і досвіду для прийняття рішень з питань, що становлять взаємний інтерес для Організації Північноатлантичного договору і її партнерів.

Тобто, колективи вчених з країн НАТО і країн-партнерів, серед яких є Україна, отримують фінансування на дослідження в сферах довкілля, енергетичної безпеки, секьюріті, всіляких супер-пупер технологій, кібер-безпеки, захисту від гібридних загроз, поводження з небезпечними хімічними, біологічними, радіоактивними речовинами тощо.

Програма дуже хороша.
Про це свідчить хоча б те, що завядки їй купа сильних дослідницьких колективів в Україні що раніше, що зараз, під час широкомасштабки, отримують обладнання на мільйони гривень, яким наша держава наших же науковців забезпечити фізично не може.

Тобто НАТО вірить в Україну і вкладає сюди кошти в хороші наукові пошуки.

Але це не найцікавіше.

Відкриваю оголошення про новий конкурс на наступні роки і що я там бачу?

Новенькі ключові пріоритети, серед яких всіма барвами грає оце:

Оцінка та реагування на загрози з боку Російської Федерації
(включно з дезінформаційною діяльністю та гібридними загрозами саме від РФ).

Тобто навіть в НАТівській програмі фінансування для талантів з усього світу закладається на дослідження того, як протидіяти дуже серйозній загрозі.
Не Ірану чи Північній Кореї.
А росії.

І то є дуже добре.
До речі, мені здається, що з детального опису ключових пріоритетів багато моїх друзів-медійників, осінтерів та факт-чекерів побачать можливості для подачі на цей грант.

Все ж, росія талановито перетворилася на один з найгірших кошмарів сучасного цивілізованого світу.
Шкода, що цей світ місцями «сліпий».

Але то геть інша історія.

Поки ж, росіян утискають. Знову.
Утискайте ще.

Майте тихий вечір.

- Альо, так а шо то ти за наліпку ліпиш на авто?
- Номер машини.
- А чого він такий дивний?
- Ну... Це шістдесята машина. З сорока двох.
- Шо?
- Шістдесята машина з сорока двох.
- Не зрозумів. Це як?
- Ну... ми планували надати військам сорок дві машини. Але люди трохи донатять. Тому ми теж трохи перевиконуємо план. Вже шістдесята.
- Шістдесят? Шістдесят машин? Так а нашо лишаєте номер 42?
- Щоб не забувати, що навіть нереальні на перший погляд цілі можна перевершити, коли довкола дуже багато хороших людей.

Шановні, тихим неквапом в наш із Вами та з Мартин Брест проєкт 42 тачки на ЗСУ вкотилася тачка 60/42 Mitsubishi Outlander.
Вкотилася вона не просто так, а завдяки таємному донатору, який просто віддав свою машину на потреби ЗеСеУ.
(Кстаті, тут роль Мартіна була визначальною. Дяка, друже).

Машина потребує ремонту, тож вона відразу заїхала на підйомник.
Сподіваюсь, скоро бійці отримають свою ластівочку.

Перевзувайте вже зимову гуму, носіть теплі шкарпетки, підтримуйте тих, до кого можете дотягнутися донатом та/або обіймами.

Майте гарний день.

Інколи Марк своїми питаннями мене відверто заводить в таке болото роздумів, що я вже починаю сумніватися, чи адекватно сприймаю реальність і чи дійсно я в житті щось знаю.

Одна справа, це питання чисто технічні.
Типу "тату, а скільки у машин Формули 1 передач в коробці" або "а який київський міст найвищий", або "а правильно черв'як чи хробак?" (секундочку, відповідь не настільки очевидна, як Вам здається).

Інша - це питання якогось екзистенційного гатунку типу "чому дітей з дитячого будинку ввечері ніхто не забирає, як забирають діток з дитячого садочка?", або "чи хотіла курка, яку їдять люди, помирати?", або "чому дядя на мотоциклі їде без шолома?".

Але, здається, сьогодні було розблоковано черговий рівень мого отетерівання.

Я з Марком часто жартую.
З будь-якого приводу.
Ми сміємося, але інколи він про всяк випадок перепитує:
"Татко, а ти зараз жартуєш?"
Зокрема, він перепитав це сьогодні, коли я сказав, що наступного літа він може наїстися черешні від пуза та аж так, що воно лусне.

-Татко, а ти зараз пожартував?
- Так, Маркусику, жартую, - миттю відповів я.
Марк подумав секунду і каже:
- А коли ти не жартуєш, що ти жартуєш... то це що? Ти так жартуєш?

Мені знадобилося пару сотень метрів і рівномірний гуркіт двигуна, щоб усвідомити сказане, скласти думки купи і тоді я відповів:

- Так, коли я не жартую, що я жартую, то я жартую.
- А коли ти жартуєш, що не жартуєш? Це як?
- Це означає, що я жартую... теж.
Марк засміявся.

- А коли не жартуєш, що ти не жартуєш, то це що?
- Ем... Ну... Це означає, що я не жартую насправді. Дивись, слово "не жартуєш" треба замінити на слово "говориш серйозно" і тоді все просто. Давай заміними: я не жартую, що жартую - тобто я серйозно кажу, що жартую. Тобто я дійсно пожартував. Або я жартую, що не жартую - тобто, я жартую, що я серйозно кажу, отже я жартую. Або коли не жартую, що не жартую, тобто я серйозно кажу, що я серйозний, то я дійсно не жартую.

- А коли ти жартуєш, що ти жартуєш? Це що?
- Ну, тут очевидно, що я теж не жартую...
- Так а як? Ти ж зараз жартуєш?
- ....ееее бо... бо я ж жартую, що я жартую... отже я не жартую... але... чекай... нє... не так... я ж дійсно прямо зараз жартую... то я ж таки жартую...

Далі я мимрив собі під ніс цю логічну конструкцію, крутив її і так, і сяк.
Марк дивився на мене зі співчуттям, що он-де велика людина, яка вміє в керування бусом і в діставання грошей для купівлі машинок в магазині, яка авторитетно пояснює, чому будь-що не можна пхати в розетку, а розлита вода на підлозі у ванній стовідсотково приведе до нас в гості сусідку знизу, не може сама для себе усвідомити відповідь на просте питання, а щось вимагає від дитини.

"Нащо будували піраміди", "чому у безхатьків немає хати", "хто п'є воду з нашої каналізації після її очистки на станції", "нащо виробляють речі, які відразу ламаються" та ще мільйон і одне питання, варті того, щоб ставити їх собі в майбутній кризі середнього віку.

Обійміть своїх малих.

Майте тихий вечір.

Десь глибоко в своїй чорній душонці, в своїх темних і підступних мріях, в своїх найпотаємніших і найприхованіших від усіх людей бажаннях Мартин Брест марить лиш про чашку какао, пухнасті капці, теплий плед, м'який диван і підвіску з написом 42.
Так-так, це в денному світлі він здається брутальним, мужнім, розумним, але... ладна, я зараз добалакаюсь.

Загалом, нам на наш розіграш для збору коштів на ЗСУ фантастичні люди підігнали неймовірні прикраси.

1. Anna Kond випустила колекцію з кульчиків-підвісів та просто підвісів, виготовлених зі стріляних гільз. Ба більше, на останніх двох світлинах Ви можете бачити два підвіси з цифрою 42, які вона зробила ексклюзивно для мене з Мартіном. Колись я його побачу, заварю какао, дам м'які капці і передам цю красу.

2. Тим часом Ольга Федоренко надіслала для розіграшу два титанові підвіси у формі України. Шалена краса! Так-так, це та сама пані Ольга, що подарувала нам брелоки з написом Тачки на ЗСУ з титану, які у мене розлетілися швидше, аніж ми встигли їх розіграти (писав про них тут https://news.1rj.ru/str/mouselab/7047)

Розумію, що розігрів розіграшу затягнувся, але ж ми не винні, що нам шлють і шлють лоти.
Люди, Ви чудові.
Але вже скоро, обіцяю.

Про інші лоти я писав тут https://news.1rj.ru/str/mouselab/7091

Майте тиху ніч.
Особливо її дуже хочеться побажати Харкову.
Немає сил то бачити.