Я не очікувала, що цим можна буде поділитися так швидко, але… (всі вже зрозуміли, що це)

Друга перекладена мною книжка вже на передзамовленні — «Шах і Мат» Алі Гейзелвуд 🩷

♟«Гамбіт королеви» для зумерів
♟перша YA книга від Гейзелвуд (якщо ви любите ромкоми без спайсу, вам сюди)
♟бісексуальна головна героїня
♟тематика стосунків у сімʼї та прийняття себе

Це найчіловіша книга у Гейзелвуд, і, мабуть, поки що моя улюблена. Мій відгук є ось тут.

📎тут можна передзамовити книгу зі звичайним зрізом

📎тут із ілюстрованим зрізом

‼️І ще одна важлива штука: мабуть, ті, хто знайомі з оригіналом книги, вже знають, що у книзі багато згадок радянських та російських шахістів. Я детально розповім про це нижче, але зараз можу вас порадувати — у нашому перекладі за погодженням з авторкою цих згадок не буде 🙃

П.С. Можна читати, навіть якщо ви не граєте у шахи чи не знаєте правил – зрештою, шахи там не головне 🙂
#omc_translation

‼️Питання, яке турбуватиме наразі багатьох — що по русні? А конкретніше, що по русні у "Шах і мат"?

Якщо ви знайомі з оригіналом книги, то ви знаєте, що там є згадки про русню. Так сталося, що шахи — це сфера, у якій срср процвітав (що, власне, можна було побачити в тому самому "Гамбіті королеви"). У книзі є згадки радянських шахістів, які не завжди є руснею — наприклад, латвійця Михайла Таля. Але іноді там згадується безпосередньо сама русня, і було ухвалено рішення щось із цим робити.

Тому видавництво зв'язалося із командою Алі Гейзелвуд із проханням отримати дозвіл змінити чи викинути згадки про русню. Алі відповіла, що вона на 100% це схвалює, і таким чином до тексту були внесені зміни завдяки кропіткій роботі редакторів. Зазначу одразу, що зміни не є такими, які впливають безпосередньо на сюжет — наприклад, якщо була згадана шахова партія якогось русака, то вона була замінена на іншу схожу відому партію, яка підходить за контекстом. Або ж, наприклад, один з героїв має летіти у москву на шаховий турнір. Тут, на жаль, ми не можемо вигадати іншу країну, яка цей турнір хостить (чисто з певних географічних причин), але натомість ми максимально обіграли текст так, щоб сама країна не згадувалася. Я лишила лише одну згадку про росію, але, думаю, контекст, у якій цю країну назвали, вам сподобається.

Мабуть, найголовніше питання, яке виникне у читачів зараз — ну та й що? Русня ж в оригіналі все одно залишилася? Світ читатиме про русню, а в нас цензура?

З інстаграму авторки можна побачити, що "Шах і мат" писався ще до виходу "Гіпотези кохання" (а задум з'явився у авторки ще у 2018 році). У 2022 році вже була анонсована дата виходу книги. Як ми знаємо, книговидання — це довгий та кропіткий процес, і ми не можемо достеменно знати, чи мала Алі змогу щось змінити у тексті після лютого 2022 року. Найважливіше те, що позиція українських читачів авторці відома, і ми можемо поки сподіватися, що у наступних її книгах (написаних вже після нашого звернення або принаймні після 2022 року) цих згадок не буде та комунікувати з авторкою.

Я також раніше писала свої думки з цього приводу трохи детальніше, якщо вам цікаво. До того ж, аби іноземці перестали розмежовувати вєлікую рускую культуру від сучасної русні, українцям доводиться багато про це говорити та пояснювати, і сучасні автори стали це розуміти не одразу. Але ці розмови допомагають, і деякі автори навіть вносять зміни до оригіналу книги — про це нещодавно розповідалося в інтерв'ю книголав.

Звісно, це вибір кожного читача окремо — читати цю книгу зі змінами чи ні. Але я зі свого боку можу сказати, що команда видавництва та зокрема я працювали над тим, щоб зробити текст максимально раша-фрі, тому, сподіваюся, ви дасте шанс цій книзі, адже вона справді чудова ❣️

#omc_translation

⬆️Відповідь щодо видань Гейзелвуд на росії прийшла раніше, ніж ми очікували 🙃

Раптом що, це не офіційна інформація від авторки! Це коментарі з руснявого каналу. У коментах під оригінальним дописом можна побачити звідти скрін. Але я їм вірю))

Із мінусів: ті обкладинки, які я вважала піратськими, такими не є.
Із плюсів: русня дуже плаче й бідкається, що Гейзелвуд більше не видаватимуть, і очєнь ждьот і надєєтса, що все-таки колись видадуть. Ну, ждіть ☺️

Вітаю всіх нових людей на каналі, я дуже рада вас бачити 💓

Тут я пишу передусім про книжки та відгуки на прочитане, але також час від часу ділюся закуліссям перекладу (як бачите 😅)

Продублюю тут знову про всяк випадок кілька важливих постів:

✨ навігація по каналу: хештеги та пояснення оцих незрозумілих емоджі на моїх відгуках
✨ пост знайомства (коментарі вітаються!)
✨ за хештегом #omc_translation розповідаю про переклад, і там є трохи про «Теоретично це кохання»

Лінки:
✨ Goodreads
✨ анонімні запитання
✨ rewish
✨ інстаграм
✨ Rork: alex_black

Повертаємося до старої доброї теми 🤡

Чому саме ця література? Чому не якась інша? Ну так, це ж найпопулярніша тема, яку зачіпають одразу після знайомства – мрії, гороскопи і російська бляха література.

Черговий приклад того, як її вписують в книжку не заради якоїсь конкретної мети, а просто щоб хтось здавався дуже ✨mysterious and educated ✨. Вона не така як інші дівчата, вона читає вєлікую рускую літєратуру!

Бай зе вей, це лише 16 сторінка книжки 🫠

⬆️Дуже прошу вас долучитися до збору чудової пані Ріти ❤️

Можна виграти чудове лімітована видання «Гобіта» та інші класні штуки, які точно треба фанатам всесвіту Володаря перснів.

І памʼятайте, що будь-який донат та репост - це також великий вклад у збір та смерть русні 🔪

З каналу книжкова хуліганка дізналася, що видавництво «Небо» створило анкету щодо вподобань читачів та опитування цільової аудиторії, і кожен, хто її заповнить, отримує 15% знижки на сайті видавництва та має шанс долучитися до команди бета-рідерів та фокус-груп. Є можливість також виграти сертифікат на 1500 грн ✨

Пост видавництва та лінк на анкету тут. А я в цьому питанні на скріні вже додала всі свої улюблені телеграм канали, або, як то кажуть, лідерів думок 🤭

🙈 Після «Полоненого принца» на мене напало якесь книжкове похмілля чи нечитун, і я думала підлікувати його ромкомчиком, але… шось нема його, не йде воно мені. Я давно чекала цей ромком, і через це якось вдвічі сумно, що він мені не заходить. Плюс я прочитала лише 11%, і це наче надто мало, щоб вже закидати книжку, але бажання брати її до рук нуль.

Душа дуже сильно просить горору, тому я заглядаюся на книжку, яка мені вже вдруге трапляється на буктоці зі словами «це була найстрашніша книга, яку я читала». Челендж ексептед (запамʼятайте ці слова, коли я буду вночі обсиратися і шкодувати про це).

А яка книга востаннє загнала вас у нечитун, і що ви з цим робили?

Моїй бесті не вистачає однієї людини, щоб у неї було 100 підписників на її затишному каналі про книги – давайте допоможемо? 🥺

Я щиро раджу канал Алінки всім, хто любить затишок, хороші книги та щирі відгуки. А ще якщо ви любите читати з чайочком ☕️
До речі, Аліна також перекладає книги, і ми вже дуже сильно чекаємо анонсу її першого перекладу!!

роблю чаї, читаю книги – вам сюди 🫶

П.С. Навіть якщо 100 людей вже є, все одно підписуйтеся, будь ласка 😅

Рандомний нічний прикол про переклад ✨

Діалог на скріні нагадав мені про цей пост, де я питала, чи знаєте ви альтернативне значення словосполучення «виграти когось». Тоді я максимально обережно писала про «Шах і мат», але шо вже ховатися 😂

Так от, якби не редактор, то ви б читали про те, як Меллорі постійно когось грає… таке собі, якщо чесно.

Гаразд, Нолана вона може й виграла, та все ж…

Почала читати новий трилер і задумалася про цей жанр.

🪡От у мене в трилері ситуація — до героїні в новий будинок приходить сім'я посеред зимового вечора, і батько каже, що він колись жив у цьому будинку, і хотів показати його сім'ї. Наша головна героїня загалом та ще тривожниця, і хоча чуйка каже їй їх не пускати, вона також піпл-плізер, тож все одно пускає їх. Ну і потім, відповідно, має початися якась жесть.

🪞Перша моя думка: ну це ж максимально нелогічно, навіть тупо. Хто б таке зробив у житті? Забудьмо про те, що я могла би, бо я теж піпл-плізер. Але тоді я думаю — так хіба воно має бути логічно? Це ж трилер, ну камон. Тут вся суть в тому, що героїня потрапляє в таку ситуацію, адже без неї книги не було б. Так само як у горорах (фільми чи книги, неважливо) — ми кричимо на героїв, що вони тупі, бо розділяються, йдуть вночі у темний страшний підвал чи пускають додому незнайомця. Але зазвичай ми часто знаємо синопсис фільму чи анотацію книги, і хіба не за цим ми приходимо?

🦌Я розумію, що хороший горор чи трилер має бути реалістичним, і це набагато краще, коли персонажі діють обачно, бо тоді стає ще страшніше. Одне діло, коли персонажі купують надзвичайно дешевий будинок, про попередніх власників якого ріелтор чомусь відмовчується — тут все одразу ясно. Інше діло, коли герої тримаються купи, вчасно телефонують в поліцію чи мислять логічно, але маніяк все одно вбиває їх — це страшно. Але якщо я беру до рук горор чи трилер, в якому я вже знаю, що персонаж вчинить необачно, то хіба є сенс це критикувати?

🏠Якщо я хочу почитати звичайну, невигадливу історію про будинок з привидами, мені не треба якась складна передісторія чи сюжет. Я просто хочу старий будинок, звуки вночі, страшно. Якщо я беру трилер, де головний герой чи героїня пхає носа, куди не слід, і наражається на небезпеку, мені не треба, щоб він чи вона були найлогічнішою людиною у світі. При цьому я не кажу, що всі сюжетні діри чи неточності жанру треба пробачати — зовсім ні. Просто якщо ми беремо до рук книгу, яка зав'язана на клішейному сюжеті, чому б не відкинути всі упередження і просто насолодитися сюжетом?

🔪Так само я часто не люблю намагатися розгадати плот-твіст у трилері чи вирахувати вбивцю. Знаю, що багато хто любить таке робити (та що й казати, мабуть, правильні здогадки непогано так тішать его), але я зазвичай беру трилер лише для того, щоб поринути в сюжет і ні про що не думати. Давай, автор, вразь мене якимось перекрученим плот-твістом, який розпадеться, тільки я стану трохи про нього думати — я прийшла сюди не гратися в Шерлока. Нещодавно я дивилася колаб кількох буктюберів, які читали разом Middle of the Night Райлі Сейґера, і один з них настільки швидко вгадав основний сюжетний поворот, що я відчула себе тупою. А потім думаю — хіба я намагалася його розгадати? Мене просто годували з ложечки всякими спробами відвернути мою увагу, і я це хавала. Ну і що — саме це мені було потрібно в той момент (і майже завжди).

А як ви читаєте трилери — намагаєтеся все аналізувати чи поринаєте в сюжет? І що ви думаєте про кліше в трилерах та горорах?

ВСЛ видасть «Home Before Dark» Райлі Сейґера 🔥

Це моя улюблена книга у цього автора (там про будинок з привидами, duh), і свого часу вона мені дуже зайшла.

Інші анонси видавництва можна глянути тут. З цікавого ще є книга «How to Sell a Haunted House», але про неї чула неоднозначні відгуки.
#omc_news

Я: боже аби тільки ця книжка не закінчилася без пояснення
Книжка: закінчується без абсолютно будь-якого пояснення
🔪