#словотека

📝 про слабохарактерних

• як з клоччя батіг (хто)
• лемішка (хто)
• квач (хто)

Які вирази/слова знали?🤔

#збір день 4️⃣

Перевалили за 4 тисячі✅

Ми сила, продовжуємо так далі!

https://send.monobank.ua/jar/2rVnPChzdU

#Еразм
Читаю зараз біографію мого любого Еразма Ротердамського. І поки (я на початку тексту, що, до речі, написаний у стилі романізованих біографій Домонтовича, хоч і на пʼять десятків років раніше) він дуже нагадує мені двох інших мислителів і літераторів: Жан-Жака Руссо та нашого Панька Куліша — та ж безпідставна згорьованість, та ж надумана поза жертви й баніти. Ось невеличкий уривок з його листа до товариша. Даю зараз англійський переклад. Свій (з латини) дам трохи згодом👇

I hardly know whether I am alive, for I am in utter wretchedness, worn out with sorrow, persecuted by enemies, deserted by my friends, and made Fortune's football.

І та ж бездоганність і недоторканість своїх нравів і чеснот, свого Я:

Yet I have committed no fault. You may hardly believe it; you may think I am the old Erasmus with the old loose extravagant ways. If you could see me you would know better, you could form a picture of me for yourself.
I am no fool now, no diner out, no fond lover but a sad afflicted being who hates himself, who hates to live, and yet is not allowed to die…

Та ж надумана безнадія і любов до романтичної драматизації, до впадань у крайнощі, до патетичних висновків:

…in short, a miserable wretch, but not through any fault of my own. May God change my state for the better or make an end of me.

І я обожнюю кінцівку від автора нарису:


Натомість це прояснює те, що що ми вже могли припустити й без цього, що великий Еразм геть не був сухим педантом чи професійним вченим і богословом, але дуже людським створінням, що стікав кровʼю, якщо його кололи; він любив, ненавидів, насолоджувався, страждав і займався багатьма речима, крім грецької граматики й класики. З його віршами, тонкою гостротою ума і сірими очима він був захопливим як для одної статі, так і для іншої.

На турелі Шабля

Збираю 30 000 до загального збору від Shields Ukraine у 10млн на 10 турелів ШАБЛЯ

🎯Ціль: 30 000.00 ₴

🔗Посилання на банку
https://send.monobank.ua/jar/2rVnPChzdU

💳Номер картки банки
5375 4112 1557 2046

#збір

День5️⃣

Трохи сповільнились, рано, друзяки!
20-40 гривень — це донат, що нас наближає до мети! Тому не соромимось)

Вийду на звʼязок ввечері) гарної неділі)

Кілька порад від Еразма. Переклад з оригіналу)

Уникай навчання вночі та несвоєчасних студій – вони втомлюють ум і немало шкодять здоровʼю. Музи люблять Аврору, і вона придатна до студій.
Хай ніколи голову не покидають ці Плінієві слова: час, що не присвячено навчанню, згублений час.
Памʼятай, що нема нічого мінливішого за молодість, що, раз улетівши, ніколи не вернеться.
Лист 79

Мама каже: «Давно не було неокласиків. Ти що всіх уже вивчив?»
І правда: давно не було. Тим більше, що не вивчив гаразд нікого. Вертаємось👇

Сьогодні вірш Михайла Драй-Хмари, одного з п’ятірного ґрона, про Крим, море, та…свободу.

І
Ніде ні човна, ні вітрила,-
лиш хмар верблюжі табуни,
чаїні гостророгі крила
та білопінні буруни.
Мій човен у блакитнім крузі:
далеко в море однесло.
Прозорі плавають медузи,
зітхає золоте весло.
І легко-легко дишуть груди,
а очі сонце п'ють і п'ють...
Внизу - чайки, вгорі - верблюди,
а гомону землі не чуть.

ІІ
На пляжі
Лежу нерухомо, як камінь.
Пісок - гарячий *черінь,
а сонце жалить голками і
прискає золотом в синь.
Позаду гора. Веранда.
Кошлатить вітрець течії.
За молом біліє шаланда,
і хвилі гойдають її.
ІІІ
Солоний вітер подув із моря,
напнув вітрило і щоглу гне.
Шумливі хвилі із вітром спорять,
човна гойдають, несуть мене.
Стемніли хвилі, і баранцями укривсь
широкий морський Простір.
Он біла чайка летить над нами -
і прямо в море, у самий вир!
1927

*черінь — нижня площина, дно печі, де горять дрова – місце для випікання хліба і варіння страв. Тут — гаряча площина.

Як вам вірш? Ставте реакції)

❗️Одяг для стабіка 47 бригади

Потреби:
-футболки
-кофти
-кофти на застібці
-штани (спортивні краще)
-шкарпетки
-капці

Якщо маєте такі чоловічі речі, які можете віддати, пишіть!

🔗Банка для закупів

https://send.monobank.ua/jar/nPH2VPx3Q

#словотека

Круте видивко зняли вчора)
Як вам? Хотіли б більше таких?

Із нічого постала і станеш нічим. Час усе поглинає, усе пожирає вічність. Пилюжинкою розтанеш у холодних безвістях матерії... Чи, може, таки є душа? З останнім подихом, відділившись від тіла, злітає, може, янголятком у найвищі високості, в блакить оту сяючу, і живе там вічно і кого захоче зустріти — зустріне... Що ми знаєм про людське життя? Можливо, вся мудрість його якраз у тому, щоб жити просто — як птахи, де двоє отак наблизяться між собою, на мить пізнають себе в дивовижній божественній спільності, щоб потім знов розійтись, погаснути у вічному леті...

О. Гончар, Собор

Русифікація кінця XVIII ст.

Самуїл Миславський, митрополит Київський, був вихованцем Києво-Могилянської академії. По її закінченню поїхав робити духовну карʼєру в Великоросії. 1783 року повернувся в Київ, де був до кінця своїх днів митрополитом. Далі про його заходи вчити нас вимовляти по «великоруському».

«Біограф і панегірист Самуїла Мисла вського в солодких словах, під якими не тяжко розпізнати сувору і шорстку правду, зазначає:

«Самые дети не были оставлены без внимания ревнительным архипастырем. Он учредил особого репетитора в бурсе... для обучения живущих там мальчиков русской грамоте, подтвердив и ему как можно стараться о правильном выговоре. Настойчивость Самуила была так велика, что некоторые наставники откровенно отнеслись к нему с представлением о своей неспособности строго исполнить его волю, извиняясь тем, что они никак не в состоянии переменить своего малороссийского выговора»!